хочу сюда!
 

Nel

46 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 39-53 лет

Заметки с меткой «прогулянка»

Антидепресант - ревакцинация

Бустерна доза, для посилення ефекту.
Минулого разу не вийшло відзняти прохід по "тренажеру", та й взагалі 2/3 маршруту не потрапили на відео. Вирішила сьогодні пройтися тим же маршрутом та все ж таки відзняти.
Але...
Мабуть той тренажер - надзвичайно секретний об'єкт, бо знову нічого у мене не вийшло - розпочалася тропічна злива з грозою від якої я намагалася сховатися під вербою, але дарма - верба мабуть уп'ятеро товстіша за мене, але сховатися від вітру за нею та від дощу під нею мені не вдалося і коли, стоячи під вербою, майже повністю намокла та почала замерзати, вирішила йти додому просто скрізь зливу...
Ото коли закінчується відео - то я рушила додому.




Сьогоднішні досягнення дуже скромні, порівняно з попередніми (http://blog.i.ua/user/886749/)



Але вважаю, ревакцинація вдалася podmig
Додому прийшла наскрізь мокра і вже було не до депресії.

А щодо "тренажеру" - там 208 сходинок - вгору-вниз... а потім у зворотному напрямку теж стільки ж - загалом виходить 208 сходинок вгору та 208 вниз, непогане таке тренування.
Коли на роботі погрожували відключити ліфт, а я працювала я на 8-му поверсі, то я таки натренувалася lol

Не буду більше намагатися зафільмувати цей відрізок шляху, оскільки обставини мені не дозволяють це зробити - не буду наполягати. Завантажу тільки більш-менш вдалі фрагменти, які відзнялися минулого разу - тоді я переплутала ввімкнення/вимкнення камери й камера знімала у той час, коли я просто йшла й тримала телефон, не звертаючи уваги, на що він дивиться, думаючи, що камеру вимкнено.
Щоправда, шкода... того разу я там таку електричку бачила... наче з позаминулого сторіччя... unsmile



Доречі, там є навіть два ліфта й вони працюють, але я ними ще жодного разу не користувалася

Антидепресант

Кілька днів перебуваю у стані глибокої депресії з приводу обставини, про яку тут http://blog.i.ua/user/886749/2377190/
Депресію лікує тільки прогулянка на дуже велику відстань, щоб втомитися та забути про все інше... ще допомагає нажертися чогось, переважно шкідливого... але цього разу я обрала перше - у цьому випадку побічка більш прийнятна - можливе зменшення надмірної ваги)))
Десь на середині маршруту виникла думка, що непогано було б зняти відео прогулянки, але, оскільки найцікавіший фрагмент був вже позаду, вирішила знімати шлях додому.



Але й тут не обійшлося без халепи, мабуть таки втомилася, бо перед тим самим найцікавішим фрагментом я переплутала вмикання та вимикання камери, тому там вже відзнялося зовсім не те, що мало б бути... треба буде якось повторити цей маршрут.
Таким чином я побувала на пляжі "Веселка", там де Зона Здоров'я - обладнана зона відпочинку, де я останній раз була ще до першого локдауну. Трохи добудували доріжку вздовж берега, але головне "оновлення" - це черговий забудовник захопив частину території зони відпочинку і щось там будує, а місцеві мешканці намагаються захистити природу біля свого житла.















Трохи з того, що на відео дещо невиразно вийшло: два спортивно-дитячих майданчики



Доріжка до пляжу й ще один майданчик, баскетбольний



Ну от... результати моєї прогулянки... Враховуючи те, що останнім часом трекер був налаштований на 7 000 кроків та 30 кардіобалів (один бал нараховується за одну хвилину ходьби із швидкістю понад 100 кроків на хвилину) у зв'язку із спекою та тим, що певний час коліно боліло... взагалі у спеку я й тієї норми не виконувала, а сьогодні ось так:


Фотопрогулка. Зимняя прогулка

С наступившим всех нас...
Наконец-то дошли руки и до блога. И фото были, а вот выложить на суд общественности все никак...

Но нужно взять себя в руки и начинать год...
А начнем мы его зимней прогулкой по нашим речкам.
Прогноз сулил нам несколько дней со снегом и температурой до -20...
Как только ртуть термометра опустилась ниже 0 я потянул семью на прогулку...Тем более землю припорошило .
Да и локдаун. так почему бы не провести его с пользой..


[ Читать дальше ]

Чергова прогулянка містом

Цього разу знову Маріїнський парк.
Що я минулого разу не побачила.
Ось каштанчик у Маріїнському.

   

Якийсь знак на каштанчику побачила - збільшила... може хто знає?



А тут якийсь виступ - українські народні пісні 

   

Поруч із сценою карусель. Чот конячка сподобалася podmig

   

А далі така тендітна липка росте



Десь далеко в бік Печерська на куполі скульптура. Що це? Де це? В інтернеті знайшла якісне фото цієї скульптури ("скульптура на куполе стоковое фото"), але що це за скульптура, де вона знаходиться - цього не знайшла.



Музей води. Сьогодні тут неабияке пожвавлення. Здивована - дуже багато людей біля входу.

   


   

Вже на Майдані...



Наостанок ще один каштанчик - цей із серії "ШУКАЙ!"

   

Сьогоднішню подорож закінчено, але ще є одне питаннячко - воно виникло давно, але намагалася сама розібратися, не вийшло.
Чому мої фото зменшуються на половину ширини тексту? Навіть якщо я ставлю одне фото - воно однаково буде на половину.
Але я зустрічала в блогах фото на всю ширину тексту - як це зробити?

Шукай - не шукай, а по місту погуляй!

От і пішла я...
Спочатку парк Шота Руставелі

   

Чому цей крихітний сквер називається парком - не знаю.

   

Будівлі навколо вражають розмірами та архитектурою... Якщо придивитися - та будівля вдалині (у центрі кадра) має перехід між корпусами на рівні даху, та й сама споруда досить цікава, але надто вже далеко




   

А ось і той балкончик - крихітний, але побачила його здаля, от підійти до нього не скоро вийшло - якийсь ремонт на розі... треба знати, як йти - туди пройшла багато зайвого, назад повернулася швидше podmig

   

Знову дивлюсь на будівлі... давно в цій частині міста не була... А на даху цієї висотки ростуть дерева!
Взагалі - змішались в купу часи та стилі

   

Синагога... виявляється, вона біля самого входу у метро - фасад з іншої сторони, фасад не знімала.

   

І поїхала додому на якомусь дивному, досі небаченому поїзді... двері відсуваються по зовнішній стороні вагона, всередині якось незвично облаштовано, колір незвичний... Може такі на зеленій гілці курсують давно, але ж я на зеленій практично не буваю...


Досуг. Часть ХІ.Глава ІІ. Набережною Дніпра у Києві

Цього пішла разу за течією.

   

Теж все покрито розписом

   

Але тут вже малюночки цікавіші, як на мене

   

   

   

   

Частину набережної відремонтували, поклали нову плитку, частина лишилася як була... на відновленій ділянці зустрічаються отакі провалля


Пам'ятник засновникам Києва


Це вже в Наводницькому парку (раніше парк Примакова)

   

   

   

   


А далі перейшли Набережне шосе (зараз там побудували зручний перехід) і пішли вгору, десь на території ландшафтного парку водяться мамонти та інші декоративні об'єкти

   

А коли відкрився з поза дерев вид на протилежний бік бульвару Дружби народів, побачили таку "невеличку церквушку", яка ще будується...
Прибутковий бізнес - релігія...

   

Меморіальний комплекс Національний музей історії Великої Вітчизняної війни

   

На долоні Оглядовий майданчик «Екстрим» (91 м)


А асфальт покрився таким візерунком

   

Ну і до метро Арсенальна... трохи не доходячи до метро біля кондитерського магазину сидять, зустрічають відвідувачів звірятка

   

І кораблик біля дитячої позашкільної установи.


Непогано так прогулялися. Ну гуглмапи останнім часом підбрехують - он який маршрут намалювали - я так не ходила, точно!



Але наступній інформації цілком можна довіряти


Втомилися...

Далі буде

Досуг. Часть ХІ. Глава І. Набережною Дніпра у Києві

Знову репортаж виходить  із страшенним запізненням. 
Ця прогулянка відбулася ще 26 липня.
Давно не гуляла набережною. 
Ще у приміщенні метро побачила вітраж, наче вперше - раніше не звертала уваги, чи може це щось нове?


Просто біля виходу з підземного переходу стоїть отака реклама

   

Вода у Дніпрі цвіте... мабуть вже не можна буде купатися.
А в середині червня я таки купалася у Дніпрі - вода було дивовижно чиста!

   

Рух на воді досить таки жвавий

   

   

Під ногами "Городские цветы, городские цветы,...
...
В городах, где зимою не видно зари,
Где за крышами спрятана даль,
По весне, словно добрые духи земли,
Прорастают цветы сквозь асфальт."

   

Ось, як раніше з'ясувалося, залишки якогось плавучого ресторану

   

Пам'ятник на відзнаку повернення Києву Магдебурзького права

   

Просто красивий вид з ліхтарями


Трішечик графіті. Там вся набережна замальована, але нові графіті мені переважно не сподобалися. Колись раніше ходила, фотографувала - було цікавіше... а може я нічого не розумію... Пізніше якось зроблю репортаж про старі графіті, а поки що те, що мені сподобалося на цій частині набережної

   

А учора маршрут пролягав у іншу сторону від метро, про те наступного разу... от так у мене виходить: із запізненням та з порушенням хронології podmig

Далі буде

Досуг. Часть Х. Очень короткая

Гуляла вчера в парке имени Андрея Малышка. Хотела написать, что это очень маленький парк, недавно благоустроенный, но для начала спросила, что думает великий ГУГЛ по этому поводу.

Оказалось, что парк достаточно большой - протянулся от метро Черниговская до метро Дарница и еще немного. А тот маленький участок - это как раз та малая часть парка, которую недавно благоустроили - посадили новые деревья, устроили клумбы, уложили красивыми плитками-кирпичиками дорожки и поставили памятник Андрею Малышко.

Т.е. надо понимать, что подземный паркинг (вроде уже прокат автомобилей, а когда-то кажется там были теннисные корты), кемпинг, ресторан тоже находятся в парке... Хотя, в другом месте вижу, что как раз тот маленький благоустроенный участок есть парк... непонятно, ну ладно, я о другом.

Очень миленькое место рядом с жилыми домами, удобно гулять там с маленькими детьми, все чудесно. Но вот меня сильно напрягает одна дорожка: идешь себе так задумчиво, возможно пялишься в смартфон, а тут опА



Внезапно дорожка превращается в весьма крутую лесницу с короткими ступеньками - ногу лучше ставить боком и, как для меня, даже без смартфона в руках, а внимательно глядя себе под ноги, спускаться по той лесенке очень некомфортно. 
Может молодым и резвым оно и ничего, но гуляют там люди разных возрастов и, наверное, в вечернее время тоже...

Никаких перил, никаких иных признаков ... как-то оно внезапно вдруг обнаруживается, что ровная дорожка закончилась.

Я придираюсь? Или действительно там чего-то не хватает?

Досуг. Часть ІХ. ВДНХ

или как там оно сейчас называется...

В июле прочитала, что  на ВДНХ в саду будет концерт джазовой музыки под открытым небом, вход бесплатный. 
Хоть я особо и не увлекаюсь джазовой музыкой, но на ВДНХ уже сто лет не была и как раз планировала наведаться.

Теперь там на территории сада организовали зону отдыха, вход свободный, можно взять все с собой и расположиться в тени яблонь. А можно просто прийти и арендовать там на чем посидеть, приобрести корзинку с продуктами для пикника, напитки, посуду...

Сейчас, некоторое время спустя после той прогулки взялась за создание заметки и хотела для точности освежить в памяти названия, но... что-то поменялось в этом мире. Теперь сообщается о том, что на ВДНХ появился "Сад гамаков" - судя по фото и описанию - это именно там. Возможно вытоптали там все и было решено, что хотя-бы сидеть-лежать следует не на траве.

Территория ВДНХ встречает серпом-молотом, пятиконечной звездой... ну а шо, не лезть же на самую верхушку для актуализации-декомунизации, все равно врядли кто заметит... Рядом (почти) реклама Киевстара

   

И еще вот такое... А дальше - уже в саду

   

Вот, джаз-банд, сад, импровизированный концертный зал, арендованное имущество для пикника

   

   

Несмотря на то, что джазом не увлекаюсь, концерт очень поравился - артисты не халтурили, выступали с душой, с огоньком!




В дальней части территории создали экологическую аллею с инсталляциями из вторсырья 

            

Ну и как же без пруда с лебедями! Если кто помнит старое лебединое озеро в глубине, далеко от входа - его уже давно нет. Этот пруд практически возле самого входа, на его берегу расположен ресторан Прага.
 


Страницы:
1
2
4
предыдущая
следующая