Ніжний запах весни в твоїм імені є,
Ароматом п'янким у повітрі снує.
Теплом на морозі воно зігріває,
А у душі гарна пісня лунає.
Шум ніби моря, що серце ласкає,
Адже і Пушкін його прославляє.

П'ятикласник Коля Драб
З школи повернувся.
І зайшовши на подвір'я
До батька звернувся:
-Тебе класна керівничка
Викликає в школу.
-Що ти знову натворив?-
Той спитав Миколу.
-Та, нічого, лиш одне
Задав запитання,
Яке викликало в неї
Сильне хвилювання.
Ручка- це жіночий рід,
Стержень -інший має,
Тож чому в них до сих пір
Діточок немає?
Батько лисину почухав,
Й почав промовляти:
-Дійсно так, але ж чому?
Ручку можеш дати?
Дві хвилини старий ручку
Пильно оглядав,
Потім гучно засміявся
І таке сказав:
-Та не буде в них потомства
Ніколи, на жаль,
Адже ручці, бачиш, синку...
Вставили...спіраль.

Із Весняним святом Вас, жіночки, вітаю!
Щастя, радості, достатку,
Щиро Вам бажаю:
Хай же доля посилає
Ласку кожну днину,
Щоб Ви також поважали
Свойого мужчину,
Щоб на Вас не нападала
Різная хандра,
Пам'ятайте, Вас створили
З мужського ребра.
Тож давайте чоловікам,
Поблажки маленькі,
Адже ми Вас дуже любим,
Ви ж такі гарненькі.

-Як ти Масляну в цім році,
Друже,  проводжав? -
У Степана на роботі
Петро запитав.
-Ой, чудово! - той сміється-
Стратегію мав,
Вона гарно спрацювала,
Тож не сумував!!! -
-Про  стратегію мені,
Можеш розказати??? -
Із цікавістю Петро
Став Стьопу  питати.
-Я раненько опудало
Тещине зробив
І швиденько на подвір'ї
Його підпалив.
Коли теща побачила,
"На вус намотала",
І додому дуже хутко,
Петре, почвалала!!!