Хочу показать два моих любимых цветочка. Вырастить легко, цветут всё лето, внимания требуют минимального, выглядят шикарно. Конечно все вы их знаете и видели не раз, но очень хочется в этот холодный осенний денёк порадовать ваши глазки воспоминаниями о лете.

Петуния. Петуния (не уточняла, но почти уверена) имеет самую богатую палитру красок и разнообразие видов. Петунии бывают обычные, махровые, ампельные и всякие-всякие. Одно растение, если грамотно прищепить, даёт большую шапку с огромным количеством цветков.

 

 Соберите у себя на даче все старые ведёрки, банячки и кастрюльки, наполните их землёй и посадите в них петунии. Всё! Вы самый крутой дачный украшатель.

Ну а теперь немного из моего домашнего архива. Понимаю, что смотреть картинки из интернета не очень интересно. Фото сделано в разное время и одна и та же клумба в разные года выглядит у меня всегда по разному.

Тут на фото попал мой средний сынок. Сейчас он уже мужик 10 лет.

Это тот вариант, когда садим всё подряд во всё подряд.

Это, когда мне захотелось, чтоб мужнины сапоги порадовались солнышку и наконец отдохнули от работы. Фото называется "Сапоги на пенсии".

А это я пыталась внедрить в сад энергию воды. Фен-шуем не запрещено, а наоборот приветствуется. Минус - вода быстро закисает на жаре и её постоянно нужно менять. Плюс - все коты в округе не испытывают жажды.

Ну вот и всё на сегодня. 

Далі буде...

Так як я вже п'ятий рік займаюся городництвом, то пора вже переходити троха на екзотику. Наступного року дуже хочу частину картоплі замінити бататом, дині пепіно...чи пепінами..чи пепіною, і ще до звичних сортів томатів додати щось екзотичне.

Почну з пепіно. Це щось між баклажанами і картоплею зі смаком дині. Садити семена пепіно треба рано на початку грудня, бо від першого листочка до плодів проходить 9 місяців. Рослина це взагалі багаторічна, але у нас багато хто вирощууть її як однорічну, але самі круті таки примудряються ростити по кілька років і щороку збирати смачні плоди. 

Оце сам пепіно.

Тут живуть пепіноманіяки. 

Це якась лєва тьотя виростила пепіно.

Тут про пепіно докладніше. Ще є багато відео, кому тре знайде... не маленькі.

Далі про помідори. Знайша отаке спочатку у ФБ https://www.facebook.com/profile.php?id=100006461299875, потім сиділа тиждень на сайті вибирала помідори. Зробила замовлення і тепер чекаю. Захотілося мені чорних, рябих і хвіолетових томатів. Ну типу таких.

 Вибір там на будь-який смак, відгуки гарні. Сайт зроблений толково і реакція на моє замовлення була моментальною. Тепер ще б так все файно прийшло і виросло. Через рік, якщо мене не заберуть інопланетяни, викладу результат в Цедулках.

Батат я теж вже вирощувала. Як на мене, то дуже смачно. На смак десь між гарбузом, морквою і картоплею. Дуже сподобався смажений батат. Але я тютя-матютя забула залишити бульбу для розводу, а в супермаркетах (козли вонючі) його чимось обробляють і він не росте. Хто має досвід вирощування батату, то підкажіть гарні сорти, або можете й вислати гарній жіночці дві бульбочки.

 

А тепер питання: Хто ще щось подібне вирощував? Давайте коліться! 

Ще ми тиждень тому ходили по гриби. Трохи сфоткала.

Це наші росянки. Але відчуваємо гострий дефіцит комариків і павучків для них. Боюся за нашу кицьку, бо всі разом вони і її перетравлять.

Це мої помідори. Навряд з них будуть люди, але нехай поки ростуть.

Це я накопала топінамбур, погризли трохи і з'ясували, що ми не сироїди, не вегани і не кролі. Для приколу спробувати можна, але їсти таке щодня нєєєєє.

А це дитина випросила до росянок братика. Маємо тепер непентес. Він теж їсть мухи, але ще й трішки підсмердює.

Отаке все одразу. 

Всіх нас зі Святами. 

І от мчимо ми по вулиці і на шляху мітимо всі забори і дерева, повертаємо в глухий провулок (є у нас там біля магазину де люди не ходять) і шукаємо де притулити волохату дупу для важного діла. Не знаю як у всіх нормальних собак, а цей присідає і починає шукати зручного місця, може так навприсядки пройти пару метрів, а потім з довольною пикою все зробити.
Бачу, що танцював-танцбвав і різко передумав, почав щось нюхати і підскулювати. Я туди. Щось підсмердює. Я далі. Підсмердює сильніше. В рот мені ноги (ну типу омайгод!). Труп! Я тягну пса назад на дорогу і тут стоять два хлопці.
- Пацани, ідем зі мною, там хтось лежить.
- Та це бомж. Він вже пару днів тут ночує.
- А може він вмер?
- Ні, сьогодні був живий.
Ну я б була не я, якщо б не пішла перевірити тіло на живість. Пру вже я пса в темний провулок, Оззі явно пручається і не хоче, бо він вже там все понюхав і воно явно пахне не колбасою...ну хіба трохи можна вловити в районі капців нотки свіжого хлєбушка. Я не здаюсь. Стою перед тілом у формі зірки, бо одну руку пес тягне назад, а іншою я намагаюся дотягнутися до тіла, ногами вгризаюся в землю.
- Мужчина, ви живий?
- ...
- Мужчина, ви живий?
- Ы
- Мужчина, вам погано?
- Ыы
- Мужчина, викликати швидку?
- Ыыыди на хуй.
Зрозумівши, що тіло дихає, я пішла за вказаною адресою до себе додому. Назад ми з псом йшли мовчки і тихо. Я була трохи ображена за неінтелігентну відповідь, пес був в розпачі від того, що забув, сходив він по-великому чи ні.
Коли я все розповіла чоловіку, він по-перше чомусь не здивувався, що я в темному провулку знайшла бомжа, а по-друге, запропонував віддати мужчині моє тепле одіяло і його светра....щоб людини було на що зранку опохмелитись.
Нікуди я не пішла, але довго думала різні банальності, що такі люди самі винні, що в наш час легше пристроіти собаку у сім'ю, що я нічого не зможу змінити і воно тому дядьку і не треба і таке інше. Але чомусь спалось дуже хреново...

Отаке.

А!!! А ви шо подумали?

 

Пісня зробила мій день. Хлопці там копають землю і я піду перекопаю стару клубніку.

Для "негопітніх", як би назвав наш відомий класик, живцювання - це розмноження рослин з гілочок і листочків. 

Почалося все з того, що мене взяли завидки, коли ранньою весною у сусідки яскраво-жовтими квітами сяяла форзиція. Рослина манила мене і наче насміхалася. Кожного разу, як я проходила повз сусідського паркану, із-за якого виглядала ця красуня, я чула: " Олю-ю-ю, ти кульо-о-ома, ти просто мусиш мати таку красу-у-у". Як тільки кущ наростив нові пагони, я пішла на діло під прикриттям свого малого Степана з легендою типу ми тут туди-сюди гуляємо з коляскою по вулиці і нічого тирити не збираємось. В зручний момент, я тихенько відламала пару молодих гілочок і швидко дриманула займатись вкоріненням.

Це форзиція. Вона весною прекрасна.

Потім я собі подумала, що непогано би ще розмножити виноград і гортензію. Як правильно нарізати черенки знайдете в інтернеті. Коротко, берем ділянку з двома парами листочків. Нижні листочки видаляємо разом з бруньками біля них і поміщаємо в суміш грунту і піску, все зволожуємо і накриваємо. Робимо щось типу теплички. Щодня!!! треба оприскувати листячко і слідкувати, щоб земля не пересихала. Десь через місяць буде вам щастя і тоді укриття можна зняти.

Така у мене гортензія. Квіти в цьому році були як голови і колір мінявся від яскраво-рожевого до ніжно-хвіолетового. Колір гортензіі залежить від кислотності грунту. Не ведіться, коли на базарі або в садовому центрі ви побачили рожеву і блакитну гортензію (біла не рахується, то окрема пісня). Щоб на ділянці вас радували рослини різними кольорами, то при посадці під одні підкладіть іржаві цвяхи, або якесь непотрібне залізячча, а інші садіть просто так. Або є спеціальні добрива для них. Ще гортензіі люблять вологу і кислоту. Моя мама під них пару разів за сезон підливає розсіл, що залишається від огірків або сироватку. 

Це мій виноград Кеша або інша назва Талісман, його я і розмножувала. Кеша столовий морозостікий сорт, на всій територіі України може рости без укриття. Ще він стійкий до хвороб і дуже сильнорослий. Швидко, вже на 4-й рік він дає повноцінний врожай. Кеша звичайно потребує мінімального догляду, обрізки і оприскування фунгіцидами, але значно менше, ніж інші столові сорти винограду. Обрізку роблю йому один раз ранньою весною і два рази за сезон прискаю болтушкою власного виробництва. По секрету, тільки для вас, видам рецепт. Берем 10 літрів води і розводимо в ній пачку борної кислоти, столову ложку з горкою соди, столову ложку без горки йоду, трохи марганцю і 5-10 таблеток метронідазолу або трихополу. Якщо для профілактики, то достатньо 5 штук, а якщо ви помітили на кущах винограду перші ознаки хвороб, то треба більша доза. Метронідазол - протигрибковий препарат, сода стимулює сахаристість, йод і все інше дезинфікують.

А це трохи не по темі замітки але по темі співтовариства. Чоловіку на роботі колєга презентував пару насінин кукурудзи, яку хтось колись комусь привіз з Грузіі. Трохи я посадила в Броварах, трохи в селі. І тут і там вона вимахала на славу. Щоб ви оцінили розміри, то ото на фотці зправа іржава труба під виноградом має 2 метри, а кукурудза вже 5 а мо й більше. Вона якась пізня, бо свою нормальну ми вже поїли, а ця тільки видала качани. Спочатку було всього по одному качанчику, а потім вилізло ще по два. 

Ну а тепер питання знатокам. Як мені оті всі рослинки, що попускали корінці, зберегти до весни. На зиму садити в грунт не хочу, боюся, що померзнуть і вся моя робота псу під фіст. В інтернеті пишуть різне, хто каже треба сухий погріб, хто - холодний балкон, хтось взагалі викладає на підвіконні. Але, я думаю, що рослинки все одно мають відпочити в холодку і скинути листячка, щоб весною кинутися в ріст мені на радість. Як мені робити? Маю вологий погріб і холодну веранду.