Дорога. Рынок. Суета.

Шум кофе в автоматах.

И блещет смехом красота

В обшарпанных плакатах.

Комочки человечьих стай

Щебечут громко в давках,

И оставляют урожай

Из денег на прилавках.

16.11.2015

- Ідеш у світ?

Візьми пакунок.

- Пакунок?

Нащо він мені?

- У ньому доля.

Це дарунок,

Якому ти не скажеш «ні».

16.11.2015

Життя стояло на пероні,

Стискало пелюстки долонь,

Текли униз струмки солоні

Та їхав потяг осторонь.

Він їхав у краї далекі,

Краї небачених чудес,

З яких дітей несуть лелеки,

Маленьких рицарів й принцес.

Там на сопілці радість грає

І сонця квітне едельвейс…

Життя мовчить, життя це знає,

Та запізнилося на рейс.

15.11.2015

Моє натхнення, ніжний дивоцвіт,

Який зі мною днями та ночами

Римований складає заповіт

Та розсипає світлими словами.

Нехай чужий, нехай нема мети

Мене своїм вважати та любити,

Моє натхнення, хто, якщо не ти

Від мене щось залишить на цім світі?

15.11.2015

Зневіра не будує мури

І не заводить у сніги,

Та більш дієвої тортури

Ще не придумали боги.

Який це винахід жорстокий!

Яка підступність у небес!

Вбивати щохвилини спокій

Й надію в посмішку чудес.

15.11.2015

Нам другое говорили,

Без разбора, всем подряд,

И другие люди были

Много слов тому назад.

Нам другое обещали,

И другой светил закат,

А иного и не знали

Много слов тому назад.

Мы не принимали фальши,

Но теперь иной расклад,

Жаль, что я такой, как раньше,

Много слов тому назад.

14.11.2015

Сложилось так зачем-то –

Быть странностью живою,

Играю я словами,

Слова играют мною.

То проклянём взаимно,

То просто безучастны,

И кто из нас зависим –

По-прежнему неясно.

Кто создал нас под небом,

Тот может быть довольным,

Играем мы друг-дружкой,

Играем очень больно.

14.11.2015

Я пісню написав, вона не нова,

Але ще має право на життя,

На відстані несказаного слова

Живуть у ній ті ж самі почуття.

Такі ж привітні, ніжні та ласкаві

Як вчора і, як завжди, не для всіх,

Відкриті, щиросердні, не лукаві,

З претензією на щасливий сміх.

З надією, що скінчиться негода,

Із вірою, що недаремно це,

Що світ свою продемонструє вроду,

Здолавши долі вогняне кільце.

Душі моїй непевної основа,

Супутник від початку в небуття,

Послухай пісню, хай вона не нова,

Але ще має право на життя.

14.11.2015

Сніжинка тихо сіла на травинку

І стала новим каменем в намисті,

І час забрав у осені торбинку,

В якому та несла пожовкле листя.

Зима ще не прийшла і не лютує,

Та згорблені дерева вже поснули,

І осінь неприховано сумує

За тим, що залишилось у минулім. 

13.11.2015

Я не несу Вам зла

І Ви це знаєте,

Як можна Вам бажати

Нехорошого?

Та навіть сни мої

Вже оминаєте,

Немов у снах чекаєте

Ворожого.

Хто Вам сказав,

Що там пітьма сховалася

Та мочарі туману

Непрозорого?

Там не пітьма,

Там небо розплескалося,

Насніться і побачите - 

Там здорово.

13.11.2015