хочу сюди!
 

Элла

44 роки, стрілець, познайомиться з хлопцем у віці 40-54 років

Замітки з міткою «київ»

До Конгресу США балотується уродженка Києва (фото)



Джон Маккейн і Марина Кац.
Фото з передвиборчого сайту Марини Кац


Вперше в історії США на місце в Палаті представників Конгресу США претендує кандидат, що народився в СРСР. Це 47-річна уродженка Києва Марина Кац, яка висувається від Республіканської партії по 13 округу штату Пенсильванія.

Сім`я Кац емігрувала з СРСР в США в 1979 році, коли дівчині було 17 років. Вивчивши англійську мову, вона закінчила коледж і поступила на юридичний факультет університету Темпл, потім одержала ступінь магістра права і в 1995 році відкрила власну юридичну фірму. Політик виховує двох дочок-підлітків.

"Моєю суперницею є член Палати представників демократка Еллісон Шварц, яка вже чотири роки працює в конгресі. Останні опитування показують, що при 20 відсотках виборців, які ще не визначилися в своєму виборі, ми йдемо з Еллісон Шварц, що називається, "ніздря в ніздрю", - розповіла Кац в інтерв`ю агентству ІТАР-ТАРС у неділю. Наголошується, що в її виборчому окрузі, який включає частину Філадельфії з передмістями, живуть близько 125 тис. вихідців з колишнього Радянського Союзу, тож шанси на перемогу у М.Кац непогані.

За її словами, у разі перемоги на президентських виборах республіканця Джона Маккейна взаємини США з Росією не погіршають, адже саме з республіканськими адміністраціями Москві частіше вдавалося знаходити спільну мову з ключових питань.

Як повідомляється на сайті SmartVoter.Org, основними положеннями передвиборчої програми Кац є недопущення нових податків, зміцнення енергетичної незалежності США і скорочення корупції і лобізму.

Вибори представника 13 округу Пенсильванії в Конгресі пройдуть одночасно з президентськими виборами 4 листопада 2008 року.

УНІАН.

Досуг. Частина ІІ.Глава ІІ. По вулиці Грушевського

Залишивши позаду Поштову площу http://blog.i.ua/user/886749/2297661/ пішла потихеньку по Володимирському узвозу вгору. 
Ніколи не подобалося там ходити - із страшенним гуркотом несуться вниз автівки і кінця-краю їм нема, як і тому підйому... вдерлася вгору і замість того, щоб піти по Хрещатику до метро, я знову подерлася вгору до музею води та театру ляльок...


На музей води подивилася здалеку, вже не вистачило сил на підйом, колись давно була там на екскурсії... 
А от театр ляльок обійшла, відпочила біля фонтану. 
Театр прикрашають скульптури казкових героїв.

     


     


Фонтан - колись він був ще й музикальним, може й зараз так є, але на час мого нинішнього візиту він був звичайнісіньким фонтаном). Поруч чудові лавочки, відпочила - пішла далі. 

     

Пам'ятник Валерію Лобановському, на стадіон не ходила, пішла далі по Грушевського



В Маріїнський парк зайшла біля тамтешнього фонтану

     

     

Ну от і вихід з Маріїнського парку, ще зовсім трохи - і метро Арсенальна - додому відпочивати.
А у хмарному сховищі на google photos ще 5 ГБ нерозібраних фото, то ...

Далі буде



Досуг начинающей пенсионерки. Частина ІІ.Глава І. Поштова площа

Цього разу вирішила ретельніше роздивитись реконструйовану Поштову площу, бо після першого відвідування цього місця не змогла відповісти на деякі питання щодо її облаштування.
На Поштову заїхала на метро, роздивилася, сфотографувала і... пішла кудись світ за очі.
google ретельно відслідковував кожен мій крок, щоправда трохи підбрехав від себе, тому я внесла корективи - темно-рожевим мій справжній маршрут (от чесно - на св. Володимира тільки подивилася з Володимирського узвозу, не лазила вгору, ну і далі не робила ті зиг-заги, що google намалював).



Храм Різдва Христового стоїть собі, між секціями паркану, що ніби об'єднує його з Поштовим будинком та МакДональдз


Ось така панорамка - ліворуч Мак, праворуч Річковий вокзал



Вхід до Річкового вокзалу відразу на верхній поверх, якщо глянути вниз за перила... краще не дивитися, реконструкція до тих місць ще не дійшла.


У приміщенні річкового вокзалу на пошарпаних стінах розташовано художні твори, виконані у дещо незвичному (як на мене) стилі... щоправда, я зараз не пам'ятаю, що там - пам'ятаю тільки враження, мені не сподобалося, тому й не фотографувала. Зацікавила тільки одна робота - технікою виконання, тому сфотографувала тільки фрагмент.



Якщо спуститися вниз на 3 прольоти - можна вийти на набережну, а ще ниже - до причалів


Ну ось, навіть каруселька та інші розваги, при мені не працювало - робочий день.
І сходи знову вгору - на площу


Панорамка від сходів


Оглядовий майданчик


Панорамний вид з оглядового майданчика (огорожа має бути вигнута у протилежний бік lol )



На площі скульптурна композиція - Кий, Щек, Хорів та Либідь у дитинстві граються корабликами



Ну наче на Поштовій все, пішла вгору по Володимирському і що я ще в цей день побачила - 
Далі буде

На Майдані стартував з’їзд на підтримку Юлії Тимошенко

На столичному Майдані Незалежності розпочався з’їзд Всеукраїнського об’єднання "Батьківщина", на якому Юлію Тимошенко буде висунуто кандидатом у президенти України.

Організатори заходу зазначають, що люди, які прийшли сьогодні на Майдан, отримають можливість підтримати Юлію Тимошенко на президентському шляху.

Перший віце-прем’єр-міністр Олександр Турчинов прогнозував велику кількість громадян-учасників з’їзду – понад 100 тисяч.

"Я думаю, що міг би зібратися і мільйон громадян, але Майдан дійсно стільки не може вмістити. Тому ми очікуємо десь понад сто тисяч", - заявив раніше Олександр Турчинов.

Після закінчення з'їзду на Майдані відбудеться концерт, який транслюватиметься українськими телеканалами у прямому ефірі.

http://upu.org.ua/content/na-maidani-startuvav-z-jizd-na-pidtrimku-yuliji-timoshenko

Полтавські і київські митці збирають гроші на пам'ятник Мазепі

Сьогодні у Києві відбудеться благодійний аукціон, кошти від якого направлять на спорудження пам'ятника гетьману Мазепі у Полтаві. Свої роботи виставлять полтавські і київські художники. На території Софії Київської на продаж виставлять полотна Івана Марчука, Матвія Вайсберга, Павла Волика, Ігоря Єлісєєва, Сергія Гнойового, Віктора Кириченка, Юрія Соломка, Юрія Самойленка, Віктора Трохимця-Милютіна, Марини Рожнятівської. Покупці картин будуть увічнені на спеціальних гранітних плитах поблизу майбутнього пам'ятника. Безпосередньо перед аукціоном заплановано виступ відомого кобзаря Тараса Компаніченка.

За словами голови полтавського обласного об’єднання товариства «Просвіта», народного депутата–«нашоукраїнця» Миколи Кульчинського, загалом на пам’ятник потрібно 1 млн. 824 тис. Гранітний постамент, який роблять у Капустянському кар’єрі, коштує 650 тисяч — він уже фактично готовий. Сам пам’ятник, тобто бронзова скульптура (вона буде повністю відлита вже за тиждень) — 774 тисячі, авторська група — два скульптори й архітектор — бере 400 тисяч.

"Новини Полтавщини".

У Києві за поїздку в метро вже просять 2 гривні

З сьогоднішнього дня, 4 листопада, проїзд у Київському метрополітені подорожчав у чотири рази – до 2 гривень за одну поїздку.

Як повідомляється на офіційному сайті комунального підприємства “Київський метрополітен”, таким чином, вводяться нові тарифи на перевезення пасажирів.

Тарифи (50 коп. за одну поїздку) залишаться незмінними у проїзних квитках на рік та у реалізованих проїзних квитках на листопад поточного року. Проїзні квитки на основі безконтактних карток на термін дії та на кількість поїздок, придбані до введення нових тарифів, також залишаються діючими.

З уведенням нових тарифів на перевезення пасажирів у метрополітені вводяться в обіг жетони нового зразка блакитного кольору. Одночасно з цим, жетони зеленого кольору вилучаються з обігу, і вже 4 листопада будуть недійсні. До 3 грудня 2008 року в усіх касах метрополітену триватиме обмін невикористаних жетонів зеленого кольору на нові блакитного кольору у співвідношенні 4 до 1. Гроші за невикористані жетони зеленого кольору не повертаються. Обмін жетонів у кількості до 20 шт. проводитиметься в усіх касах метрополітену, понад 20 шт. — у касі станції «Майдан Незалежності». Таке обмеження запроваджується для запобігання створення великих черг біля кас.

Відтак, одна поїздка у метрополітені за жетоном коштуватиме 2 грн. При цьому тариф, в залежності від кількості поїздок, які пасажир оплачує за допомогою пластикової безконтактної картки, матиме гнучку систему знижок і визначатиметься наступним чином: від 1 по 20 поїздок включно тариф за одну поїздку становитиме 2 грн.; від 21 до 30 поїздок включно - 1,9 грн.; від 31 по 40 поїздок - 1,8 грн.; від 41 до 50 поїздок включно - 1,7 грн.

Залишається незмінною заставна вартість пластикової безконтактної картки — 7 грн. Загалом максимальна загальна кількість поїздок, придбаних пасажиром на пластикову безконтактну картку, не може перевищувати 50.

Пасажирам важливо знати, що термін дії пластикової безконтактної картки становить 6 місяців з дати придбання або останнього поповнення, незалежно від кількості невикористаних поїздок. При цьому вартість невикористаних поїздок, що залишились на пластиковій картці, термін дії якої закінчився, не повертається.

Вартість проїзних квитків у метрополітені становитиме на 15 днів — 41 грн., на 30 днів — 80 грн., на місяць — 80 грн., на другу половину місяця — 41 грн. Вартість проїзного для студентів вишів та учнів професійно-навчальних закладів денної форми навчання: на місяць складатиме 41 грн.; для учнів шкіл на місяць — 21 грн., на другу половину місяця — 11 грн.

Метрополітен зазначає, що проїзні квитки терміном на 15 та 30 днів починають діяти з дати першої активації в автоматичних контрольних пунктах, яку необхідно здійснити протягом 15 днів від дати придбання. В іншому випадку проїзний квиток вважається невикористаним і його вартість не повертається.

Вартість суміщених проїзних квитків на два види транспорту (метро-трамвай, метро-тролейбус, метро-автобус) становитиме: на місяць — 130 грн., на другу половину місяця — 65 грн. Аналогічні проїзні для студентів вишів та учнів професійно-навчальних закладів денної форми навчання коштуватимуть на місяць — 65 грн.; для учнів шкіл такі квитки на місяць обійдуться в 33 грн., на другу половину місяця — в 17 грн.

Вартість суміщених проїзних квитків на чотири види транспорту (метро, трамвай, тролейбус, автобус) становитиме: на місяць — 199 грн., на другу половину місяця — 100 грн. Ці проїзні для студентів вишів та учнів професійно-навчальних закладів денної форми навчання коштуватимуть на місяць — 100 грн.; для учнів шкіл місячний квиток коштуватиме 50 грн., на другу половину місяця — 26 грн.

Вартість проїзних квитків на квартал становитиме: на один вид транспорту (метрополітен) — 199 грн., на два види транспорту (метро-трамвай, метро-тролейбус, метро-автобус) — 325 грн., на чотири види транспорту (метро, трамвай, тролейбус, автобус) — 499 грн.

Вартість проїзних квитків на рік становитиме: на один вид транспорту (метрополітен) — 365 грн., на два види транспорту (метро-трамвай, метро-тролейбус, метро-автобус) — 575 грн., на чотири види транспорту (метро, трамвай, тролейбус, автобус) — 799 грн. Для студентів вишів та учнів професійно-навчальних закладів денної форми навчання такі проїзні коштуватимуть на один вид транспорту (метрополітен) — 183 грн., на два види транспорту (метро-трамвай, метро-тролейбус, метро-автобус) — 288 грн., на чотири види транспорту (метро, трамвай, тролейбус, автобус) — 400 грн. Для учнів шкіл їх вартість становитиме на один вид транспорту (метрополітен) — 92 грн., на два види транспорту (метро-трамвай, метро-тролейбус, метро-автобус) — 144 грн., на чотири види транспорту (метро, трамвай, тролейбус, автобус) — 200 грн.

Як зазначається у повідомленні, термін дії проїзних квитків на рік встановлюється з 1 січня до 31 грудня 2009 року і закінчується 31 грудня незалежно від дати придбання. Водночас додатково запроваджуються проїзні квитки на 12 місяців терміном дії з 01 грудня 2008 року до 30 листопада 2009 року, вартість яких встановлюється на рівні вартості проїзних квитків на рік.

УНІАН.

Київ. Озеро Тельбін.

9 травня










Кругом обведено дерево, де Віктор Цой... 

Хода Захисників України

Сходив подивитись на альтернативну державній ході — Ходу Захисників України. Можна сказати, що це реакція на скасування військового параду. Потім, після заяв про організацію ветеранського маршу, у президентському офісі схаменулись і організували Ходу Гідності. Так і вийшло, що замість військового параду з технікою були дві урочисті ходи. Розкол?

Ну а оскільки за два роки склалася традиція спостерігати за святкуванням Дня Незалежності, то вирішив не порушувати традицію, а подивитись на те, що є. Звичайно, військовий марш з парадом техніки був би цікавішим, але, судячи за тенденцією, протягом 5 років у країні масштабних урочистостей (військового параду, так точно) напевно що не буде. Саме з цієї причини віддав перевагу ветеранському заходу.
А ще підготував текст (не пропадати ж заготовці?).


Отже, півтори години під сонцем.

Оу-ла-ла-ла :)

Наше місто і столиця з кожним роком стає все яскравішим, кольоровішим і цікавішим : 

трамвай по маршруту 18



маки =) і я (=
на Полтавській



тут жив...


а це ми трішки не туди забрели і знайшли чудову(цікаву) крамничку в якій продають речі зроблені власноруч* з дерева...

Woodville столярня твого затишку
Обсерваторна 5


подобаються мені такі вивіски ;) 


оу! забула ..фото..

а я на морі (с) :)

Львівська плоца. Пейзажна:


 
 
 
 
 
 
 
 


і Андріївського трішки : 
 
 
 


на Контрактовій Кофе-Бус , в якому затишно і готують не дорогий зате смачний гарячий шоколад
 

Вам, дорогие украинцы, придется учиться убивать врага

Александр Мнацаканян: Вам, дорогие украинцы, придется учиться убивать врага

То, что я хочу вам сказать, будет выглядеть немного не по-людски. Но не сказать этого нельзя.
Украинцы, друзья мои!
В какой-то момент меня очень порадовали дружелюбие и невоинственность вашей армии. Не только месяц назад в Крыму, но и раньше. Например, когда под Севастополем на Фиоленте рядовой обращается по рации к лейтенанту с просьбой прервать на 5 минут стрельбы и дать пройти гражданским вдоль берега моря.

Сейчас же это дружелюбие меня вовсе не радует. За 23 года независимости ваши солдаты не участвовали ни в одной войне. Ну, разве только УкрБат на Балканах порох нюхал немного. Ветераны Афганистана – те в подавляющем большинстве в отставке или на высоких должностях, не связанных с боевыми действиями напрямую. Со всей очевидностью, у украинских военных нет не привычки, ни желания убивать.

Россия же в это время вела постоянные войны. Только за последние годы - Чечня, Дагестан, Грузия (Осетия и Абхазия). Российские военные привыкли убивать. Они привыкли к тому, что противник должен быть уничтожен, привыкли к вывернутым кишкам и оторванным конечностям – своим и чужим. К тому, что выжившим дают ордена, звездочки и иногда даже деньги. Кроме того, у них нет никаких комплексов по отношению к гражданскому населению. Они привыкли к тому, что можно стрелять по мирным гражданам, устраивать облавы и зачистки, не неся за свои преступления никакой ответственности.

Из разговоров с украинскими коллегами я понял, что вам просто-напросто неизвестны наши реалии и способы ведения войны. Перечислю их кратко:

Стрельба тактическими ракетами «Точка-У» по городам и селам с большим количеством мирных граждан (Комсомольское, Грозный - Чечня; Поти - Грузия). Ракетные обстрелы и жилых кварталов из РСЗО, вертолетов и бомбардировки с самолетов. Карательные операции в Новых Алдах (60 мирных граждан в один день, включая стариков, женщин и младенцев + грабежи и поджоги домов) и Самашках (больше 100 мирных жителей за 2 дня) – это только два самых ярких и известных примера.

Побои и унижения пленных солдат (российская пропаганда их называет бандитами, как и ваших побратимов) - посмотрите в сети кадры из села Комсомольское в Чечне. Дело Буданова (изнасилование и удушение чеченской девушки Эльзы Кунгаевой российским полковником), дело Ульмана (расстрел машины с учителями - по ошибке и последующее убийство раненых – уже сознательно), дело Лапина (пытки и издевательства над задержанным с последующим убийством – за то, что Зелимхан Мурдалов «не так посмотрел»), дело Худякова и Аракчеева (немотивированное убийство на блок-посту водителей Камаза) – это только то, что удалось довести до суда, но таких «персонализированных» случаев десятки, если не сотни.

Рвы и ямы с десятками неопознанных трупов после смены дислокации российских подразделений. Фильтрационные лагеря, где пленных солдат противника и просто случайно попавших людей травили собаками, пытали током, обливали на холоде водой, держали в ямах с хлоркой, отрезали уши, калечили на дыбе. Бесконечная череда грабежей и поджогов; изнасилования, избиения, сожжения заживо. Несколько тысяч пропавших без вести после незаконных задержаний дома в ходе «зачисток» (я почти в одиночку в 2003 году за месяц работы насобирал более 700 случаев).

Это не значит, что все эти методы будут применяться в Украине. И предыстория другая, и команды другие, и отношения тоже. И это не значит, конечно, что все российские военные таковы. Но такова система, господствующая в российской армии и идущих вслед за ней карательных подразделений ОМОН («Беркут» по-вашему). И таков опыт российских подразделений в Чечне (в основном) и Грузии.

Я понимаю, что это страшно, что возможная первая реакция – сдаться во избежание всего этого кошмара. Я совершенно не хочу вас пугать, дорогие украинцы. Но я хочу, чтобы у вас не было иллюзий относительно того, с кем (а главное – с чем!) вы имеете дело. Я хочу вас предупредить заранее. Чтобы вы не удивлялись, не говорили «да как они могут» и прочую гуманитарную ерундистику. И чтобы вы понимали, что фраза «Хорошо отметили праздник» и последующее радостное «гы-гы» из недавнего перехвата переговоров по мобильнику - наверняка не фейк. Федералы так разговаривают, так думают и так дышат.

Есть вероятность, что в Украину войдут российские войска. Если кто-то выберет сдачу – это его дело, это тоже можно понять. Но тот, кто выберет путь сопротивления оккупантам - вне зависимости, будет это партизан или военнослужащий регулярной армии - должен драться по-настоящему. Без сантиментов и комплексов.

Вам, дорогие мои, придется учиться убивать врага. И учиться надо срочно и только на «отлично». Времени на эксперименты и на пересдачу у вас не будет.

Александр МНАЦАКАНЯН,

Москва