Коли йдеш на концерт улюбленого виконавця, ніколи не йди з кимось, аби не зіпсувати власне задоволення від почутого вживу чиєюсь думкою, чи просто чиїмось бажанням перекинутись парою слів. Виключенням може бути лише такий же шанувальник, як і ти, хоча не факт. Колись давно, коли MUSE вперше приїхали в Київ, ми з друзями пішли на їх концерт. Ніхто не зважав на годинну затримку, всі від душі відривались під їх музику, я...

Читати далі...

(частина третя) Кажуть, дорога назад завжди легша. Однак там де є правило, є і виключення. Враховуючи свою віддаленість від рідних місць і кількість вже витрачених грошей, відчувалась певна не впевненість у наших фінансах. І звідси думка: пройти ті 27 км назад пішки. В цьому навіть був спортивний інтерес: як воно із рюкзаками по горах ще й до 5-ї вечора треба бути у селі на автобусній зупинці. Останній ранок там був сонячним, але...

Читати далі...

(частина друга) Думаю, варто більш-менш детально описати місце що на 2 тижні стало табором для фестивалю. По-перше - це тайга, хоч широтно місцина десь іде поряд із нашою, однак висотна поясність і розташування в глибині континенту роблять свою справу. Основною атракцією місця є озеро Мульта, складова каскаду з трьох озер, рівень дзеркала найнижчого 1600 м над рівнем моря. Вода в озері майже крижана, і це у найтепліший місяць... Погода за день змінюється...

Читати далі...

(частина перша) Багато хто не розуміє, навіщо їхати кудись дуже далеко, якщо там немає комфортабельного готелю і моря. Тим більше дивним здасться для таких людей поїздка у літній час на архітектурний фестиваль за 5 тис. км де доведеться будувати, жити в наметі посеред тайги і витратити при цьому чималі гроші. Однак доведеться пояснити. Архітектурний фестиваль, про який розповідаю, організований для архітектурної молоді з метою проявити творчі здібності, навички, крім того втілити свій ...

Читати далі...

Вже 2 роки не був на стройці)), а от сьогодні довелось. Приїхав на обміри будівлі, яка будувалась поза всякою проектною документацією (а кого в нашій країні цим здивуєш), а звіт, та й інша бюрократична паперова возня має в решті решт бути. Приїхав, як водиться, з кресленнями, рулеткою... таки вчасно приїхав, а час не я назначав, а місцевий виконроб (прораб по-русскі), от як раз він і запізнився)) (і знов не дивина). Зі стройкою я вже мав справу не одноразово, навіть побував...

Читати далі...

До школи я потрапив у 94-му році, вже кілька років існувала незалежна Україна, однак буквар, та й інші підручники були ще радянськими. Саме тоді до мене дійшли такі піонерські поняття, як збір металобрухту, «тимурівці», побілка дерев, розвішування шпаківень. Звичайно, я радий, що комуністична пропаганда та ідеологія давно опинились у минулому, однак за втратою деяких наївно-прекрасних речей стає сумно. От наприклад шпаківні. Це ж на скільки ємний за своїм значенням процес! Для тих...

Читати далі...

Тепер закінчився ще один етап, з яких складається наше життя. Хоч просто гра, але по суті така сама, як і власне життя, просто на багато менше. Лунає фінальний гонг, можливо це й пафосна алегорія, але як по мені симпатичніша за свисток. Нажаль у цій грі мені довелося зійти з дистанції, так склалися обставини. І вийшло так, що інші гравці, з якими я спочатку йшов разом, здобули перемогу, дійшовши до кінця. Що ж, тепер я радію за них, і давно вже вмію приборкувати зелену земноводну тварюку в собі,...

Читати далі...

Наскільки актуальними та єдино вірними зараз здаються такі лозунги, як : «іти вперед, не озираючись в минуле», «забути все, що було, жити тут і зараз», або щось на зразок того… І дійсно, саме в цю епоху, коли час, подібно до гірської річки, неспинно й невловимо тече, прискорюючись на каскадах, коли один напрям руху майже безслідно замінюється іншим, і все здається миттєвим, невічним, тимчасовим, - думати інакше просто неможливо. Озирнешся в минуле – теперішнє втече від тебе безслідно, ...

Читати далі...

Вкотре перед очима звичайний буденний ранок великого міста. Не важливо якого саме, просто метрополісу, одного з багатьох на нашій планеті. Автошляхи переповнені машинами, громадський транспорт – людьми, всі поспішають на роботу, на навчання або по інших справах. Іноді перебуваючи у цьому біоритмі «години-пік», стає цікаво спостерігати за його учасниками «метрополянами». Це дійсно ніби якийсь синдром, а чому саме, спробую пояснити далі.Кожна людина за своє життя має потребу опинитися...

Читати далі...

[Приєднана картинка]                                                       * * * * * Олівець у руці, і це лише тільки початок... Аудиторна напівтиша лише сприяє творчій і в той самий час кропіткій, навіть точній діяльності. Мольберт не в силах вже терпіти, він чекає моєї праці.А чи легко малювати жінку? Мабуть легше, чим її зрозуміти, тим більш чоловікові. Хоча щось споріднене у цих речах є, бесперечно..., наприклад тут теж треба її ретельно вивчати, при цьому знаючи основні...

Читати далі...