хочу сюда!
 

Татьяна

54 года, телец, познакомится с парнем в возрасте 50-54 лет

віршування в окупації.

47. самотний сталкер.

а час іде, життя триває...
біда схитнула метроном,
трима на ниточці, хитає
твій світ, в якому злам і злом.

віднині ти самотний сталкер -
шукаєш стежку між руїн,
каміння де, прути з металу
стирчать в іржі з бетонних стін.

з"їдає очі дим ядучий,
що від згасаючих вогнів... -
прямуєш вперто і рішучо
в таємний схрон від ворогів.

а в завтра знов ввійдеш понуро
шляхом, який і пил, і прах -
не озираючись в минуле! 
зола і мор зворотний шлях.

ідеш спираючись на костур
крізь дим і попіл безнадій,
брудне обличчя миють сльози,
що озов жалібний од мрій.

тобі вже сонце не зорею -
мов в оценкованій труні
воно холодне над землею,
бліде, ледь світиться у дні.

...то все в уяві малювалось
в непевний день тривожним сном,
коли людське нівелювалось,
у скронях клацав метроном.

10

Последние статьи

Комментарии

Гость: zhabk1na

18.10.15, 09:43

о, так! чудова поезія...

    28.10.15, 13:14

    Выше нос, Сталкер! Все будет хорошо))))

      38.10.15, 17:08


      наскільки болісно й проникливо кожне слово. висрілію у серце й душу

        49.10.15, 00:20

        Цілую у скроні. *to rt*

          59.10.15, 14:35Ответ на 1 от Гость: zhabk1na

          дякую,Жанно!

            69.10.15, 14:49Ответ на 2 от Мика***

            віршик створено ще на початку окупації, то ж трохи було "не по собі"...потім спокійніше глянув на ситуацію і зрозумів - що вся ця бійня затіяна потужним, але трусливим "балбесом", ксенофобом з імперськими амбіціями, злодюжкою-шизофреніком...шкода того народу, якому він засрав мізки своїм розумінням його "керованої демократії"...одним словом - як би вона не скінчилася оця його авантюра, але увесь світ зрозумів тепер наскільки хворе це кремлівське створіння і що з ним не можна мати довірливі стосунки і т. д....то ж, чого б це мені вішати носа - я радію, що нарешті усе усім стало зрозумілим із московією і, ОСОБЛИВО, з кремлем...дякую, що звернула увагу на віршик, Міла

              79.10.15, 14:50Ответ на 3 от Симбіоз

              щиро вдячний Вам за прочитання віршика

                89.10.15, 14:50Ответ на 4 от Vivyenn

                  99.10.15, 18:15Ответ на 7 от aendek


                  дякую за хороші вірші

                    109.10.15, 19:26Ответ на 6 от aendek

                    віршик створено ще на початку окупації, то ж трохи було "не по собі"...потім спокійніше глянув на ситуацію і зрозумів - що вся ця бійня затіяна потужним, але трусливим "балбесом", ксенофобом з імперськими амбіціями, злодюжкою-шизофреніком...шкода того народу, якому він засрав мізки своїм розумінням його "керованої демократії"...одним словом - як би вона не скінчилася оця його авантюра, але увесь світ зрозумів тепер наскільки хворе це кремлівське створіння і що з ним не можна мати довірливі стосунки і т. д....то ж, чого б це мені вішати носа - я радію, що нарешті усе усім стало зрозумілим із московією і, ОСОБЛИВО, з кремлем...дякую, що звернула увагу на віршик, МілаДякую за пояснення і за віршик також ще раз дякую.

                      Страницы:
                      1
                      2
                      предыдущая
                      следующая