Для популяции мышей в рамках социального эксперимента создали райские условия: неограниченные запасы еды и питья, отсутствие хищников и болезней, достаточный простор для размножения. Однако в результате вся колония мышей вымерла. Почему это произошло? И какие уроки из этого должно вынести человечество?

Создали рай для мышей, идеальное жизнеобеспечивающее пространство. Квадратный бак два на два, высотой полтора метра. Еда, умеренный климат, чистота, гнезда для самок, горизонтальные и вертикальные ходы для самцов.

В рай послали четыре пары здоровых, породистых мышей.

Через 104 дня у них появилось первое потомство. Родители заботились о малышах. Во «Вселенной 25» наступил золотой век. Мыши любили друг друга и каждые 55 дней население удваивалось, лишь через 315 дней рост замедлился. Во Вселенной 25 теперь жило более 600 мышей.

Самцам стало труднее защищать свою территорию, по ходам теперь нужно было протискиваться, свободных социальных ролей почти не осталось, как и свободного места.

• Появились «отверженные», и они стали собираться в группы в центре — их вылазки встречали жестокий отпор.
• Вскоре матери стали психовать — нападать на своих детей, рождаемость упала. 
• Самки–одиночки переселились в самые верхние труднодоступные гнезда и перестали размножаться.
• Среди самцов стал все чаще наблюдаться ярко выраженный нарциссизм. Эти самцы не дрались, не желали плотских утех – они только ели, спали и и занимались самоанализом.
• В дальних углах процветали каннибализм, свальной грех и насилие.

Через 18 месяцев, рост мышиной вселенной окончательно прекратился. А еще через месяц (600 дней с начала райской жизни), при очень низком количестве новых беременностей, смертность молодника достигла 100 процентов.

Нарциссирующие самцы и попрятавшиеся по дальним норам самки потеряли желание и социальную способность спариваться.

Мышиное общество рухнуло. Рай превратился в ад. Все умерли.

Напоследок, немного позитива. Кто же дольше всех выживал в аду? Оказалось – что это мыши, способные справиться с как можно большим числом социальных связей.

Во Вселенной 25 дольше всех выживали самые общительные, инновационные, хитрожопые мыши.

Эксперимент «Вселенная 25»

В 1972 году Джон Б. Калхун попробовал сделать рай для мышей, ученый повторял свой опыт много раз, но результат был один.. на определенном этапе, за взрывом насилия и гиперсексуальной активности следовали асексуальность и самоуничтожение. (с)

http://www.cablook.com/mixlook/eksperiment-vselennaya-25-kak-raj-stal-adom/

http://www.felicidad.ru/2012/03/25.html

Некоторые люди говорят, что надо состояться в карьере, надо быть достойным, надо ценить себя и не опускать ниже планку… У некоторых есть мнение, что рожать нужно когда ты состоялся как специалист в своей области, хотя женщине можно состоятся как мать и не париться насчет карьеры, мужчина обязан содержать семью, поэтому у него зрелость как кормильца как правило приходит к 35-ти годам. (с) (KAT373)

 Но я часто задаю вопросы по этому поводу:

А что значит быть достойным?

А почему обязательно нужно состояться в карьере?

О карьере:

Во-первых не всем дано состояться в карьере.

Во-вторых не все этого хотят и не всем это нужно.

В-третьих: что значит состояться в карьере? Кто-то может быть супер начальником (директором), министром и т.п.… А мне вот интересно, а кто этому начальнику, министру и т.д. шьет трусы? Делает дорогие ботинки? Ремонтирует канализацию? Откачивает его стоки, чтобы они его не захлебнули? Готовит еду в ресторанах, в которые он ходит? Так вот вопрос? Те люди, которых не видно на сцене жизни они что, не состоялись? Они что, никто? Что бы было, если бы все вдруг стали состоявшимися в каких-то мифических карьерах и перестали делать то, что они делают?

О достоинстве:

Можно быть трижды начальником и быть при этом свиньей, невеждой, лицемером и горделивым павлином. А можно быть лифтером, дворником, сторожем и быть при этом глубоко порядочным человеком, читающим глубокие книги и понимающим мудрость жизни. Так кто в этом случае имеет бОльшее достоинство???

У нас тутачки майже флешмоб організувався  Так всім у носі крутять літні "пахучки" у маршрутках і взагалі у місцях скупчення людей.

І от згадалась мені давня розповідь мого батька:

        Якийсь час він працював на залізниці механіком рефрежираторних вагонів. Це було ще за часів СРСР і вони супроводжували вантажі по всьому Союзу. Їхати на зміну приходилось у пасажирських поїздах. От одного разу вони їхали кудись через Середню Азію, серед літа і жари і подорож їх повинна була тривати біля 6 суток. Перші двоє суток було все нормально, а на треті сутки стало щось воняти, вонявка доносилась з відкритого вікна і особливо коли поїзд набирав швидкість або у вікно дув вітер. Вони з напарником все не могли зрозуміти що ж воно таке, що аж очі виїдає    Запашок був як від протухлого і давно залежаного м"яска. Стали про це говорити в своєму купе, а чоловік, який з ними їхав став казати, що йому нічого не воняє, але там через три купе сидить казашка з трьома дітьми от від них і йде неприємний запах. Мов би то ці казахи такі неряхи, вонючки і не миються місяцями, от від них тільки і може так воняти. Батько з напарником, проходячи мимо того купе стали принюхуватись, щоб дізнатись чи це так, але нічого вонючого там не чули, бо там була нормальна жіночка і чистенькі діти. Коли поїзд зупинявся вонь трохи затихала.

      На 4-ті сутки батко вирішив визирнути у вікно і побачив там якусь сітку, а  в ній згорток у газеті.

Та сітка була причеплена біля вікна. Він так і здогадався, що той сморід іде від неї. Пішов до провідника (маленького чоловічка казаха) і став казати, що там висить якась сітка і схоже, що від неї йде неприємний запах. А провідник каже, що то сітка вашого сусіда по купе Він коли сідав у поїзд чипляв там її. Батько порозмовляв з провідником і просив його якось допомогти з цією проблемою. Маленький чоловічок хитро посміхнувся і пообіцяв щось придумати. 

   Як завжди влітку люди, змучені вагонною жарою, виходять на зупинках, щоб подихати свіжим повітрям на пероні. І на одній із зупинок сусід по купе побіг десь у вокзал, а провідник хитренько виглянувши йому у слід, вийшов з якимось крючком і став нібито перевіряти колеса, стукаючи по ним. Дійшовши до зловонної сітки він озирнувся, подивився по сторонам, швиденько зачепив крючком сітку і гарненько розкрутивши її зашвиргонув її через потяг Батько з напарником, бачивши весь цей спектакль у вікно попадали зо сміху. Провідник їм підморгнув і пішов далі постукуючи по колесам. 

      Пасажири всі всілись і потяг почав набирати обороти. У вікно вже не доносився "пахучий" запах і сусід почав якось хвилюватись. Потім він визирнув у вікно і побачив, що його сітка зникла. Він підскочив і кудись побіг. Повернувся з провідником і дуже емоційно став розповідати йому, що зникла його сітка. Провідник з уважним виглядом вислуховував скарги і причитання. І каже: Я видел, что на остановке мимо вагона шел мужик с палкой, зацепил палкой сетку и закинул её через вагони. Я на него покричал, а он убежал. Ой, ой, ой я очень вам сочувствую... (казав він із засмученим виглядом) Виходячи з купе, повернувся до батька і його напарника, хитренько підморгнув, крехтнув і пішов.

У сусіда пропав настрій, якщо з початку їх подорожі в нього рот не закривався, він торохтів і торохтів, то тепер він був тихий и сумний. Схоже, що йому було сумно без його пахучки 

  Так от мені іноді здається, що можливо їм подобається їх запах і вони не хочуть його перебивати різними вонючками типу мила, шампуні, антиперсірантів.... Хто його зна?