Батьківська хата

Колись у цій хатині стільки людуЗбиралося на свято за столом!Лунала пісня радісна повсюду, Дитячий сміх розносився селом, Велись розмови щиро і затято.Коли ж сідало сонце за поля, Світилася віконечками хата, Щасливо усміхалася здаля.Так сталося, що розбрелась родина...До хати стежку листям замело.Кривавими слізьми рида калина, Зове дітей відвідати село.[Приєднана картинка]

Ворони

Позліталися ворони в зграї, Лапи їх нагадують корчі.Живляться паскудними плітками, В смітті душ шукаючи харчі.Каркають птахи на непогоду, Трупам вони віченьки клюють.Мовчазним горіхам твердолобимДроблять череп, мозок Ясний п'ють.У бундючних темних кардиналівЧорне горло, злісний силует.Тож тримайтеся від них подалі -Цілим буде мозок і хребет! [Приєднана картинка] &nbsp...

Читати далі...

Який твоє кохання має смак?

То що нагадують слова твої:Чи передгроззя, а чи вітру шепіт, А може, лагідний весняний легіт? То що ж нагадують слова твої?Чим пахне почуття твоє палке:Чи шалом, чи оманним звабним трунком?Не чахнуть на щоках слова-цілунки...Чим пахне почуття твоє палке?Який твоє кохання має смак:Терпкого полину, лимона, вишні?Нагадує він молодість колишню.Який твоє кохання має смак?..[Приєднана картинка]

Догорає сонце...

Догорає сонце у вечірній млі, І бентежить душу пісня соловейка.Розпитай, коханий, про мої жалі, Розкажи про себе, голубе сивенький.Ні , ти не розкажеш, бо далеко ти, Стежечка до мене поросла травою.А колись там квіти мали прорости...Як стужилось серце, милий, за тобою...Де бриніла пісня, туга промовля, Де сміялось щастя, тужить розставання.В неба високості жевріє здаляЗіронька яснА - вІдгомін кохання.[Приєднана картинка]

Ступаю в осінь

Прошу лишити літечка ковток, Хай ще побудуть деревця зелені.Та кидають черлено-жовті клениПід ноги листячка жмуток.Усе минає, час не зупинить, Бо невблаганна матінка-природа.Повіє вітер з заходу чи з сходу - Ріка життя поволеньки біжить...У ній не молоко і не вино, А причаїлась неба звабна просинь.Ну що ж поробиш... Я ступаю в осінь, Неначе в уповільненім кіно...[Приєднана картинка]

Ми ще зустрінемось, друже єдиний

Полиск муаровий швидко розтанеВ зорянім мливі далеких сузір'їв.Небо підкаже розгадку жадану: Сестри любові - надія і віра.Схід запалає квітками спасіння.Ми ще зустрінемось, друже єдиний.Клен посміхнеться у пору осінню, Листям устелить до тебе стежину.[Приєднана картинка]

Є генії, а є лиш так...

Є генії, а є лиш так... - "таланти", Присмокчуться до скиби і кричать:"Це ви про кого? Гейне? Кафку? Данте?Їх час минув! На них тепер начхать!""Ось я..."- гримлять займенники повсюду -Ще й натовп придивляється, диви...Та більшість необдуреного людуВ той бік не повертає голови.Серед досягнень модернового прогресуІ тих, хто час впродовж віків творив, Якщо й згадають всує про Дантеса, То лиш тому, що Генія убив![Приєднана картинка]

Задивилось небо на дерева вниз

Задивилось небо на дерева вниз - Залишило колір синій у воді:Танцювали з вербами від душі стриптизІ тремтіли в ражі клени молоді.Тріпотіло листя ніжних осичин, Шаленіли клени від сестер -вербичок.Залишались верби без тісних кофтинІ звільнялись, звабні, від легких спідничок.А вітрисько-вітер вигравав їм пісню, Потім вверх здійнявся - поминай, як звали!Схаменулись, діви, та було запізно.Залишились голі - їм незручно стало...[Приєднана картинка]

М. Исаковский "Летят перелетные птицы" и КЕНТ "Минуя в полете

Летят перелетные птицы В осенней дали голубой, -- Летят они в жаркие страны, А я остаюся с тобой. А я остаюся с тобою, Родная навеки страна! Не нужен мне берег турецкий И Африка мне не нужна. Немало я стран перевидел, Шагая с винтовкой в руке, И не было горше печали, Чем жить от тебя вдалеке. Немало я дум передумал С друзьями в далеком краю, И не было большего долга, Чем выполнить волю твою. Пускай утопал я в болотах, Пускай замерзал я на льду, Но если ты ...

Читати далі...

Возлюбіть ближнього

Ой, як часто на світ позираємЧерез в рами впокорені шибиІ у ближніх своїх підмічаємНе добро, а лиш вади і хиби.А опісля нас мучить сумління:Чом самотність знущається вволю.Віддчиніть, люди, двері і вікна, Відпустіть душу, сповнену болю.І побачивши в людях прекрасне, Возлюбіть їх, неначе себе.Посміхнеться до вас сонце ясне, У долоні промінчик вкладе.На душі стане тепло і чисто, Запанує блаженство у ній.Благодать, наче Діва Пречиста, Прожене ваші думи сумні.[Приєднана картинка]Світ через отвори в ...

Читати далі...