На україномовній Вікіпедії оновлено оформлення Головної статті — вона ж обличчя сайту.

Як вам вона? Мені подобається.

Як ти бачиш, ТУТ, аби втриматись на місці, треба бігти так швидко, як ТИ тільки можеш. Якщо ти бажаєш потрапити кудись ще, ти мусиш бігти щонайменше вдвічи швидше!

Червона Королева, «Аліса в задзеркаллі»

Куріння шкодить здоров'ю.  Про це попереджає МінЗдрав та відчувають самі курці.

Виходить, що курячи, людина показує зневагу до власного здоров'я та власного життя. Тобто, якщо людина курить — то власне здоров'я вона не поважає. Якщо людина сама не поважає власне здоров'я, то чому маю поважати її здоров'я я?

Більше того, коли курці скупчуються в підземних переходах, на зупинках, тощо, і починають диміти, то шкодять вони не лише собі, але й мені.  Оскільки власне здоров'я вони не поважають (та регулярно завдають йому травм), то чому маю поважати їхнє здоров'є я, та ще не на користь власному?

Сказавши все це, залишається спитати: чи є злочином товкти пики курцям в підземних переходах та на зупинках? бо вже дістали

«Ші Ші ші ші ші» (кит. ; піньінь Shi- Shi` shi' shi- shi) — вірш классичною китайською мовою, створений китайським лінгвістом Чжао Юаньженем (Zha`o Yua'nre`n). Назву можна перекласти як «Історія про те, як пан Ші їв левів». Всі 92 склади вірша читаються як ші в одному з чотирьох тонів. Текст, записаний класичною китайською мовою, зрозумілий більшості освічених читачів. Проте більш ніж 2500-річна еволюція змін вимови спричинила сильні зміни в омофонії, внаслідок чого при вимові вголос вірша сучасним пекінським діалектом або при записі у фонетичній системі, він стає абсолютно незрозумілим.

Частково, цей допис є відповіддю на деякі коментарі до замітки Україномовні, ви ще є?

Цілий випуск 35 культурологічного часопису Ї присвячено дослідженням мовної ситуації в Україні. Зокрема, в статті Лариси Масенко «Мовна поведінка особистости у ситуації білінгвізму. Поняття мовної стійкости» зазначено:

Наведені дані засвідчують асиметричний характер українсько-російської двомовности. Фактично до білінгвів, тобто до осіб, котрі поперемінно користуються обома мовами, належать переважно українці, абсолютна ж більшість росіян надає перевагу вживанню однієї мови.

Слабша, порівняно з російською, позиція української спричинена тим, що одномовні групи її носіїв у масштабах усієї країни і в тому ж Києві становлять меншість порівняно з групами російських одномовців. Останні становлять вагомий відсоток у нинішніх структурах влади, а також більшість у прошарку тих, в чиїх руках нині зосереджується український капітал, ніби підтверджуючи висловлену сто років тому тезу Струве про те, що «капіталізм говорить російською». Через приватизовані засоби масової інформації Україна лишається в одному інформаційно-культурному просторі з Росією.

Загальноприйнята практика двомовних телепрограм, двомовних ведучих, запрошення на телебачення, в тім числі державне, московських дикторів, ведучих, котрі впроваджують нормативне російське мовлення, консервує асиметричну двомовність і сприяє поширенню змішаної українсько-російської мови. Влучне образне визначення суржику дав Юрій Андрухович, назвавши його кровозмісним дитям білінгвізму і точно визначивши напрям територіяльної експансії змішаної субмови, – вона поширюється уже в західних областях, тоді як у східних, де поки що домінує, молодше покоління вже переходить на досить пристойну російську мову.

Серед всього іншого, в статтях того випуску є дискусії та критика типових аргументів на користь запровадження офіційної двомовності в Україні, роз'яснення необхідністі державної підтримки української мови та важливість збереження української мови для Української держави.

Той випуск торкається також і деяких сторінок історії української мови, наприклад, в статті Ольги Кочерги Мовознавчі репресії 1933 року йдеться про насильницьку (примусову) русифікацію норм української мови під час Сталінських репресій першої половини минулого століття.

Вебсайт Чи ви знаєте, що...? відвідало більш ніж 1000 людей (відповідно до даних лічильника).

Запрошую хлопців, які мають бажання взяти участь у поході на травневі свята Кримом.  Звертайтесь до мене або через коментарі в щоденнику, або надсилайте листи на поштову скриню.

Фотографії з попередніх походів можна переглянути в моєму фотоальбомі.

Вітаю всіх!

Мене звуть Віктор, я адміністратор сайта Чи ви знаєте, що…? На цьому сайті публікуються різноманітні цікавинки із статей україномовної Вікіпедії — найбільшої україномовної он-лайн енциклопедії.