R_

R_

велики литери

ЙА ПРИНЦИПОВО ПИШУ ВЕЛИКИМИ :
ПЕРЕКОНАНИЙ : МАЛЕНКЬИ ЛИТЕРИ -- ЦЕ ДУРНЬА !
ШЧО ЗА БЕЗГЛУЗДЬА ДЛЬА КОЖНОИ ЗВИЧАЙНОИ ЛИТЕРИ ПРИДУМАЛИ ВИДПОВЬДНИК -- МАЛЕНЬКУ , ЙАКА ЧАСТО ЗОВСЬМ НА НЕИ НЕСХОЖА .
МАЛЕНКЬИ НЕПОТРЬБНЬИ :
• БЕЗ НИХ ЛЕГКО ОБИЙТИСЬ , НЕМА НЬЙАКИХ ПРОБЛЕМ ( СПРАВЖНЬХ , А НЕ НАДУМАНИХ ! )
• БЕЗ НИХ ПРОСТЬИШЕ
• ВЕЛИКЬИ ГАРНЬИШЬИ smile

33%, 3 голоси

67%, 6 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

R_

R_

війна і мир

© Олеся Ісаюк, «Український тиждень»

ut.net.ua/art/168/0/3576

Факт спроби людського співіснування повстанців і червоноармійців був поразкою радянської системи. Радянська пропаганда не шкодувала сил, щоб змалювати повстанців у якнайтемніших кольорах. Та тільки-но Червона армія зустрілася з живими повстанцями, пропаганда перестала діяти – такий сильний був контраст.

[ ДАЛІ ]

R_

R_

Federalization

ПЕРШЕ ЦЕИ ЗАМЬТКИ РАДЖУ ОЗНАЙОМИТИСЬ З ‹ Belgie , Brussel , EUROPE , federalization ›


кількість тих, хто під час перепису 2001 р. визнав своєю рідною мовою українську:

ДИВОВИЖНА КОРЕЛАЦИА ? ЧИ НЕ ТАК podmig

И ПОЙАСНЬУЕ ЦЕЙ РОЗКЛАД НАСТУПНА КАРТА :

ИНША ИСТОРИА - ИНША МЕНТАЛНИСТЬ

[ РОЗГОРНУТИ ]

50%, 6 голосів

50%, 6 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

R_

R_

О.У.Н.-У.П.А.

професор Гамбурзького університету Франк Гольчевський, відомий знавець новітньої української історії, дав відповіді на запитання читачів в форматі прес-конференції Lenta.ru, яка довгий час відкладалася. lenta.ru/conf/golczewski

[ ШЧЕ ]

СЕ ЎСЕ ЗДИБАНО ТУ :

lingvoforum.net/index.php/topic,21870.0/topicseen.html

R_

R_

R_

R_

transliteracia

PRODOVZHUU TEMU PRAVOPYSU .

JAK VIDOMO NAM BRAKUE USTALENYH PRAVYL TRANSLITERACII . TOZH JA PROPONUU TAKI ZA JAKYMY JA OSJ VLASNE J PYSHU :)

PROSHU GOLOSUJTE , PROPONUJTE , VYSLOVLJUJTESJ :)


82%, 9 голосів

18%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

R_

R_

без йотованих

після попереднёі замітки ‹ лєва буква ї и брак ё › виникла нова більш суттєва идея раціоналізаціі абетки : взагалі позбутися йотованих - Я , Ю , Є , І , ё . а що ? й справді : О не має пари и нормал , то чому б з иншими не вчинити так же ? лиш стара звичка може троха заважати переходу та з часом новий навик випрацюється . ну перевага як и недолік гадаю очевидні : коротша на п'ять літер , простіша и цілком логічна абетка , але трохи довші слова-тексти .

ще суттєва перевага : для вводу з клави достатнё російськоі розкладки .

я як затятий перфекціоніст найприхильніший саме до такого реформування .

є ще идея вживати замість ‹Ь› вживати символ несхожий на літеру ( як приміром апостроф , а не ‹Ъ› , який був би більш доречним як пара до ‹Ь› ) . в якості такого знака пропоную дужку-діакритику - ‹ › . и писати іі можна як між літерами так и над ними ( и голосними и приголосними ) . якщо писати іі виключно над голосними - то це буде та ж звичайна абетка з йотованими лиш йотовані будуть легко узгоджені зі своіми простими парами що є ліпше ніж звичайно .

такий алфавіт ще интуітивніший .

певно можна без шкоди позбутися ще літери Щ , пишучи замість неі сполучення ШЧ . без ДЖ и ДЗ обходимся ж ( а деякі словянські мови мають и такі букви ) .

Ц и Ч варто лишити .


50%, 2 голоси

50%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

R_

R_

лєва буква ї и брак ё

‹Ї› певно є зайва . ось дивіться : кожній ( крим О ) голосній ( котрій відповідає такий звук ) літері - У , А , Е - є йотована пара - Ю , Я , Є - а И має аж два мяких відповідника - І & Ї - один завжди йотований а инший ні .

але нема дійсноі потреби в додатковій літері : достатнё одноі , вживаноі так само як инші . вигоди - коротший алфавіт и все що з того слідує , а найприємніше - послідовніша система мови .

також не зайвим було би додати літеру ‹ё› до алфавіту : іі зручно вживати в деяких словах замість буквосполучень ЙО, ЬО , приміром : ёго , цёго , усё . система стала би идеально логічною .


40%, 4 голоси

60%, 6 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

R_

R_

въібаръі-въібаръі…

чо-то вспомнилась мне песня ШНУРа пра въібаръі : youtube.com/watch?v=1CLBANCVHTw

кроме двох галимъих вариантов йесь йещо : игнор (неявка) и ‹ проти всех › . причому последни два виключають один другого . и може бути так шо оба будуть недейсни , хоч якби ‹противники› просто неявились - неявка була би .


4%, 1 голос

52%, 12 голосів

35%, 8 голосів

9%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

R_

R_

национал.-политич. мифы в коллективн. воображении сегодн. россии

© Борис Дубин

журнал ‹ знание - сила › #9-10/99

Базовый отечественный миф сложился в определенных группах образованного слоя России как ответ на травму, сопровождающую однолинейную, милитаризованную и до сих пор не завершенную модернизацию "закрытого" общества, как "ответ" на модернизационный "вызов". Это миф об исключительности России, об уникальности ее исторического предназначения и культуры, о превосходстве российского ("русского", "советского") человека. По форме и по функции этот миф - своего рода тавтология. Он обозначает границы национально-государственного сообщества и содержит эмоциональные символы его целостности. Все смысловые части мифа - представления об "органическом" характере общества и его культуры, о духовном богатстве и особой нравственности национального типа человека (его простоте и искренности, нерасчетливости и непредсказуемости, душевности и верности) - определяются при этом ключевой мифологемой особого пути. Однако они ничего не говорят о направлении и механизмах движения. Поэтому они не могут быть программой развития и не помогают ее выработать.  Характерно, что любые попытки придать "русской идее" какое-нибудь определенное содержание раз за разом терпели полный крах (последняя затея такого рода была не так давно предпринята аналитической группой при администрации президента РФ). Это важнейшее обстоятельство. Дело, видимо, в том, что интересующее нас "понятие" не содержит идеи развития, не включает идеальных представлений о будущем состоянии страны, а потому его в принципе невозможно рационализировать, сделать инструментально достижимым. Соответственно, на его основе нельзя выработать какие-либо политические цели тех или иных групп или государственных институтов. Собственно эта неоформленность, непроявленность - будь то русского пути, будь то русской правды, русского духа, русского человека - как раз и отмечаются в характерном для русского мифа образе непостижимости России для каких бы то ни было усилий "разума". Опять-таки показательно, что сам этот разум понимается приверженцами русской идеи как принадлежность "Запада", а потому трактуется исключительно как позитивистский, "плоский", "холодный" , "формальный". В любом случае, он - "не наш". 

[ далее ] znanie-sila.ru/online/issue_568.html