Примхлива доля розклада пасьянс:Упереміш - красиве і потворне.А ми з тобою - дивний мезальянс, Як день і ніч, неначе біле й чорне.А ми - жива вода й п'янке вино, Стрімка ріка і бережок пологий.Знайомі із тобою так давно, Але роман нам випада недовгий.Нехай це буде спротиву кураж, Сніжинки влітку швидко тануть.Але такий виток, такий віраж!Оксиморони теж в житті бувають.[Приєднана картинка]

Під враженням вірша Байкаhttp://blog.i.ua/community/53/1277681/Із небуття знайомі силуетиЛишають спогадів терпкий полин.Складає пам'ять пазлові сюжетиПро тих, хто залишився молодим...Роки у герці нам дарують мудрість, Взаміну забираючи близьких.У снах ночами прилітають друзіНавідати товаришів земних.А путь назад, їй Богу, не близенька, Тож наостанок нам махнуть крилом:"За себе і за нас живіть, рідненькі, Ділами множте на землі добро!"І ми живем. За себе і за того, Кого Господь у себе...

Читати далі...

Нахабний дощ все стукає в вікно.Не впустимо його - він третій зайвий.Годинник забиває доміноІ додає азарту а чи драйву.Сьогодні нам так хороше удвох:Ти в светрі, я сиджу під теплим пледом.Хай краплі стукотять, немов горох, -Є ти і я, й нікого нам не треба.І скоро стане непотрібним плед:Ми розведемо вдвох вогонь в каміні.Танцює полум'я затято степ, А на стіні - дві наші світлі тіні.[Приєднана картинка]

Наснилась мрія, і така принадна... Я відчувала дихання тепло. Була вона відкрита і всевладна - Вбирала запах, гладила чоло. Вслухалася - і жебоніла юність,Злітаючи у небо голубе. Здалось на мить: в минуле повернуласьІ в мрії упізнала я тебе. І не було ні болю, ні образи,Стирались відстані напіввсумні. В душі запанувала тиха радість Від того, що навідав уві сні.[Приєднана картинка]

Про народ, політиків і не тільки...Цікаво: чи ж спрацює солідарність, Бо стільки від байдужості нещасть!Й хотіла б випасать овець бездарність, Дурманить мозок мас, та хто ж їй дасть? [Приєднана картинка]

Мережить ніжну павутину осінь, Що павучки на вітах швидко тчуть.А листячко тремтливе її просить:"Дозволь, рідненька, до зими побуть"...Та осінь невблаганну вже не спиниш,Що їй листочки, коли стільки справ!Гаптує діва пречудовий килимІз ягід, сонця і торішніх трав.Де не візьмися - дощ сумний голосить, Краса зникає в закутках пітьми.Зриває вітер лист - сміється осінь, Холодна панна, посестра зими.[Приєднана картинка]

А дощ осінній обриває квіти, На клені мерзне листячко слабе.І сумно так відходить в далеч літо, З собою забираючи тебе...Лиш болісно, що почуття живимиТак різко обірвались в одну мить...Ми все ж були... Все інше - не важливо.А дощ іде... Його не зупинить...[Приєднана картинка]

Прийди вві сні, рідненька, поруч сядь.В садку достигли груші й виноград.Похилі вишні поганенько родять,І яблуньки старі уже підводять...Ніхто наливки не готує з слив,На Маковія не пече коржів.Насіння в вузличках не зберігає, І "Отченашу" на ніч не читає...Не знається на травах так, як ти, З війни не перечитує листи...Ми твою хату, бабцю, продаєм,Немовби серця частку віддаєм...Лунатимуть чужі в хатині кроки,Чужу розмову слухатимуть крокви.Усе проходить, рідна, все минає,Та позабути не...

Читати далі...

З осіннім присмаком сльотиТа наша зустріч в надвечір'ї.Було бурштиновим подвір'я, Палали пристрасті мости.Мене ти поглядом стинав.Напоєна любовним трунком, Ловила промені-цілункиО, як нестримно ти кохав!Серед небесних партитурТвоїх очей зваблива просинь...Мов жаром, обпалила осінь.Пройшов повз мене. Близько так... &nbsp...

Читати далі...

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка][Приєднана картинка] [Приєднана картинка][Приєднана картинка] ...

Читати далі...