Фільм "Незламні"
- 08.03.20, 08:31
- Бандерівці
Нині в Україні є величезна екологічна проблема — люди, що палять листя, сміття та суху траву. Це неабияк шкодить довкіллю, ґрунту та здоров’ю людей. Нумо розберімося, чому з цим необхідно боротися!
1. Це шкодить довкіллю.Горіння — це процес окиснення (з’єднання кисню із речовиною, яку піддають горінню). Згадаємо також, що вуглець — це основна складова всього живого на нашій планеті, зокрема й рослин. Тож під час горіння трави, листя чи інших органічних сполук, завжди утворюється діоксид вуглецю (CO2), а підвищення концентрації вуглекислого газу спричиняє збільшення “парникового ефекту” на нашій планеті.
Саме цей ефект і призводить до глобального потепління, так-так, того самого, яким нас лякають вчені вже декілька десятиліть.
І це вже не кажучи про підпали сухого очерету на річках, коли гинуть птахи, які там гніздувалися, жаби та інші тварини, яким нікуди подітися.
2. Це шкодить родючості ґрунту.Спалюючи траву, ви позбавляєте ґрунт поживних речовин, які він міг би отримати від процесу гниття. Наприклад, більшість чорноземів не утворилися б, якби не постійне поповнення ґрунту поживними речовинами з мертвих рослин. Така ж біда спіткає й сполуки азоту, які при згорянні просто вивільняють азот в атмосферу і вже наступне покоління рослин не зможе отримати його з ґрунту, а азотні сполуки, між іншим, є дуже важливими для життєдіяльності рослин.
Також від горіння гине багато комах, личинок та й взагалі велика частина мікрофлори ґрунту. Після підпалів зазвичай виживає лише найневибагливіша трава — переважно саме бур’ян.

Пожежні гасять траву, що горить. Фото — ГУ ДСНС України у Київській області
Найочевидніше, що шкодить здоров’ю людей — це шкідливі викиди в атмосферу. Всі ми люди й усім нам потрібне повітря. І якщо це повітря занадто брудне, то ми матимемо проблеми зі здоров’ям.
А що ж виділяється в атмосферу, окрім вуглекислого газу, який, до речі, також є не дуже корисним? А в атмосферу виділяються також:
Неконтрольоване полум’я може перекинутися на ліси, степи чи населені пункти й спричинити масштабні пожежі, які завдадуть неймовірних збитків, матеріальних, екологічних та гуманітарних. Особливо коли підпал здійснюють у вітряну погоду. А у тиху погоду дим зазвичай стелиться землею, від чого можуть страждати місцеві мешканці.
Також можуть початися торф’яні пожежі, як то було 2015 року.

Забруднена атмосфера від торф’яних пожеж (4 вересня 2015, Одещина)
І це геть не весь перелік причин, з яких не варто палити листя, сміття чи суху траву. Наприклад, в українському законодавстві передбачено різні закони та нормативні акти, які гарантують безпеку довкілля та забороняють спалювання сухої трави, листя чи сміття:
Отже, наступного разу, коли надумаєте спалити листя, сміття чи суху траву, подумайте про те, скільки шкоди ви цим завдасте довкіллю, оточенню та самому собі.
https://tokar.ua/read/39868
Леся Українка вільно розмовляла українською, російською, польською, болгарською, німецькою, французькою та італійською мовами. Добре знала латину. Перекладала з давньогрецької, німецької, англійської, французької, італійської та польської мов, хоч і не навчалася в школі.
На честь Лесі Українки названий астероїд «2616 Леся» (2616 Lesya), який відкрили 28 серпня 1970 року.
Лесю і її брата Михайла у сім’ї називали спільним іменем – «Мишелосіє» через нерозлучність. Проте сина мати ставила вище за Лесю — її довго вважала малорозвиненою. Крім того, не любила її вдачі. До 5-го класу навіть не віддавала до школи, а навчала вдома за власною програмою.
Свій псевдонім Лариса Косач запозичила в дядька – Михайла Драгоманова. Він підписувався як «Українець». А оскільки Леся дуже любила свого дядька і захоплювалась ним, то вирішила в чомусь бути схожою на нього. Псевдонім «Українка» з’явився в 1884 році, коли дівчині було всього тринадцять. Можливо, він був обраний на основі дитячої наївності та палкої любові до дядька, проте в історію Лариса Косач увійшла саме як Українка. А Лесею її лагідно називали в сім’ї, тож не дивно, що тверде «Лариса» вона замінила на тендітне та ніжне «Леся».
Деякі дослідники творчості Українки вважають, що у неї був роман з іншою видатною жінкою того часу – Ольгою Кобилянською. Леся і справді підтримувала тісні взаємини з Кобилянською, проте їх радше можна назвати дружніми, аніж любовними. Прихильники теорії про нетрадиційну сексуальну орієнтацію поетеси такий висновок роблять із листувань, де Українка часто називає Кобилянську пестливими словами, зокрема «хтосічкою». Також стверджують, що схожі мотиви проглядаються в драмі Лесі «Блакитна троянда», яка до слова, в першій редакції мала назву «Нічні метелики».
Хворобливу і тендітну Лесю Іван Франко назвав «єдиним мужчиною в нашому письменстві». Хоч сама Українка не вважала себе гідною і нігтя Франка. Її, як і Олену Пчілку, мали за надзвичайно сильну жінку. Сильну морально. І думка така була зовсім небезпідставною.
В останні роки життя очі Лесі Українки набули надзвичайного блакитного кольору. Цікаво, що до того вони не мали настільки інтенсивного забарвлення. Цей факт дійсно дивував всіх довкола, адже очі поетеси були наче неземні. Про це згадує у своїх спогадах Лесина сестра Ісидора Косач-Борисова. Збереглась навіть фотографія – портрет Українки – зроблений саме в той період. Шкода, правда, що світлина чорно-біла, і ми не можемо розгледіти барв погляду поетеси.
Книжкова Хата
Про це повідомляє Радіо Свобода.
11 лютого мінчанин Арамаїс Міракян зайшов до фірмового магазину «Комунарка» на вулиці Червоній у Мінську випити чаю. Замовив по-білоруськи, на що несподівано отримав від касирки пропозицію говорити по-російськи, бо “у нас дві державні мови”.
На зауваження Мірак’яна, що він говорить “не по китайськи, і не по чеськи, а однією з державних мов”, касирка погрозила, що викличе охорону. Конфлікт вдалося вирішити за допомогою адміністратора, молодої дівчини, яка звернулася до відвідувача білоруською і дуже просила не писати скаргу.
“Адміністратор дуже вибачалася. Я завжди остовпіваю від хамства, але лист керівництву “Комунарки” я направлю обов’язково", - написав Арамаїс у соцмережах.
Протягом останніх декількох днів мінчанин отримав сотні критичних повідомлень від росіян. Деякі з них, за словами Міракяна, містили погрози.
Хоча під його постом було чимало слів підтримки, зокрема від українців, росіяни відчули себе “дискримінованими” і почали посилати відверті погрози, долучилися і провідні російські ЗМІ.
Відреагував на пост Мірак’яна навіть член Ради Федерації Росії сенатор Ігор Морозов.
“Поява негативних процесів щодо російської мови, нехай навіть на побутовому рівні, це нове явище, повз яке керівництво Білорусі не повинно проходити”, – заявив Морозов.
"Людина, яка сходила просто попити чаю в кафе, відчуває себе так, ніби вона потрапила у країну абсурду. Я очікував чого завгодно. Коли я розміщував цей пост, то розумів, що буде резонанс. Але якби мені хтось сказав, що на це відреагує верхня палата російського парламенту? Я не знаю, що б відповів такій людині. Я б не сказав, що мене це лякає. Дивує швидше. Їм що, немає там чим зайнятися, у тій Росії?”, - сказав студент.
Звертатися до білоруських правоохоронців із проханням розібратися Міракян поки не планує. Каже, що не бачить в цьому сенсу.

espreso.tv/news/2020/02/17/rosiyany_pogrozhuyut_minchanynu_yakyy_zamovyv_chay_biloruskoyu_movoyu