Про сумне, життєве та вдячне

Люди добрі, дякую за слова підтримки в камах та чаті, я норм. Сьогодні поховали бабунчика, тримаюся без істерик. Всім все зрозуміло, що вона старенька і вже давно лежала, і в останні пару тижнів "здала" настільки, що повністю впала в дитинство, але все одно якось неочікувано і жаль себе. Взагалі ми, люди, завжди плачемо саме від жалю до себе. Бабуні якраз зараз норм, вона відмучилася і нічого вже не болить, душа собі спокійно полетіла до коханого Ванічки та інших родичів. А я розкисла, бо пішла з життя чи не єдина людина, що любила мене безумовною любов'ю. І саме вона навчила мене так само безумовно любити. А ще це була моя головна адвокатеса. Могла виправдати перед усім світом будь-який мій косяк)) Тепер захищатиме мене на тім світі.
Тут я колись писала про бабуню, чудова була жінка, багато пережила і лишилася нормальною людиною на все життя. 
Звісно, понаїхали діти, онуки, праонуки звідусіль. Були інші родичі. Як кажуть, родичі періодично збираються задля того, щоб порахуватися з приводу зміни кількості. Приїхав і мій двоюрідний братан-ватан з Криму. Розповідав з гордістю, що нині щоранку пише вдячного листа електронною поштою вєлікому пу (і це людина, що вже має трьох онуків!!). Слово за слово ми виявили, що це, виявляється, оплачується. 10 вдячних листів на спеціальний імейл дають додатковий дохід в розмірі 3 тис рублєй. А якщо в ті листи додати кляузи на друзів та сусідів, типу хто що сказав/зробив/задумав зробити проти нинішньої влади - додатково ще 5 тис рублєй. 37 рік вже повернувся в рашу і на кримський півострів теж. Жінка цього ватніка розказувала, що кожного дня вмовляє його не робити таких дурниць, але поки що безрезультатно... Багато татар, що не згодні з окупантами, виявляються за ґратами або "кінчають з життям самогубством". Питала в братової найменшої доні (13 років), коли їй краще жилося - до окупації Криму чи зараз? Вона сказала, що до окупації, але попросила її таткові про те не казать. Інші родичі мало не побили цього члена сім'ї. Я ось поїхала спати, а вони домовилися, що доведуть до ранку нашому найстаршому бабуніному онуку всю неправість х*ла і навчать пісні "ла-ла-ла". Ну, будем бачити. 
Надобраніч. Завтра зранку ще іти душу будити.
ПиСи. Дякую, Тобі, Боже, що я не ватніца.
ПиПиСи. От цікаво: якщо вата курить - чи не боїться вона загорітися?







кожному - своє

  • 16.10.15, 13:46
от робота у голови квартального комітету - ходить собі щодня на похорон...
або на весілля...

Пора рости...

  • 16.10.15, 12:32
Цієї ночі пішла бабуся....
Тихо і легко....
Кажуть, ми діти доти, доки живі наші батьки...

Фсьо з ними ясно

Це рашкінська таблиця множення, подивіться на стовпчик на 6
тепер ясно, чому в них падають ракети і б'ються літаки?

Колеги, зі святом!

Анестезиолог древний Бог обезболивания и сна. Также известен под именами Морфей, Гипнос, Оле Лукойле и др. Анестезиолог имеет разные обличия. В миру обычно представлен в хирургическом костюме и смешной шапочке, часто его можно увидеть и в халате. Анестезиологу часто приписывают контроль артериального давления во время манипуляций других древних Богов (обычно Хирургов). Очень часто Анестезиолога называют реаниматологом. Обряд вызова Анестезиолога сложен. Для начала Вам необходимо обратится в ближайший храм излечивающий хворь по профилю. Обычно при угрожающем жизни состоянии другие Боги (Скорая помощь) сами перемещают вас к Анестезиологу. Анестезиолог очень эмоциональный Бог, относятся к добрым видам Богов, но бывают и гневные виды. Все Анестезиологи очень любят когда их задабривают. В виде жертвоприношений годится Допамин, Морфин, Промедол, Шоколад, Коньяк и др.
(с) 
Бажаю вам, любі колеги, щоб кількість засинань завжди дорівнювала кількості пробуджень! bokali

Золоті Людини ручки))

Робила замовлення в Золото для одного хорошого хлопчини, що недавно демобілізувався. Замовлення було на камінці, що трохи заспокоять нерви та нададуть м'якості у спілкуванні з сім'єю.

[ Читати далі ]