Якщо ти не розгублений, рішучий,
В той час як боягузливий сусід,
І вчасно вмієш взяти себе в руки,
Але не можеш не дивитись їй у слід,
Коли жагою володієш незворушно,
А не тобі господарка вона.
Сприймаєш неприємність, ніби успіх, -
Яким, по суті, є ціна одна,
Якщо ти внутрішньо готовий до обману,
Коли тебе підводить кращий друг.
Після поразки сам з колін устанеш,
Піднімешся на відсіч і на труд,
Якщо ти зможеш всі свої надбання
Ідеї ради викласти на стіл,
Чужих, не рідних, кликати братами,
Боготворити прапор бойовий.
Не шкодувати ні за чим, окрім кохання,
І сварку поцілунком завершить.
Харизму не згубити із роками,
Товариша підтримать в скрутну мить.
Буть бідняком і одночасно Богом,
Достойні гроші вміти зароблять,
З убогими не стати теж убогим,
Любити матір. Не любити слово "мать".
Тоді ти справжній. Ти мужчина, чоловік.
Нехай Господь тобі дарує довгий вік.
(с) Тамара Косяченко

Дорогі добровольці, вітаю вас! Дякую за те, що втримали Україну.
Здоров'я вам міцного фізичного та психічного та незрадливого кохання ;)

Вагітна дружина загиблого під Авдіївкою Маріса Камінського опублікувала в мережі зворушливе звернення.

Лист Яна Камінська оприлюднила на своїй сторінці “ВКонтакті”.

“Дорогі друзі, хочу подякувати щиро вам за те, що ви розділили з нами цей біль, втрату прекрасної, світлої, щирої людини. Всі, хто були поруч, та ті які молилися та тужили разом з нами, я дякую вам. Друзі, я знаю як вас було багато, коли ми проводжали мого коханого чоловіка в останню путь. В очі не могла вам дивитись, адже очей від коханого не могла відірвати. Низький уклін, схиляю голову, моєму серцю немає покою, нікому у світі не бажаю пережити цей біль. Його не можливо виміряти”, – пише Яна.

“Хочу вас щиро попросити заради пам’яті мого чоловіка помолитися за його дитя, яке під моїм серцем. Малюк тужить за татом і хоче жити.

Люди цінуйте кожну прожиту мить. Біда ходить так близько. Нехай вас оберігає Бог. Робіть щасливими одне одного, адже ви не знаєте, що будь-який вчинок може стати останнім у вашому житті.

Ви знаєте, люди вік живуть і щастя не пізнають. З моїм коханим ми знайомі два роки і я сміливо можу сказати, що ми пізнали щастя. Нехай моє з чоловіком сімейне життя було чотири місяці, нехай воно таке коротке, але це найсолодші роки мого життя проведені разом з ним. Найпрекрасніше, що сталося з нами, це коли ми побралися, поєднали наші серця назавжди.

Ти ж знаєш, коханий, навіки твоя. Сьогодні ми в останнє цілувалися і це найсолодший поцілунок за все моє життя. Цей цілунок назавжди залишиться на моїх губах. А моє волосся все ще так пахне тобою коханий, найкращий аромат у світі. Він не хотів від нас іти, але віддав своє життя за нас, щоб нарешті настав мир у нашій Україні.

Молю Бога, щоб ця війна, яка зруйнувала сотню долей закінчилася, щоб батьки, брати, сестри та діти ніколи не ховали своїх хлопців.

Всім кричу: “Я не вдова! Я – кохана дружина героя Камінського Маріса Айдиновича”. Герої не вмирають”, – написала дружина загиблого бійця.

http://ibilingua.com/vsim-krychu-ya-ne-vdova-zvorushlyve-zvernennya-vagitna-druzhyna-zagyblogo-bijtsya/

Бойовики назвали нас «укропами». Думали, що сміються над нами. Та коли воїни з шевронами «Укроп» почали їх бити, сепари перестали сміятися.Потім орда обізвала «кіборгами» упертих хлопців в ДАПі. І прізвисько «кіборг» перетворилось на синонім слова «герой».
Тепер вони нам знову подарували черговий мем. «Безсмертний полк». Так агентура бойовиків в Авдіївці називає захисників «промки».
Ну, що ж. Дякуємо за креатив. Готуємо нові шеврони