[Приєднана картинка] [Приєднана картинка][ Читати далі ]

[Приєднана картинка]Доріжки, лавки, паркові альтанки - Усе здається не таким, як вчора.В прочинені віконця і фіранкиВлітають згуки із старого двору.Поринув у пташине суголоссяІ мружиться на сонці кіт-муркіт.Заплуталась весна в моїм волоссіІ дзвоном срібним солодко тремтить.Іще попереду бджолині каруселі, Іще мурашки не будують дім, Та я вже п'ю повітряні коктейлі, Що струменять по жилочкам моїм.

[Приєднана картинка]Ці руки плекали дерева в садку, В городі картоплю, квасольку саджали.Долівку вбирали в чебрець, осоку, Іконки на стінах любовно квітчали.[ Читати далі ]

Вклоняюсь вам, чоловіки, Батьків, дітей захисники, Що за країну йшли у бій, І на ділянці вогневійВи полягли на чужині... Далеко від дружин, рідні, В чужинському зостались полі.Вкраїнські верби і тополіДо вас приходять уві сні...А вічні гріють вас вогні.За вами тужать обеліски, Солдати, що пішли у вічність![Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]СполОхали синиці на дротахОстанні дні бентежної зими.Вони почули у тривожних снахВесняні, свіжі, провідні громи.Хоча подекуди розлігся сніг, Бринить в деревах молоде зело.Ось-ось струмочки розпочнуть свій біг, Чарівне березень візьме весло.І попливе на срібному човні, Квітчаючи і ліс, й луги, і ниви.На мокрій шибі панночці весніМалює монограми дощ щасливий.

[Приєднана картинка]Старенька бабця, зовсім без зубів, На приміськім задимленім вокзаліГодує білих-білих голубів, Розкришує хлібець черствий подалі.Мелькають ноги в теплих чобітках, Крізь неї дивляться байдужі очі.Щоб кинути старій який мідяк, Не так багато знайдеться охочих...Дарує крихтами своє доброБабуся, примостившись на картонці.А сніг сідає на хустину і чоло - Всміхається пташкам беззубе сонце.[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка] Худ. Олег Шупляк. Картини з подвійним змістом. Кобзар9 березня 2014 року моєму Тарасові виповниться 200 літ із дня його народження. Мій дарунок геніальному Пророку - цей скромний вірш.Мій пророчий Тарасе, пройшло двісті літЗ того часу, як ти народився на світ...Над землею зійшла ясна, світла зоря, Твоя, страдний Тарасе, зоря Кобзаря.Мріяв ти, щоб прозріли сліпії раби, Щоб з колін піднялися, зняли ланцюги.Збудували б суспільство, де воля і...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Старесенький, неначе лунь, пралісУкрився пледом із туману.О, скільки від людей зазнав він сліз, І горя, і біди, й обману..."Де ж подівалися гірські стежки, Повиті сонцем, споришами?Чому сумні замулені струмки, Грунти покрились кураями?Чому вода у річечці гнила, Ріка усохла і змаліла?Чом риба у агонії вмира, Дерева в лісі поріділи?Чому людині зовсім не болитьТе, що природа поступово гине?Рубає гілку, на якій сидить, Немудра в забутті людина..."Так думав ліс...

Читати далі...

Ми вже чужі... Кінчалось літо...Вокзал... Перон... І ти стоїш...Уста іще теплом зігріті - Вже сум на роздоріжжі тиш...Мій потяг рушив... Стало тоскно...Сльота, куди не подивись...Запахла яблуками осінь.Немов на Спаса... Не спастись... [Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]Вслухаюся у стукіт крапель, Що упокорили дахи.А дощ все крапа, крапа, крапа, Змиває всі мої гріхи.Земля зітхає під снігами, Їй в снах ввижається весна...Мені ж так хочеться з птахамиЗлетіти ввись під небеса.Ще трохи... Зовсім недалеко...Вбереться березень в зело.Немолодий уже лелекаЗапросить на своє крило!