47. самотний сталкер.а час іде, життя триває...біда схитнула метроном,трима на ниточці, хитаєтвій світ, в якому злам і злом.віднині ти самотний сталкер -шукаєш стежку між руїн,каміння де, прути з металустирчать в іржі з бетонних стін.з"їдає очі дим ядучий,що від згасаючих вогнів... -прямуєш вперто і рішучов таємний схрон від ворогів.а в завтра знов ввійдеш понурошляхом, який і пил, і прах -не озираючись в минуле! зола і мор зворотний шлях.ідеш спираючись на костуркрізь дим і попіл...

Читати далі...

42. inter alia in alius inter.у відповідь на кинуту між іншимфразу товариша щодо могопесимістичного настрою...одного разу ти мені сказав,що я у темряві блукаю... -о, так!тут кожен день наближення кінця...на цій землі,на клаптику оцьому - дурисвіти і вбивці.юрма захисниками їх сприймає,шарахається злякано від волі,утративши давно здоровий глузд(питання на засипку: взагалі,чи був він там присутній?..).тут молодь,в розумі ще зовсім немовля,всміхається на фотки задля згадки з бандюкамий з...

Читати далі...

20. туман у розсвіт.туман як сон у загадковостісвітань лютневої зоріі білий іней ажуровистийна гілках гОйдають вітриі білосивий у прозоростісумний приблудою в добусхилився стомлений у сонностіхвилерухливо у степу...блідочервона риска обрію -над ним рожеві тіні хмарпід ними в сніг і лід охопленіруїн ряди кривих примар -з яких радіє так і тішиться чумний злодюжка у кремлі...а тьмяним сонцем в небі дієтьсяна розпач день в моїй землі -що там заховано туманами?..про що кричить той чорний птах?..якою ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Я новий день будую на руїнах, Мого колишньго життя, З завалів вилізла душа, Порепана,глуха,німа, Безлика,змучена,слабка. Її в погоди шати зодягла: Від Сонця стала золота, Квітуча усмішка-весна, З листочків ніжне покривало, Царівна осінь віддала, Лише зима сумна була, Й серце крижане дала.

Вирушаючи у подорож, я навіть і не сподівалася, що потраплю у таке цікаве і водночас відштовхуюче місце. З траси Київ-Львів ми звернули на якусь биту і немощену дорогу. Заїхали в ліс. Місцеві підлітки, яких ми, на наше щастя, зустріли в тому ліску, підказали, що ми таки їдемо правильно. Вони ж і погодилися нас туди провести. Отже. Недалеко від села Тараканів Дубненського району, в мальовничій місцевості над Іквою, серед лісу, на пагорбі, збереглися розвалини форту, який ще іноді називають Нова...

Читати далі...