Не на часі "Томос", не на часі,
А ви радієте немов би на Парнасі.
Бо для народу це не головне,
Адже навколо все лише сумне.
Он котрий рік вже точиться війна,
Забрала безневинних скільки вже вона?
А ті кому належить це все зупинити,
Розпочинають знов елегії творити.
Отоплення в оселях вимикають,
А людям казочки розповіють:
Про вас турбуємося вдень ми і вночі!
Але поводяться немов би палачі.
На Європу курс постійно ми тримаємо,
Та на доходи ледве виживаємо.
Додавлюють народ уже реформами,
Бо це таке потрібно, бач, за євронормами.
Тож людям "Томос" вам скажу, до шмиги,
Але ще хтось плете якісь інтриги.
Національного не вирішити цим питання,
Бо це веде до розбрату й цькування.