* Хай там хоч як стверджують ентузіасти інтернету,що віртуальне кохання зародилося саме тут, та все ж мушу вам сказати що це не так і віртуальне кохання існувало ще тоді,коли про інтернет ще ніхто не читав навіть у науково-фантастичних романах. Кажу вам як людина, яку оте саме віртуальне кохання торкнулося своїм чарівним крилом. Успішно склавши екзамени до інституту, та отримавши студентський квиток, із задоволенням занурився у вир безтурботного ...

Читати далі...

Перед вами фото кота Хуліганки. http://photo.i.ua/user/567984/20306/1817705/ А нижче наведено монолог, який цей кіт виголосив перед своєю хазяйкою. [Приєднана картинка] * Так, хазяйко, годі гратись, Бо урвався мій терпець. Дай мені попрацювати А розвагам всім кінець. Зараз в інтернет котячий Я швидесенько піду І на блогах симпатичну Собі Муроньку знайду. Поспілкуємся гарненько, Потім фото попрошу. Через декілька годинок Вже й додому запрошу. Ну а ти, як завжди...

Читати далі...

* Дощ за вікном тихо пісню шепоче, Наче мені нагадати щось хоче. Може про те, що в колишнім житті Кращій був вибір земного путі. Дужче страждалося, краще любилося, Тільки нічого з того не лишилося. Одноманітність все стисла щоденна. Тягнеться гумою сірість буденна. Кохання чомусь стороною пройшло, А може воно ще мене не знайшло? Як важко його в безнадії чекати, Та де ж в цьому світі його розшукати? 2008 р. Михайло ДІД. Алчевськ.

Знову кілька слів про специфічність шахтарської праці. Шахтарська праця не тільки важка, а ще й дуже брудна. У самому підземному середовищі багато пилу та води, які забруднюють людину майже з першої хвилини, тільки но вона попадає у шахту. Тому, перед відвідинами шахти, шахтарі переодягаються у шахтарських лазнях у спецодяг, який про між собою називають "шахтарками" або спецівкою. Після виходу з шахти...

Читати далі...

Навіяно http://blog.i.ua/community/1173/183820/ Прочитав у блозі Anra новий, досить оригінальний погляд на життя і діяльність Міледі, героїні роману Дюма "Три мушкетери" Вирішив підтримати цю ідею своїм віршем. Що з цього вийшло - судіть самі. * Смерть і нещастя сіє всюди Тому вона завжди одна. Хоча і добре в неї серце, Рука жорстока і брудна. І все тому, що в її серці Іще кохання не було До всіх кохання завітало, А от до неї не прийшло. Серденько...

Читати далі...

Прочитав блог Хуліганки http://blog.i.ua/user/567984/185412/?p=3#comments і написав такий жартівливий коментар * Бог, на початку, створив тільки жінку Чорняву, руду, та шатенку й блондинку. Вони, якось, разом до нього прийшли І там перед ним гармидер підняли. Кричать, що не будуть щасливі довіку. Давай ідеального їм чоловіка. Розсердився бог на жіночі турботи І, дуже розгніваний, став до роботи. Спочатку для проби зробив імпотентів Багато, чи мало... аж 30...

Читати далі...

Навіяно http://blog.i.ua/user/646032/184822/ [Приєднана картинка] * Він: Чому, в кохання пелені, Не віддаєшся вся мені? Від тебе одяг весь вже маю. І зараз ліфчик геть знімаю... Розлючена Лизелотта: В поривах пристрастного бою Не володію вже собою. І честь і душу - все продам... От тільки ліфчик не віддам. Він: Той ліфчик ти за цінність маєш? Чи, може, щось за ним ховаєш? Доляр? Чи Євро навпаки? Так часто роблять всі жінки. Розлючена Лизелотта: Під ним...

Читати далі...

&nbsp...

Читати далі...

Цей рецепт не претендує на оригінальність, і, можливо, для багатьох не буде новиною, та все ж вирішив поділитися ним з читачами. Можливо здасться у пригоді молодим матусям. На цей рецепт мене спонукав черговий "страйк" моєї доньки. Що найбільше не полюбляють діти у борщеві та супові? Звісно це зажарка і жир. Вигляд шматочків смаженої цибулі і вишкварок викликають бурхливий протест і категоричну відмову від споживання цих необхідних у житті продуктів. &nbsp...

Читати далі...

* Чому дівчина знов така сумна, Куди поділась посмішка безкрая? Та не журись, чарівная моя Уся біда, колись таки, минає. То ж посміхнись сама в прийдешній день, Назустріч перехожий осміхнеться. І стане знову легко на душі, Уся твоя журба відраз минеться. Залишиться лиш радість від життя Душа кохання пісню заспіває. Відразу зникне вся твоя журба, І вже тебе ніколи не здолає. 2008 р. Михайло ДІД. Алчевськ.