Каг жить

Кожного року в кінці весни чи на початку літа, в залежності від погоди, в мене наступає момент, коли задумуюсь про вічне, і кілька бажань діймають своєю нездійсненністю
Вічне "як в 24 години втиснути те, що неможливо", " чого доба така коротка", "як взагалі встигати все, що хочеш", "чого в мене стільки справ завжди тут і тільки сьогодні", "чого ото воно мені взагалі все треба", "і все ж як все вмістити сьогодні, до вихідних і закінчити за місяць, максимум за півтора "
   Зрозумівши, що організм і мізки взяти і забити на все не хочуть, і я все це справді хочу втиснути в місяць, приходить головне питання - як не померти? lol

  Слава богу, сьогодні попустило і полегшало lol
. Але мабуть знову вдягну наручний годинник. Це завжди допомагає. 

За недорого



  Як всі жінки іноді страждаю наявністю вільного часу і інтернету на конкретному дивані увечері, коли раптом згадується давнішнє бажання мати конкретно літню сумку, щоб така, що тільки з джинсами можна, і щоб така, що навряд чи в кого ще побачиш. 
Ну, дурне діло не хитре, що їх там шукати 

  Тряпчані, великі, для мене розмір занадто, але як ідея хороші 

  З тої ж опери, але мімішно дівчача, гарнесенька 


Оця справді цікава, і виглядає для нас трохи смішно, як старі сумки з капронової сітки, були за союзу такі 


А отакі, в блискітках, взагалі завжди чудово вписуються в літні неформальні образи 


Такі от, блиск-метал, теж дуже насправді комбінативні, варто лише вибрати колір і модель, які вам особисто подобаються. Саме нещодавно переглядала пропозицію курточної плащівки в інтернет-магазинах - о, там є з чого вибрати!


Теж простий, легко зреалізувати, тим більше вибір тканини зараз величезний 


В мене років два тому була влітку хутряна сумочка, не такий тотал ведмідь правда, але всім подобалась страшне. 



А ось ці дві вже більш рафінований стиль, але я ціни не зберегла, щось тисячі по три, здається. 

  Так от що я подумала, переглядаючи ці сумки на сайті Зара, світовому виробнику мас-маркетіаських жіночих дрібниць і одягу. Це в усьому світі дешевий сегмент ринку, для всіх, як то кажуть. І я спеціально зберегла ціни під картинками, щоб показати, чи справді зарплата в 5 тисяч це не бідність. Це я не про власне ставлення до зеленого, а так, чисто з роздумів - що може дозволити собі звичайна жінка, а що чоловіком абсолютно справедливо буде сприйнято як "занадто"? Купівля в сезон, не на розпродажі, трендової модної сукні, НЕ дорогої, якщо пороздивлятись ціни в багатьох інших магазинах і тим більше прицінитись до брендового одягу, але вартістю десь в 1700 - 2500 грн - це от прямо багато хто в нас може собі дозволити? Тим більше в одній же весь сезон ходити не будеш.
  А тоді знову поглянула на ці сумки - а сумку за таку сумму? Я особисто стільки викласти за тряпчану одноразову сумку не готова, хай навіть якщо бережно ставитись вона прослужить від трьох до шести років.
А якщо врахувати, що більшість з них я можу відшити сама і в собівартості жодна не буде дорожчою за 500 гривень...
  Коротше кажучи - хоча я заробляю більше отого "не бідність", і часто добре більше, але бачачи такі ціни, я відчуваю, що я не дотягую навіть до світового рівня небагатих покупців мас-маркету 

Готуйте хмиз



  Минулого року знаний відьмак Віскаріон наврочив відсутність весни, за що я закликала всю спільноту сайту зібратися, принести по гілочці і зробити те, що робили з відьмаками віками - Віскаріона на багаття! lol

  А це така в мене думка є.. читаючи блоги.. Чи не час знову зносити по гілочці? І коли з наступного тижня відразу жахне спека під 30-тку - палимо смугастожопу, нічого тут відьмачити burumburum lol

Враження дня


 Сьогодні пів дня проїздила в справах, і вперше за весь карантин і посткарантин провела майже весь час в масці. 
 Ну що я вам скажу... Вперше в житті відчутно залопушились вуха lol
  І ще мене не впізнали купа людей, що було значно приємніше dance

Немає слів ((


  В мене за триста метрів від будинку знаходиться стариця, великий шматок старого русла річки одним кінцем ще з'єднаний з річкою, така собі тиха заплава, прекрасне місце для нересту і малька. На початку зими вона замерзає раніше за річку, а коли весною можна тільки на вудку - в теплій воді завжди повно риби, через це і користується великою популярністю серед рибалок, хто по вудках. Дорога туди просто мимо мого двору, і щовесни споглядаю десятки машин, скутерів і велосипедів цих ентузіастів, що паркуються під деревами щодня. Там цілий движ)) Не знаю, що в цьому такого, ті карасі як на мене не риба взагалі, але ловлять, і азартно.
  А тут раптом хоп, і перестали їздити всі. Я аж здивувалась, до цього ні дощ, ні грунтовка нікого не спиняли, що могло бути, щоб отак раз, і нікого?
  Мій сусід, затятий рибак Тарас Іванович сьогодні пояснив. Якась сволота позавчора електропідсакою побила все (((, і велику рибу, і мальків, і черепах, і равликів з усіма козявками... В мене в голові не вкладається людська жадібність. Невже заради отого мішка карасів ВАРТО отак вбити все живе??
  Дикунство і тваринна природа (((

Невже випадковість?


  Літо почалось з понеділка. Хмм... wakeup

"Таємне зілля"

 

  Часто на ютубі не стільки відео дивлюсь, як читаю коментарі, буває дійсно неймовірне пишуть. 



  І тут мені пригадався старий анекдот, коли батько запитує зажурену доньку що сталося:
- Тату, мені вже 18-ть років, а ніхто заміж не бере!
- Та це дрібниці, візьмеш в матері зілля, піділлєш якомусь хлопцю що вподобаєш, так і захомутаєш.
- А що, в мами є таке зілля?!!
- Має бути, я на неї щодня вже двадцять років дивлюсь і іншої причини чому одружився - не бачу

  Ну да, а як же ще burumburum lol

"Грусть-пічаль"



  Я в реалі взуттєвий маніяк-колекціонер. Колись читала, що середньостатистична американка має шість пар взуття, француженка двадцять одну, тоді як жителька СНД всього три. Так от, я вже не пригадаю - скільки років тому в мене був "французький мінімум", а скільки маю зараз взагалі не знаю, років сім не рахую взагалі.
  Останнім часом навіть обходжу взуттєві магазини десятою дорогою, і роздивляюсь-міряю тільки тоді, коли заходжу по одяг, а там є взуттєвий відділ, не можу втриматись від цього, це така наркоманська штука)) але купила минулого року окрім чобітків і ботильйонів, що строго на сезон, чорні й повсякденні, тільки все на плоскому ходу, різноманітні балетки і сандалії з ремінцями, тепер маю чорні, коричневі, рожеві і білі, останні дві пари ще й зі стразами)) ужос, але краса і окраса мого літнього мінімалізму. А, ще ж купила неймовірної краси атласні лодочки з пряжкою під класичну модель Маноло Бланнік, давно шукала такі на мою нестандартну ступню, і коли трапились - звичайно ж купила. І все. Є бажання знайти хорошу пару яскравого кольору, синю, блакитну, жовту чи оранжеву, але це як трапиться...
  А так грусть-пічаль... Сиджу гортаю сторінки інтернет - магазину, дивлюсь моделі, є дуже заманливі... І знижки дуже хороші якраз.. І нічого не хочеться, бо все в мене є. Подумала про це і аж сумно стало. Хандра, чи що. Ужос, стаю щось я занадто практичною unsmile

Хм...



   Той момент, коли зустрічаєш невисокого дуже лисого дядечка міцної комплекції з помітним пузиком і зморшками, і він тебе впізнає, а ти тільки через пару хвилин зі здивуванням розумієш, що це - Юрка, твій шкільний однокласник shock