хочу сюди!
 

Наталі

50 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 45-53 років

Замітки з міткою «мінськ»

Не Герой України, а Дунька на колодках...

Я, напевне, першим з українських письменників розповів у деталях про те, як і хто викрадав Надію Савченко з-під луганського Металіста, як її московіти переправляли через кордон, аби потім звинуватити у тому, що державну межу вона пересікла з порушенням міжнародних норм та правил, не кажучи вже про абсурдність усіх інших важких інкримінувань. Про це можна прочитати в моїй книзі «Свічка на вітрі», яка у Національній спілці письменників України була презентована 13 жовтня, у понеділок, 2014 року. Окрім того, опублікував десятки постів блогів в українських Інтернет виданнях, а також на сайті міжнародної радіостанції «ЭХО Москвы» на підтримку нашої бранки в московітському полоні.

Так мені видається, що звільнена з заручників пані Савченко уявила себе новою месією, сьогоднішньою модерною Марі Деві Христос. Пам’ятаєте таку з далекого вже Білого братства? Надія, либонь, приписала собі роль спасительки України воюючої. Стала заявляти про те, що вона готова вести перемовини з луганодонськими убивцями і терористами. І маніфестує про це все гучніше.

Давайте не забувати, що найперше і найголовніше завдання московітів – посадити за стіл переговорів якраз Україну і виплеканих ними щедрими військовими та матеріальними подачками лідерів бойовиків. А самим, що називаэться, умити руки. Тобто, показати всьому світові, що це, мовляв, не Москва, не Кремль стимулювали і розпалили вогнище сепаратизму на українському Донбасі, уже знищили там понад десять тисяч українців, і страша бійня ця продовжується й далі, а все сталося на ґрунті буцімто внутрішнього громадянського конфлікту. Бачите, мовляв, українці можуть заладнати все в прямих перемовинах, хоча відомо, що подібного ніколи не станеться, бо московіти з бензином та гасом стоять напоготові за рогом, Росія, мовляв, тут зовсім ні при чому. А це означає, що з РФ потрібно знімати всі міжнародні санкції. Ще до виведення регулярних рашівських військ за лінію кордону суверенної України. І там конфлікт залишаться не погашеним навічно, поки живий путлєризм. Адже вона, ні сіло, ні впало, заявляє про те, що з Російської Федерації вже нині потрібно починати знімати санкції, а потім ще й це - Україні не можна надавати летальної зброї, за що наші люди - від посадових осіб до представників діаспори - борються з 2014 року. Де ж ти взялася така розумна?

Слухаючи маячню пані Савченко про її дике, невдержиме бажання зустрітися з тими, хто ходить в Донбасі з автоматами, щодоби обстрілює українські території, я постійно думав: невже вона не розуміє цих елементарних речей, що несамовито рвучись публічно за стіл перемовин як посадова особа (таким є її статус народного депутата) з терористами, тим самим відчайдушно грає на руку Москви? Вчора нарешті зрозумів, чому подібне відбувається. Пані Надія на одному з телеканалів відповідала на прямі запитання глядачів. Це була доволі часто тупа, примітивна розмова Дуньки на колодках, яка для створення простоти ситуації доволі часто соплі розмазувала по обличчю, залишки їх тут же розтирала в руках. Бр-р-р… Їй-право, нічого не згущую, не притягую за вуха. Хоч би телевізійники дали їй хустинку, чи що, помітивши, що у гості соплітеча? Шкода, що для повного комфорту не вистачало соняшникового насіння. А ось відвертості – хоч відбавляй. Н. Савченко з десяток разів повторила, що вона нічого не читає. Вельми зайнята, а тому їй ніколи вмикати комп’ютер. Запаси же ж попередніх знань, як можна зрозуміти з її спічу, нижчі примітивних. На рівні банального солдафонства. Але через раз пані шанобливо величає себе політиком…

Послухаєш це, біль аж зуби вивертає, оце дожились… Стає невимовно сумно. Якщо справу врегулювання ситуації на Донбасі доручити таким Дунькам у соплях, то, дивись, завтра вони самі приведуть бойовиків до Києва. Чи давно Деві Христос Надія публічно захоплювалася очільником так званої ДНР Захарченком, бо бачила десь його з автоматом. А люди зі зброєю, як я зрозумів, викликають у неї екстазне захоплення. Мені здається, що це виразний симптом певного серйозного діагнозу.   

***

PS . Учора ж (21.06.2016) незабутня пані Савченко заявила німецькому агентству DW , що вона готова стати главою української держави і за неї нині можуть проголосувати сто відсотків громадян. Як пишуть газети, українські в тому числі, виступаючи в залі сесії Парламентської  Ради Європи, пані Савченко заявила, приступає до роботи над зміною судової системи та пенітенціарної служби в Україні. Щоправда, вчора ж, по поверненні офіцера-нардепа зі Страсбурга ведуча телеканалу Світлана Орловська, де транслювався незабутній спектакль «політика Савченко» запитала милу пані, а як вона планує змінювати пенітенціарну службу. Депутат-гелікоптерша зробила великі очі і справилася, а що це, мовляв, таке? Ну, що означає останнє слово, себто, «пенітенціарна служба», «бо я, - пояснила Н. Савченко, - не маю часу заглянути до комп`ютера…»  Цікавий, чи не так, у нас претендент на папаху глави держави? Веселий, точно… 

Чому Мінськ не підходить для перемовин

     У політиці, як у світобудові: все рухається через припливи і відпливи. Геть, здавалося, забули всі про так звані Мінські угоди, якісь надумані, за вуха притягнуті вибори в окупованих районах Донбасу, необхідність легітимізації бандо-терористів, вирощених у результаті московітської агресії, впровадження  їх у структури української влади, як тут усе знову зашуміло, загуло – давай Україні далі насаджувати нові виразки і ракові пухлини. Бо ж як зрозуміти те, що ставляться умови: до кінця червні, липня, до нового року обов’язково провести вибори в загарбаній зоні.

                Як громадянин України, я цілком поділяю обурення керівництва партії «Самопоміч» із приводу недолугих заяв такого собі недорікуватого заступника міністра закордонних справ України Вадима Пристайка, який фактично від імені нашої держави уже склав, під час свого виступу на засіданні Ради Безпеки ООН і в кулуарах цієї важливої події, офіційну індульгенцію ватажкам банд формувань і вбивцям українських громадян. Він фактично заявив, що Україна намагатиметься провести вибори в Донбасі нинішнього року.  Більше того, він заявив і таке: «Якщо в результаті виборів, чесних і вільних, ці люди прийдуть до влади, то нам доведеться шукати можливість взаємодії з ними. І в парламенті, і в урядових структурах, і на місцях». Подібне чиновник назвав «політичним урегулюванням» проблеми Донбасу. (Цю заяву слухайте тут.)

                Запитується: за що ж тоді покладено понад десять тисяч життів українців? Невже, аби насправді втілити в життя план Путлєра щодо розколу України через федералізацію? Серед цих жертв – більше трьох тисяч кращих наших оборонців, які кинувши все, в тому числі, родини, житло, набуті матеріальні цінності, стали на захист рубежів Вітчизни від рашівських агресорів і склали свої буйні голови. А скільки в результаті цієї війни, яка сором’язливо порошенківцями всіх мастей і калібрів прозивається АТО, стало інвалідами, каліками? Ніхто не називає числа сиріт, кількості батьків, які позбулися своїх годувальників. Начальству все це не вигідно, тому й немає ніякого обліку, і згадок про це ніде не чути.

                У декларації «Самопомочі» про те, що треба цього пана Пристайка привселюдно попхнути за штани – відкликати з відрядження до Нью-Йорка, ганебно змістити з роботи, епатує наївна простота. Глава партії Андрій Садовий, його одновірці невже не тямлять, що все це вимислив не якийсь там прохідний київський чинодрал, а хтось-то інший. Бо ніякий урядник за кордоном від імені держави писок не відкриє, без резолюції головного «смотрящєго», свого власного слова не обмовить. Що це справді так, я відсилаю панів із «Самопомочі», до завбачливого повідомлення преси, яка напередодні засідання позачергового засідання Ради Безпеки ООН з Україною порушеної теми повідомила, що напередодні свого візиту до США, заступник глави зовнішньополітичного відомства мав аудієнцію в глави держави, де отримав чіткі і конкретні директиви щодо виступу в робочому органі Організації Об’єднаних Націй. (Доказ цього ви знайдете тут).

                Іншими словами, ось хто практично стоїть за черговою здачею позицій суверенітету і цілісності,  нашої унітарної єдності. Адже саме Петро Порошенко особисто, а не хтось інший, панове, підписав так звану угоду Мінськ-2, котрою клячу поставив позаду воза. І всі в один голос закричали, і в Москві, і в Вашингтоні, і в Брюсселі: «Вй-й-йо!» Явно клепки не вистачило, ані професійної, ані мужицької, щоб встановити для миротворчого процесу логічний порядок речей: спершу припинення вогню, виведення всіх окупантів з загарбаних територій, закриття на замок кордонів, наведення порядку і встановлення українських законів після лихоліття війни, а вже тільки тоді можна починати розмову про вибори. Тут же все догори дригом: спершу вибори, а тоді все інше, що насправді дає у підсумку – стовідсоткове офіційне приведення до влади в регіоні бойовиків, сепаратистів, перекидання цієї інфекційної зарази на інші уражені москвофільством міста та області. А за рік-два, дивись, і підкрадеться повний розвал України. Така тонка, медведчуками-путлєрами задумана технологія нового поярмлення нашого народу.

                Я вже більше року невтомно пишу, виступаючи на телеканалі 112.ua у ролі політолога буквально не своїм голосом кричу – тільки ж почуйте: Мінськ для України це кремлівське сільце. Мінськ це доленосна трагедія України. Аргументовано стверджую: «Хрест на Мінських угодах – порятунок України» - перечитайте тут.  І якщо П. Порошенко довбе протилежне, що Мінську немає альтернативи, то треба перевірити, чому він так каже. Оскільки він усе в житті вимірює грішми, то й я тут скажу: скільки йому за це заплатили? І хто? Бо яке, власне, право мав глава української держави підписати той зрадний варіант угоди Мінську-2, котрий він, не радячись ні з ким в Україні, ухвалив? Хто його на це уповноважував, позаяк Україна конституційно парламентська держава? Чому ніхто у Верховній Раді другий рік поспіль не вимагає ратифікації цього пакту? Адже відтак його можна просто похерити. Висловити щодо нього думку і парламенту, і народу. Наша ж нинішня Верховна Рада, їй-право, як стадо баранів, приговорених на заклання, тільки аплодують вухами і бояться навіть рота розкрити, коли, як мені здається, відкрито триває велика зрада віковічної мрії нашого народу – бути вільною, незалежною нацією з своєю територією, своєю державою.

                Я єдиний в Україні і пишу, і говорю на повен голос про те, що Мінськ не може бути місцем перемовин з адептами «рашівського міра». Це нонсенс. Оскільки Білорусь це далеко не незалежна держава, а цілісна складова так званої Союзної держави Росії та Білорусії, відповідно Мінськ її столиця. Я тоді і зараз переконливо пишу, що переговори потрібно переносити до Амстердаму, столиці Нідерландів. Чому саме туди? Аби бойовики з Донбасу їхали туди, побачили, як зустрінуть їх там люди, чиїх безневинних рідних вони знищили в літаку рейсу МН-17. Або, принаймні, рандиву призначити бодай у Польщі, яка нині поки що неголосно заявляє: є уперті підозри того, щодо навмисного учинення аварії літака президента республіки Яна Качинського 10 квітня 2010 року.

                Одне слово, Мінськ для України – прокляте місце і його потрібно якнайшвидше покидати. Це підтвердили зокрема і нерадісні новини останніх днів, коли штучно були створенні перепони для відвідання сусідньої столиці в момент переговорів осіб, відповідальних в Києві за цей процес. Відтак, створено ще одну неподолану загату для звільнення 25-ти українських громадян, які томляться у в’язницях так званих ДНР та ЛНР і за домовленістю сторін мали б були вийти на свободу до нинішньої Пасхи.  Московіти явно зумисне заблокували в’їзд нашим перемовникам до Білорусі, аби зірвати процес визволення українців. І в Києві, як бачите, ніхто на це й вусом не пошевелив. Ідіоти з портфелями…

                До речі, якось, кажучи про те, що Мінськ не може слугувати місцем переговорів з московітами, я отримав у прямому ефірі телеканалу 112.ua запитання від ведучого: а які, мовляв, можуть бути офіційні мотиви відмови від столиці Білорусі, як переговорного майданчику. Тоді не важко було пояснити, що є незаперечний аргумент співпраці білоруського керівництва з рашівськими бойовиками, убивцями українців. Тієї пори О. Лукашенко видав розпорядження про те, що транзитні товари, які прямують з Росії в Донбас в їхній країні не оподатковуються, з цих вантажів не збирається транспортний податок за користування дорогами. Одне слово, створена «зелена вулиця» для зброї, боєприпасів, перевезення живої сили для знищення українців і всього, що є на окупованій території українських Донеччини й Луганщини. Тепер до цього додалося ще й те, що не допустили до переговорів наших представників. Прощати таке просто немислимо.

                І нарешті ще один аргумент щодо бездарності, на жаль, нашої міжнародної доктрини, якщо, звісно, така є в українського начальства. Котре, швидше за все, веде наш корабель і без компаса, і без вітрил. Без весел також.  Словом, куди вітер і течія понесуть.

                Стомився уже писати і заявляти на телебаченні: не можна всі яйця складати лише в дві європейські корзини – німецьку та французьку. Події останніх днів, коли нижня палата парламенту в Парижі 55-ма голосами проти 44-ох проголосувала за зняття санкцій з Росії, не зважаючи на анексію рашистами Криму, на окупацію ними ж нашого Донбасу показали, що французьку верхівку менше всього цікавлять питання міжнародної справедливості й українського суверенітету. У них на першому плані власні бізнесові плани, пов’язані з московітським газом та нафтою. Це ж саме можна сказати й про німецьких бюргерів. Я вже другий рік невтомно наголошую: величезна помилка українського начальства в тому, що воно принципово чомусь не використовує англійську карту. У Великобританії фактично півтора роки не було українського посла. П. Порошенко, зовнішньополітичне відомство України зовсім не працює з Лондоном. А Великобританія якраз в Європі найбільш поінформована держава про нинішнє кремлівське керівництво, особисто про людиножерство Путлєра. Це і історія з Борисом Березовським, особливо ж важливі деталі й подробиці щодо обставин кадебістського знищення з особистого відома, а, можливо, й на замовлення хазяїна Кремля Олександра Литвиненка, який багато світові розповів про нинішнього московітського правителя. Англійці півроку читали з захопленням виступи адвокатів убитого полонієм росіянина, вникали в подробиці розслідування справи королівською розвідкою МІ-6 щодо обставин отруєння. Прем’єр-Міністр Великобританії Давид Камерун фактично єдиний з європейських лідерів, хто говорить Путіну все в очі, називаючи речі своїми іменами. Він порівнює захоплення Росією Криму з аншлюзом Гітлером Австрії. Але наше керівництво цього чомусь принципово не бачить і не чує. Не бере до уваги навіть тієї вельми важливої обставини, що Великобританія є одним із підписантів будапештського меморандуму 5 грудня 1994 року про захист інтересів безпеки України, яка добровільно здала ядерну зброю. Думаю: можливо, їм це заборонив робити Путін? А чим дідько не жартує?

                Принаймні, звертаю всіх увагу на те, як 28 квітня ц.р. на засіданні Ради Безпеки ООН виступив представник Сполученого Королівства Великобританії. Він явно переплюнув в різкості заяв навіть незрівнянну Саманту Пауер, посла США в ООН. Це була позиція держави, яка невтомно, уже вкотре подає руку, до болі у власних суглобах очікуючи на рукостискання від України, але, на жаль, знову не отримує  його. І це ще одна видима біда нашої молодої держави. Позаяк, як мені видається, біля керма її знаходяться пустоголові, бездарні, убогі політики, які прийшли туди заради грошей. Вони, і це вже чітко видно, топляться самі і тягнуть за собою всіх нас. Вихід один: треба гнати всіх нинішніх вождів у шию і з Банкової, з Верховної Ради, з зовнішньополітичного відомства. Вони або сліпі, глухі, або відверті зрадники.

            

Скандальні засекречені пункти “Мінських угод”

На переговорах у Мінську керівництво України домовилося з Путіним здати йому Схід України, перетворивши його на “автономію”.



 
Нинішній президент України Порошенко, обраний після революції, для розбудови нової, демократичної країни, обрав зворотній шлях, а точніше, продовжив напрямок на руйнування країни і армії, започаткований кремлівським ставлеником Януковичем на замовлення Путіна.
І знову змова з Путіним і секретний пакт...
Вот вам і причини здачі теріторії і загибелі в котлах тисяч героїв, а також різкого падіння рівня життя, злиднів і добивання армії -- це банальне секретне замовлення Путіна своєму васалу, який успішно його впроваджує в реальну площину. Глава держави не гарант Конституції, а термінатор, який нищить все на своєму шляху на догоду своєму шефу.

Засекречені документи “Мінських угод” містять у собі пункти зі здачі східних областей кремлівським терористам, повну їх амністію і відбудову зруйнованого виключно за рахунок України, передає ІНФОРМАТОР з посиланням на джерела у Верховній Раді.

За словами джерел, Порошенко боїться оприлюднювати текст угоди через його вибухові наслідки: Україна бере на себе зобов’язання віддати Росії не лише окуповані території Донбасу та Крим, а й неокуповані райони Донецької та Луганської областей. Разом із тим, невдовзі до цих квазіутворень повинні будуть приєднатися частина районів Харківської області і, можливо, кілька районів Запорізької та Дніпропетровської областей. За домовленостями.  Україна повинна буде надати цим “республікам” автономію, за зразком Кримської АР, і за бюджетні гроші відбудувати зруйнований житловий фонд та промисловість, при тому, що бюджет “автономій” ні під якими приводами не буде йти в центральну казну під приводом відновлення зруйнованого після війни.

Іншою головною темою домовленостей є пункт про амністію “сепаратистам” і зобов’язання київської влади провести представників квазіреспублік (автономій) в український парламент та Уряд. Згодом, за передбаченим і узгодженим планом, передбачається, що “автономії” проголосять про приєднання до Росії, але продовжать розширювати свою територію з приєднання “Новоросії” (інших територій Харківської, Сумської, Полтавської, Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської, Миколаївської та Одеської областей).

Окремою темою іде обговорення про виведення українських військ з лінії зіткнення. З одного боку начебто оголошено про 7-у хвилю мобілізацію, а з іншого, її навіть ніхто не починав проводити. За цим планом, для ЗСУ створюють умови нестачі боєприпасів та вогневої підтримки для посилення фізичної та психологічної втоми. З іншого боку, будуть створені приводи для повернення частин із зони бойових дій. Особливу увагу приділено тому, щоб відвести добровольчі батальйони подалі від Сходу України. З наступного, 2016 року їх планують відвести на полігони, після чого і оголосять “демобілізацію”.

При цьому, на найвищому рівні домовлено, що бізнес-активи Порошенка та його клану не будуть зачіпати, навіть навпаки – їм дані преференції у розширенні впливу на територію РФ.

За словами джерела, на Банковій розуміють небезпечність появи цих домовленостей у інформаційному просторі: якщо населення дізнається про плани клану Порошенка, вони не втримаються при владі і дня. Саме тому на документи накладено гриф “секретно”. Варто зауважити, більшість лідерів політичних сил знають про ці пункти угод, і гостро розкритикували Петра Порошенка за державну зраду, однак, відкрито виступити проти нього наразі ніхто не наважується і не має сил для цього.

Як говорить джерело, усі очільники політичних рухів припинили між собою відкриті сварки і конфлікти, розуміючи, що невдовзі відбудеться або повна здача України, або почнуться масові заворушення у разі явно антидержавних дій президента. Через це лідери партій та масових рухів кулуарно вже домовилися не “мочити” одне одного і вичікують наступних кроків Порошенка. Імовірно, активно реалізовувати плани здачі України і  виконувати підписані з Кремлем домовленості почнуть вже з середини січня 2016 року.

"Ватників" і "противсіхів" поздоровляю з наслідками обрання шоколадного олігарха, зрадника.


Це не Европа ? ))))



Це не Європа ?Це столиця Білорусі - Мінськ.[ Читать дальше ]

Полный текст Минских соглашений

Полный текст Минских соглашений

12.02.2015

Документ о комплексе мер по выполнению Минских соглашений предусматривает отвод тяжелых вооружений, вывод иностранных вооруженных формирований и начало диалога о проведении местных выборов на юго-востоке Украины.

Переговоры лидеров России, Германии, Франции и Украины в Минске

МОСКВА, 12 февраля – РИА Новости.
В распоряжении журналистов оказался документ о мерах по выполнению Минских соглашений, подписанный главами самопровозглашенных Донецкой и Луганской народных республик, представителями России и Украины и представителем от ОБСЕ по выполнению Минских соглашений, и декларация глав России, Украины, Франции и Германии в поддержку комплекса этих мер. Ria.ru публикует полный текст документов.
Комплекс мер по выполнению Минских соглашений

1. Незамедлительное и всеобъемлющее прекращение огня в отдельных районах Донецкой и Луганской областей Украины и его строгое выполнение, начиная с 00 ч. 00 мин. (киевское время) 15 февраля 2015 года.

2. Отвод всех тяжелых вооружений обеими сторонами на равные расстояния в целях создания зоны безопасности шириной минимум 50 км друг от друга для артиллерийских систем калибром 100 мм и более, зоны безопасности шириной 70 км для РСЗО и шириной 140 км для РСЗО "Торнадо-С", "Ураган", "Смерч" и тактических ракетных систем "Точка" ("Точка У"):

— для украинских войск: от фактической линии соприкосновения;

— для вооруженных формирований отдельных районов Донецкой и  Луганской областей Украины: от линии соприкосновения согласно Минскому меморандуму от 19 сентября 2014 г.

Отвод вышеперечисленных тяжелых вооружений должен начаться не позднее второго дня после прекращения огня и завершиться в течение 14 дней.

Этому процессу будет содействовать ОБСЕ при поддержке Трехсторонней Контактной группы.

3. Обеспечить эффективный мониторинг и верификацию режима прекращения огня и отвода тяжелого вооружения со стороны ОБСЕ с первого дня отвода с применением всех необходимых технических средств, включая спутники, БПЛА, радиолокационные системы и пр.

4. В первый день после отвода начать диалог о модальностях проведения местных выборов в соответствии с украинским законодательством и Законом Украины "О временном порядке местного самоуправления в отдельных районах Донецкой и Луганской областей", а также о будущем режиме этих районов на основании указанного закона.

Незамедлительно, не позднее 30 дней с даты подписания данного документа, принять постановление Верховной рады Украины с указанием территории, на которую распространяется особый режим в соответствии с Законом Украины "О временном порядке местного самоуправления в отдельных районах Донецкой и Луганской областей" на основе линии, установленной в Минском меморандуме от 19 сентября 2014 г.

5. Обеспечить помилование и амнистию путем введения в силу закона, запрещающего преследование и наказание лиц в связи с событиями, имевшими место в отдельных районах Донецкой и Луганской областей Украины.

6. Обеспечить освобождение и обмен всех заложников и незаконно удерживаемых лиц на основе принципа «всех на всех». Этот процесс должен быть завершен самое позднее на пятый день после отвода.

7. Обеспечить безопасный доступ, доставку, хранение и распределение гуманитарной помощи нуждающимся на основе международного механизма.

8. Определение модальностей полного восстановления социально-экономических связей, включая социальные переводы, такие как выплата пенсий и иные выплаты (поступления и доходы, своевременная оплата всех коммунальных счетов, возобновление налогообложения в рамках правового поля Украины).

В этих целях Украина восстановит управление сегментом своей банковской системы в районах, затронутых конфликтом, и, возможно, будет создан международный механизм для облегчения таких переводов.

9. Восстановление полного контроля над государственной границей со стороны правительства Украины во всей зоне конфликта, которое должно начаться в первый день после местных выборов и завершиться после всеобъемлющего политического урегулирования (местные выборы в отдельных районах Донецкой и Луганской областей на основании Закона Украины и конституционная реформа) к концу 2015 года при условии выполнения пункта 11 – в консультациях и по согласованию с представителями отдельных районов Донецкой и Луганской областей в рамках Трехсторонней Контактной группы.

10. Вывод всех иностранных вооруженных формирований, военной техники, а также наемников с территории Украины под наблюдением ОБСЕ. Разоружение всех незаконных групп.

11. Проведение конституционной реформы на Украине со вступлением в силу к концу 2015 года новой конституции, предполагающей в качестве ключевого элемента децентрализацию (с учетом особенностей отдельных районов Донецкой и Луганской областей, согласованных с представителями этих районов), а также принятие постоянного законодательства об особом статусе отдельных районов Донецкой и Луганской областей в соответствии с мерами, указанными в примечании 1, до конца 2015 года.

12. На основании Закона Украины "О временном порядке местного самоуправления в отдельных районах Донецкой и Луганской областей" вопросы, касающиеся местных выборов, будут обсуждаться и согласовываться с представителями отдельных районов Донецкой и Луганской областей в рамках Трехсторонней Контактной группы. Выборы будут проведены с соблюдением соответствующих стандартов ОБСЕ при мониторинге со стороны БДИПЧ ОБСЕ.

13. Интенсифицировать деятельность Трехсторонней Контактной группы, в том числе путем создания рабочих групп по выполнению соответствующих аспектов Минских соглашений. Они будут отражать состав Трехсторонней Контактной группы.

Примечание 1. Такие меры в соответствии с Законом "Об особом порядке местного самоуправления в отдельных районах Донецкой и Луганской областей" включают следующее:

— освобождение от наказания, преследования и дискриминации лиц, связанных с событиями, имевшими место в отдельных районах Донецкой и Луганской областей;

— право на языковое самоопределение;

— участие органов местного самоуправления в назначении глав органов прокуратуры и судов в отдельных районах Донецкой и Луганской областей;

— возможность для центральных органов исполнительной власти заключать с соответствующими органами местного самоуправления соглашения относительно экономического, социального и культурного развития отдельных районов Донецкой и Луганской областей;

— государство оказывает поддержку социально-экономическому развитию отдельных районов Донецкой и Луганской областей;

— содействие со стороны центральных органов власти трансграничному сотрудничеству в отдельных районах Донецкой и Луганской областей с регионами Российской Федерации;

— создание отрядов народной милиции по решению местных советов с целью поддержания общественного порядка в отдельных районах Донецкой и Луганской областей;

— полномочия депутатов местных советов и должностных лиц, избранных на досрочных выборах, назначенных Верховной радой Украины этим законом, не могут быть досрочно прекращены.

Участники Трехсторонней Контактной группы:

Посол Хайди Тальявини

Второй Президент Украины Л.Д. Кучма                       

Посол Российской Федерации на Украине М.Ю. Зурабов

А.В. Захарченко

И.В. Плотницкий

Декларация Президента Российской Федерации, Президента Украины, Президента Французской Республики и Канцлера Федеративной Республики Германия в поддержку Комплекса мер по выполнению Минских соглашений, принятого 12 февраля 2015 года

Президент Российской Федерации Владимир Путин, Президент Украины Петр Порошенко, Президент Французской Республики Франсуа Олланд и Канцлер Федеративной Республики Германия Ангела Меркель подтверждают полное уважение суверенитета и территориальной целостности Украины. Они твердо убеждены в безальтернативности исключительно мирного урегулирования. Они всецело готовы предпринять любые возможные меры как по отдельности, так и совместно в этих целях.

В этом контексте лидеры одобряют Комплекс мер по выполнению Минских соглашений, принятый и подписанный в Минске 12 февраля 2015 года всеми, кто также подписал Минский протокол от 5 сентября 2014 года и Минский меморандум от 19 сентября 2014 года. Лидеры будут вносить вклад в этот процесс и использовать свое влияние на соответствующие стороны, чтобы способствовать выполнению этого Комплекса мер.

Германия и Франция окажут техническую поддержку для восстановления сегмента банковской системы в затронутых конфликтом районах, возможно, путем создания международного механизма для содействия осуществлению социальных выплат.

Лидеры разделяют убеждение в том, что укрепление сотрудничества между Европейским союзом, Украиной и Россией будет способствовать урегулированию данного кризиса. В этих целях они поддерживают продолжение трехсторонних переговоров между Европейским союзом, Украиной и Россией по вопросам энергетики с тем, чтобы осуществить шаги в развитие "зимнего газового пакета".

Они также поддерживают трехсторонние переговоры между Европейским союзом, Украиной и Россией в целях выработки практического решения вопросов, вызывающих обеспокоенность России, в связи с выполнением Соглашения о Глубокой и всеобъемлющей зоне свободной торговли между Украиной и Европейским союзом.

Лидеры по-прежнему привержены идее создания общего гуманитарного и экономического пространства от Атлантики до Тихого океана на основе полного уважения международного права и принципов ОБСЕ.

Лидеры будут и впредь привержены выполнению Минских соглашений. С этой целью они договорились о создании контрольного механизма в "нормандском формате", который будет проводить встречи с регулярной периодичностью, как правило, на уровне старших должностных лиц, представляющих министерства иностранных дел.

Мінські угоди - хронологія 2

Імплементація Мінської угоди

Високий представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики Федеріка Могеріні під час слухань 6 жовтня в Європарламенті заявила, що не бачить військового шляху вирішення конфлікту[72]. Говорячи про ситуацію в Україні, Могеріні також наголосила на необхідності повного виконання мінських угод[73].

Щодо Росії, в залежності від розвитку подій, можливе як впровадження нових санкцій, так і їх пом'якшення: «Ми можемо пом'якшувати санкції, якщо ситуація покращуватиметься, але також можемо і поглиблювати їх. В цьому дієвість цього механізму — в його гнучкості»[72]. З погляду ЄС, «Росія все ще залишається стратегічною країною для світової спільноти», попри те, що наразі не є партнером ЄС[73]. Ця позиція відмінна від позиції президента США, який у 201* році відвів Росії місце регіонального лідера.

Федеріка Могеріні також наголосила на необхідності щоденної дипломатичної підтримки мирного плану президента України: «Маємо день за днем працювати з українською стороною, допомагаючи президенту Порошенку, який намагається робити власні кроки для вирішення цієї ситуації»[72]. За її словами, Україна може очікувати на повну підтримку в питаннях проведення інституційних реформ, а також відповіді на «економічні та енергетичні виклики»[73].

З моменту укладання угоди фактично над її виконанням працювала лише Українська сторона. Верхівка Російської Федерації та керовані нею бойовики показали суцільний саботаж взятих на себе зобов'язань.


№ п.п. Україна Україна Росія Росія Примітки
1. ? ?
1.1. ? ?
1.2. Yes check.svg ?
1.3. ? ?
1.4. Yes check.svg ?
1.5. Yes check.svg ?
1.6. Yes check.svg ?
1.7. Yes check.svg ?
1.8. Yes check.svg ?
1.9. Yes check.svg ?
2. Yes check.svg ?
3. Yes check.svg 16 вересня 2014 року Верховною Радою України VII скликання прийнятий Закон України № 1680-VII «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей»[74]
7 листопада 2014 року Кабінетом Міністрів України затверджено Розпорядження № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження»
4. Yes check.svg ?
5. Yes check.svg ?
6. Yes check.svg з 15 квітня 2014 року в Україні діє Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»[75]
7. Yes check.svg ?
8. Yes check.svg ?
9. ?
10. Yes check.svg ?
11. ?
12. Yes check.svg Yes check.svg
Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Цикл «Восток» // Громадське ТБ, 29 червня 2014.

В той же час, бойовики та російські війська продовжували щоденні обстріли позицій українських військових на різних ділянках фронту. Загальна кількість порушень військами Росії і бойовиків режиму тимчасового припинення вогню з моменту підписання Мінських домовленостей наприкінці жовтня перевищила 2 тисячі,[76] на початку листопада наблизилось до 2400[77]. Станом на 18 листопада кількість обстрілів бойовиками українських позицій перевищила 3 тисячі,[78] а на 24 листопада склала 3412 разів[79]

Мінські угоди - хронологія 1

Мінський протокол
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Президент-готель — місце підписання перемир'я

Мінський протокол (також Мінська тристороння угода, Мінське перемир'я, Мінськ-1[1]) — угода про тимчасове перемир'я[2] у війні на сході України, досягнута на переговорах у Мінську 5 вересня 2014 року[3]. В розробці та підписанні мирної угоди брали участь представник ОБСЄ Посол Гайді Тальявіні, Другий Президент України Леонід Кучма, посол Росії в Україні Михайло Зурабов, представники самопроголошених ДНР Олександр Захарченко та ЛНР Ігор Плотницький[4]. Дія перемир'я розпочалась о 18.00 5 вересня.

Підписи Захарченка та Плотницького під протоколом[4] стоять як автографи[5] приватних осіб. Текст угоди не передбачає будь-якого визнання Донецької і Луганської «народних республік», а лише закріплює за підконтрольними проросійським бойовикам територіями двох областей «особливий статус» у складі України[6].

Робота контактної групи у Мінську була продовжена, і сторони підписали наступний меморандум у ніч проти 20 вересня 2014, коли представниками України, а також невизнаних терористичних груп ДНР і ЛНР за посередництва представника Росії був укладений меморандум, який передбачає на виконання п. 1 Протоколу, крім інших заходів, покликаних закріпити домовленості про двостороннє припинення застосування зброї: відвід важкого озброєння (калібром понад 100 мм) на 15 км від лінії зіткнення сторін за станом на дату підписання меморандуму та формування тим самим зони безпеки, заборони на польоти бойової авіації і БПЛА і на встановлення мінно-вибухових загороджень у цій зоні безпеки.

Також у вересні розпочала роботу робоча група спільного Центру з контролю і координації питань припинення вогню і поетапної стабілізації лінії розмежування сторін на Сході України, до складу якої увійшли представники української сторони, моніторингова група ОБСЄ і 76 військовослужбовців ЗС РФ на чолі з заступником головнокомандувача Сухопутних військ РФ генерал-лейтенантом Ленцовым А. В.[7]

Відбуваються зустрічі контактних груп зі створення буферної зони, у Горлівці та (4 жовтня) у Дебальцевому.

Зміст
Передумови укладання

Перемир'я було оголошене одночасно з попередженням про введення з 8 вересня чергової хвилі санкцій коаліції світових держав проти Росії, якщо вона не припинить агресію[8], та призупиненням партнерства НАТО з Росією[9]. Цього ж дня Президент України брав участь в Уельському саміті НАТО, де отримав підтримку країн-членів НАТО та згоду окремих країн на постачання в Україну сучасної зброї[10].

Незадовго до цього Президент Росії Путін запропонував власний «мирний план», який, зокрема, передбачав відведення українських військ з зайнятих ними позицій на відстань досяжності артилерії. Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк запропоновані Путіним «сім пунктів» назвав планом «порятунку російських терористів»[11].

Зміст угоди 5 вересня
Ситуація на сході України на 5 вересня за даними ІАЦ РНБО

Протокол за результатами мінської зустрічі, підписаний представниками ОБСЄ, України та РФ, опублікований на сайті ОБСЄ у ніч на 7 вересня[4][5][12]:

  1. Забезпечити негайне двостороннє припинення застосування зброї.
  2. Забезпечити моніторинг та верифікацію з боку ОБСЄ режиму незастосування зброї.
  3. Здійснити децентралізацію влади, зокрема через ухвалення Закону України «Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» (Закон про особливий статус).
  4. Забезпечити постійний моніторинг на російсько-українському державному кордоні та верифікацію з боку ОБСЄ зі створенням зони безпеки в прикордонних районах України та Російської Федерації.
  5. Негайно звільнити всіх заручників і незаконно утримуваних осіб.
  6. Ухвалити закон про недопущення переслідування і покарання осіб у зв'язку з подіями, які відбулися в окремих районах Донецької та Луганської областей України.
  7. Продовжити інклюзивний загальнонаціональний діалог.
  8. Вжити заходів для поліпшення гуманітарної ситуації на Донбасі.
  9. Забезпечити проведення дострокових місцевих виборів відповідно до Закону України «Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» (Закон про особливий статус).
  10. Вивести незаконні збройні формування, військову техніку, а також бойовиків і найманців з території України.
  11. Ухвалити програму економічного відродження Донбасу і відновлення життєдіяльності регіону.
  12. Надати гарантії особистої безпеки для учасників консультацій.

Станом на 11:40 (UTC) 7 вересня на сайті ОБСЄ розміщено текст угоди лише російською мовою[13] (англ. This document is available in Russian language only)[14]. У майбутньому передбачено розміщення тексту англійською мовою[4].

Меморандум 20 вересня
Ситуація на сході України на 20 вересня за даними ІАЦ РНБО

Учасники контактної групи в Мінську у ніч проти 20 вересня 2014 домовилися про припинення вогню, зупинці на поточній лінії зіткнення і встановлення 30-кілометрової зони безпеки в Україні.

На переговорах у Мінську узгодили меморандум, що складається з дев'яти пунктів параметрів перемир'я.[15]

  1. Припинення застосування зброї вважається загальним.
  2. Зупинка підрозділів і військових формувань сторін на лінії зіткнення станом на 19 вересня.
  3. Заборона на застосування всіх видів зброї і ведення наступальних дій.
  4. Протягом доби з моменту прийняття даного меморандуму відведення засобів ураження калібром понад 100 міліметрів від лінії зіткнення на відстані не менше 15 кілометрів з кожної сторони, в тому числі з населених пунктів, що дає можливість створити зону припинення застосування зброї шириною не менше 30 кілометрів — зони безпеки. При цьому відвести на лінії зіткнення сторін артилерійські системи калібру понад 100 міліметрів на віддалення їхньої максимальної дальності стрільби. Зокрема:[16][17]
  5. Заборона на розміщення важких озброєнь і важкої техніки в районі, обмеженому певними населеними пунктами.
  6. Заборона на установку нових мінно-вибухових інженерних загороджень у межі зони безпеки, зобов'язання на зняття раніше встановлених мінно-вибухових загороджень в зоні безпеки.
  7. Заборонити польоти авіації та іноземних літальних апаратів, крім апаратів ОБСЄ над зоною безпеки.
  8. Розгортання в зоні припинення застосування зброї моніторингової місії ОБСЄ у складі групи спостерігачів організації протягом доби з моменту прийняття даного меморандуму. Зазначену зону доцільно розділити на сектори, кількість кордонів яких погодити в ході підготовки до роботи моніторингової групи спостережної місії ОБСЄ
  9. Виведення всіх іноземних найманців із зони конфлікту як з одного, так і з іншого боку.

Сторони також вирішили продовжити обмін військовополоненими. При цьому статус територій, захоплених бойовиками, на переговорах у Мінську не обговорювався.

показалось? )

Дивлячись на ці фото, мені чомусь здається, що в Мінську Порох застосовував до х-ла, якісь нетрадиційні методи впливу (гіпноз, лялька Вуду, заговір і т.д.) ?



А наскільки вдало? Час покаже! 
Сторінки:
1
2
попередня
наступна