Профіль

sonce-33

sonce-33

Україна, Черкаси

Рейтинг в розділі:

Шукати в архіві

Важливі замітки

Останні статті

Свіжі фотографії

Вид:
короткий
повний

Замітки:

всі
у блог
у співтовариства

sonce-33

sonce-33

Навідуйте живих..


Причепурилися й з-за тину виглядають
Нас пишні мальви і біленька хата.
А ми ж за справами  так часто забуваєм
Про найрідніших в світі - маму й тата.

Батьки ж чекають: може, ще подзвонять,
 Зберуться якось за одним столом,
 І гамором дитячим дім наповнять,
Родинну  пісню заспівають всі гуртом...

А ми  не їдемо. І раптом, наче грім: не стало...
А часу плівку вже не відмотать назад.
"Куди ж ви, тату? ..Зачекайте, мамо..."
Мовчать рідненькі...тоскно так мовчать...

"А я б тобі, матусю, й борщику зварила б,
І пиріжечків добрих напекла б,
І все б прибрала, постіль постелила б..."-
Лиш в хаті зойкне пусткою луна...

Бо з того світу вже не повертають...
В душі щемливо  зазвучить про маму пісня...
Навідуйте живих, вони вас так чекають...
Щоб з мертвими не гомоніть опісля...

sonce-33

sonce-33

Сповідь дощу




Я прослуховую мелодію дощу, 
Зі скла стікає стежечка сльози.
Розкаяння   у дім свій  упущу
І  розпочну я  сповідей  ази.

Зізнаюсь, що неправедно жила,
Не з тим кохалась і не тих любила.
І стали сірими біленькі два крила,
У антресолі  припадають пилом.

Що  серце тисне безнадія й втома,
Мене гнітять буденності турботи.
Що вибір між роботою і домом
Бував на користь клятої роботи...

Я сповідаюсь пристрасно і щиро,
А дощ все слуха.... - і  стиха гроза.
І висиха  (повірте,  це важливо)
Чи то на склі, чи на щоці сльоза.

sonce-33

sonce-33

Надоело!!!

Я думаю, вы будете со мною солидарны
В том,  что для поэзии нужна и ГОЛОВА!
ПОЗОРНО  то, что некая бездарность,
НЕ ЗНАЯ  слов, все ж проповедует слова...

Люди, надоело читать совсем не откорректированную так называемую поэзию , которую авторы относят "В избранное", "В лучшее", а ошибок - бездна, как грамматических, так и пунктуационных, проблемы с рифмой, ритмикой... Зачем?
Давайте будем бережнее относиться к Слову!

sonce-33

sonce-33

А ти ввійшов, непрошений....



А ти ввійшов, такий непрошений,
Гріхом і часом припорошений.
Я  мовчки причинила вхідні двері
І  тихо запросила до вечері.

- Де ж ти блукав? Якими манівцями?
Роки  я плутала із місяцями...
Де ж тебе доля по світах водила?
Де ж та дівчина,  що тебе любила?

В твоє волосся уплелася сивина.
В сумних очах - зачаєна вина:
- Прости мене...Я півжиття карався,
На смутку спав  - жалем вкривався...

Криницю змурував - та не така криниця...
Водиці з неї пив - та не смачна водиця...
Увечері стелив я постіль   із другою,
Вночі кохався  пристрасно  з тобою...

І уві   сні я шепотів: "Прошу,  прости..."
Прийми ж назад  - чи душу одпусти!

sonce-33

sonce-33

СЛОВА ( Не розкидайтеся словами!)



Слова бувають, як квітки:
Лілейно квітнуть всередині.
Ретельно уплітаючи  в  вінки,
Дарують їх близькій людині.

Слова, буває, як метал, звучать,
Від них холоне розум й тіло.
Подалі хочеться втікать,
На світ дивитись збайдужіло.

Жалити вони можуть, як оса:
Укусять - й миттю у шпарину.
А то змією  підло просичать
Й ножем застрягнуть в спині...

Слова улесливі бувають і негарні,
Облудні, неправдиві і чужі.
А можуть - грубі й безпорадні -
Поміж добром і злом стояти на межі.

Словами можна до небес підняти,
І ними ж можна просто вбити.
Їх так ретельно треба підбирати:
Хай б'ють в набат і заставляють жити.

До слів чутлива зболена душа,
Вона готова плакати й сміятись.
Слова людські - і золото, й іржа.
Не треба ними в сує розкидатись!

sonce-33

sonce-33

Я відпущу тобі гріхи

Я   відпущу    тобі    гріхи,
Ти   дай  лиш  дрібку   часу.
Нанизане на вістря почуттів
Не забувається відразу.

Тепер ти намагаєшся  знайти
В собі, що розгубив за роки,
Та двічі в одну ріку не ввійти -
Минули терміни і строки.

Стікають краплі каяття
На сплав мого жалю.
І скоро, думаю, життя
Внесе корекцію свою.

І я таки колись прощу,
Всміхнусь до тебе щиро.
Гріхи назавжди відпущу:
- Живи прощЕнним, милий!

sonce-33

sonce-33

Усе забрали - глечичок забули...



Натомлено зітхнуло сонце
Й на присьбу відпочити сіло.
А потім зазирнуло у віконце
І покотилося за обрій посивілий.

Роса упала на блаватні трави -
Запах любисток й ніжна матіола.
Замшілий пень, старий, трухлявий,
Уклався спати і сопе споквола.

Старесенька не рипне хвіртка -
Самотньо похилилась край дороги.
Дрімотно скрізь,  лиш цвіркуни ізрідка
Змагаються у співі на колоді.

До хати стіл забрали і ослінчик,
Дійничку з молоком, квасольку і цибулю.
Самотній   на тинку журився глечик:
Усе забрали - глечичок забули...

sonce-33

sonce-33

РАНОК У ЛІСІ



Ми з тобою в парі, це  тоді...
Постає в уяві образ світлий.
В світ закохані, красиві й молоді,
Будували замки із повітря.

Плюскотіло щастя у душі
І лелійна квітка проростала.
Щемно пахла росяна трава
І рипіла хрумко під тілами.

Хмизу до багаття підкидали-
Щедро в нім палахкотів вогонь.
Зашарівшись, птиці прослухали
Шепіт душ і доторки долонь.

Це було в тім лісі... На світанку...
Літ та літ... А нібито учора...
Скільки іх було у мене, ранків...
Але той не позабудеться ніколи!

sonce-33

sonce-33

У ТІМ ГАЮ, В ЯКІМ ЩЕ НЕ БУВАЛА...



У тім гаю, в якім ще не бувала,
Дзвенять дзвіночки, манить сон-трава.
Там папороті квітку я шукала -
В пташинім співі загубилися слова.

У тім гаю берези налилися соком.
Ще мить - й захочуть сукні знять.
А гарно ж як! Куди не кинеш оком,
Панує спокій й Божа благодать!

У тім гаю і сонечко згубилось
Серед високих, соковитих трав.
А потім тихо-тихо покотилось
Достиглим яблуком за небокрай.

Роки зозулька щедро роздавала
Святій земельці, сонечком зігрітій.
У тім гаю, в якім ще не бувала, 
Панує рай, красою оповитий.

sonce-33

sonce-33

ГОЛУБЬ



На иссине-белом снегу
Божья птица зерно клевала.
В лютый холод, сломав крыло,
К небесам подняться мечтала.

Вдруг на землю упали вороны -
Черной стаей на белый снег.
И от белого , чистого голубя
Лишь остался кровавый след...

Заклевали тупыми клювами,
Просто так, потому как белый...
А потом - словно ветром сдуло...
Птицу  ж Божью отпело Небо...
Сторінки:
1
…
68
69
70
71
72
73
…
83
попередня
наступна
Радіо онлайн Слухай улюблені радіостанції в одному місці
 
I.UA, 2006—2024.
Ok Для зручності користування сайтом використовуються Cookies. Детальніше у політиці конфіденційності
This website uses cookies to ensure you get the best experience on our website. Learn more