Блог rutzit

Вид:: короткий; повний

Замітки:

Спинився день

28.02.17, 20:00
вірші, мои стихи, рифмоплётство, стихи

Спинився день. Задумався. Про що? Що стурбувало? Прагне що уваги? Мабуть, судьба, Що тягне у ніщо, І тяга та Життя міцніше Спраги. Міцніш настільки, Що душа моя В судомах, понівечена Конає, Тому з тим днем Спинився разом я, І йти куди? Навіщо? Я не знаю.10.11.2015

Коментарі: 1

rutzit

Я намагаюсь Вас забути

26.02.17, 20:00
вірші, мои стихи, рифмоплётство, стихи

Відмови випита отрута І стогне серце хворобливо, Я намагаюсь Вас забути, Та Вас забути неможливо, Як неможливо залишити Зомлілу душу на поталу, І я продовжую бриніти, Себе вбиваючи помалу. І я продовжую любити, Хоч сенсу це давно не має, Тихенько з Вами говорити, Але про це ніхто не знає, Хіба що місяць. Та збагнути Не може – із якого дива Я намагаюсь Вас забути, Бо Вас забути – неможливо.10.11.2015

Коментарі: 2

rutzit

Какое время в октябре!

25.02.17, 20:00
мои стихи, рифмоплётство, стихи

Какое время в октябре! Мёд с благодатью! Гуляет осень во дворе В горящем платье. Ах, восхитителен наряд Неповторимый, Но листья стаями летят Неотвратимо, И стынут капли в серебре Неосторожно. В такое время в октябре Грустить несложно.09.11.2015

Коментарі: 2

rutzit

Вкладає ногу день у стремено

24.02.17, 20:00
вірші, мои стихи, рифмоплётство, стихи

Вкладає ногу день у стремено, Забувши про вчорашній тьмяний смуток, І тчуть дороги сіре полотно Непосидючі човники маршруток. Підставити б прийдешньому лице І сяяти невпинно, але хто зна, Відреагує як? Чи сприйме це Юрба людей, що надто вже серйозна? Все як завжди, і хочеться мені Повторення спалити павутиння, Роздати людям посмішки ясні Й додати трохи райдуги цвітіння.09.11.2015

Коментарі: 1

rutzit

Сотрутся годы, время пропадёт

22.02.17, 20:00
мои стихи, рифмоплётство, стихи

Сотрутся годы, время пропадёт, Закроется последняя страница. И новый изумительный восход Наследникам пришедшим повторится. Заполонит пожарища трава, Упряма жизнь, с ней спорить смысла нету, И только мои нежные слова Продолжат путь нелёгкий свой по свету.09.11.2015

Коментарі: 3

rutzit

Котилась тихо осінь під укіс

21.02.17, 20:00
вірші, мои стихи, рифмоплётство, стихи

Котилась тихо осінь під укіс Та колисало втомою природу, І магія обплутувала ліс Гірляндами палаючого глоду. Багряно-жовтий доживав сезон, І з ним ішли хвилини посивілі, На землю опускався тихий сон Про пахощі зими та заметілі.08.11.2015

Коментарі: 3

rutzit

Она была чужой и неприступною

20.02.17, 20:00
мои стихи, рифмоплётство, стихи

Она была чужой и неприступною, Далёкою и в прошлом, и в реальности, Она была моей находкой крупною, Единственной в своей оригинальности. Её не грызла заинтересованность, Своих проблем хватало с перехлёстами, И в каждом слове проявляла скованность, И не моей руки ждала под звёздами. А я пытался ей отдать себя…08.11.2015

Коментарі: 3

rutzit

Пірнув за небокрай небесний сонях

19.02.17, 20:00
вірші, мои стихи, рифмоплётство, стихи

Пірнув за небокрай небесний сонях І день дограв свої нікчемні ролі, Тримає смуток серце на долонях Та кігтиками стискує поволі. Але ще вірить серце в романтичність І просить проявити милосердя, І голос мій протнути прагне вічність, В якій його замкнули спересердя.08.11.2015

Коментарі: 2

rutzit

Ты ушёл, человек

18.02.17, 20:00
мои стихи, рифмоплётство, стихи

Ты ушёл, человек, от мирской суеты, Что взрывается, плавится, жжётся, Я хотя бы любил, ну а что сделал ты В том отрезке, что жизнью зовётся? Ты теперь – тишина, еле видимый дым, И заботливо прошлым окутан, Я хотя бы звенел, ну а ты был каким? Чем запомнился хоть на минуту? Слышишь шелест листвы? Это ветер, скорбя, Тень мою провожает в дороге. Я хотя б парой строк нацарапал себя, Ну а ты что оставишь в итоге?

Коментарі: 4

rutzit

Минуле з кожним кроком сонця гине

17.02.17, 20:00
вірші, мои стихи, рифмоплётство, стихи

Минуле з кожним кроком сонця гине Та прозаїчна пишеться картина, І смокче день увагу по краплині, Немов він недолюблена дитина. Повзуть асфальтом тисячі мурахів, Які себе людьми зовуть наївно, Та кожен з них – пішак гігантських шахів, І боги їх на місце ставлять гнівно.

Коментарі: 2

Профіль

Шукати в архіві

Останні статті

Свіжі фотографії

Свіже відео

Замітки:

Спинився день

Я намагаюсь Вас забути

Какое время в октябре!

Вкладає ногу день у стремено

Сотрутся годы, время пропадёт

Котилась тихо осінь під укіс

Она была чужой и неприступною

Пірнув за небокрай небесний сонях

Ты ушёл, человек

Минуле з кожним кроком сонця гине