Даремно ти, друже, Розтрачуєш сили, Даючи утіху пустим. Роніне! Твоє бусідо Застаріло, І гідність, і відданість З ним, Бо всесвіт забув Що таке рівновага, Її таємниці і суть, Бо в ньому за гроші Купують відвагу І совість за них Продають. Допоки про тебе Цей мир не дізнався І шлях не зійшов На пунктир, Іди-но, роніне, Уже зачекався У лісі святий Монастир. [Приєднана картинка]

В долині річки Оріноко, В краю розжарених саван, Нещадно сяє сонця око І точить берег океан. Танцює вітер грізні танці Над нескінченністю боліт, І велемудрі індіанці Говорять з духами про світ, З якого в ніч піде наруга Та забере лихе усе, І час повзе, мов тартаруга*, Та вік відведений везе. * Тартаруга – вид черепахи [Приєднана картинка]

Безлюдна вулиця. Ніч. Бінго! Мачете – у мене, у Вас – гаманець, Чого Ви бурмочете, грінго? Тут не ходить Небесний Отець. Він Вас не почує, друже, Бо глухуватий у нетрях цих, Не плачте, тут мокро, тут є вже калюжі, Я Вам їх за жменю Продам золотих. Не треба? Ну, вибачте, пане, Я сидіти втомивсь на дієті, Вам гірше без грошей не стане, І не забудьте, у мене – мачете.[Приєднана картинка]

Відгомоніла осінь, Пізно для неї, досить, Ходять тумани босі, Натяк на зиму носять, Але зимі не йдеться, Що їй отут робити? Стукає тихо серце, Мовчки рахує миті.[Приєднана картинка]

Вечір. Падають зорі. В чашці – чайна спокуса. Тиша ходить надворі, Я до неба тулюся. Я – безсонне створіння, Я не знаю про спокій. Місяць видав прозріння Та мовчить, жовтобокий. [Приєднана картинка]

Морозний захід. Затишок та іній. Немає ані натяку новин, Виструнчуються потихеньку тіні І просить серце сніжних хуртовин. А їх нема. Останні ходять люди, Несуть свій настрій, погляди на світ, І вітерець м’якенько тисне в груди, І ніч тихенько точить свій графіт. [Приєднана картинка]

Десь у степах біда гуляє чорна, Горить земля, стає болотом сніг, Та час іде і тихо мелють жорна Усіх, хто тому лиху допоміг. Моя земля віддячить за наругу Катам, яких не кликали сюди. Ви смерть несли? Ви ще помрете вдруге, Коли про вас забудуть. Назавжди.[Приєднана картинка]

Спочинь, солдате, Ось твій щит, Ось гладіс твій, Шолом блискучий, Ти захищав Безстрашно світ, І долі колесо Рипуче. Ти все розтратив, Все, що мав – Здоров’я, молодість І силу, І те, що ти так захищав, Без тебе далі Покотило.[Приєднана картинка]

Моя душа закутана в хітон Крихкого, заклопотаного тіла, Жене від себе якнайдалі сон І слухає, що скажуть їй світила. Постійно оглядається назад, Незрозуміле щось в блокноті пише, А десь стоїть стіною снігопад,Залюблений у чистоту і тишу.[Приєднана картинка]

Холодне повітря,Дорожня розмітка,Останні листкиОблітають з дерев,Із днем відгорілимРозірвана нитка,І хмари підсвічуєМісячний лев.Калюжі блищать,І видзвонюють дрібноДумки у оглухлій своїйСамоті:А може, дороги – усе що потрібноПройти і побачитиВ цьому житті?[Приєднана картинка]