Колядують мальви біля хати...

[Приєднана картинка]Похилившись на старенький тин, В яблуневих вітах чахне хата.Тут були колись повітка й млин, А тепер в садку чужі курчата......

Читати далі...

В гніздечку рук твоїх

[Приєднана картинка]В гніздечку рук твоїх панує спокій.У вир очей занурюсь глибину, Через туман фантазій і утопійСтару як світ я істину збагну:Не треба журавля мені у небі, Напівшалених, неземних ночей...А просто пригорнутися до тебеІ заховатися у затінку плечей.Вдихнути рідний запах твого тіла, Тебе узяти - і себе віддать.Здається, все життя цього хотіла...Земне кохання - ось в чім благодать!

Я вернусь до вас, вернуся...

[Приєднана картинка]Вітерець колише тишу, Доля вперто дні чеканить.І не знаю, що залишуДля нащадків я на пам'ять...Може, сонця Ясні злитки, Неба усміх вечоровий, А чи ніжні маргаритки, Що зостануться у Слові?Буде зірка падать в травиІ об берег битись хвиля.Я вернусь до вас, вернусяВсім отим, що так любила!

Люди - як плоди...

[Приєднана картинка]Плодами вистигли сади, Радіють пишні віти:Дозріли яблука-меди, Червоні, соковиті.А яблучка - одне в одно, Тобі сказати мушу!Солодкий сік, смачне виноЛюдську зігріють душу.Так ось і люди, як плоди:Словами зігрівають, Рятують від розпук, біди, До серця пригортають.Але й таке, повір, бува:На вид приємний, милий, Роздивишся - душа гнила, Цей плід гіркий, червивий...Відступиш мовчки - жаль бере:Загруз бідак в гризотах...Подумаєш: нехай живеУ власних же мерзотах. &nbsp...

Читати далі...

Ти нагадав...

[Приєднана картинка]Ти нагадав мені ту давню юність, Де місяченько з сонечком вінчався, Де ми з тобою ще не розминулись, А соловей од щастя захлинався.Те божевілля - рахувать хвилини, В передчутті побачення п'яніти, Почувши в телефоні голос рідний, Немов дитя, без угаву радіти.На зустріч із тобою мчати поспіль.Уста... Розмови... І букетик фрезій...А уночі у чисту, теплу постільЗануритися з томиком поезій...

Чашка кави прожене печаль

Нехай сніги холодний лютийЗа руку міцно ще трима, Іще поля морозом скуті - Здає позиції зима.Лопатою відкину зиму -Запахнуть пролісками дні.Впускаю в душу спів незримий, Нехай хлюпочеться в мені!Повітря клени п'ють ковтками, П'яніють у земнім раю.В кафе за рогом чашка кавиГеть прожене печаль мою.[Приєднана картинка]

Зимовий дощ

[Приєднана картинка]Шумлять дерева: "Годі спать:Весна вже на поріг ступає!"Несміла пташка пробує співать -Здивовано напівдорозі затихає...У сні несміло схлипує рілля, В рябу укутана ряднину.Тремтить від холоду тверда земля, Чекає на весняну, свіжу днину.Уранці умивається слізьмиІ просить вітра висушити сльози:Ще прийде лютий, грізний і німий, І приведе завії та морози.А дощ надворі все іде і йде, Розводить каламуть, бруднить калюжі.Сховалось в хмари сонечко руде - Зробився світ...

Читати далі...

А пташці сниться Україна

[Приєднана картинка] Моїй доні присвячуюЩе лютий ніжиться в снігах, Бруньки в білесеньких сповитках, А я вже мрію, щоб веснаЗаграла на блакитній скрипці.Ще віхола в стрімкий політВкладає неспокійну ніжність, Готовий до появи в світТендітний голубий підсніжник.Іще малює на вікніМороз узори диковинні, А пташці там, на чужині, У снах ввижається Вкраїна.

В краю, де булькає в тазку варення...

[Приєднана картинка]Як гамірно і весело в садку!Даремно бабця підобідать кличе:Там варить джміль в яскравім фартушкуВарення із духмяних полуничок.Сіренький котик казочку прядеІ змотує слова в м'який клубочок.Дідусь старенький кізоньку ведеВодиці спити і скубнуть листочок.Тупу-тупу кумедний їжачок -Пузце травичка молода лоскоче.У кропиві ховається вовчокІ Ряба над яєчком журно квокче.У ластовинні, юно-молоде, Все зіткане з уяви і натхнення, Дитинство стежкою зі мною йдеУ край, де булькає в тазку ...

Читати далі...

Зимове, урбаністичне

[Приєднана картинка]Діждались хмари й проковтнули сонце.Старий під'їзд здивовано закляк.А жалюгідно-злякані віконцяНе можуть прихистку знайти ніяк.І ладні заховатись за портьєри, Впокоривши обличчя в паранжу.Заледеніли галасливі сквери, Спивають з ліхтарів мутнУ іржу.Стоять дерева безпорадні й голі.А де ж поділися рясні сніги?Колише вітер їх у чистім полі.Господь, безпомічним пошли снаги...