Сезон блекаутів розпочато!

Сезон блекаутів розпочато! Ще з минулого тижня були вимкнення електрики. Начебто, для ремонтних робіт. Хоча зараз вже не приховують, що можуть бути стабілізаційні та аварійні відключення. А вчора, взагалі, не було струму з 8 до 11 і з 14 до 23:30. Браво! Страшно подумати, що буде взимку. Не очікував, що блекаути повернуться так швидко. Припускав, що відключення почнуться з листопада.

Слава Богу, що попіклувався про енергонезалежний інтернет. Він хоч якось тягне. А ось ноутбука в автономному режимі (з 83 до 25%) вистачило лише на 2,5 години. Ну, він з самого початку слабо тримав заряд. Тому нормально працювати все одно не вийде. Мабуть треба було купляти безперебійник і для ноутбука. Шкода, зараз вже пізно купляти.

Розкажіть, як у вас з вимкненнями електрики? Коли розпочався новий сезон блекаутів?

Проблема не приходить одна

Проблема не приходить одна. Так часто буває і трапилось знову. По-перше, протираючи окуляри зламав оправу. Добре, якщо можна буде здати в ремонт. По-друге, почали боліти зуби. Причому і той зуб, який треба лікувати, і другий зуб, з яким наша стоматполіклініка навряд чи зможе щось зробити. Звісно, розхвилювався. Поліз питати у ШІ що і до чого. По-третє, почалась розхитуватись коронка на передньому зубі (скільки разів казав собі не їсти тверде). Тепер би заснути з такими проблемами.

Ну, добре, з запланованим ремонтом зуба спробую розібратись. А що можна бути зробити з другим зубом? У скільки грошей виллється лікування? Якщо треба буде серйозне втручання, на седацію буде шкода грошей.

Також очікується плановий візит до психіатра (ледве встиг записатись, бо згадав у останній момент). Ну а коли до коронки дійде справа, не знаю.

Замальовки воєнного часу-11: квіти, котики, нові місця

Нинішнє літо було багатим на прогулянки, тож нафотографував теж чималенько. Назбиралось на ще одні замальовки, бо з другої половини липня по початок вересня вибирався на вулицю регулярно: як не просто пройтись, так за покупками, до лікаря, в перукарню. І це при тому, що праця на двох роботах забирала майже весь вільний час.

Характерна особливість продовження літа — погладжування вуличних котів. Раніше таке мені не вдавалось. Та й коти зустрічались рідше. А ще — море квіток. Хоча, здавалось би, наприкінці літа все повинно було відцвісти. На додачу, трохи назнімав автомобілів-корчів. Плюс — пройшовся вулицями, якими раніше не ходив. Це цікавий досвід і погляд на своє місто з нових ракурсів.


1. Квіти та котики — ось з чим асоціюється друга частина літа 2026го. Ну і зі спекою, звісно. Бо припікало до +38°С.

Фоткання було чудовим стимулом, щоб з радістю виходити на прогулянки або йти кудись у справах.

Гарна назва книжки:)

Гарна назва книжки:) Життєва.
"Живу на самоті і ненавиджу це".


Прильоти:(

Останнім часом хвилювався, що рано чи пізно російські безпілотники дістануться і до мого міста. Бо помітна тенденція винищення промислових об'єктів і складів у Києві та навколо нього. "Першим дзвіночком" був удар по заводу у Вишневому. Потім — знищення складу між Святопетрівським і Бояркою. Ну а про транзит до Києва і Василькова я вже мовчу. Це й так зрозуміло, що опрацьовують різні маршрути, та й зі збільшенням інтенсивності безпілотники залітатимуть до нас частіше. Однак саме прильотів не пригадую. І ось, вчора з ночі до ранку 4 реактивних безпілотника поцілили в завод. Це було гучно і страшно. Я навіть чув свист реактивного двигуна, який посилювався. А потім, за лічені секунди, звук вибуху. Це жах!

Але найважче було споглядати, як розгорається пожежа. Диміло так що ого-го! І навіть після тушіння димок стелився ще до вечора. 

Внаслідок атаки не виспався толком, ні відпочив. А про стару роботу (на якій підкинули багато завдань) взагалі не думав, оскільки не було сил. Зараз ось теж почуваюсь невиспаним і виснаженим.

Єдине, що тішить, — атака на Москвабад і підмосков'я. Глубінарії відчули на собі, що спеціальна військова обосрація повернулась у рідну говень.

Замальовки воєнного часу-10: початок літа, квіти, ставок у парку

На початку цьогорічного літа була мегапродуктивна прогулянка з візитом до психіатра. По дорозі багато чого нафоткав (в перші місяці літа активне квітування продовжилось, тому було що знімати). Заглянув у парк ім. Т. Шевченка. А там "море розлилось широко" — ставок вперше за багато років наповнився водою. Тож було на що подивитись і що пофотографувати.

Взагалі, якби не війна, то на квіточки навряд чи б звертав увагу. Ну, квіти й квіти... Просто краса. Фон для чогось іншого. Але поки немає можливості вільно подорожувати, доводиться звертати увагу на все, що мене оточує.

1. Замальовки літа 2026-го асоціюються з квітами та ставком у парку Шевченка. А також з розрив-травою та іншими травами.

Всупереч власним припущенням, що влітку квітів немає, вони були. Наприклад, маки, лілії, троянди, конюшина. І ще безліч інших, невідомих мені рослин. Треба було всього лиш зупинитись і помилуватись.

На двох роботах

Працювати одночасно на двох роботах важко. Не впевнений, що сил вистачить надовго, бо ще хочеться мати час і сили для блогу. А на новій роботі періодично трапляються тренінги, на які треба витрачати додатково свій час. Крім того, на старій роботі підкинули багато завдань. Ну а по грошам виходить майже однаково — що нова робота, що стара. Хіба що, нова робота з офіційним працевлаштуванням. 

От і думай: що робити? Шило на мило міняти не хочеться. Але і на двох роботах одночасно всидіти важко.

Дефіцит продуктів

Хотів купити в Сільпо продукти для наступних дегустацій. Вирішив авторизуватись, щоб подивитись, що конкретно можна замовити у місцевому супермаркеті — і був розчарований і засмучений: асортимент дуже обмежений і те, що хотів купити, замовити не можна. Знову асортимент неповний. А купляти частково нецікаво, оскільки хочеться спробувати всі різновиди.

"Знову опіздав" — подумав я. Повторюється історія, як з безперебійником. Хоча з іншого боку, закупляти все заздалегідь — теж не варіант. Бо треба було накопичити гроші та не хотілось, щоб продукти місяцями валялись і захламляли кімнату. А тепер фіг купиш.

Планував купити нові вітчизняні вермішелі швидкого приготування. Були ідеї аж на два випуски, однак відчуваю, що не вийде. Як варіант, розглядав купівлю в'єтнамських локшин і раменів. Але їх виробляють у Польші, а поляки самі знаєте яке ставлення мають до українців. Не хочеться купляти нічого польського.

Поки що розглядаю можливість спробувати азійську їжу.

Дегустація разових пайків України (відеоверсія)

Поки нема про що розповідати, окрім того, що не висипаюсь і майже щодня на роботі виникають питання, на які не маю відповіді. Вересень вийшов більш спокійним, ніж серпень. Тому поки немає двіжу, показую ще один відеоогляд дегустації.