[Приєднана картинка]Обережно! Вірш про волонтерство з хейтспічем та матюками) Я не знаю що там як там, а у мене все гаразд, я в житті вже розібралась. Знаю хто тут підарас. Я канєша не геройка не воячка «на нулі», зате точно знаю як це - битись на своїй землі. Чоловік наразі в лісі, в десантурі на війні, ну а я в гламурній хаті храм із лісом у вікні. Роздивляюсь і милуюсь знову йде життя на лад. Перемога буде наша. Згине клятий психопат. Я канєша не геройка не воячка на «нулі»...

Читати далі...

Серед уламків моїх думок Маленька перлина щасливих снів Моє життя далеко не ок Щодня починає такий урок Що навіть уяві забракло слів Я наче на смузі перешкод Повзу по багнюці шалених мук потім хвороби ворожий взвод В тенетах тримає немов павук Світла немає. Тайфуном страх Я так безпорадна. Ковтаю біль Де порятунок? В чиїх руках? Коли в мені знову почнеться штиль? Немає чим дихати. Слів нема, А паніка душить мене вночі Я кинута долею, я сама Ненависть на світ немов крук...

Читати далі...

Якщо моя думка важлива - Життя наше повне лайно Невже моє щастя можливе? Я наче в тупому кіно Я лізу на скелю надії Крізь чорну печеру нудьги Тут відчай, підступна бездія Навколо хвороби сніги То як мені вижити люде? Як з пастки дістати себе? Якщо тільки горе тут всюди І зовсім не видно небес. Де ти моя крихітна фея, Що знищить навколо все зло І скаже, що гарна ідея Себе не ховати за скло. Я вірю, що щастя можливе І в те що існують дива І я гідна жити красиво Хоч...

Читати далі...

Стогін. Ламаю крила Як віднайти себе? Змилуйся, моя мила! Де ти, мій світ з небес? Демон тримає міцно Іклами душу рве Біль - це моя темниця. Як віднайти себе? Замість життя - могила Я не змогу сама Змилуйся, моя мила Без тебе мій світ - тюрма Тільки про тебе мрію Не улітай, постій Не забирай надію Я програю двобій. Кохання - чарівна сила Воно наче світ з небес Нові подарує крила Які не зламає бес.

[Приєднана картинка]Моя жизнь как-будто рыба,годы - это чешуя. Сколько мы сказать могли бы этой рыбе. Ты и я. Одиночество печалью снова закрывает рот. Столько горя за плечами, что не виден небосвод. Я смотрю на горы горя там пустынно и темно. Вот бы жизни рыбу в море бросить. Злой судьбе назло.

[Приєднана картинка]Смотрите какая осеньСияющий листопадКак-будто бы снова восемьСмеющихся невпопадВесёлых, немного странных Счастливо прожитых летКак-будто исчезли раны Их выжег осенний свет.Как-будто исчезли годыЗакрыт поворот назад.Небесные хороводыСияющий листопад.

Біль наче крихітний психопат Знову тортури. Кидок назад в табір депресії і ганьби. В камері суму - жахіть стовпи. Там моя муза на ланцюгах. Скована, схована всюди страх. Тоскно. Від болю заїжджає дах. Хоч порятунок в моїх руках, але начхати на спокій свій. Жертва нездатна до справжніх дій. Я загубила себе давно в нетрях, де злоби дурне вино ллється, збиває з усіх доріг. Заздрощів демони - на поріг Жіжи мерзенної повний рот. Ось я - страшнючий бридкий урод. Ненависть...

Читати далі...

Так сколько мне отмеряно судьбой? Спрошу у Бога, а в ответ молчанье. Лишь смерти оглушающий прибой И океан печали за плечами. *** Де відшукати ліки від хандри? Підступний відчай знов катує душу. Закони звіра все одно порушу Втікаю швидко від чужої гри. *** Жахіття спис і сорому оцет Стрибаю вниз ховаючи лице Монашка смерть жбурляється стільцем Я просинаюсь. Як забути це? *** Подождите, масики. Давайте разберемся Мы не играем в классики, Мы к пропасти...

Читати далі...

Лячно з собою один на один. Метеорити поганих новин. Знову здоров'я звалило в Мадрид. Знову без мене. І я інвалід Як же до купи зібрати себе? Як поламати хворобі хребет? Стріли фантазій та мрій тетива. Рими рятують, лікують слова. Я все здолаю і переживу. Come on, негаразди. Я вас розірву!

Не дає кричати крига заборон Я блокую чати і беру в полон Внутрішню дитину - часточку душі Відбираю фарби - більше не пиши. Кидаю за ґрати цього малюка Він не може грати - зламана рука. Я себе ховаю далі від людей Хоч в мені до краю квітів та ідей Просто звірі-кати захопили трон Не дає кричати крига заборон.