Другий тиждень перенесення фоток

Враження від першого  тижня перенесення фоток вже писав. Тепер черга опису другого тижня.

- В одному з фотозвітів помітив підмінене фото. Мабуть при попередньому переносі на imgBB поспішив і протупив. Думав вже скорочувати звіт, але потім розшукав знімок і завантажив. Тож якась користь від чергового переїзду фоток все ж є.

- При редагуванні постів деякі звіти дописую, бо була мода не підписувати всі фотки.

- Нажаль, доводиться редагувати більшість фоток, оскільки вони важкі. Чим вони будуть легшими, тим швидше відкриватимуться. Та й місця на диску займатимуть менше (в результаті картинки займають вдвічі менше від першопочаткового об'єму). Але повторне редагування знімків, звісно, уповільнює процес переносу.

- Після авралу і рекордних темпів на наступний день важко примусити себе щось робити. А ще ж захворів і треба лікуватись.

- Дотримуватись запланованих темпів переносу нереально. Бо можна невиспатись. Можна перевтомитись. Можуть накидати роботи. Можна захворіти. Тому не треба нічого планувати. Процес розпочато — і це добре. Так, хотілося б швидше закінчити, але вже як вийде.

Кожні 3-5 хвилин — реклама:(

А ви помітили, що на Ютубі стали частіше показувати рекламу? Тепер кожні 3-5 хвилин — по два рекламних ролика. Цікаво, куди це все йде? Мабуть, будуть показувати рекламу кожні 1-2 хвилини?

Гоночний Поршик

Виявляється, існує чеміпіонат Ле-Ман Дайтона Гібрид з гоночними спортпрототипами. Одним з яких є Porsche 963. Цікаво, що дизайн не притаманний Порше і диктується класом машин — всі спортпрототипи мають однотипний вигляд. Але так навіть прикольніше: прибереш шильдик і надписи — і не скажеш, що це Порше. А чим тоді він примітний? Ну, хоча б тим, що, на мою думку, варіант від Porsche видається найсимпатичнішим з конкурентів по класу. Особливо, у жовтому кольорі.

До речі, Porsche роздумує про поверненя до виробництва військової техінки:)


Перші враження від чергового переносу фотоархіву

Як ви вже знаєте, нещодавно розпочав чергове, вже четверте, перенесення фоток з одного фотохостингу на інший. І на шостий день вже є перші враження.
Розпочну з негативного:

- Шостий день, а фактично п'ятий — бо один день довелося виділити на зйомку і підготовку відеоролика), а я вже задовбався. Іноді проскакують думки: а чи не варто було дати блогу спокійно померти?
В чому причина? Все просто: перенесення знімків вимагає багато часу, оскільки гугол не заточений під хостинг. 

- Крім того, фотографії треба перередаговувати, щоб вони були менш об'ємними. Це додатково вимагає часу. Плюс — пару днів йшов на рекорд — і це негативно позначилось на зменшенні темпу. При цьому не знаю, скільки ще треба зменшувати вагу файлів, бо усвідомлено до цього підійшов буквально пару років тому.

- При перередагуванні фоток знижується якість картинки.

- Процес перенесення також підгальмовується сайтами. Поступово (мабуть, через засмічення оперативки) меню відкриваються з паузою, посилання генеруються повільніше.

- Важко сконцентруватись, щоб нічого не переплутали. Думав, редагувати не дивлячись, але не можу.

- Ну і не сподобалось, що папки і фотки розміщуються не в хронологічному порядку. Тобто, виходить не послідовно, а вперемішку.

Є і плюси.
- Фотки з imgBB продовжують зникати. За цей тиждень мінуснулось аж чотири штуки! Тому переїзд фоток на новий хостинг — вимушене рішення.

- Знайшов кращий генератор коду, який працює без капчі.

- В процесі редагування виявив задвоєння (коли одне фото виставив два рази) і неспіврозмірність (коли картинка трохи не дотягує до стандартної ширини). А ще змінюється формат з JPEG на JPG. Тож це однозначно на користь, бо так би не побачив. Але можна зробити й нові проблеми.

- Редагування фоток зменшує вагу файлів в 3-2,5 рази! Тому є сподівання, що місця на Гуглі вистачить. Але це не точно.

- Подолав першу тисячу! Вже трохи легше.

Зрозумів, що швидко перенести фотки не вийде. І за цим, напевно, не треба гнатись. Скільки займе часу, стільки займе. Запорюватись також непотрібно, бо організм все одно візьме відпочинок.

Чому занепали класичні блоги?

Навздогін до попереднього посту.  Давно була ідея записати підкаст. І перший випуск зробив про класичні блоги.
У відео сказав, що в блогах з'являтимусь рідше. Дехто цьому, мабуть, зрадіє.


Четверте велике переселення фоток:(

Нажаль, трапилось те, чого я боявся — доведеться вчетверте(!) переносити фотоархів. Фотохостинг ImgBB від початку цього року видалив аж 29 знімків. Це схоже на якесь нашестя і немає жодної надії, що це тимчасове явище. Напевно, на ImgBB вирішили зекономити місце на серверах. Та й за запропонованим меню зрозуміло, що той сервіс більше не призначений для довготривалого розміщення картинок. Це прикро. Але поки я живий і є ще хоча б трохи сили, треба цьому якось протидіяти, бо шкода десятилітніх напрацювань. Тож я вирішив започаткувати велике переселення фоток. Куди? На Гугл фото. Так, він не призначений для фотохостингу, але його використовують як хостинг. Так, він менш зручний за інтерфейсом, ніж ImgBB, і фотки потрібно витягувати з величезним трудом. Але нарікань, начебто, не було. Однак навіть якщо щось і трапиться, то я про це зможу дізнатись лише випадково. З одного боку це погано. А з іншого: менше знаєш — спокійніше нерви. От тільки мене хвилюють два нюанси: 1) скільки часу займе переїзд, щоб вручну перемістити понад 21 тисячу картинок? 2) чи вистачить місця на Гугл диску? Але треба хоча б спробувати. Бо іншої альтернативи не існує.

Що це означає для читачів і глядачів (на Ютубі)? Нові фотозвіти і відео тепер виходитимуть не двічі на місяць, а раз (і це ще в кращому випадку). Проте, враховуючи те, що ідей для контенту небагато, то це не так вже й погано. Тут би зберегти те, що було опубліковано раніше, а не думати про щось нове.

Автомобільні історії — ЗАЗ-1102 "Таврія"

Поки по роботі затишшя і був вільний час, вирішив продовжити самвидав про українські автомобілі. Для випуску обрав "Таврію". Хоча першопочатково планував її максимально відмежувати від спорідненої "Славути", зробивши 9 або 10 випуском. Але, по-перше, ЗАЗ-1102 "Таврія" — це ледве не єдиний легендарний вітчизняний автомобіль, якого не вистачало в підбірці інших знакових машин: ЗАЗ-968М "Запорожець", ЗАЗ-1103 "Славута", Daewoo Lanos, Богдан-2110. Тож я подумав, що краще, поки є час і свобода, написати про легенду, ніж розпилятись на маловідомі моделі, типу, ІЖ-2717-90, ЛуАЗ-1302, або, ще гірше, — на росіянські чи китайські авто, які складали в Україні (хоча про це теж треба розповідати). По-друге, у мене вже була інформація про нього, на відміну від інших авто. Ну і по-третє, я збирався рано чи пізно написати самвидав про історію до-деувської (Daewoo) "таврюхи". Тож, 7-й випуск — про "Таврію"!

Процитую свій текст:
«Тридверний хетчбек Запорізького автомобільного заводу міг би стати першою радянською передньопривідною машиною, якби влада СРСР не затримала його випуск. Будучи готовою до виробництва в 1979 році, "Таврія" пішла у серію лише у 1988-му. Проте ця модель В-класу все одно залишила вагомий слід в історії українського автомобілебудування, ставши останньою базовою моделлю, розробленою на АвтоЗАЗі. Крім того, ЗАЗ-1102 дав життя цілому поколінню вітчизняних малолітражок, яке включало базовий хетчбек 1102, ліфтбек 1103, універсал 1105 "Дана" та пікап/фургон 11055 "Таврія пікап".»

Готуючи випуск стикнувся з пошуком фоток оригінальних "Таврій" (бо більшість або заїжджені в хлам, або перероблені чи затюнінговані). Не менш складним був аналіз історичних матеріалів, покази в яких плутались. Також було проблематично ідентифікувати моделі за роками виробництва, а комплектації за зовнішніми елементами оформлення (оскільки на ЗАЗі ставили те, що було в наявності, без прив'язки до оснащення). Проте, я вважаю, впорався. Причому швидко — буквально за два тижні. І вийшло доволі цікаво. Тому подивившись цей пост ви навчитесь розрізняти ранні та пострадянські "Таврії" різних років виробництва і комплектацій.

Правда, про деякі аспекти навіть не написав, бо не вистачило місця в імпровізованому "журналі" (наприклад, про експорт, складання у Польщі, участь у автоспорті). Не кажучи, про модернізовану "Таврію Нова" (то окрема історія). Тому, чисто теоретично, можна зробити ще один випуск про пострадянську "Таврію" — але в люксовій комплектації. Бо цей випуск — про базову комплектацію: ЗАЗ-110206 (так її правильно називати) або ЗАЗ-11022 (зі зміненими передавальними числами трансмісії).


Коронки

Протягом тижня відпало аж дві коронки. Одна — під час поїдання мюслів з банановими чіпсами. Друга — буквально вчора, ні з того ні з сього, швидко розхиталась і відпала. На щастя, це були різні коронки. А взагалі, здається, що за цей рік відпадали три коронки.

Але цікавіше не сама проблема, а те, як її вирішили. Першу коронку зробили акуратно. А другу зацементували так, що зліпили разом із сусідніми зубами! А так же не можна! Спочатку на це не звернув увагу, бо забризкали язик. А потім, коли вже помітив, то цемент засох. Ось такий ремонт. Сподіваюсь, що коли піду до своєї стоматологині, то розкажу і про це. Цікаво, що вона скаже?

Ну і за це все "відвілив" нехило грошей.

Дегустація сухпаю армії Швеції (відеоверсія)

За усталеною традицією викладаю відеоверсії фотозвітів. Тим паче, вони іноді відрізняються (як цього разу) — хоча всі озвучені оцінки все одно співпадають, конкретні оцінки за кожну страву трошки "гуляють". Одним словом, ще один варіант інтерпретації не завадить.

До речі, вийшло досить довго — аж 39 хвилин. Можливо тому мало переглядів?


Дегустація сухпаю армії Швеції

Четвертий зарубіжний і, за сумісництвом, найдорожчий MRE, який я коли-небудь купляв — це добовий сухпай армії Швеції. Він мені обійшовся аж у 1200 гривень (не враховуючи вартості доставки), що само по собі вище психологічного бар'єру в 1К. Але вибирати було ні з чого. А те, що можна було придбати, коштувало ще дорожче. Тому годі скиглити — треба куштувати. Головне — не казати мамі про ціну (навіть при тому, що замовляв за свої гроші).

1. Сухпай армії Швеції (меню №4) дивує своїм пакуванням — це величезний прозорий зіп-пакет. Для добового, та ще й військового MRE, таке навряд чи є у когось іншого.

Енергетична цінність раціону складає 3600 ккал. Це стандартна денна норма. Вага набору — 1,45 кг. Він складається з трьох основних страв: тропічні мюслі, Чілі кон карне та шведських тюфтельок з вершковою картоплею. Серед смаколиків — цукерки, вівсяне печиво з арахісовою пастою, горіхова паста, тортилья, бананові чіпси, фруктовий батончик, енергетичний батончик,  протеїновий батончик, ізотонічні напої (персик, чорна смородина), какао напій, кава. Всього 15 страв. Тож, гадаю, повинно бути цікаво (і пригоди таки не підвели, бо відпала коронка з зуба).
[ Читати далі (+71 фото)... ]