Не можна дихати наполовину, Кохати вірно й щиросердно жити, Всміхатися й ховати ніж за спину, Щоб принагідно ближнього убити.Плекати дружбу лиш наполовинуТа співчуттям на почуття давити, Про всяк плести мерзенну павутину, Щоб друга словом добре придавити.Пізніш розкаятись наполовинуІ знов грішити, каятись, блудить.Якщо вже жити - чистить без упинуЖиття й не зупинятись ні на мить.Якщо вже жити - то уже на повну, Іти вперед, не дивлячись назад.Бо вільний той, хто чітко й...
Читати далі...