Озираюся навкруги і стає сумно...Так, приводів для цього безліч. Ви все самі знаєте, не буду перераховувати.
Та найбільше бентежить, що немає спільності.... Сварки, чвари... на радість ворогам.
Не вистачає мізків подумати, що нас намагаються розхитати зсередини, а отже зробити слабкішими....
І сила вся йде не на захист, а на з'ясовування хто кращий, хто мудріший, хто зверху....
Замість того, щоб робити справу...
Думки і слова це енергія. Можна отримати силу й натхнення, а можна втратити сенс і радість життя....
Замість того, щоб підтримувати один одного й спільно долати перешкоди отримуємо зневіру у власні сили і злість.
А злитися треба тільки на себе.
Якщо щось не подобається, треба це міняти, щось робити. РАЗОМ!
Якщо людина нічого не робить, значить її все влаштовує.
І не треба гучних слів і звітів. Важливі справи робляться в тиші. Їм непотрібна реклама чи чиясь прихильність....
І так, кожного видно... по словам, по діям. Як не ховайся і які б маски не одягай. (с)
пс. іноді треба вміти переключатися, шукати наснагу в будь яких речах, щоб зберегти себе, свою силу, віру та стимул до боротьби...
відпочинок важливий. без нього настає виснаження.
Навіть якщо сонце сховалося за хмарами, воно все рівно є!
(Це глибока метафора, яка нагадує: навіть у найтемніші часи (хмари) надія, любов або світло (сонце) не зникають, а лише тимчасово приховані. Вона закликає зберігати оптимізм, віру в краще та пам'ятати, що труднощі є тимчасовими, а внутрішня сила залишається з вами).