Любимая работа, хорошая зарплата и... полное разочарование. Что мешает получать удовольствие от офиса, коллег и начальников? Возможно, одна из шести описанных ниже причин.

То, что казалось интересным, превратилось в рутину. Начиная с понедельника, вы каждый день ждёте пятницу

Любовь рано или поздно проходит испытание рутиной - будь то любовь к человеку или любовь к работе. Ответьте на вопрос: вы просто утомились и заскучали или полностью разочарованы тем, что делаете? Имейте в виду, что если 80% дня вы занимаетесь неинтересными делами - это нормально. Понятно, что когда работа не приносит радости вовсе, а вы работает только ради выходных - это повод задуматься о том, на что вы тратите своё время. Но из временного затишья можно выйти. Сделайте свою жизнь более насыщенной и подружитесь с коллегами.

Зал ожидания аэропорта и то уютнее вашего офиса

Уродливый офис - перегородки, люминесцентные лампы, много серого, чёрного и бежевого - ещё хуже, чем может показаться. Окружающее пространство влияет на ваше самочувствие, ваше желание работать и ваши результаты, в конечном счёте. Что долго думать - сделайте собственное пространство более комфортным.

Купите себе собственные канцелярские принадлежности. Пусть они будут яркими и приятными на ощупь. И - очень важно! - поддерживайте на рабочем месте порядок.

Вы любите работу, а работа любит вас. Так сильно, что уже поглотила вашу жизнь

Прежде чем ваши мозги окончательно съедут набекрень от работы, вспомните, когда вы в последний раз были в отпуске, когда вы в последний раз высыпались, когда вы в последний раз нормально обедали? «Не знаю»? Возможно, проблема вовсе не в ужасной всепоглощающей работе, а в расстановке приоритетов.

Работа не захватывает нас до тех пор, пока мы не начинаем ей это позволять. Научитесь ставить границы, дальше которых она не пройдёт: не застанет вас дома, когда вы отдыхаете, проводите время с семьёй или решили поболеть. Обратитесь за помощью к... начальнику. Ведь у вашего желания сбежать от работы есть и другая сторона: вы просто не хотите «сгореть» и окончательно потерять темп.

Несколько простых шагов, помогающих вздохнуть полной грудью.

Вы работаете как проклятый, а с места не двигаетесь. Такое ощущение, что вы крутите педали велотренажёра

В идеальном воображаемом мире за усердную работу каждому полагается премия, повышение и медаль. Реальный мир от идеального далёк. Осознание тщетности усилий кого-то приводит в уныние, кого-то - в бешенство. Одни опускают руки, другие ищут новую работу, где стеклянный потолок будет чуть выше.

На самом деле вам, скорее всего, не так уж нужны именно деньги и должности - просто хочется понять, насколько вы успешны, и ощутить значимость вашего участия в общем деле. Если, идя к начальнику с заявлением об уходе, вы втайне надеетесь, что вас начнут уговаривать остаться, отложите заявление. А к начальнику всё-таки зайдите.

Совершенно невозможно работать в этом террариуме

Чаще всего проблемы в отношениях с коллегами начинаются с плохих новостей. Слухи о надвигающихся увольнениях делают всех подозрительными. Что мы начинаем делать, если туманное будущее нас пугает? Сплетничаем. Сплетни и слухи порождают недоверие, недоверие порождает сплетни и слухи. Всё это не самым лучшим образом влияет на отношения с коллегами и ваше самочувствие.

Здесь же мы дадим один небольшой совет: если удержаться от болтовни с коллегами невозможно (известно, что сплетни имеют терапевтический эффект), говорите о коллегах только хорошее и старайтесь так или иначе держать их в курсе того, о чём шепчутся за их спиной. Прозрачность коммуникаций - залог того, что вы не перегрызётесь в один прекрасный день.

Дел столько, что они не помещаются на странице ежедневника

На самом деле дел ещё больше - ведь вы не отмечаете в планнинге все сделанные за день звонки и написанные письма. Да и совещания нередко проходят вне очереди - в итоге на пару часов вы оказываетесь выбиты из привычного ритма.

("The Guardian", Великобритания)

Критики Путина заявляют, что он создал новую, более упорядоченную олигархию

Люк Хардинг (Luke Harding), 21 декабря 2007
Газета Guardian узнала о той беспрецедентной борьбе, которая происходит внутри кремлевских стен накануне ухода Владимира Путина с поста президента и сопровождается утверждениями о том, что президент распоряжается тайным состоянием в 40 миллиардов долларов.

Соперничающие между собой кремлевские кланы ведут битву за контроль над активами в момент, когда Путин готовится передать в мае власть своему лично отобранному преемнику Дмитрию Медведеву.

Хорошо осведомленные политические наблюдатели и другие источники говорят, что на кон поставлены миллиарды долларов активов, принадлежащих российским государственным корпорациям. Кроме того, впервые появились слухи о личном богатстве Путина, якобы спрятанном в Швейцарии и Лихтенштейне.

Утверждения о президентском состоянии всплыли на поверхность в прошлом месяце, когда российский политолог Станислав Белковский дал интервью немецкой газете Die Welt. После этого их повторили газеты Washington Post и Moscow Times, а слухи о богатстве поползли по Интернету.

Ссылаясь на источники в президентской администрации, Белковский утверждает, что в результате восьми лет пребывания у власти Путин накопил тайное состояние, превышающее 40 миллиардов долларов. Эта сумма делает его самым богатым человеком в России - и в Европе.

В интервью Guardian Белковский повторил свои заявления о том, что Путин владеет огромными активами в трех российских нефтяных и газовых компаниях, которые спрятаны в 'непрозрачной сети оффшорных фондов'.

Белковский привел следующие детали. Путин, 'по сути дела', владеет 37 процентами нефтедобывающей компании 'Сургутнефтегаз' - третьей в России по объемам добычи. Стоимость этих активов составляет 20 миллиардов долларов. Ему также принадлежит 4,5 процента акций 'Газпрома' и 'по меньшей мере, 75 процентов' таинственной швейцарской нефтяной трейдинговой компании Gunvor, основанной другом президента Геннадием Тимченко.

Отвечая на вопрос об общем размере состояния Путина, Белковский сказал: 'Как минимум 40 миллиардов долларов. Максимума мы не знаем. Подозреваю, что есть и другой бизнес, о котором мне ничего не известно'. Он добавляет: 'Оно может быть больше. Намного больше'.

'Конечно, имя Путина не фигурирует в списках акционеров. Существует непрозрачная цепочка оффшорных компаний и фондов. Заканчивается она в швейцарском городе Цуге и в Лихтенштейне. Ее выгодоприобретателем и владельцем является Владимир Путин'.

Путин никак не прокомментировал заявления Белковского. Guardian представил данные утверждения Кремлю, но главный пресс-секретарь Путина Дмитрий Песков (так в тексте; Дмитрий Песков - первый заместитель пресс-секретаря президента РФ - прим. перев.) сказал, что Путин отсутствует.

Раньше все разговоры о путинском состоянии были под запретом. Но на фоне внутрикремлевской борьбы между группировкой влиятельного замглавы президентской администрации Игоря Сечина и клана либералов, к которому принадлежит Медведев, произошла утечка.

Группировка Сечина состоит из силовиков - кремлевских чиновников, выходцев из спецслужб и вооруженных сил. Говорят, что в нее входит директор Федеральной службы безопасности (ФСБ) Николай Патрушев, его заместитель Александр Бортников и помощник Путина Виктор Иванов.

К лагерю либералов относится близкий к Путину и к ельцинской семье российский олигарх Роман Абрамович, являющийся владельцем футбольного клуба 'Челси'. Другие ее члены - глава федеральной службы по контролю за наркотиками Виктор Черкесов и миллиардер родом из Узбекистана Алишер Усманов.

Сведущие люди говорят, что борьба эта не имеет никакого отношения к идеологии. Они называют ее войной между конкурентами по бизнесу. По их словам, решение Путина выдвинуть на пост президента Медведева, который не имеет связей со спецслужбами, нанесло мощный удар по сечинскому клану силовиков.

Некоторые аналитики говорят, что Путин хотел уйти в отставку, но был вынужден остаться, чтобы прикрыть Медведева от заговоров силовиков. Другие с этим не соглашаются и утверждают, что Путин хочет остаться у власти. В понедельник президент подтвердил, что в следующем году намерен стать премьер-министром России.

'Силовики очень неприятные люди', - говорит политический комментатор Юлия Латынина. Латынина, ведущая политическое ток-шоу на либеральной радиостанции 'Эхо Москвы', стала одним из первых журналистов, привлекших в прошлом месяце внимание общественности к предполагаемым связям Путина с компанией Gunvor.

Компания находится в живописном швейцарском кантоне Цуг, который известен как убежище для иностранных бизнесменов, сторонящихся публичности. Gunvor не имеет ни вебсайта, ни офиса в Москве. Но в 2007 году компания заявила о прибыли в 8 миллиардов долларов при обороте в 43 миллиарда. По мнению экспертов, это астрономическая цифра. Как и Путин, живущий затворником Тимченко работал в управлении внешней разведки КГБ. Говорят, что он познакомился с российским президентом в конце 80-х в кругах КГБ.

Gunvor, головной офис которой находится в Женеве, от комментариев отказалась.

Критики утверждают, что волна ренационализации при Путине превратила его соратников в мультимиллионеров. Теперь перед кремлевской элитой встала проблема: как сохранить свое богатство, если Путин отойдет от власти. Эксперты говорят, что большая часть денежных средств сосредоточена на Западе. Самая большая трудность состоит в том, как защитить эти средства от будущей администрации, которая может попытаться их отобрать.

'Зачем все эти деньги, если ты не сможешь ездить на Мальдивы или в Париж, чтобы их тратить', - говорит директор российского отделения международного центра антикоррупционных исследований и инициатив Transparency International Елена Панфилова.

Первые признаки межклановой войны, охватившей Кремль, появились в прошлом месяце, когда ФСБ арестовала заместителя руководителя федерального агентства по борьбе с наркотиками Александра Бульбова, принадлежащего к лагерю либералов. Его арест сопровождался достойным сюрреалистического сценария противостоянием между телохранителями генерала и агентами ФСБ, нацелившими друг на друга автоматы.

В начале месяца был арестован еще один 'либерал' - заместитель министра финансов России Сергей Сторчак, которого обвинили в попытке хищения 43,4 миллиона долларов. Он и сейчас находится в тюрьме. Его начальник, министр финансов Алексей Кудрин, также принадлежащий к либеральному клану, заявляет о невиновности Сторчака.

Но либеральная группировка, являющаяся одной из нескольких враждующих фракций, нанесла ответный удар. В этом месяце ранее мало кому известный бизнесмен Олег Шварцман дал интервью газете 'Коммерсант', в котором рассказал, что в тайне управляет финансами группы офицеров ФСБ. Он сообщил, что сумма их активов составляет 1,6 миллиарда фунтов стерлингов.

По словам директора фонда Шварцмана, офицеры были причастны к 'бархатной реприватизации'. Они по сути дела насильственным путем приобретали частные компании по заниженным ценам, а затем преобразовывали их в государственные. Активы перераспределялись через оффшоры.

По словам Панфиловой, носившая 'неупорядоченный характер' коррупция 90-х годов уступила место 'системной и узаконенной коррупции' путинской эпохи. Члены его кабинета лично контролируют самые важные отрасли экономики - нефтяную, газовую и оборонную. Медведев возглавляет совет директоров 'Газпрома', Сечин руководит 'Роснефтью'. Другие министры являются председателями 'Российских железных дорог', 'Аэрофлота', гигантской компании по производству ядерного топлива и трубопроводной корпорации.

Критики Путина заявляют, что он создал новую, более упорядоченную олигархию. 'Самые лакомые куски национального богатства оказались в руках путинского внутреннего круга', - написал в понедельник на страницах Moscow Times бывший независимый депутат парламента Владимир Рыжков.

Белковский, который в прошлом году опубликовал книгу о финансах Путина, и который является директором московского аналитического центра Институт национальной стратегии, заявляет, что уверен в правильности своих оценок путинского состояния. 'Для элиты это не секрет, - говорит он, - но пожалуйста, обратите внимание, что Владимир Владимирович ни разу не подал на меня в суд'.

Белковский добавляет, что Запад неверно понял Путина. Его сбил с толку 'неосоветский' имидж президента. Путин, утверждает Белковский, в конечном итоге 'классический' бизнесмен, верящий в то, что деньги могут решить любую проблему. Его психология была сформирована опытом работы в мэрии Санкт-Петербурга в начале 90-х, когда повсюду царила преступность.

'И он в этом вполне уверен. Та проблема, которую нельзя решить за 1 миллиард долларов, может быть решена за 10 миллиардов долларов. Если нет, то за 20 и так далее', - говорит Белковский.

В своем интервью журналу Time, который назвал Путина 'человеком года', президент страстно опровергал утверждения о том, что люди Кремля коррумпированы.

Отвечая на слова о том, что 'некоторые весьма приближенные к вам люди обогатились за счет коррупции', Путин сказал: 'Значит, вы знаете, кто и как. Напишите нам, в министерство иностранных дел, если вы так уверены. Значит, вы знаете фамилии, значит, вы знаете коррупционные схемы. И я могу заверить и вас, и всех, кто нас будет слышать, видеть, читать нашу сегодняшнюю встречу, что реакция будет быстрой, просто незамедлительной, и она, конечно, будет в рамках действующего в России законодательства'.

http://www.inosmi.ru/translation/238567.html

Официальное издание стало пособием для экстремистов

2008-03-12 / Владимир Алексеевич Васильев - кандидат технических наук, доцент кафедры радиоэлектронной борьбы.

Кто надоумил «Аль-Каиду» атаковать башни-близнецы в Нью-Йорке? Ответ на этот вопрос вы найдете в официальном пособии, подготовленном к печати двумя правительственными ведомствами Соединенных Штатов – Министерством юстиции и Федеральным управлением по руководству в чрезвычайных ситуациях.

Оно датируется августом 1997 года и носит громкое название – «Самоучитель чрезвычайных ответных мер терроризму». Общий объем – 110 страниц текста с иллюстрациями. На стр. 69 приведена рецензия, из которой следует, что «Самоучитель...» в основном соответствует Федеральному плану ответных действий терроризму. Последний можно считать интерпретацией и развитием исполнительной директивы президента США PDD-39. Правдивость заявленного подкрепляется подписями шести руководителей соответствующих федеральных структур.

«Самоучитель...» уникален и по содержанию, и по оформлению. В нем самым подробным образом рассмотрены все виды терроризма – биологического, химического, диверсионно-подрывного, а также все средства, которые злоумышленники могут пустить в ход.

Не менее подробно дано описание способов и средств предотвращения свершения террористических действий и ликвидации их последствий. Рассказано, как следует себя вести в чрезвычайных ситуациях. Труд написан с большим знанием дела и настолько полезен, что наверняка должен был заинтересовать не только потенциальных жертв террора, но и самих боевиков – особенно из числа малограмотных и необразованных.

Но самым интригующим элементом «Самоучителя...» является его обложка, где представлено стилизованное изображение Нью-Йорка со стороны залива Гудзон. На переднем плане береговой линии выделяются доминанты города – башни-близнецы Всемирного торгового центра, одна из которых взята в перекрестие прицела террориста. Причем точка прицеливания приходится в том самом месте, куда ровно через четыре года и один месяц врежется рейсовый «Боинг», захваченный членами «Аль-Каиды».

Возможно, что составители пособия даже не предполагали, что их труд попадет в руки ярых врагов США и станет руководством к действиям против американцев. Так это или не так, но катастрофа 11 сентября 2001 года учит, что нужно с большой осторожностью подходить к публикациям в открытой печати о том, что и как могут сотворить террористы и как с ними нужно бороться.

http://www.ng.ru/nvo/2008-03-12/9_guide.html

Что найбольше объединяет наш народ?

У своїй попередній замітці про те, що Ощадбанк України видає компенсації вкладникам у неповному обсязі не залишилася поза увагою громадськості. Юлія Тимошенко сказала, що виправить ситуацію, яка склалася. Але ні вона, ні правоохоронні органи не говорять про те, що винні будуть притягуватися до кримінальної відповідальності. Адже працівники Ощадбанку займалися відкритим шахрайством, не додаючи на кожній 1000 гривень по 70 гривень?

Як Ви гадаєте, чи будуть притягнуті до кримінальної відповідальності працівники Ощадбанку? Чи може леді Ю. про все це знала і покривала загальнодержавну аферу?

Сало (також шпек, шпиг) — тваринний підшкірний жир, найчастіше свинячий. В Україні та багатьох інших країнах є частиною традиційної національної кухні. У минулому сало було дуже важливим елементом харчування завдяки своїй дуже високій харчовій цінності (870 ккал на 100 гр.) а також здатності зберігати свої властивості протягом тривалого часу без спеціального охолодження.

Сьогодні, коли поширюється здорове харчування з невеликим вмістом жирів, сало стає більше традиційною закускою на національному столі, ніж основною стравою.

Сало для українців

В українській культурі сало набуло дещо культового значення. Як національна страва, воно стоїть поряд з такими безсумнівними візитними картками української кухні як борщ, вареники, голубці, галушки. Сало є унікальною стравою у тому сенсі, що більшість народів вживае смалець, а українці їдять його великими і малими шматками, часто з хлібом, часником та солоними овочами.

Українське сало і любов українців до нього є предметом великої кількості жартів та фольклорних історій.

Сало здавна користувалося в нашому народі особливою популярністю. Йому віддавали перевагу, навіть не підозрюючи, що воно містить багато корисних речовин, таких необхідних для людського організму. І, насамперед, — арахідонову кислоту, яка належить до ненасичених жирів і бере участь в утворенні багатьох гормонів, а, отже, в холестериновому обміні.

Медична дія сала

Біологічна активність сала в п'ять разів вище, ніж яловичого жиру. За вмістом інших незамінних жирних кислот (близько 10 відсотків) свиняче сало переважає вершкове масло. Окрім того, сучасна наука стверджує, що якість свинячого сала поліпшується при топленні. А його споживання в поєднанні з овочевими салатами попередить розвиток атеросклерозу.

Варто сказати, що свиняче сало у наших предків вважалося незамінним при лікуванні багатьох захворювань. Наприклад, для того, щоб зняти зубний біль, вони брали невеличкий шматочок несолоного сала і прикладали до хворого зуба між яснами і щокою на 15-20 хвилин. Біль іноді вщухає, все залежить від ступеня пошкодження зуба.

При болях у п'ятковій шпорі закріпляли на хворому місці шматочок старого свинячого сала. «Ліки» прикріпляли пов'язкою або шкарпеткою, потім накладали поліетилен або пергаментний папір й одягали ще одну шкарпетку. З такою пов'язкою можна навіть рухатися.

У народній медицині сало нерідко використовувалося (і зараз використовується) при лікуванні болів у суглобах.

Візьміть старе сало, пропустіть його через м'ясорубку і, додавши трохи меду, ретельно перемішайте. Потім цією сумішшю змащуйте хворі місця. Можна також змащувати ці місця смальцем (топленим салом). Компрес накладають на ніч і укутують шерстяною тканиною або шарфом.

Для загоєння ран використовують мазь, приготовану з рівної кількості свинячого жиру, ялинової смоли (живиці) і бджолиного воску. Готують мазь в емальованому посуді на слабкому вогні, постійно помішуючи протягом 10-15 хвилин. Розливають гарячим в підготовлені місткості з широкою шийкою.

Іноді після травм у багатьох людей порушуються рухові функції суглобів, які допоможе відновити суміш з 100 г свинячого жиру з 1 ст. л. куховарської солі. Цю суміш втирають в область хворого суглоба і накладають зігріваючу пов'язку. А ось ще кілька засобів з народної аптечки.

Бородавки добре видаляються перетопленим салом, змішаним з часником (співвідношення 2:1). Суміш накладають на бородавку і міняють один раз на добу.

Болі при варикозному розширенні вен усувають несолоним свіжим салом, яке прикладають за допомогою пов'язки в місцях найбільшого запалення.

Існує також старовинний народний рецепт лікування екземи: 2 ст. л. перетопленого несолоного свинячого жиру змішайте з 2 білками курячих яєць, 100 г пасльону і 1 л соку чистотілу. Настоювати суміш 2-3 дні, після чого змащувати хворі місця.

---

А Ви любите їсти сало?

Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко обіцяє виправити ситуацію, що виникла з недоотриманням компенсацій по вкладам Ощадбанку. Про це вона заявила сьогодні на брифінгу. За словами Юлії Тимошенко, Уряд отримав інформацію про те, що вкладникам Ощадбанку СРСР в зв’язку з певною нестабільністю на ринку валют почали сплачувати менше 1000 грн. За словами Прем’єр-міністра, зафіксовані випадки, коли сума виплати компенсації зменшена до 970-930 грн. Юлія Тимошенко повідомила, що в зв’язку з цим Уряд сьогодні скликав термінову нараду і вивчив причини цього протизаконного рішення. “Завтра зранку ми поновимо справедливість в цьому питанні, люди будуть отримувати по 1000 гривень, і більше таких випадків Ощадбанк допускати не буде”, - заявила Прем’єр-міністр України.

Окрім цього, за її словами, Уряд разом з Ощадбанком розробляє механізм доплат тим громадянам, яким було виплачено менше 1000 грн. Зокрема зараз з’ясовується кількість людей, які недоотримали компенсацію заощаджень: “ми будемо робити все для того, щоб люди, так як це і було обіцяно Урядом, отримали 1000 грн. за будь-яких обставин”.

Прем’єр-міністр вважає, що подібна ситуація пов’язана зі зміною обмінного курсу валют, який на сьогодні нижчий, ніж офіційний курс Національного банку України. “На ринках валют зараз існують дисбаланси, але ці дисбаланси неукраїнського походження і є наслідком процесів, які відбуваються на світових валютних ринках”, - заявила Юлія Тимошенко.

Також Прем’єр-міністр України повідомила про те, що Уряд готується до наступних етапів виплати компенсацій по вкладам Ощадбанку. “Протягом двох років, так як ми і пообіцяли, заощадження людям будуть повернуті”, - запевнила Юлія Тимошенко.

---

Нас знову обдурює влада. Сьогодні це робить уряд Тимошенко. І кого обдурює? Бідних пенсіонерів. Набридло!

Фракція блоку «Наша Україна» у Київській міськраді закликає БЮТ і особисто народного депутата від БЮТ Миколу Томенка вибачитися і покаятися перед киянами за зраду їх інтересів і надану корумпованому керівництву Києва можливість безкарно дерибанити землю і майно столичної громади. Про це заявив журналістам депутат Київради від блоку «Наша Україна» Зорян Шкіряк, повідомила «proUA» прес-служба «НУ» у Київраді.

При цьому Шкіряк нагадав, що 16 депутатів від БЮТ, більше третини фракції, «ганебно перебігли в більшість «імені Черновецького», забезпечивши мерові на тривалий час стійку більшість у Київраді». «Саме через цей акт масової зради стали можливими найбільш шкідливі для киян голосування в Київраді, які стали успішними для Черновецького завдяки голосам екс-бютівців», - зазначив депутат. При цьому він зазначає, що «включенню зрадників у виборчий список особисто сприяв Микола Томенко, який очолив список БЮТ на минулих виборах і несе повну відповідальність за дії всіх депутатів БЮТ у Київраді, а сьогодні дозволяє собі відверту брехню і наклеп на адресу політичних союзників БЮТ - партії «Наша Україна». Тим часом, фракція блоку «Наша Україна» в Київраді залишилася практично монолітною, у нас знайшовся лише один відступник».

На думку депутата, одномоментний і організований характер перебігу 15-ти зрадників примушує припустити наявність закулісних домовленостей між лідерами БЮТ і Леонідом Черновецьким.

Крім того, Шкіряк вважає, що Томенко не має ніякого морального права на будь-які звинувачення на адресу інших політиків, поки не покається у власних гріхах. «Річ навіть не в тому, що свого часу Микола Томенко зрадив блок «Наша Україна» і його лідера Віктора Ющенка, що привело його на високу урядову посаду. Справа, перш за все, у зраді інтересів киян, а також у тому, що Томенко упевнено завалював всі ділянки конкретної роботи, доручені йому. І роботу із ЗМІ у тодішнього мера Олександра Омельченка, і роботу віце-прем’єра в першому уряді Юлії Тимошенко, яка обмежилася організацією катання на ковзанах членів уряду. Наголошувався унікальний «талант» Томенка-політолога: жоден з десятків його прогнозів не здійснився. Тому й залишилося Миколі одне - роль штатного метальника інформаційного бруду, зачитувача написаних піарниками гучних і пустопорожніх заяв», - підкреслив депутат.

«Ми дуже сподіваємося, що представники БЮТ керуватимуться не логікою виборчої кампанії, яка почалася в Києві, а взятими на себе союзницькими коаліційними зобов’язаннями. Їх недотримання загрожує розколом демократичних сил і негативними наслідками не тільки на рівні столиці, але й у масштабі всієї України», - підкреслив Шкіряк.

Нагадаємо, Микола Томенко вважає, що фракція блоку «Наша Україна» в Київраді дискредитувала себе, оскільки неодноразово підтримувала Черновецького, зокрема при відведенні Київрадою земельних ділянок. На його думку, «НУ» в Київраді повинна вибачитися перед киянами і продовжувати займати стриману і толерантну позицію щодо Черновецького.

http://ua.proua.com/news/2008/03/25/144254.html

Середня зарплата по Україні становитькладає 1500 гривень. Середня зарплата міністра в 10 разів більша. Про це повідомляє "Дело".  На відміну від середньостатистичного громадянина, більшість міністрів давно не турбують квартирне питання, наявність машини і заощаджень.

Наприклад, міністр з питань праці і соціальної політики Людмила Денисова могла б взагалі не одержувати зарплату. У 2006 році її дохід становив понад 10 мільйонів гривень. Її сім`я володіє землею, квартирою, четвертою частиною будинку, а також нежитловими приміщеннями. У сімейному гаражі стоять Audi A6, Rover Mini Cooper і Volkswagen. Але, не зважаючи на це, Денисова одержує, мабуть, найвищу зарплату серед міністрів. Її місячний заробіток, за словами начальника управління бухгалтерського обліку і звітності Мінпраці Тетяни Стукалюк, становить 18,6 тисячі гривень.

Не відстає від Денисової і шефа всіх міліціонерів Юрій Луценко. «Зарплата Юрія Луценка становить 18 599 гривень», — розповіли у прес-службі МВС.

Але, на відміну від міністра праці, у глави МВС доходи за минулі роки значно скромніші. У 2006 році Луценко навіть одержав матеріальну допомогу у розмірі 50 тисяч гривень. Загальний дохід його сім`ї в 2006 році становив 750 тисяч гривень. Половина цієї суми — заробіток його дружини-бізнеследі.

Услід за Луценком за рівнем заробітної плати йде глава Мінтрансу Йосип Вінський. «18 300 гривень одержав я за лютий. 18 307, якщо бути точним», — признався чиновник. У 2006 році він заробив 250 тисяч гривень.

Трохи більше 18 тисяч гривень становить щомісячний дохід міністра промислової політики Володимира Новицького. «Я розумію, що громадськість хоче знати. Передзвоніть мені, і я вам скажу точно», — пообіцяв він. Міністр стримав слово і через кілька днів повідомив, що його заробіток -18 085 гривень. У декларації про доходи за 2006 рік, крім зарплати, Новицький вказав дохід від підприємницької діяльності в сумі 164 тисячі гривень. Крім того, міністр активно займався викладацькою діяльністю, що дозволило йому додатково заробити 9 тисяч гривень. Новицький забезпечений і житлом, і землею, і автомобілем BMW 525.

Міністр оборони Юрій Єхануров, за словами його помічника Валентина Мондрієвського, в місяць заробляє 15 663 гривні. Половина його зарплати — це доплата за особливий характер роботи і інтенсивність праці. 40% від окладу Єханурову доплачують за доступ додержавної таємниці. Крім того, міністр оборони — професор економіки, іноді він балує студентів Університету Шевченка своїми лекціями.

Близько 15 тисяч в місяць одержує міністр регіонального розвитку і будівництва Василь Куйбіда. «Мій оклад 6120 гривень. Решта частини зарплати — доплати. Це приблизно в 2,5 раза більше, ніж оклад. Чистими виходить близько 15 тисяч гривень», — розповів міністр. Куйбіду можна віднести до «найбідніших» міністрів. У нього, згідно декларації про доходи за 2006 рік, немає ні землі, ні нерухомості, ні авто. Живе міністр виключно на зарплату.

Нелегко далася інформація про доходи міністра економіки Богдана Данилишина. Прес-служба його відомства мовчала місяць. А сам міністр, якого «Дело» застала зненацька, не зміг сходу назвати свою зарплату. Довелося супроводжувати високопоставленого чиновника в бухгалтерію. По дорозі Данилишин зупиняв своїх підлеглих і питав: «Ось ти скільки одержуєш зарплату? 14 тисяч! Це мій заступник (перший заступник міністра Анатолій Максюта. — «Дело») А ти скільки?».

У бухгалтерії Мінекономіки відрапортували: «Міністрові за лютий було нараховано 18 600 гривень, але з цієї суми відняли податки». Тобто на руки Данилишин одержав близько 15 200 гривень.

Не хотів називати свою зарплату і міністр охорони навколишнього природного середовища Георгій Філіпчук. Але після того, як кореспондент «Дела» повідомив, що свої зарплати розкрили багато його колег, він все ж таки зважився. «Точно сказати не можу, десь близько 16-18 тисяч гривень», — сказав він.

Глава Мінюсту Микола Оніщук на запитання про зарплату вирішив відповісти порівнянням: «Я скажу так: моя зарплата не перевищує зарплату народного депутата (близько 15 тисяч гривень. — «Дело»)». Будучи народним обранцем, Оніщук заробив у 2006 році 263 тисячі гривень.

Міністр палива і енергетики Юрій Продан заробляє 14 601 гривню в місяць. Таку цифру назвали в прес-службі цього відомства.

Ще меншу зарплату, ніж Продан, одержує міністр у справах сім`ї, молоді і спорту Юрій Павленко. За словами його першого заступника Іллі Шевляка, Павленко заробляє 14 443 гривні. Приблизно такі ж доходи він одержував і в 2006 році, коли займав цей же пост.

На такому ж рівні заробіток міністра житлово-комунального господарства Олексія Кучеренка. «У місяць у мене 14 200 гривень, половина з яких — доплата за інтенсивність праці. Я щодня працюю з 9 ранку до 9 вечора», — не забув уточнити чиновник. До цього Кучеренко жив тільки на депутатську зарплату. Принаймні, так написано в його декларації про доходи.

А міністр з питань надзвичайних ситуацій Володимир Шандра і зовсім заробляє смішну за міністерськими мірками зарплату — всього 13 423 гривні. Хоча Шандра за минулі роки зумів накопичити непогані заощадження. У 2006 році він вніс до своєї декларації 1,13 мільйона гривень, з яких зарплата, — тільки 150 тисяч, інше — дивіденди.

Найменшу зарплату одержує міністр охорони здоров`я Василь Князевич. «Я одержую оклад міністра, 6 тисяч гривень. Від всіх надбавок я відмовився, поки рядовим співробітникам міністерства не буде підвищена зарплата», — пояснив він. У 2006 році Князевич, який фактично працював особистим лікарем президента Ющенка, вніс до декларації всього 103 тисячі гривень.

Ніяку не погоджувалися повідомляти про свої доходи міністр освіти Іван Вакарчук, міністр культури Василь Вовкун, міністр фінансів Віктор Пинзеник, міністр вугільної промисловості Віктор Полтавець і глава українського МЗС Володимир Огризко. Професор Іван Вакарчук, що очолює Міносвіти, говорить, що взагалі не цікавиться своєю зарплатою. Не захотів говорити про свої заробітки в Кабміні і міністр культури і туризму Василь Вовкун. «Я не зобов`язаний давати відповідь на це запитання. Воно некоректне. Вийде «Урядовий кур’єр» — і ви все побачите», — відрізав він. Співробітниця прес-служби Мінфіну Катерина Устименко хоч пообіцяла: «Запит переданий, знаходиться в роботі; як тільки нам дадуть відповідь, ми відразу вам її повідомимо». А ось співробітники МЗС виявилися категоричнішими. «Міністр здає свої дані в Податкову. Там і дізнавайтеся», — порадив керівник прес-служби міністерства Василь Кирилич. У Мінвуглепромі кореспондентові «Дела» прямо сказали, що глава відомства навідріз відмовився говорити про свою зарплату. Але, як виявилось, у Полтавця зі всіх міністрів найбільший трудовий стаж. І доплата за це може вивести міністра на перше місце за рівнем доходів серед колег. Мабуть, тому він не захотів афішувати свою зарплату.

Джерело: http://unian.net/ukr/news/news-242899.html

Уряд Тимошенко не виконує своїх передвиборних обіцянок, що стосуються соціального захисту громадян, а займається виключно політикою. Про це на прес-конференції заявила екс-заступник міністра фінансів Людмила Ходос, повідомляє Обозреватель.

Вона повідомила, що пішла з посади добровільно, пропрацювавши в Кабміні рівно три місяці. Причину своєї відставки вона пояснює тим, що передвиборна риторика владних сил щодо соціального захисту населення різко змінилася після приходу до влади.

До виборів, каже вона, лунали заклики відстоювати в суді соціальні виплати. Але протягом 2005-07 років судовими органами України було винесено 33 тисячі рішень на суму більше 100 мільйонів гривень на користь громадян з приводу позовів про вилучення соціальних виплат. Проте рішення були виконані на суму лише 9 млн. грн

«Три місяці довели, що уряд не займається економікою і не цікавиться питаннями, які декларувалися в передвиборній гонці, а займаються політикою», - підкреслила Ходос.

В той же час Ліга наводить дещо іншу аргументацію Людмили Ходос: заступник Пінзеника пішла з посади, оскільки не побачила зацікавленості Міністерства в участі у резонансних судових процесах, які могли вплинути на доходи і витрати держбюджету. За її словами, уряду нецікаво вигравати будь-які справи в судах і показувати результат.

Реагуючи на прохання кореспондента Ліги навести конкретні факти, Л.Ходос сказала: "Конкретні справи, може, будуть не дуже цікаві публіці. За великим рахунком, це специфічні терміни і специфічні справи".

В той же час, вона згадала про справу, пов`язану з контрабандою харчових продуктів у Львівській області. "Це не справа якоїсь особи, це справа, за великим рахунком, прецеденту... Зацікавленості в цьому я не побачила, даруйте, навіть в очах Міністра. Можливо, неправильно подала - таке теж буває. Треба було якось по-іншому до цього питання підійти, але мені здавалося, що це і так зрозуміло", - сказала вона.

Джерело: http://www.unian.net/ukr/news/news-242738.html