Дніпро Моунтейнс ) и сон-трава для флешмоба ))

Так, так, саме таку назву ми знайшли на мапі Дніпропетровська (Дніпровські гори). 
Кожного року на весні ми ходили в гори у Крим, звичайно це було не в березні-квітні, а у травні, але ж організм звик до гір і з цим щось треба робити ))) Ми вирішили подивитись що ж за гори можуть бути серед лісо-степу lol  Тим більше, знову ж, це перекликається з хоббі, бо цеглу і черепицю робили з глини. А де її добували? Звичайно в балках. 
Був такий виробник черепиці Сємєргєєв, а на карті є Балка Семергейка. Можливо там і був черепичний заводик? Ну у нас як завжди, перший похід без карти ))) Забрели не в ту сторону, а так як вже були значно стомлені і зголодніли, почемчикували додому. Зате ж є нові плани на подальші вихідні bravo 

05.04.2015

Як тільки ми покинули жилі вулиці і зійшли з гірки, обернувшись побачили Українські Мачу Пікчу umnik  lol  І це Вам не хухри мухри, а роками передавалось з покоління в покоління любов до рідної Землі  prey





Йдемо далі і зустрічаємо весняні першоцвіти







Вперше в житті побачила Сон-траву живою і в природі. Знаючи, що вона занесена в Червону книгу, ми ніжно зробили фотосесію і пішли далі.



А ось дерево, таке дивне явище: воно зламане, зігнуте зовсім, але воно живе, на його молодих гілочках набухлі бруньки. 



Далі зустріли дерево, схоже, що в нього вдарила блискавка. Бо вигоріло воно знизу і навколо нічого окрім нього не згоріле.



Ми йшли, і на всьому шляху на пагорбах виглядала глина. Вона була різного кольору. Так як і черепиця бувая червонішою, буває більш жовта. 

Червона глина - ми поліпили її, вона масна і дуже липка. Одразу зліпилась і зовсім не розпалась.





А поряд була біла глина. Вона ще липучіша ніж червона.



Коли ми пройшли трохи далі, то знайшли пісок hypnosis Що нас дуже здивувало. Як може пісок знаходитись окремо від води? Можливо ми помиляємось, але все ж таки це дивина. Він чистий, чистий, білесенький і цукристий. Я пам"ятаю такий пісок бачила лише в дитинстві.



А цю глину ми побачили пізніше, але вона взагалі не ліпиться, одразу ж розсипається.



Так ми обійшли одну балку по горбах, потім в розщелині і стали доходити до її закінчення. Тут нас зустріли природні ворота. Як наче перехід з одного рівня на інший )))



Ми пішли по стежці, звернули і тут відкрилась цікава картинка - Поклади граніту )))





Подякувавши цій Балці, ми пішли далі. І тут диво. Ну здавалось би дві балки, які знаходяться поряд, але вони різні. В одній балці більш сиро і трава стара, нової майже немає, лише на пагорбах. А інша балка вже зелена, сухенька і така привітна. От в цій балці ми і побачили Дніпро Моунтейнс lol  Звичайно це не Роман Кош, не Ай-Петрі, не Мангуп, але все одно це наша природа, наша рідна Земля.









А чим це не Мармурова гора? Ну подумаеш, трошки з глинки, але ж як кльово виглядає uhmylka




До речі вона дуже тверда, майже як кам"яна. Колупали її, але вона не сипеться, а лише відбиваються великі кам"яні брилики, які теж дуже тверді.



А ця гора bravo ну чим не Ай-Петрі? ))))





Балку завершили такі цікаві Хоббітські ворота, вийшовши в які, ми піднялись на верх і на останок оглянувши пагорби пішли додому.
 





Весняна прогулянка

Минулого разу http://blog.i.ua/user/729788/1638421/ ми ходили шукати закинутий хутір, щоб знайти там щось старе, а головне черепицю або цеглу. Так як карту ми не роздрукували, то звичайно трішки заблукали, ходили навкруги та поряд, але хутір залишився не знайденим. Це дуже турбувало головного збирача, отже наукову експедицію було поновлено lol  Карта роздрукована, орієнтири наведені, вперед 

22.03.2015

Вже весна, погода була прекрасна, по ходу фоткаю все що мені подобається

Метелик гріється на сонечку





Нора, якоїсь животинки. Поряд з норою ми знайшли голки їжачка unsmile тому біля нори затримувались не довго.





І от ми знайшли закинутий хутір. З одного боку було якось жутко, а з іншого цікаво. Звичайно, що він не такий древній як нам хотілось, але все одно було цікаво розглядати і уявляти, що тут жили люди, займались господарством. а вечорами збирались на лавочці відпочити від трудового дня і поспілкуватись із сусідами. 

Це схоже на погріб. В перший ми не стали залазити, він хоч і виглядав міцненьким, але все ж таки весь знаходиться під пагорбом і можливо міг би обвалитись. Зверху над ним звисають корені дерев. Взагалі виглядало як якась кімната з фільму жахів hypnosis  lol   А другий погріб вже кращий, укріплений, побілений, склалось таке враження, наче тут ще вчора хтось ходив. І навіть здавалось, що до нас зараз вийде господар і ми заведемо розмову звідки ми прийшли, а він розповість нам щось про те, як він тут поживає smile  







А це завалений будиночок. Сумно на нього дивитись :(



Біля одного з будинків ми знайшли жорнова. Вони зроблені з каменя, дуже тверді і важкі.





А це місце мені особливо сподобалось. Таке охайне і душевне, видно, що люди все робили турботливо і якось відчулась добра енергетика господарів цієї садиби.



Звичайно, що в нашій місцевості багато глини і всі будівлі будувались на її основі, отже для хоббі ми багато не знайшли, але все ж таки пару екземлярчиків відрили з огорожі минулої клумби. Дуже жаль, що жорнова важучі і потягти їх ми були не в силі lol 




Напитані сонцем, весною, радістю знахідок і задоволені ми попрямували додому. Щоб подивитись ще краєвиди, пішли трохи іншими доріжками. І були нагороджені весняною красою.







Прекрасного весняного настрою! smile


  

Ех, аптека, аптека.....



-Колдрекс, ЛЬОДЯНИКИ, ПАСТИЛКИ, АНТИБІОТИКИ.

РАЗОМ 180-500 ГРН. Сперечатися з провізором не вважаю за потрібне, це їхня робота, АЛЕ все ж таки влаштувати невеликий спектакль можна..
Отже, підійшла моя черга.
- Що ви мені порадите від кашлю?
- Льодяники "...."
- Скільки коштують?- 90 грн!
- СКІЛЬКИ? Говоріть голосніше, БУДЬ ЛАСКА, Я недочуваю !!!-. 90 грн !!!!
- А У ВАС Є МУКАЛТИН?
- ТАК.
- СКІЛЬКИ КОШТУЄ?
- 2,15 грн.
- ГОЛОСНІШЕ , Я недочуваю!
- 2,15 грн !!!
Ехо рознесло звістку по всій аптеці. Черга насторожилася, вся увага з вітрин перенеслас на нас з провізором.
- А є Термопсол, ЇХ РАНІШЕ копійчані таблетки НАЗИВАЛИ?
- Є.
- СКІЛЬКИ?
- 45 грн. упаковка!
- Уточніть!
- 45 ГРН.!Градус розмови підвищувався, провізор все розпалювався, і глядачі починали нарікати.
- МІКСТУРА пертуссин?
- Є!
- СКІЛЬКИ?
- 6,76 ГРН!
- Настоянку прополісу?
- 7,12 грн!
- ВІДМІННО!
- ШРОТ розторопші плямистої?
- 6,10 грн.
- МАСЛО РОЗТОРОПШІ?- 24.86 грн.
В РЕЗУЛЬТАТІ:
- 2,15 грн. мукалтин;
- 6,10 грн. ШРОТ розторопші плямистої;
- 24.86 грн. МАСЛО РОЗТОРОПШІ;
- 6,76 грн. МІКСТУРА пертуссин!
- СКІЛЬКИ ЗА ВСЕ?- 39.87
- 39.87 - ЦЕ ТЕМПЕРАТУРА ЧИ ЦІНА? Говоріть голосніше, БУДЬ ЛАСКА!
- Тридцять Дев'ять Гривень Восімдесят Сім копійок, - мов забила цвяхи провізор. Обличчя було бордово кам'яним.
- Спасибі, - вже тихо відповіла
Першою не витримала жінка з дитиною:
- Це все від кашлю? Можна записати назви? Чому так дешево?
- Ці ліки завжди коштували дешево і нас ними лікували в дитинстві і батьки наші лікувалися!
- А ЧОМУ ТОДІ ЇХ НЕМАЄ НА ВІТРИНІ?
- ЦЕ НЕ ВИГІДНО аптекарю, ЗА НИХ ЙОМУ НЕ доплачують ФАРМАЦЕВТИЧНІ КАМПАНІЇ.  (с)

Доброго здоров"я всим! Не хворійте! 

Історична реконструкція

Грюнвальдська битва — складова частина історії багатьох європейських держав, в тому числі — України. Одна із найбільших битв доби середньовіччя відбулася 15 липня 1410 року. У ній брали участь десятки тисяч воїнів. З одного боку — військо держави Тевтонського Ордену (16000–27000), яке очолив Великий магістр Ульріх фон Юнгінген, з іншого — союзників, Королівства Польського на чолі з королем Ягайлом та Великого князівства Литовського, руського і Жемайтіського на чолі з великим князем Вітовтом (разом 32000–39000). Поразка у битві під Грюнвальдом підірвала могутність орденської держави. 

    У ті далекі часи значна частина українських земель входила до складу цих двох держав, кордон між якими проходив приблизно по Південному Бугу. Отож на полі битви у королівському війську можна було побачити стяги з гербами руських земель — Галицької та Львівської, Подільської (їх було три), Перемишльської, Холмської. Власну хоругву виставив племінник короля — князь Сигізмунд Корибутович, який мав володіння на землях Волині.

    У складі литовського війська були хоругви з Волині, Київщини та Чернігівщини. Під кожним стягом йшли в бій сотні воїнів, які вирушили воювати «панів пруських» з берегів. 

Вранці 15 липня 1410 року обидва війська зустрілися на полях між селами Грюнефельде (нині — Грюнвальд) і Танненберг (нині — Стембарк). (с) http://vitaliery.blogspot.com/2015/02/2014.html?spref=fb

Щороку на полі бою проводяться фестивалі і реконструкція битви.

                           



Реконструкція максимально наближена до історії, отже і їжа повинна бути лише історична, така, яку їли люди в ті часи.

 
                                                                    
Пам"ятки, що відзначають битву

 
                                                         






Чудова прогулянка на Стрітення

Дуже хотілось відключити мозок від навантаження, так би мовити зробити перезавантаження файлів у голові ))) Часу і грошей на дальні поїздки немає, так що кожен сам собі режисер. Подивились ми карту місцевості і вирішили прогулятись на окраїни міста. Тим більше з недавніх пір у нас є захоплення - збирання старої цегли і черепиці. День був пасмурний, туманний, але чудовий іній на деревах заворожував очі. Отже ми вирушили в дорогу.

Ми майже на старті

Йдемо далі, я такого інія не бачила жодного разу hypnosis

І ось ми вже на стежці, що веде до кінця геграфії lol

Велетень-охоронець стежки )))

Ми дійшли до озера, його називають Мертве озеро. Не знаю в якому році його створили, але точно знаю, що воно штучне і було створене в балці. Вдалині видніються пеньки дерев, які були затоплені. І рибаки вийшли на зимову рибалку.

Осінній привіт зимі )))

Наші прекрасні українські яри. Це те, що дає нам енергію, це наше рідне. Наша колиска. Я обожнюю такі місця.  bravo Взимку там можна відчути потоки вітру, на хребтах дуже холодно, вітер, неначе кусається, а спустившись в низинку тебе огортає теплом і хочеться сісти на суху траву, заплющити очі і згадати дитинство. Ми там відчули на собі зміни вітрів. Такі вдчуття були, коли ми стояли на верхівках Ай-Петрі або на Мангупі, або на Тепе-Кермен. Там відчувається подих природи dada   Навесні там зелено і смачно пахне весною, квітами, все устелено кульбабками, бджілки створюють атмосферу релаксу, гудучи над квітами. В липні там пахне підсушеною травою і чебрецем. А осінь розфарбовує дерева і навкруги все кольорове. Краса!!!

А це те саме тепле кубелечко, в якому хотілось лягти і заснути. Там було тихо-тихо і тепло-тепло 

Хоч прогулянка і була цікавою, але хотілось чогось кольоровенького і ось, по заявкам тєлєзрітєлєй lol

Диво природи. Дерева ловлять туман на себе і наряжаються у причудливі чарівні вбрання. Це МЕГА ІНІЙ hypnosis snegurka Дивишся на нього і здається, що ті колючки дуже колкі, але береш його у руки і вони розсипаються м"яким сніжком. 

Але після споглядання всієї краси, почали ми дорогу додому і вийшовши з посадки натрапили на Зомбі-апокаліпсис omg  Продукти жизнєдєятельності чєловєка tears 

Походили, подивились, пожурились і відчули що вже і ноги гудуть, і їсти хочеться, і котик нас зачекався мабуть cat , а додомку ще йти і йти. І почемчикували у напрямку дому.

Ой, а це, що таке? Ну звичайно, коли ми йшли вперед був ранок і цей струмочок був ще підмерзлий, а тепер він неначе нагадав, що весна скоро. Вже мало мало чекати залишилось

Ну і звичайно ж наші трофеї podmig

Прийшовши додому, відкрили карту, щоб подивитись де ми набродили. Та не просто подивитись, а ще й виміряти намотаний кілометраж, таки не жарт бродити 5 годин )))) І виявилось, що набродили ми 8,3 км, але зважаючи на те, що йшли не тільки по дорозі, а петляли як бешені зайці, то думаю десятку в зачьот можна поставити lol  Ось тільки маленький відрізок, по якому ми петляли

Ось таке у нас було Стрітення з Весною smile 

Подарунки для бандерівців )))

Ну звичайно ж...., а чим же ще можна порадувати душу бандерівця, як не снігурами mmmm   Смажених снігурів вони вже об"їлись, а на свята їм краще дарувати "Снігурів заспиртованих у шоколаді" lol






Героям слава!

Серце і душа розриваються від болю… Не сплю вже троє суток.  Там тримають оборону найкращі сини України! Не дивлячись на те, що їм прийшлось покинути частину Аеропорту, вони переможці. Вони найкращі воїни! Наші кіборги найсильніші!

Звернемось до історії, а саме до Сталінградської битви:

Сталінградська битва (17 липня 1942 — 2 лютого 1943) — битва радянських військ проти німецьких, італійських, румунських і угорських військ у ході Німецько-радянської війни. Битва була однією з найважливіших подій Другої світової війни й поряд з битвою на Курській дузі була переломним моментом у ході воєнних дій, після яких німецькі війська втратили стратегічну ініціативу.

На окремих етапах з обох боків у ній брало участь понад 2 мільйонів людей, до 2 тисяч танків, більше 2 тисяч літаків, до 26 тисяч гармат.

В Донецькому аеропорту значно менша кількість людей і техніки.

Але Сталінградська битва тривала 200 днів, а Кіборги тримаються 243 дні!

І навіть якщо ми зовсім втратимо контроль над аеропортом, це не буде поразка, тому що там перемога ДУХУ! Духу наших бійців, славних синів України!

Тим, хто загинув – вічна пам'ять і слава у віках! rose rose

Тим, хто поранений – дай Бог якнайшвидше загоїти рани, врівноважити свій стан і прийти до мирного життя!

Тим, хто в полоні – дай Боже вижити, витримати і повернутись додому!

Тим, хто зміг вийти звідти – триматись! 

І всім низький уклін за те, що не дають розповзатись ворогу далі і тримають оборону! Героям слава!!! 

 А вороги нехай пощезнуть і забуття їм у віках! Смерть ворогам! 

Такая малость )

А человеку нужен крепкий чай…
А не меха, какие подороже.
И просто слышать: — Как же я скучал!
И улыбаться: — Я скучала тоже…
А человеку нужен дом и сад,
И два окна, и старенькие двери.
И просто слышать: — Как тебе я рад!
И отвечать: — Ах, как тебе я верю!
Нужна заря… И в окна тихий стук.
И верный пес, который скрасит вечер.
И просто слышать: — Что с тобою, Друг?
И отвечать: — Хочу расправить плечи.
Чтоб наши чувства — не свели к нулю,
И, кто далек — стал ближе и роднее.
И просто слышать: — Я тебя люблю.
И отвечать: — А я тебя — сильнее! (с)

Святки. Святі вечори. Страшні вечори. Святочні ворожіння

       Уся давня слов'янська культура насичена масовими народними святами, магічними обрядами, прикметами, ворожіннями, інтенсивним спілкуванням з богами.
       Свята слов'ян були пов'язані з рухом Сонця по річному колу.
 
       Святки - особливе свято в календарному році, межа між старим і новим роком, одне з найулюбленіших
 свят, разом з масляницею і Купало.
 
        За давньою дохристиянською традицією Святки починаються 21 грудня, в астрономічний день зимового солнцеворота, в щонайдовшу ніч в році. З цього дня день починає прибувати, Світло перемагає Пітьму. Тривають Святки два тижні до 5 січня.
 
        Святки і Купало прив'язані до руху Сонця, тому і святкувати їх треба за астрономічним календарем, тобто 21 грудня і 21 червня.

                      
 
        Щоб навчитися розуміти суть древніх свят, треба орієнтуватися не на дату, а на сенс, який стоїть за цією датою.
 
        У Православному і католицькому християнстві не враховують древню слов'янську традицію і святкують Святки в інші дні:
У православ'ї Святки святкують від Різдва 7 січня до Хрещення 19 січня.
У католицькому християнстві Святки святкують з 25 грудня до 6 січня (це ближче до істинного свята).
 
        Християнське Різдво колись доводилося точно на день зимового сонцестояння. Спочатку це було свято народження Сонця. Як відомо, більшість християнських свят були накладені на слов'янські свята (для того, щоб народ прийняв нову релігію).
 
         Таким чином, справжні Святки - це період від 21 грудня до 5 січня.

         З давніх часів люди вважали, що в цей час відкриті небеса, в цей час на землю з того світу приходять душі померлих, і при встановленні контакту можна отримати потрібну для себе інформацію і допомогу предків. Люди ходили до лісу, запалювали вогонь, сідали і звали предків погрітись. Якщо немає можливості підти до лісу, можна вдома запалити свічку і так само позвати предків погрітись. В цей час загадують питання, і після цього уважно стежать за знаками, які можуть надійти на протязі 2-3 днів, це і буде відповідь на питання, яке було задане предкам.

                      

Присутність духів серед людей давала можливість заглянути в майбутнє, тому саме в цей час проводили святочні ворожіння.
        Перший тиждень Святок називали Святими вечорами. Другу половину (після 1 січня) - Страшними вечорами, тому що цей час пов'язаний з особливо активним розгулом нечистої сили. Гадали в основному в Страшні вечори, в другій половині Святок.
        Святки святкували всі - і молоді і старі. Але в основному це було свято молодих людей. Святочні ігри, забави, пісні, хороводи,  ходіння по будинках, посиденьки, ворожіння створювали атмосферу справжніх святкових веселощів.

        Святочні ворожіння
 
Святочні ворожіння були і розвагою і можливістю дізнатися про своє майбутнє.
Під час ворожіння треба було виконати деякі умови: гадати без хреста, без пояса і не благословясь (за язичницькою традицією).
У християнський період вважали, що те, про що гадали на Різдво, в Різдвяний святвечір, повинно було збутися на початку літа. Ворожіння на Васильєв день (з 13 на 14 січня або на старий Новий Рік) збуваються в середині липня. А водохресні ворожіння - у кінці серпня.



Ворожіння на воску
 
Людина, яка хоче дізнатися про своє майбутнє, повинна узяти воскову або парафінову свічку, покласти в металевий посуд, розплавити і відразу ж вилити в широку ємність з холодною водою. Фігура, що утворилася при цьому, передбачає його майбутнє наступного року. Увесь час, поки людина виконує ритуал, він повинен думати про своє можливе майбутнє.
 
Ворожіння по тіні
 
Людина, яка хоче дізнатися про своє майбутнє, бере газету або аркуш паперу, і добре мне його в руках. Весь цей час він думає про своє майбутнє. (Але не скачувати лист щільно). Він кладе зім'ятий папір на велику тарілку або піднос і підпалює.
Коли папір повністю прогорить, він ставить поряд з тарілкою свічу і дивиться на тінь, яку згорілий папір відкидає на стіну. Намагається побачити якісь образи і тлумачить їх.

Ворожіння на воді
 
Наливають в таз або велику миску воду. По краях тазу прикріплюють смужки папери, на яких написані події, наприклад весілля, знайомство, подорож, отримання грошей, нова робота, кар'єра, народження дитини і т. д
 
Або замість записок по краях (по секторах) розкладають символи (цукор, монету, велику купюру, ключ та ін.)
Беруть половинку шкаралупи волоського горіха і закріплюють в ній шматочок свічки. Свічку запалюють і ставлять кораблик в середині тазу. Воду можна розкрутити вказівним пальцем за годинниковою стрілкою. Розкручує той, хто гадає.
Куди кораблик підпливе, то і збудеться. Іноді папір (записка) при контакті з "корабликом" спалахує від свічки.
Гадають усі по черзі.