Профіль

M@Sln

M@Sln

Барбадос, Бриджтаун

Рейтинг в розділі:

Останні статті

мова сердець

...трохи приємної музики для спокою та рівноваги.
гарного продовження дня. тепла та затишку.

Думки

Якщо Вас не люблять так, як вам хочеться, це не означає, що вас не люблять взагалі.
Кожна людина дарує свою любов та підтримку так, як вона вміє....

Думки з'являються завжди невчасно, саме тоді, коли ти зайнятий чимось особливо важливим і на відволікання на сторонні подразники немає часу. Ну, прокинулася від сну в твоїй голові і побігла радісно  ділитися з тобою - "Привіт! Це  я! Я прийшла!"
Ображено можуть піти геть, якщо не звертати на них увагу, й увечері вже не пригадати - хто приходив... що хотів.....

Приходять думки не самотужки. Спочатку прибіжить одна, а потім веде за собою другу, третю... Ті, в свою чергу, теж запрошують з собою своїх товаришок, і ось у голові вже цілий вирій, хоровод думок, які одночасно галасують, викрикуючи кожен щось своє, сперечаються, верещать, хто головніший.

Ану цить! Інакше всіх викину геть й жаліти не буду.
І все. Одразу всі притихли, вишикувались в рядок й чемно, одна по одній, по черзі закружляли в своєму танку.
Будемо муштрувати? 
Ага)
Всі вперед. Тепер назад. Тепер поміняйтеся через одну своїми місцями. Тепер через дві. Знову назад. Тепер вперед......
Така вона штука, ця дресура. Медитація називається) Ага. Рекомендую.



Щоденник. Минуле

***

О словах

16.03.2011 11:48

 

Слова.... слова которые мы говорим. Разговаривая с людьми.

Иногда это просто слова...иногда они несут информацию.... обучают нас и заботятся о нас...

Иногда... иногда услышав слова, становится радостно, легко.... даже если слова ни о чем...

Что же тогда влияет на нас? Набор звуков? Букв? Или вибрации, скрытые в звучании..... Или люди, которые их произносят?

Одни и те же слова, сказанные разными людьми, по разному влияют на нас...

 

Так что же тогда важнее?

Я думаю.... главное... уметь слушать. И быть благодарным. За все слова, которые говорят. Разные люди...))

©



***

ЧТО ПОСЫЛАЕШЬ, ТО К ТЕБЕ И ВОЗВРАЩАЕТСЯ!!!

Карма - это процесс обучения и духовного роста, в котором люди узнают о последствиях собственных поступков. 

Люди, толкующие закон Кармы как "око за око, зуб за зуб", ошибаются! Карма вовсе не всегда предполагает, что человек, совершивший преступление в одной жизни, должен обязательно стать жертвой подобного преступления в следующей.

Дурные поступки наносят урон энергии индивида, и часто виновный сталкивается в будущем с последствиями собственных проступков, чтобы извлечь из этого ясный урок!

 

Карма - не наказание.

Она - всего лишь энергия боли и травмы, от которой следует избавиться.

Опыт страдания несет в себе урок того, что подобное не должно повториться.

Когда человек проходит в деталях все уроки и исцеляет травмы, нанесенные его энергии в прошлых жизнях, для него исчезает необходимость в последующих перевоплощениях.

 

КАРМА в период земных перемен - это необходимость для каждого человека проработать неразрешенные проблемы и отрицательные поступки всех своих земных воплощений.

Всякое страдание (как пережитое самим человеком, так и причиненное другому) остается в индивидуальной энергетической структуре до тех пор, пока оно не разрешено!

Освобождение происходит благодаря осознанию самой боли, а также осознанию того, что эту боль не следует больше терпеть.

спроби й шанси



Шанс буває тільки один.
Дати другий шанс людині, що зрадила, людині, яка знущається й знищує тебе - 
все одно, що дати другий патрон вбивці, якщо він не вбив тебе з першої спроби....



Colors of Nothing


In the chaos, I drown in the swirl, Colors bleed together, a haunting world. Each stroke reveals what I try to deny, In the depths of creation, I’m losing the why. I am nothing, yet I rise, In the depths of sorrow, I search for the light. With every brushstroke, my demons take flight, In this dance of forgetting, I embrace the night. Fragments of myself, scattered on the floor, Memories of a past that I can’t ignore. Existence twisted, a reflection so stark, In the beauty of this struggle, I’m lost in the dark. I am nothing, yet I rise, In the depths of sorrow, I search for the light. With every brushstroke, my demons take flight, In this dance of forgetting, I embrace the night. In the depths, I surrender, Every layer of pain, a hidden splendor. The joy of fading thoughts, a haunting refrain, In the beauty of the void, I learn to remain. I am nothing, yet I rise, In the depths of sorrow, I search for the light. With every brushstroke, my demons take flight, In this dance of forgetting, I embrace the night. So let the darkness unfold, let the colors bleed, In this sacred creation, I find what I need. For in forgetting who I am, I finally see, The canvas of despair, where I’m truly free.

секрети щасливого життя



Що я можу зробити з іншими людьми?
Нічого! Але...🙂
Я можу не ділитися своїми секретами з тими, хто не вміє тримати язика за зубами.
Я можу не ходити туди, де мене не хочуть бачити, де намагатимуться вжалити, зробити боляче, і де не буде з ким обійнятися.
Я можу нічого не чекати від тих, хто мені нічого не обіцяв; тих, хто нічого не вміє; тих, кому немає чого дати.
Я можу не відпочивати з тими, з ким відпочинок перетворюється на роботу, або важку ношу, яку треба буде нести до кінця.
Я можу не допомагати тим, хто перетворює мою добровільну допомогу на постійну обов'язковість.
Я можу не будувати стосунки з тими, хто намагається перебудувувати у них мене.
Я можу не спілкуватися з тими, хто харчується моїми емоціями і нервами.
Я можу не працювати і взагалі не мати жодних стосунків з тими, хто мене знецінює.
Я можу не довіряти тим, від кого брехні прилітають швидше і частіше за правду.
Я можу не любити тих, хто паразитує на моїх почуттях.
Зрештою, я можу ще багато чого. А отже...
Мене неможливо образити, якщо я відкидаю будь-які спроби зробити це.
Мене неможливо затягти у те, у чому я не хочу брати участі.
У моє життя неможливо потрапити, якщо я не запрошую.
І до речі, я завжди можу дивитися і йти вперед, залишаючи іншим можливість говорити за моєю спиною все, що їм заманеться, позаяк це не має до мене жодного стосунку.

Ліля Град

Роздуми

Близькі люди стають чужими, якщо заподіюють нам біль.
Не відразу, але настає відчуження.
Стосунки можна зберегти. Навіть любов можна зберегти.
А близькість – ні.
І чим ближчою була людина, чим більше ми її любили і довіряли їй, тим сильнішим буде відчуження, після якого можна пробачити і забути, приклавши зусилля.
Але «своєю» людина перестане бути назавжди.

Перед близькими ми беззахисні й уразливі, ось в чому справа.
Так влаштована людина – вона готова до боротьби з чужими. І абсолютно беззахисна перед своїми, від яких не чекає удару.
І тому той, хто вдарив, стає чужим. Відразу, миттєво.
Той, хто навмисне заподіяв біль, напав, принизив, образив, зрадив – тепер він повинен стати чужим. Інакше біль повториться.
Так виникає відчуження з тими, хто був улюбленим і близьким.
Так працює самозбереження: це всього лише спосіб уникнути загибелі від больового шоку.

З мережі