Калина

Звабливою і ніжною весною
 На квіти білі падали хрущі,
Їх  ніжно пестили п'янкі дощі
,
Коли була калина  молодою.

Роїлися над квітом її бджоли,
Тремтіли їхні крилечка легкі.
І формувались кетяги пругкі,
Спиваючи зорю лілову.

Улітку сну позбавилась й спокою:
Кохання не відводить від біди...
Гіркими стали ягоди-плоди
В виснажливім двобої із собою.

Зима розбавила життєву прозу,
Бо диво-дивнеє на світі є:
Чомусь солодкою завжди стає
Гірка калина від морозу !


Неважливо, чи випав сніг

Топольок свічечки прочахлі
Нічні змагають ліхтарі.
Зимові чорно-білі кахлі
Дощем омиє у дворі.

Лишилось зовсім небагато:
В оселі прийде рік Новий.
Куди ж подівся сніг лапатий,
Чом землю в біле  не сповив?

Коли дванадцята настане,
За вікнами роздасться  сміх.
Повірте: неважливо стане,
Чи випав на подвір'я сніг.



Якими ж молодими ми були...

Навіяно http://blog.i.ua/community/53/1329190/

Якими ж молодими ми були...
Ми без кохання дихать не могли.
Парфуми в сумочку,  повіки -  синім,
На шпильках туфлі і спідничку міні!

Крутилася у хлопців голова,
Куди й дівалися прості слова.
Затим пісні бриніли під гітару
І молодь розсідалася по парам.

Горіли поцілунки на щоках,
Слова зізнань тремтіли на устах...
Лише одне приводило до тями:
"Додому, доню!" - звали сонні мами.



Рушничок для сина

                     Калашник Т.І. присвячую.

Мама вишивала
Рушник для синочка
І старанно клала
Стіжок до стіжочка.

Де любов стискала -
Червоний з'являвся,
А сльозина впала -
Чорний проривався.

На рушник син гляне
У
  землі чужинській - 
Матінку спом'яне,
Край згада вкраїнський.

Вмить запаленіють
Мальви і жоржини.
Душу обігріють
Барви України.

До рідного краю
Покажуть  дорогу...
Вишивала мама
І молилась Богу.

http://im2-tub-ua.yandex.net/i?id=127574114-40-72&n=21

Моя жіноча позапартійна мрія



Позабутися б, місто покинути
І до мрії своєї полинути...
[ Читати далі ]

Цікаві фразеологізми



1. Мерзнути; в нервовім стані
Певний час перебувать -
Значить, холодно у ванній!
Значить - "дрижаки хапать".

[ Читати далі ]

Загубив дід рукавичку

Зорі в небі хороводять -
Миколай святий приходить
В сім'ї чуйні, чемні, щасні,
Щоб даруночки покласти:
Мультиварку для бабусі,
Фен, люстерко для матусі,
Вудку, човника для тата,
Щастя, радості у хату.

Діду - шмат добрячий сала
І здоров'ячка чимало.
А для дівчинки Маринки -
Фруктів плетену корзинку,
Книжку гарну про Жар-птицю,
Ляльку Катрю білолицю.
Солодко Маринка спала,
До янголиків всміхалась.
Задививсь старий на личко -
Загубив дід рукавичку.


Біле, біле все навколо

Біле, біле все навколо,
Ох, і снігу намело!
- Як же дітям йти до школи? -
Сполошилося село.

Та вже скоро до лопати
В кожнім кинулись дворі.
Нумо вату відкидати
Всі: дорослі і малі.

Хто то, мо', горобенята
Чи яскраві снігурі
Чибиряють так завзято?
То маленькі школярі.

Коли поруч тато й мама,
Більше радості нема!
Дітлахи йдуть за знаннями,
Не страшна малим зима!



День починався зовсім вдало

День починався зовсім вдало
І раптом ляпас дав добрячий.
В повітрі ще луна стояла -
У серці звук завис тремтячий.

Проблем я зовсім не хотіла -
Звільнитись від чужих амбіцій.
Немов в огні, душа горіла,
Давили шви від амуніцій.

Волало відчуття спокою
В міцних лабетах самоти.
Змінився день на зовсім нОвий -
Лишився осад гіркоти.