НІЧ НА МОРІ
- 25.02.12, 16:46
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
Зморившись, сонечко поволеньки чвалало
Й лягло перепочити в море синє.
Велична і принадна ніч настала,
Небесний купол зоряний розкрила.
Бурхливе й неспокійне, нічне море
Смиренним стало і на диво тихим.
Вода – те ж молоко, що тільки з-під корови –
Парним теплом на світлі зорі диха.
Не втрималися зорі - і шубовсть у воду
Та й ну гойдатися на гойдалках хвилевих. А хвилі, бавлячись, наздоганяли одна одну І пестили, і лоскотом манили сивий берег.
Старенький берег вже від сміху трусить:
«Мені ж із дітьми гратись не годиться!» А сам вдоволено підкручує піщані вуса, Мовляв, ще порох є в порохівницях!
Малі ж зірки, награвшись в морі досхочу,
Чистенькі і святі, у небеса вертали. У золотавих льолях, гарні напрочуд, Хвалу Отцю Небесному складали.
