"Бавовна" на Кримському мосту

Ми цього чекали пів року і ось, "бавовну" завезли на Кримський міст. Тепер "посиплеться" не лише військова логістика (доставка чмобіків і озброєння), а й постачання продуктів і товарів. Ну, ще й втікти до Балалайні буде важче або взагалі неможливо.

Подробиць поки не знаю, може напише в коментарях. Раніше казали, що ми не могли дістати до мосту, бо не вистачало далекобійності.

А ще цікаво: у орків і кремлівських пропагандонів, мабуть, істеричні припадки з цього приводу?

P.S.: новину дізнався випадково, по радіо (рідко слухаю).

Історія ЛАЗ

Не можу без заморочок. Особливо відтоді, як розпочався карантин. Тоді, в 2020-му я показував кіношних трансформерів. Минулого року зробив підбірку-каталог основних моделей і модифікацій українських автомобілей. А цього року з'явилось бажання показати основні відомі та невідомі моделі ЛАЗу — Львівського автобусного заводу, який відносно нещодавно пішов у історію. Для більшості, це, мабуть, сімейство 695, 699, 5252, НеоЛАЗи. Однак виявилось, деякі моделі навіть для мене стали відкриттями. А кількість уніфікованих моделей вражає. Тож, вважаю, повинно бути цікаво і вам.

Ось ви, наприклад, знали що ЛАЗ виробляв вантажівки і електрофургони?

Ну і заодно помріяв про журнальну серію з масштабними колекційними модельками ЛАЗів. Саме тому машини у різному пофарбуванні (щоб уніфіковані моделі відрізнялись за кольором і для більшої різноманітності). Але якщо серію про Ікаруси достроково закрили (причому в 72 масштабі — тобто, дуже дрібні моделі, "танковий" масштаб), то журналку з ЛАЗами, напевно, ніколи не випустять. Тим паче, у масштабі 1:43. Втім, мріяти інколи потрібно.


Влог 3: літньо-осінні замальовки

До фотохостингів віри нема (нещодавно був черговий збій), тому вирішив паралельно фільмувати і викладати на Ютуб. На цей раз лайв — літньо-осінні замальовки. Дещо вже показував, але тепер відеоформат.


Позаплановий зубний ремонт

Оскільки паперовий щоденник перестав вести, і навіть більше, не знаю, де він, продовжую розповідати про життя-буття в онлайні. Цей тиждень приніс приємнощі, однак не обійшлося й без засмучення. Так, під час вечері, від пересмаженого булгуру, відломився зуб. Передній. Образливо, що від зерна (хоча воно буває і твердим) зуб не витримав навантаження. Втім, до цього, сусідній зуб зламав об рис чи яєшню(!). Так що особливо дивуватись нічого. Інколи буває в крупах трапляються й зерна бур'янів, і камінці. Хоча все одно сумна подія. Як так могло трапитись? До цього ж скільки разів їв тверде (так, мене попереджали, але ж я не винен, що каші бувають твердими). Напередодні їв мигдаль. Напевно, таке навантаження й підломило міцність зуба. А може, карієс. Хоча він, здається, може розвиватись і під коронкою. Від нього ніяк не втекти. Особливо, зубу без нервів.

Розпереживався. Довелося відкласти роботи і взятись за лікування. На щастя, щось можна зробити. Ще й виявилось, що нема лиха без добра — зуб був зроблений не дуже якісно (хоча я про це знав), тому рано чи пізно треба було перероблювати. Ну і другим втішенням може бути те, що мене попереджали, що велика площа пломби на передньому зубі — ненадійне рішення і потрібно було одразу ставити коронку. Так виходить, що відтягнули цей момент років, мабуть, на 5.

Ремонт влетить в копієчку, а сам ремонт затягнеться на місяць. Але інакше ніяк. Сусідні зуби вже давно під коронками.

Фотку зуба показувати не буду, щоб не отримати медальку. Ну а уламок, мабуть, залишу на згадку про свої зуби.

Повернення на дачу

З'їздив на дачу після 5-річної перерви. Востаннє там був аж у 2017 році. Причому теж восени. Втім, з того часу якихось суттєвих змін не помітив. Хіба що, бур'яни і кущі більше розрослися, сосна вимахала, а ось квітки та естрагон (тархун) зникли. Ну і з'явились загородження на дорогах, які нагадують про те, що зараз в країні йде війна. Але останній фактор, мабуть, і відволікав від суму за минулим і котом, який спочив на дачній ділянці. Типу, сильніший біль приглушує менший. А може річ у тому, що на дачах знову стало людно і від цього було трохи веселіше? Чи час насправді лікує рани?

1. Як і передбачав, дача тепер не наша. Правда, поки що нею ще можна користуватись, чим і скористався з батьком, поїхавши збирати врожай. Добре, знайшлися бажаючи підвезти.

І зрозуміло, що не висвітлити у блозі таку значущу для мене подію я не міг. Навіть незважаючи на мобілографію.

Дискотека воєнного часу

Зараз не до веселощів, але життя триває. Тому, поки було натхнення, підготував українську дискотеку воєнного часу. Треки, переважно, у стилі техно, який видається більш доречним у сьогоденних реаліях. Сподіваюсь, що треклист і мікс сподобається.


Росіянські поzреоти:)

Росіянські поzреоти до і після повістки:)
"Перевзування" на льоту. Навіть затяті скрепоімперці тікають з Балалайні:)


Дегустація німецьких консервованих страв

Як і обіцяв, продегустував німецькі консерви з гуманітарної допомоги, які отримали батьки. До середини квітня продуктові набори видавали всім охочим пенсіонерам солідного віку. А серед тих продуктів траплялися й зарубіжні харчі. Зокрема, супи швидкого приготування (2 види), про один з яких вже робив пост. Була в гуманітарці й польська локшина швидкого приготування (яку теж оглядав). Не обійшлося й без консерв: тушонки, паштетів, і навіть цілих страв. Останні якраз привернули особливу увагу, адже консервовані страви в магазах не зустрічав. А німецькі — й поготів.

1. У наявності були три німецькі консервовані страви "La Finesse" — зелена капуста з каселером і чотирма метенденами (німецькими ковбасками), суп-гуляш з яловичиною, горохове рагу з коктейльними ковбасками та беконом.

Мені було цікаво спробувати незвичні консерви. Шкода, що нормально вдалося продегустувати лише 2 страви, тому що одну приготували неправильно. Втім, й так непогано.

Зареміксоване файне місто

Тільки сьогодні почув — і одразу нагуглив.
Незвичне звучання!
Кайфово!
letsrock



Правда, деякі звуки (на початку треку) нагадують Prodigy.

Вигул Мурзіка / Поюзаний смартфон / Локшина, яку потрібно варити

Чергова порція щоденника (електронного, бо паперовий десь загубився).

Нещодавно трапився незвичний вигул Мурзіка. Виносив його аж тричі за день. Просився-просився, а зробити справу з першого разу не вдалося. Переживаю, щоб не було проблем — у нас один кіт в 1,5-річному віці помер від сечокам'яної хвороби.

Звичайно, зайвий раз прогулятись на свіжому повітрі, то добре. Однак перевдягатися по сто раз набридало. Тільки переодягнешся — знову потрібно збиратись.

-------
Від інтенсивної експлуатації смартфона буває так, що заряду може не вистачити і на день (якщо сидіти в інтернеті). Але ще гірше, що виявив нові подряпини на екрані. Було 2-3 — стало 8. Ну, напевно, не на самому екрані, а на захисній плівці, однак все одно подряпини добре видно на світлому фоні. Мабуть через це оглядачі електроніки радять знімати заводську плівку і клеїти захисне скло.

Попередній смартфон через подряпини довелося повторно обклеювати плівкою.
-------
Купив турецьку локшину. Три смаки. Нажаль, один смак проґавив, тому для дегустації потрібно буде пошукати якусь іншу локшину або вермішель.
Можна було б порадіти новинкам, однак прочитав на упаковці, що її потрібно варити. І в чому варити? Кастрюля буде завеликою. Можна, звичайно, нагріти в мисці, але буде некрасиво. А ще виявилосб, що потрібно варити й іншу локшину.

Я здивований: яка ж це локшина швидкого приготування, якщо її потрібно ще й варити?!