Счастье....как часто мы испытываем это чувство?

Иногда  радость или удовольствие принимаем за счастье…и,наверное,  у каждого человека свое понимание этого слова

Скажу за себя. Наверное, впервые за последние десять с небольшим  лет я испытала это чувство ...

Вот оно мое счастье)...может это и наивно, но все же)))

Вчера, уже поздно ночью в ФБ попалась заметка, и там, автор восхищалась нашей молодежью, на примере моего сына и еще одной девушки.  Это и было для меня счастьем, не гордость, а именно счастье! это была подтверждение того,  что не смотря ни на что, мы (сначала с мужем) а потом и я сама, правильно выбрали для него направление…скорее даже не выбрали, а направили и поддерживали, помогали, но не делали за него. И что не маловажно, ему нравится то, чем он занимается, ему интересно!!!

вот эта заметка..

Думаю, що коли моє покоління стане старим, ми, на відміну від наших бабць, навіть не зможемо повчати молодь. Не зможемо сказати: "От коли я була молодою...".

До нас в Global Office прийшло на стажування двоє юних: Serhii Plashenko, випускник Відкритий університет реформ і Mary Tyshchenko, випускниця Українська Академія Лідерства. І я неймовірно вражена!
Гляньте й самі на 19-річних зараз. Вони не вживають спиртне, вони поголовно займаються спортом, волонтерять чи соціально активні. Вони багато читають. Вони слухають круту музику. Вони вдягаються стильніше, ніж коли підлітками були ми. Вони купують квитки на найкращі курорти в два кліки і знають як це зробити найдешевше. Вони розбираються в комп'ютерних програмах. Вони вчаться додатково онлайн чи на якісних курсах. Вони хочуть змінювати.
Коли мені було 19, я працювала хостес в ресторані в Сіеттлі, аби отримати міжкультурний досвід і підтягнути англійську. А їм для цього не треба працювати в ресторанах за кордоном: у них і так ідеальна англійська й вони спілкуються зі всім світом через соцмережі. 
Молодь краща за нас. А значить все буде добре.

Вони хочуть змінювати... і це дійсно тАк!

Любите и поддерживайте своих детей! Они наше счастье!