Мы  очень  остро  ценим  каждое  мгновенье,
А  зеркало  порой  так  хочется  разбить !
Всё  не  напрасно  было - без  сомненья,
Поскольку  всё  ещё  так  хочется  любить !

                     Старенька бабця з магазину.

                      Несла з продуктами корзину:

 У ній хлібина і сальце,

 Чай, печиво, кефір, яйце.

Важкенька виявилась сумка, Тож мучила бабусю думка: Як ці продукти зберегти І цілими додому донести.

 Але натура у старої іще та: «Куплю сметанки для кота!» І тільки-но за гаманець схопилась, Як щось на неї навалилось. З корзини -  – сірники, сосиски, Дві банки кільок, три редиски. Батон, хлібина, риба, сало, Чай, печиво, кефір, какао…  Усе попадало на сніг,  Ще й зверху баби п’яний ліг! Бабуся в гніві закричала: - Що ти, негідник, виробляєш? Ти дівка, думав? Чорта з три! Ти хоч баньки свої протри! Ах ти, п’яниця, лиходій! Не вмієш пити, то не пий! Із себе видавив п’яниця: «Ви ізвінітє,  я ошибся, Іззаду – дама! І  - картуз! Такой вот видался конфуз…»  Устала баба, обтрусилась, На нього гнівно подивилась: «Отак і мій покійний дід: Бувало, прийде на обід Й кричить: «Стара, біжи мерщій!» А як до діла – то в кущі…» Зібрала кошик продуктовий Й тихесенько пішла  додому.