Профіль

sonce-33

sonce-33

Україна, Черкаси

Рейтинг в розділі:

Шукати в архіві

Важливі замітки

Останні статті

Свіжі фотографії

Вид:
короткий
повний

Замітки:

всі
у блог
у співтовариства

sonce-33

sonce-33

Бо навчилась прощати

 

    Воробьи летают стаями,                  Одинокими - орлы.
                                                                        В. Федоров        

Ой, як добре знаємо точки,
Ой, як влучно стріляємо в спину.
Ой, як боляче рвем на шматочки
Душу зранену, душу невинну...

І жбурляємо, як знавіснілі,
Без краплини жалю і сумління,
Прямо в душу людини зотлілу
Цілу пригірщ важкого каміння...

А людина ячить, б'ться птахом,
Крила в кров збива від безсилля...
Ми ж всі разом: "Ату!" - й одним махом
Підрізаємо ближньому крила...

Поглумились, кістки обсмоктали,
Та йдемо іншу жертву шукати...
Обтрусилась людина: "Бог з вами..."
І злетіла увись, бо навчилась прощати.

І коли стоїте на молитві, то прощайте, як масте що
проти кого,щоб і Отець ваш Небесний пробачив вам
прогріхи ваші.
Марка 11:25
А Я вам кажу: «Любіть ворогів своїх, благословляйте
тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто нена-
видить вас, і  моліться за тих, хто вас переслідує».
Матвія 5:44
Не будь переможений злом, але перемагай зло добром.
Римлянам 12:21

sonce-33

sonce-33

ОХ, ЦІ ОЧІ!



Ох, ці  очі !  Мене  полонили,
Бідне серце цвяшками прибили,
Бо не скиглять вони й не голосять,
Не ридають, у муках не просять.

А магнітами тягнуть і манять,
І не ждуть, а беруть, віднімають.
Ох, ці очі, звабливі до згуби,
І цілують, і пестять... І гублять!

Очі ці можуть бути рентгеном,
Бо пронизують мозок і вени.
І обіймами тіло вкривають,
І цілують... І душу виймають!

Спраглі очі ночей і кохання
Розлучаються лиш на світанні.
Вони стогнуть, в польоті нуртують,
І цілують, і плачуть... І люблять!

sonce-33

sonce-33

Ода красивому чоловікові




Якщо ваяли - то із каменю !
Обвінчаний навік із тайною.
Сторінку почуттів  не перегорнуто!
І хто ж , мій друже, ти ? Інкогніто!
З'явивсь з якого ти   сторіччя,
Красивий, мудрий  чоловіче?
Не йдеш ні з ким у порівняння.
Ти - особливий, Незвичайний.
Безкомпромісний. Імпульсивний.
Високий. Сильний. Стильний.
Втопитись можна у очах  глибинних.
Розумних, небагатослівних.
Тебе полюбиш - то без каяття.
Люблю - усе своє життя !

sonce-33

sonce-33

Ти пройшов...

Ти пройшов, як проходять весною дощі,

А я ж сонцем травневим, та  так необачно,   У зелено - вербовім  котилась плащі. Ти ж за хмарами сонця не бачив…

 Ти пройшов – стрімкий водяний потік

– Я сміялася соняхом – в горлі щем…

Краплі мокрих пелЮсток нескАзаних слів На асфальті зливались з дощем.

 То відходив не ти, одинокий, мов перст,

То відходило наше  невміле кохання. А я відстань ламала на тисячі верст - Приголубить очима ще раз на прощання…

 

sonce-33

sonce-33

Христос воскрес!


        
      Дієго Веласкес. "Розп'яття"

В той день ішов Він на Голгофу,
Ніс на собі животворящий хрест.
Народ Йому кричатиме вже потім:
- Христос воскрес! - Воістину воскрес!

Тоді ж тягнув Він непосильну ношу,
За ним товпилася людей юрба.
А Він кривавим умивався потом,
Від спраги тріскалися зціплені вуста.

Саднили рани на руках Месії
І підгинались ноги від важкої ноші.
І розуміла, плачучи,  Свята Марія,
Що Синові ніхто не допоможе...

А розпинали, Господи, як страшно!..
- Терпи, Ісусе! - шепотів про  Себе.
А натовп хоронив Його довчасно,
Холонуло  від горя почорніле Небо.

Принизити хотіли: смерть ганебна,
Бо розіп'ятий, бачте, на хресті...
А Він   гріхи усіх  прийняв на Себе,
Спаситель людства, Мученик Святий!

Сьогодні світ хрещений йде до Бога,
Слова лунають із землі й небес
(Як їх не вистачало на горі і потім...):
- Христос воскрес! - Воістину воскрес!


Христос воскрес! - мої друзі та  гості блогу!
Шануймо Господа!

sonce-33

sonce-33

Прихід весни



Ще вітерець у вітах полохливо
Частенько дмухає на пальці захололі,
А журавлі, вертаючись, вразливо
Ячать у небі пісню світанкову.

Струнка вербичка в листячко убралась,
Стоїть вона, привабливо-зелена.
Смарагдами береза вихвалялась
Перед задумливим старезним кленом.

Цнотливі  вишні у німім чеканні -
Їх листя у бруньках уже дзвенить!
І голуби любовним воркотанням
Засвідчують весни щемливу мить!

Весна бере до рук чарІвні п'яльці
Й гаптує килим з пролісків і м'яти.
А вітерець уже не дмухає на пальці,
Помчав до лісу - сосни лоскотати.

sonce-33

sonce-33

У тебе в склянці є іще вода!



Життя тобі здавалось океаном:
О, скільки ще води у ньому!
Тепер вдивляєшся у дно стакана
І просиш Бога: "Я ще не готова..."

Ти від життя чекала карнавалу,
Вогнів, чудес, заморських див!
Воно ж - кому мідяк, кому халяву...
Хто стільки в нього заслужив...

Ти зазираєш у  свічадо ненароком
І застигаєш у скорботі самоти:
Невже ця постать сіроока,
Ця жінка-втома - справді ти?!

Здавалося, попереду дороги ,
Ти ж повернулась на круги своя...
Стоїш одна біля порогу,
Бо фініш, - це, по суті, старт...

Й боїшся втратити Людину
В собі, у дітях, і у ближніх теж.
Хай не зібрала ти скарбів торбину,
Та й мідяків внизу не підбереш!

...Кладе життя печать  цілунку
Тобі на тім'я! Отже, не біда!
І стука серце, лунко-лунко:
У тебе в склянці є іще вода!

sonce-33

sonce-33

Ми з тобою побачимось



Ми з тобою побачимось
Десьу інших світах.
Обіймемось, наплачемось,
Любий мій,  в небесах.

В тих краях ще не звіданих
Не спитають про вік:
Чи спішив народитися,
Чи спізнивсь чоловік...

Там ми станем птахами,
Крила матимем білі.
Розфарбує світанок
У рожевеє пір'я.

Рано-вранці у небі
Ми клюватимем зорі, -
Наче мед, сургучеві
Чисті краплі прозорі.

Полетить в вічність пісня-
Гімн шаленству й коханню.
...Ми зустрінемось, звісно,
Милий мій, на світанні!

sonce-33

sonce-33

ПРО ЛЮБОВ, ЕРОТИКУ, НАТУРАЛІЗМ (експромт)

                                   Ты, обессиленный, лежал на мне…                                                    -----

                                  И снова капли пота по спине…

                                  В экстазе извиваются два тела…

                                  Я остро чувствую, что ты опять во мне…

                                  Я этого безумно так хотела!..

Мужчина й жінка - Інь і Янь... Вони удвох - це так природно... Кохаються, шепочуть і мовчать - Про це  писати треба благородно. Пишіть  про це захоплено-крилато, Без зайвих і двозначних    слів. Щоб міг хлопчак, читаючи, сказати: - Любов - найвище з почуттів! Щоб на паркані про "любов прокляту" З трьох слів, а може, із п'яти Не шкрябав він, уперто і затято, Слова-"могили"  і слова-"хрести"... Пишіть про почуття, про дружбу теж, І про кохання  еротично-ніжно... Але...красиво! Хай Любов  прийде Й замінить фальш натуралізму!

sonce-33

sonce-33

Мовчанка



Мої руки в твоїх долонях...
Рідні очі... Посріблені скроні...
Не потрібно нам зайвих фраз.
Помовчімо з тобою... про нас.

Кожен з нас поринає в давно
Чорно-біле німотне кіно,
Де учасники - ми із тобою,
Місце - юність, а час - весною.

Закрутили нас, щиро-веселих,
Давніх спогадів світлі качелі.
Нас з'єднало життя й розвело.
Нам по двадцять з тобою було.

Все міцніш ти мене притискаєш,
Гладиш вії, сльозу утираєш...
... Обірвав нашу дружню мовчанку
Балакучий цвіркун на світанку.
Сторінки:
1
…
65
66
67
68
69
70
…
83
попередня
наступна
Радіо онлайн Слухай улюблені радіостанції в одному місці
 
I.UA, 2006—2024.
Ok Для зручності користування сайтом використовуються Cookies. Детальніше у політиці конфіденційності
This website uses cookies to ensure you get the best experience on our website. Learn more