Обнулити!



  Ну що ж, вкотре пересвідчилась, що тупість деяких жіночок непереборна, і якщо людині приємно, як її публічно тикають носом в пилюку і всі навколо з цікавістю це споглядають і підсміюються - вона й далі чіплятиметься до того, хто може це зробити.

  Тому так скажу - кожна жінка господиня своїм словам - захотіла - сказала, захотіла - забрала назад podmig Забираю. Вибачте всі, хто за неї переживаєlol  

Леон - бджоляр


Частина перша, лірична.

  "Леон - бджоляр"
  Кінець літа завжди пахне теплим пилом і сухою травою, чимось таким теплим, медовим, майже рідним навіть тим, хто виріс в місті, і дійсно своїм для тих, хто дихає вечірнім повітрям серед полів все життя. Серпень, кінець літа. 

  Власниця золотистого телефону в чохлі "смачного" зеленого, як трохи недостигле яблуко-антонівка, кольору прочитала коментар від користувача з ніком "Бджола", засміялась, написала рядок у відповідь, закрила вкладку і забула про це. 

  - Вікторе Степановичу, така річ, тут француз один, турист, проситься тиждень попрацювати на нашій пасіці, екзотика для нього каже, то як?.
 - це з тих, що екотуризм отой?
 - так. Звуть як актора того, що в "Леоні-кілері" грав, Жан Рено, толковий ніби.
 - хай, там всерівно мед качати якраз помічника треба.

  Наступний п'ятничний випуск місцевої преси, від районки "Перемога" до "Вісника Кременчука" і "Телеграфу", на останніх сторінках був, ввиду відсутності інших новин, і загадкової привабливості цієї - всюди "прикрашений" розлогою статтею про знайдений в полях КСП ім. Шевченка мисливцями труп жіночки 38 - ми років, по-звірячому загризену бджолами.
 Поряд з тілом лежав золотавий, в чохлі кольору недостиглої антонівки, телефон, ретельно протертий від відбитків. 

 І тільки одна людина знала правду. Саме їй адресувався короткий коментар в кінці замітки, про яку вже всі забули - "замовлення виконано". Вона задоволено посміхнулась, а тоді посмутніла і подумала - ну і хай, куплю шпіца наступного року. Поклала телефон в сумочку і вийшла на вулицю, поспішаючи до метро. 

 А вечір знову чарував смородом асфальту і вихлопу автівок. Кінець літа, він такий. 


  Частина друга, реальна. 

  Замітка взагалі не повинна була бути, або могла бути лише тією "ліричною частиною", якою так
лякав смішив мене дехто, з ким мала розмову кілька днів тому, і хто єдиний, мабуть, має на мене вплив в цьому випадку. І от тільки виключно заради прохання цієї людини скажу одну річ - якщо Бджолі таки дійшло, що коли з тобою отак розмовляють, як ти собі дозволяєш розмовляти сама з іншими, і їй це не подобається настільки, що більше не буде розкривати рота на інших взагалі, і в моєму блозі конкретно - я її навіть помічати не буду, не те що тролити по-чорному, благо це легко. Буду тримати через силу  нейтралітет lol Але буде щось нести й далі - продовжу, тим більше копіювати її стиль розмови надзвичайно легко, а приводів потролити вона дає достатньо, незважаючи навіть на те, що я, власне, в неї в ігнорі.
  Якось так. 
  Ну і смак літа справді найкраще чути в ці, останні, літні дні. 

Лохотрон



  Приходжу з магазину, а мама й розповідає, що поки мене не було, їй прийшло смс, що, мовляв, ваша карта ощадбанка заблокована, на рахунку 00.00, для уточнення інформації дзвоніть на два номери. Причому ощад завжди шле смс так і підписані "ощадбанк", а це з якогось третього номера лівого. І моя мама, яка постійно дивиться про шахрайства ці з картками новини, де розповідають що і як робити і не робити в таких випадках - тадддам!! повірила і подзвонила. В там приємний голос попросив надати номер картки. Оце й допомогло - звідки мамі його знати, коли картка в старшої моєї сестри, котра постійно знімає мамі гроші. От вона їй і подзвонила, дізнатись номер картки lol. Тут їй популярно і пояснили, що як добре, що картку вона віддала сестрі, бо оце ті лохотронщики, про яких весь час розповідає зомбоскриня, і були.
  Мама така аж в шоці, каже мені - як тоді старенька бабулька не повірить, коли і я повелась? Розповідай, не розповідай, а на практиці все завжди інакше 

Любити себе



  Понесла великі, як на мій скромний бюджет, трати, які можна записати тільки в статтю "на себе, кохану", оскільки суто функціонал можна було б і за вдвічі менше, але ж ні, хочеться ще щоб і гарно!
  І задумалась - місяць жаба душила за сумму lol, бо це не раціонально і дорого, але ж ніби на себе..
  То як, у кожного є межа грошового виразу любові до себе? От скільки хто, вірніше скільки максимум хто може витратити на себе, щоб отримувати від цих витрат задоволення, або хоч не жалкувати про сумму?
  Думки щось не дуже точно і лаконічно пишуться, але може хтось зрозуміє, про що я і в чому, власне, суть питання, що мене так зайняло з учора 

Скукота

 Скучно щось на сайті останнім часом. Ось кілька днів не заходила - і нічого не змінилось. Жодної гострої цікавої замітки, яка б викликала в народу бажання поспілкуватись між собою. Ніяких дискусій, перегавкування, культурних і високоінтелектуальних дуелей розуму, просто розмов про життя, про відпочинок, про щось буденне, але небуденне...
Одним словом - де життя на сайті??

   
  Невже у всіх теж лінь і скукота, як у мене? Шановні блогери - напишіть щось епохальне, ну хоча б епохальне для цих вихідних чи тижня lol бо є егоїстичне бажання розважитись, але немає натхнення навіть смугастожопу тролити, хоча там взагалі пальчик покажи - вона сама і напише, і ще раз напише, і втретє, і станцює. Вже бідолашна не знає, що написати, то один мат пішов, словниковий запас такий малий, що закінчився lol одним словом - і тут скукота, щось вона мене не розважає останнім часом, дуже примітивна, хотілося б опонента з мізками, а вона навіть не знає, хто то такий.. 

Коротко?


  Щойно дзвонив давній друг, порозмовляли трохи, ну і дещо насмішив діалог:
 - як життя, що нового, що сталося поки я не дзвонив?
 - та нічого поки, тиша і спокій, ну оце постригтись хочу. А він мене не бачив давно, думав, що підтримую довжину до лопаток, а насправді зараз нижче талії. 
- коротко? 
- ну так, сантиметрів 25 мабуть відріжу 
-КОРОТКО??
І наступні слова насмішили :
- давай розповідай, що сталося! А то знаю я вас, ви ж зачіску міняєте тільки як атомна бомба впаде 
lol


Десь так і є, якби я дійсно хотіла зовсім змінити зачіску, то да, це якась катастрофа сталась,  кажуть же, що якщо чоловік щось радикально міняє в своєму житті, то щось в цьому житті в нього зламалось, а якщо щось зламалось в життіжінки-л вона просто змінить зачіску. А я всього лише хочу повернутися до звичного "каскаду", ледве це пояснила йому. 
Добре мати справжніх друзів. 

І трохи про гетеросексуальність


Сто років тому уявлення про те, що означає бути гетеросексуальним, помітно відрізнялось від теперішнього.

У Медичному словнику Дорленда 1901 року гетеросексуальність визначалася як "ненормальний чи збочений потяг до протилежної статі". Двома десятиліттями пізніше, в 1923 році, словник Мерріама-Вебстера трохи звузив значення - "хвороблива сексуальна пристрасть до однієї особи протилежної статі".


І лише 1934 року гетеросексуальність отримала визначення, з яким ми знайомі сьогодні - "прояв сексуального бажання до особи протилежної статі; нормальна сексуальність".

  Читаючи це відчула своє повне невігластво lol, і зрозуміла, що всі, хто обурився коли Зеленського назвали гетеросексуальним гомосапієнсом - люди значно освіченіші й начитаніші за мене tears

Жіноча мудрість дня



  Щойно почула розмову
  Брат - мама, дякую за сніданок, було дуже смачно!
  Мама - це обід, їж, бо до наступного "сніданку" ще довго.

  Тут же пригадалось, що кожна господиня знає, що обід буде тим смачніший, чим рідше його готувати podmig

"Водочка советская"


  На сайті така скукота, що з нудьги заглянула майже у всі замітки зі стрічки, і ніщо навіть бажання прокоментувати не з'явилось. А оце посиділа і весь час одна думка крутиться, слідами прочитаного. 
  Спирт має одну дивовижну властивість, відому далеко не всім - без різниці в якій тарі він зберігається, скло це, метал чи навіть термос, за рік кудись випаровується рівно сім відсотків об'єму спирту з тари. Так от - не хочу навіть рахувати, але думаю кожен сам може уявити, який відсоток спирту залишається при зберіганні горілки майже тридцять років.  І кілька разів чула "як м'яко п'ється, не той шмурдяк, що зараз роблять")))) 
  Тим, хто тут скаже, що бачив пляшку горілки тих часів і нічого там всередині не поменшало - про спирт мої слова це дійсно науковий факт, мені свого часу про це розповів один цікавий співробітник спиртзаводу, на моє здивування яка різниця коли вироблено горілку, бо що там може зіпсуватись)))) 
  Такі от думки на сон грядущий))) 

Доктор Ліптон, або Ефект плацебо


  Замітка не про чай, в таку то спеку, хто думав про щось креативне пов'язане з якимись складниками чи дією цього напою - молодці, але вам не сюди podmig lol
  Частенько посиджую в ютубі і само собою хочу чи не хочу, але доводиться дивитись і рекламу перед потрібним мені роликом. І тут мені накинуло цього доктора Ліптона, з промовою про безкінечні можливості людського організму, змову фармацевтів і те, що ліків насправді не існує, то все просто ефект плацебо. І тут я пригадала.
  З деякого часу познайомилась з таким цікавим ділом, як больовий шок якогось там ступеню, коли не падаєш замертво відразу, а просто недобре настільки, що хочеться померти, з повним набором цікавої симптоматики, починаючи від холодного реально поту при відчутті жару і до падіння температури тіла до 35.4. Дуже цікавий досвід, я Вам скажу. Відразу навіть і не розумієш, що таке, бо особисто я думала, що больовий шок це коли БОЛЯЧЕ так, що втрачаєш від цього свідомість, а насправді ні, біль посередній і фоновий, а от супутня реакція організму - оце жесть. Мені дійшло що це зі мною і що робити тільки коли температуру заміряла, і аж тоді зрозуміла, що треба знеболююче випити, бо взагалі було враження як при сильному грипі ніби, відчуття жару, слабкість, і все оте грипозне, коли й лежати важко, і ходити нічого.
  Пішла в домашній аптечці дістала знеболююче, випила. Повірте - небагато чого в житті мені хотілось так сильно, як щоб таблетка подіяла.
  Але коли сидиш, вмовояєш себе, що ось, зараз 20-ть хвилин і полегшення, а тоді ну хай 30-ть.. А потім кажеш - ну, за годину то точно подіє! А нічого не відбувається. Тоді в мене закралась думка про якість, і я суто з надії "а раптом", дістала ті знеболюючі, що ношу в сумці, бо точно знаю, що купувала ці в іншій аптеці, хоча той же препарат і зовні абсолютно одинакове пакування. І о диво - 20-ть хвилин і все як рукою зняло!
  А тут слухаю цього доктора Ліптона, і розумію. Он воно чьо, Михалич. Ефект плацебо. А я то "Фальсифікат, фальсифікат" ... То я просто слабо вірила!