Скавучала Заздрість: "Давить жаба..."Жалкувала, і стогнала, вила в ніч.Хитрість же лукава, звабна баба, Удавала, що радіє з наших стріч.Лютувала Злість попри коректність, Піднімала Глупота на кпини й сміх.Тільки поміркована ШляхетністьПосміхалася від марних потуг їх.І замовкли вади - сестри рідні, Стухли, мов щури перед котом.Не завжди нам щит і меч потрібні -Мудрість стане для розважливих щитом.[Приєднана картинка]

Бабусі, яка пішла на Різдво, присвячую...Різдво вже близько, зіронька встає, Та мироточить сердечко моє...Колядники не обминуть цю хатку, В ній скоро задзвенять гучні колядки.Я ж стрічі з Вами, як пришестя, жду, Бабусенько, бабусечко, бабу...:Притиснуть до грудей пошерхлі руки, Які хрестили і дітей, і внуків. На стіл поставити святкові страви, Вслухатися у голос Ваш ласкавий, Свічі вогонь різдвяний запалить, І гомоніти, гомоніти, гомоніть...Задзвонять уночі величні дзвони -Святі...

Читати далі...

Діти на своїх паперових літачках відлітають далі, ніж дорослі на своїх Боїнгах. С. Федін.Небо над быдлом пыльно. Мне бы над бытом крылья! С. Федін.Старость - приземление... С. Федін.Бабусенька пряде онуку казку, Струмочком жебонять прості слова.Медведичок вві сні там смокче лапку, Буяє нетолочена трава.[Приєднана картинка]Так хоче хлопчик птицю Жар піймати, Дістати від небес святі ключі...І ось несуть аж до зірок гусятаМалого хлопчика на крилечках...

Читати далі...

Якщо захочеш зрадить ти, Страждати, плакати не стану.Увечері я вип'ю кави, Спалю під ранок всі мости.А вдень я Богу помолюсь.Час потім перев'яже рани.Хоча тебе забути рано, До сонця щиро посміхнусь.Хай серце буде ще саднить, Сприйматиме події ревно, Одне лиш знатиму напевно:Я і без тебе буду ...

Читати далі...

Краса цих беріз не зосталася в літі, Пливе павутинок рідкий караван, Киває землі, ще теплом обігрітій.Спасибі, Господь, за берези й туман.Я вдячна за сонце в яснім надвечір'ї, Що промені світла неквапом пряде.За золото листу у нас на подвір'ї, За небо у висі, ледь-ледь голубе.За бані церков, що полощуться в вітті, За води Славути у ріднім краю.Спасибі, Господь, що живу я на світі, За те, що Вкраїну безмежно люблю![Приєднана картинка]

Щодня, від ранку до смеркання, Їй шепотів слова кохання.Як живодайную водицю, Спивав її - не міг напитись.А потім стало усе звичним, Як попіл в мідній попільничці, Мов злегка гіркувата кава, Як свічка в церкві величава.Захоплення полуда спала - І Муза стала нецікава.Не в змозі жити без кохання, Вона розтанула в смерканні...Міняв з тих пір жінок чимало - Та жодна Музою не стала.І зрозумів в осінній день він:Йдуть поруч свято і буденність.З нудьгою радість хороводить, З захопленням байдужість...

Читати далі...

Навіяно віршем ROOF_GOhttp://blog.i.ua/community/53/1280728/Ви були колись, певно, Ікаром, Бо літаєте, любий, вві сні.Ви кивали далеким СтожарамІ голубили зорі ясні.А чи, може, сміливим буй-туром, Що поразок не мав у бою?Лиш стріла переможця АмураНаздогнала в солдатськім строю.І тепер, у знемозі й безсиллі, Ви програли останній свій бій.То чому ж усміхаєтесь, милий?- Цей двобій був солодкий такий![Приєднана картинка]

О, як вона стукала в двері, Уперто, і лунко, й затято -Вважали її за химеру, Боялися їй відчиняти.Й востаннє не сталося чуда -Панянка махнула рукою.Глухі, недовірливі людиНе стрілись сьогодні з Любов'ю.[Приєднана картинка]

І ми ще іноді запитуємо, чому рейтинги у товариства невисокі... Поезія - це завжди неповторність, Якийсь безмертний дотик до душі. &nbsp...

Читати далі...

Серед зневаг, розчарувань, зневірТу синь очей я пам'ятаю й досі.І хай ще лІта нам дано надмір, Та вереснем запапахне мудра осінь.Мої долоні візьмеш у свої - Я знов потраплю у міцні тенета.А слів не треба - їх за стільки літСказала в зболених палких сонетах.Й на велелюднім білім світі цімПромовисто ми будемо мовчати.Я потону у морі голубім -- А так багато треба розказати...[Приєднана картинка]