Як українофоби вільно цитують Антона Денікина
- 08.05.11, 12:33
На сайті відомого українофоба та україножера О.Бузини знайшов дуже цікавий пасаж, в якому ця недорозвинута істота обурюється, що Антону Денікіну приклеюють імідж гонителя української культури. Звичайно, це тупе лисе створіння не згадує, що за Денікіна, який категорично не визнавав української нації і якого історики називають фашистом і вершителем геноциду українського народу, книги й газети українською мовою не лише не видавалися, але й вилучалися всюди і знищувалися, спалювалися, часто разом із приміщеннями й людьми, де ці книги й часописи були виявлені. Усі вивіски українською мовою були знищені. Школи українською мовою викладання ліквідовані, наукові, заклади, Академія наук – закриті. Всюди були зняті і знищені портрети Тараса Шевченка, його бюст у Києві денікінці скинули. Звичайно, такі люди є кумірами в бузиноподібних істот, і вони з радістю скрізь наводять цитату із «Зверненні головнокомандувача збройними силами Півдня Росії генерала А. Денікіна до населення Малоросії», яке було опублікувало в українофобській газкті «Киевлянин» у 1919 р:
«Оставляя государственным языком на всем пространстве России язык русский, считаю совершенно не допустимым и запрещаю преследование малорусского народного языка. Каждый может говорить в местных учреждениях, земских, присутственных местах — по-малорусски. Частные школы, содержимые на частные средства, могут вести преподавание на каком угодно языке… Равным образом не будет никаких ограничений в отношении малорусского языка в печати».
Ці маніпулятори від історії як завжди вирвали фразу з контексту та перекрутили її. Надаю повний текст звернення (переклад мій):
«До стародавнього Києва, "матері міст руських", наближаються полки в нестримному прагненні повернути російському народу втрачену ним єдність, ту єдність, без якої великий російський народ, знесилений і роздроблений, втрачаючи молоді покоління в братовбивчих міжусобицях, не в силах був би відстояти свою незалежність, - ту єдність, без якої невтолиме повне і правильне господарське життя, коли Північ і Південь, Схід і Захід великої держави у вільному обміні несуть один одному все, чим багатий кожен край, кожна область, без якого не утворилася б могутня російська мова, в рівній частці зіткана зусиллями Києва, Москви і Петрограда. Бажаючи знесилити російську державу перш ніж оголосити йому війну, німці задовго до 1914 року прагнули зруйнувати викувану у важкій боротьбі єдність російського племені.
З цією метою ними підтримувався і роздувався на півдні Росії рух, який поставив собі за мету відділення від Росії її дев'яти південних губерній під ім'ям "Української Держави". Прагнення відторгнути від Росії Малоросійську гілку російського народу не зупинене і понині. Колишні ставленики німців - Петлюра і його соратники, які поклали початок розчленування Росії, продовжують і тепер здійснювати свою злу справу: створення самостійної "Української Держави" і боротьбу проти відродження Єдиної Росії. Проте, від ізменческого руху, спрямованого на поділ Росії, необхідно абсолютно відкидати діяльність, навіюванню любов'ю до рідного краю, до його особливостей, місцевої старовини і місцевої народної мови. Зважаючи на це в основу улаштування областей Півдня Росії і буде покладено початок самоврядування та децентралізації при неодмінній повазі до життєвих особливостей місцевого побуту.
Оголошую державною мовою на всьому просторі Росії російську мову, але вважаю абсолютно недопустимим і забороняю переслідування малоросійської мови. Кожен може говорити в місцевих установах, земствах, суспільних місцях і в суді малоросійською. Місцеві школи, що утримуються на приватні кошти, можуть вести викладання на будь якій мові. У державних школах ... можуть бути впроваджені уроки малоросійської народної мови... Рівним чином не буде жодних обмежень відносно малоросійської мови у пресі»
Звичайно, ця заява, як водиться в росіян, супроводжувалась погромами українських культурних установ і шкіл, масовими репресіями української інтелігенції. Денікінці започаткували на окупованих територіях України, не лише «зачистки», знищення, всіх «неугодних», але й створення таборів смерті, жорстоких денікінських «застінків», де катували до смерті «малоросів», комуністів, жидів і всіх неугодних страшному денікінському режимові. Все це робилося заради головної ідеї - "єдиної та неподільної Росії".
Цей вислів взяли на озброєння інші російські політики фашистського спрямування, зокрема Сталін у доповіді на XII з'їзді ВКП(б) цитував царського генерала Денікіна "...бродять бажання влаштувати в мирному порядку те, чого не вдалося влаштувати Денікіну, тобто створити так звану єдину і неподільну". Під час покладення квітів до могили одного з катів українського народу Антона Денікіна, прем’єр-міністр Росії Володимир Путін також наголосив на словах Денікіна про те, що він «ніколи не ділив Росію і вважав недопустимим доводити країну до розчленування».
Пам'ятайте звідкі пішла ідея про "єдину та неподільну Росію" і звертайте увагу на тих, хто цитує Денікіна. Скоріше за все це українофоби і фашисти.