Звёзды стендап-шоу канала ТНТ «Открытый микрофон» англичанин Майло Эдвардс и Иван Иванович из Мытищ получили неожиданное приглашение – стать преподавателями английского языка.
Звёзды стендап-шоу канала ТНТ «Открытый микрофон» англичанин Майло Эдвардс и Иван Иванович из Мытищ получили неожиданное приглашение – стать преподавателями английского языка. Puzzle English предложил популярным стендаперам создать юмористическое онлайн-шоу для пользователей. Английский юмор, идиомы, британский и американский сленг, акценты жителей различных англоговорящих стран – отличная фактура для образовательного юмористического онлайн-шоу.
«Майло Эдвардс и Иван Иванович – шикарные артисты и потрясающие педагоги, способные объяснить тонкости английского юмора даже самому «бесперспективному» студенту. Впрочем, в Puzzle English бесперспективных студентов не бывает. При грамотном подходе каждый пользователь, системно и регулярно изучающий английский с помощью нашего сервиса, стабильно показывает высокие результаты. Надеемся, они откликнутся на наш призыв», – с вдохновением рассказывает основатель и генеральный директор сервиса Puzzle English Александр Антонов.
В случае согласия стендаперов, новый спецкурс по английскому юмору будет доступен пользователям Puzzle English в веб- и онлайн-версиях сервиса уже в июне 2018 года.
Об онлайн-сервисе языкового обучения Puzzle English:
Puzzle English – запущенный в 2011 году онлайн-сервис для тренировки знаний и навыков английского языка, включающий задания для понимания на слух, чтения, письма, а также упражнения для развития разговорных навыков. Ресурс обладает огромной коллекцией заданий и разноплановыми тренировками для закрепления знаний. В настоящее время подписчиками сервиса являются более 4 млн пользователей, а активная аудитория Puzzle English превышает 1 млн человек в месяц, не считая пользователей мобильных приложений.
Педагог-дрессировщик должен обладать уровнем знаний английского не менее В-2 (Upper-intermediate), иметь отличное произношение, иметь сертификат профессионального дрессировщика, любить животных и обладать высокой стрессоустойчивостью. По истечении полугода тренировок питомец выигравшего конкурс преподавателя должен будет продемонстрировать первые позитивные результаты. Для птиц хорошим результатом будет знание не менее двух десятков английских фраз, для других животных будет достаточно выучить несколько английских слов.
«Работа с животными – работа мечты. К тому же обучение зверей английскому языку – реальный шанс прославиться на весь мир в случае успеха. Однако мы хорошо помним притчу о Ходже Насреддине, эмире и осле, которого нужно было за 20 лет научить богословию. Поэтому наш герой будет ограничен во времени: для того, чтобы показать первые результаты, ему даётся всего полгода», – с улыбкой комментирует основатель и генеральный директор сервиса Puzzle English Александр Антонов.
Напомним, что в проектах Puzzle English на 2018 год значится запуск бета-версии словарного тренажёра английского языка для домашних животных.
Об онлайн-сервисе языкового обучения Puzzle English:
Puzzle English – запущенный в 2011 году онлайн-сервис для тренировки знаний и навыков английского языка, включающий задания для понимания на слух, чтения, письма, а также упражнения для развития разговорных навыков. Ресурс обладает огромной коллекцией заданий и разноплановыми тренировками для закрепления знаний. В настоящее время подписчиками сервиса являются более 4 млн пользователей, а активная аудитория Puzzle English превышает 1 млн человек в месяц, не считая пользователей мобильных приложений.
Ситуация: иду по улице, какой-то бородач говорит "Отець небесний Вас врятує". Твк сказав Іісус, читайте Біблію.
Моя реплика: "А Ейнштейн такого не казав?"
Последние слова Эйнштейна перед смертью никто не знает, потому что медсестра, которая была рядом, не знала немецкий.
Если предположить, что Эйнштейн сказал перед смертью по-немецки: "Отец небесный Вас спасёт" и сопоставить с тем фактом, что "Вначале было слово" (из Библии), то можно сделать вывод, что "Отец небесный Вас спасёт" - эта фраза пишется иероглифом (а не словом) и, соответственно, это один из иероглифов "алфавита". А Я?
А "я" - последняя буква алфавита.
По-немецки "ja" звучит как "я", а означает "да".
Вполне может быть, что история со смешением языков (в Вавилоне) правдива.
Язык, помимо прочих важных функций, служит зеркалом организма – по нему можно определить и состояние иммунитета, и диабет, и проблемы с почками…
Считается, что чистый язык, без налёта - признак здоровья пищеварительной системы. Но здесь всё не так просто. Язык способен отражать состояние практически всех органов и систем. Например, кончик языка отвечает за тазовые органы, середина слева - за печень, а справа - за селезёнку. Боковые края показывают состояние легких - правого и левого. И так далее. Толще налёт – глубже болезнь
* Одельные участки поверхности нашего языка спроецированы многие органы. Например, желудок – на всей средней части языка, печень – на уровне малых коренных зубов, а на кончике языка – сигмовидная и прямая кишка. Поэтому любые заболевания этих органов обязательно проявляются изменениями внешнего вида языка.
* О состоянии здоровья можно судить по цвету языка, состоянию его слизистой, налёту на нем, цвету того же налёта и характеру его поверхности. Вообще, налёт на языке - первый признак снижения иммунитета и хронических заболеваний. И чем этот налёт толще, тем хроническое заболевание протекает дольше.
- Налёт покрывает язык при дисбактериозе, стоматите, грибковом поражении и так далее. - При хронических алкогольных интоксикациях язык покрывается коричневым налетом практически у корня. - Синюшный оттенок сообщит о сердечно-сосудистой недостаточности у людей среднего возраста задолго до появления «тяжести» на сердце, болей и внезапной слабости. - Сглаженность всей поверхности языка говорит о гастрите с пониженной кислотностью. А при повышенной кислотности – сосочки становятся грубыми и воспаленными по всей поверхности языка - «Географический» язык, похожий на карту, у детей всегда является признаком пищевой аллергии. Причем по расположению «континентов» и «морей» очень точно можно сказать о вовлечении в процесс того или иного органа пищеварительной системы. - Покраснение и легкая болезненность кончика языка указывают на какое-то заболевание тазовых органов. - Если побаливает средняя часть языка и его края с обеих сторон – возможно серьезное заболевание легких. - Отек и покраснение правой половины языка от кончика до его середины говорят о воспалительном заболевание печени. - Те же самые изменения слева – заболевание селезёнки.
Вдумайся,сколько значений у слова ЯЗЫК. Ты им владеешь? Умеешь держать за зубами? Не задумывался о том беглом значении на клавиатуре,когда мы пишем ЗЫ ? Откуда взялось это ЗЫ ? Может быть следует говорить лишь тогда,когда главное сделано? И,как бы постскриптум что-нибудь уж и молвить? :) Ты считаешь язык деликатесом? Пробовал? Можешь похвалить? Что ты видишь в нем и что хотел бы от него услышать? Я сейчас тебе загадаю ребус, проверь себя. Что первое тебе придет на ум.
Итак,действуй! Переведи раскладку клавиатуры в английскую. Теперь,смотри на русские буквы и пиши: ужин Какая ассоциация возникла? ................................................................ Надеюсь,у тебя хватило совести не подглядывать. Честно выпалил все,что прочел. А теперь ответ:
Это обращение(как в музыке,второй аккорд) английского bye. То есть, ужин по сути - это до свидания. Признайся честно,ты многословен,когда прощаешься? Как долго выговариваешь до свидания? :) Насколько искусен при этом твой язык? :)
Наука утверждает о том, что в III веке из
праиндоевропейской языковой общности выделилась праславянская языковая
общность, а уже из нее в IX веке отпочковался старославянский
(церковнославянский) язык. Последний возник среди славян, получил свое
дальнейшее развитие на балканах и из Болгарии древнеславянский пришел на
Русь. А уже только потом, под его сильным влиянием, в X-XIII веках
формируется древнерусский язык.
Делать какие-то выводы о происхождении языка можно лишь на
основании письменных источников и «свидомые» вынуждены признать, что в
XI-XIII вв. на территории всей Руси существовал один общий
письменно-литературный язык, называемый древнерусским, созданный на
основе слияния местного разговорного с пришлым старославянским
(церковнославянским) языком.
При этом они отрицают существование общего разговорного языка,
признавая общий письменный язык. Отрицать наличие
общего для всей Руси письменного древнерусского языка просто невозможно,
так как это доказывается дошедшими до нас письменными памятниками
средневековой Руси, написанными только на древнерусском языке. А вот
фантазировать о разговорном «древнеукраинском» языке, которого из нас
никто не слышал и не услышит, можно. Тут открывается огромное
пространство для мифотворчества.
Для «свидомых» принципиально важно доказать о существовании на
территории южной Руси отличного от русского, украинского языка. Им нужен
был только «нерусский» язык и ничего другого. Именно поэтому они
категорически отвергают существование в X-XIII веках структурно единого,
разговорного древнерусского языка.
Таким образом, сам собой напрашивается вывод, что все заявления
«свидомых» идеологов украинства о том, что на юге древней Руси с центром
в Киеве населением использовался древний украинский язык
(«украинскорусский») являются откровенной ложью. Средневековая Русь
говорила и писала на едином древнерусском языке, имевшем, однако, в
западных, восточных и северных регионах государства некоторые
отличительные особенности, что, впрочем, присуще любому живому языку, а
церковь в своих обрядах использовала старославянский
(церковнославянский) язык.
Здесь следует отметить тот факт, что процесс распространения
грамотности на территории Руси начался с первой «славянской»
грамматики, которая была написана малороссом с Подолья Мелетием
Смотрицким, а затем ее перепечатали в Москве и ввели в качестве учебника
во всех школах России.
Когда в XVII веке церковнославянский язык московской редакции был
вытеснен общерусским церковнославянским языком, сложившимся на основе
западнорусской (киевской) редакции, стали происходить изменения и в
разговорном языке высших классов русского общества. В этот язык стали
проникать элементы западнорусского светского языка и в словарь
разговорного языка высших классов (а через него и в словарь
светско-литературного и канцелярского языка) влилась мощная струя
элементов западнорусского светско-делового языка.
Основу русского, а точнее общерусского литературного языка заложили
малорусы, используя в качестве материала для него малорусское и
великорусское наречие, а так же киевскую редакцию церковнославянского,
что именно из их творческого наследия гений Ломоносова, а затем Пушкина
продолжил создание языка великой науки и литературы мирового масштаба.
Из всего сказанного можно сделать вывод, что литературный русский
язык был создан учеными и литераторами естественным путем в течение
столетий из смеси малорусского, великорусского и белорусского наречий с
использованием церковнославянского, причем основу русского литературного
языка составляет малорусское наречие.
Теперь посмотрим каким образом создавался «украинский» язык. На
самом деле тот язык, который мы сейчас называем литературным
«украинским» начал создаваться где-то в середине XIX века
польско-малоросскими украинофилами. Затем над ним трудились вплоть до
начала XX века «свидоми украйинци» австрийской Галиции, а завершили его
доработку уже чиновники советской Украины.
В ответ на это «свидоми» заявляют, что литературный украинский язык
начался значительно раньше, с «Энеиды» Котляревского и на украинском
писал Шевченко.
Но дело в том, что ни Котляревский, ни Шевченко и слухом не
слыхивали про «украйинську мову». А если бы узнали о ней, то, скорее
всего, перевернулись бы от досады в гробах, так как они писали не на
украинском языке, а на малорусском наречии.
Что такое малорусское наречие? Это – древнерусский язык
средневековой Руси, обильно разбавленный в последствие польскими
заимствованиями. Это наречие села, бытового общения русских холопов Речи
Посполитой, естественным образом перенявших в течение нескольких
столетий слова и обороты из языка своих господ. Малорусское наречие это
то, что сейчас у нас называют презрительно суржиком. Говор малоросских
крестьян Полтавщины и Черниговщины является эталоном малоросского
наречия. Он весьма красив и певуч, но, как вы понимаете, слишком
примитивен, чтобы быть языком литературы и науки.
Ми вимагаємо від Верховної Ради, новопризначених членів уряду та в.о.
Президента України проводити зважену культурну і мовну політику
Україна пережила трагічні дні. Сотні дітей нашої Вітчизни загинули,
тисячі поранених. Ми зі сльозами на очах ховаємо найкращих, тих, кого
вбив режим Януковича. Водночас ми з тривогою чуємо запальні фрази про
необхідність наступу на схід і південь України. Ми закликаємо Верховну
Раду до виваженості. Злочини режиму мають розслідуватись без зволікань, а
всі їх натхненники, організатори та виконавці повинні понести суворе
покарання. Але розслідування злочинів і притягнення вбивць і бандитів до
відповідальності не слід підміняти «судом Лінча» чи полюванням на
відьом. Найважливіше, аби покарання убивць було невідворотним й у країні
були проведені послідовні та глибинні реформи.
Ми свідомі того, що впродовж десятків років на сході й півдні України
проводилась політика свідомої культурної колонізації та деукраїнізації,
заручниками якої стали пересічні люди. Але ми проти цькування людей
через місце проживання чи мову спілкування, бо скористають з цього лише
вороги України.
Ми вимагаємо від Верховної Ради, новопризначених членів уряду та в.о.
Президента України проводити зважену культурну і мовну політику. Тисячі
мешканців сходу й півдня України дезорієнтовані й не розуміють, що
відбувається, позаяк чують лише московську пропаганду. Ми маємо шанс
збудувати нову, чесну й справедливу Україну і зберегти її територіальну
цілісність. Але ми не повинні нав’язувати донеччанам чи кримчанам
галицького способу життя. На Майдані пліч-о-пліч з українцями стояли
росіяни, поляки, білоруси, вірмени, євреї, грузини, татари та інші.
Всіх їх об’єднала щира любов до України і ненависть до тиранії. І за це вони заплатили страшну ціну – ціну власної крові.
Ми повинні шанувати культурні й мовні потреби мешканців сходу й півдня,
аби вони не почувалися чужими в Україні. Ми повинні продемонструвати
принципово нову якість України, котра не буде штучно ділити своїх
громадян на різні «ґатунки». І ми закликаємо не дозволити політичним
маргіналам спекулювати на крові й намагатись знищити територіальну
цілісність нашої Держави.
НОВИНАР - журналіст (невиправдано затерте) Французькою journal [журрналь] походить від того, що то був часопис, в якому йшлося про події прожитого дня (un jour). Відтак, журналіст – особа, яка розповідала про ті події. Як бачимо, прискіпливе тлумачення «злизаного» з французької терміну навіть не дуже-то і відповідає сучасному розумінню цього другого одвічного ремесла.
А що ж у наших братніх народів? Дещо осібно стоять поляки: у них вісті готує dziennikarz [дзєннкаж] – по-суті, дослівний переклад слова journalist, від польського dzie [дзєнь] – день. Відтак будь-яке щоденне видання буде dziennik [дзєннік], чи то пак щоденник по-нашому. Проте чеською новинами займається вже novin [нвінаарж] – не треба пояснювати, що тут і до чого. Ну а болгарською, сербською і македонською ще зрозуміліше: новинар [новінар]. Відтак, журналістика в цілому це новинарська справа, або одним словом – новинарство. Македонською і сербською, до речі, пишеться один в один. [Див. також однокореневі новотвори новинарня і новинарська].
ДУРИЛЬНЯ - лохотрон (народне) Попри величезну кількість більш-менш правдивих ачи просто жартівливих обґрунтувань «новоязу» лох, всіх їх об'єднує одне: НЕ україномовні витоки. Те саме і стосується часточки -трон: грецькою – означає осереддя, центр [див. тлумачення слова АВТОТРОН] – звідси і таке значення цього слова, як престол, місце правителя, володаря. Водночас у більшості складних слів -трон є всього лише частиною іншої греки – електрон: в давньогрецькій мові слово буквально означає янтар, бурштин [див. пояснення слова ЕЛЕКТРОН]. Тому попри поширеність чужинецького терміну лохотрон варто не забувати і про питомо нашу, рідну дурильню :))
ВИДНОГРАЙ - відеокліп (новотвір) Виконання, гра, спів, які можна не тільки почути, а ще й побачити. Наразі чернеткове намагання знайти питомий Укр.відповідник несусвітному покручу «відеокліп»: Українською кліпати можна очима – тоді отой один порух віями і буде кліпом.
Виднограй утворено шляхом складання двох коренів, подібно до слів виднокрай, небокрай – місце, де Небо збігається із Землею; водограй – хвонтан хвранцузькою ;)) далековид, дальновид – вживана в нашій військовій традиції назва замість німецького «бінокль» (зокрема Українськими Січовими Стрільцями та вояками УПА). Рівнословами (синонімами) виднограю можуть бути, приміром, співовид чи видограй – останнє, до речі, не є вигадкою автора, а було вжите рядом дописувачів під час листування зі мною. Основні ж значення англійського clip можна з'ясувати в першому-ліпшому словнику англійської мови, хоча б навіть і тут.
Дійсно, чим ж воно таке є, оте чудо «кліп», як не тим, коли видно гру гудців? Зазвичай піснярі перед камерою не є самими собою, а корчать з себе бозна які брази, вигадані і створені якимись ляльководами, піярщиками, тощо з боку: їм (ляльководам) навіть платять за це дуже і дуже грубі гроші!
Ось і можна назвати одним добрим словом оту частенько поганеньку акторську гру піснярів як виднограй. Чи не так?
ВСЕМЕРЕЖЖЯ - інтернет (новотвір) Утворено на взірець слова всесвіт, а також слів безмежжя, бездоріжжя, Запоріжжя, Криворіжжя, зарубіжжя, узбережжя, роздоріжжя, збіжжя, підніжжя тощо.
До речі, у братів-сябрів питомим рідним відповідником інтернету є надзвичайно цікавий термін – сеціва [сЄціва]. А в братів-чехів повним тлумаченням слова internet є mezinrodn potaov s [мзінаародніі пчіітачоваа сіть], себто дослівно: міжнародна комп'ютерна сітка, мережа. Майже, що російською сеть [сєть], яке чомусь невиправдано заміщується іншомовним запозиченням. Як бачимо, всі ми довкола одних й тих самих тенет товчемося :о))
Часто-густо прихильниками українського чистослів’я для позначення інтернету вживається просто слово Мережа – саме із заголовної букви. Здавалося, чому б все так і не залишити? Ну по-перше, якого милого жмут дротів, супутникових тарілок ітд називати з великої? Це (покищо:)) не жива істота, і навіть не створена Творцем планета чи океан. Якщо вже на те пішло, тоді слово Каналізація теж вартувало би писати із заголовної, бо ця «мережа» за розмахом либонь побільшою за інтернет буде. Вже мовчу про її неоціненне значення для теперішнього людського буття ;-))
З іншого боку, просто мереж є багато: це і мережа збуту чи крамниць, і електромережа, зрештою, пов'язані між собою верстаки на праці – це теж таки мережа. Тобто Мережа, нехай навіть і з великої, виглядає якось занадто розмито, не визначено. Таке видатне, на мою переконану думку, явище, як (вжию тут свідомо латину і греку) гігамережа, супермережа, мережа мереж, надмережа вищого порядку – отой інтернет заслуговує таки, аби в Українській мові мати свій власний, окремий і не двозначний термін. Бо якось несправедливо виходить: розмаїті вишиваночки-в'язаночки мають своє чітке позначення – мереживо, а інтернет – «нєт» :о))
В обігу нерідко можна надибати на ще одне питомо українське слово для означення всесвітньої мережі – тенета. Чому вживається саме воно – здогадатися не важко. Це слово хоча і наше, але надзвичайно співзвучне з англійським, порівняйте: те-нет-а — інтер-нет. Зрештою, і означають тенета теж сітку, павутиння, сплетіння. Особисто я, Ю’З’, нічого не маю проти його вживання у розмовній мові, і в окремих випадках сам прихильник подібних запроваджень, наприклад – ланка замість змавпованого лінк. Проте у випадку з тенетами є одне «але»: воно має яскраво виражений відтінок якогось закріпачення, полону, пастки (див. зокрема СЛОВНИК.НЕТ). Звісно, трапляються випадки і наркотичної залежности від човгання всемережжям, однак вони не становлять поголовної пошесті. Але ось це смислове забарвлення тенет і не дозволяє висунути їх на повноцінний український відповідник терміну інтернет.
Слово ж всемережжя просте і доступне для сприйняття та розуміння, утворене за всіма мислимими і не мислимими приписами українського словотвору, є наче поєднанням слів всесвітня, мережа та безмежжя – по-суті буквальний переклад інтернету. Заразом термін чіткий і однозначний.
У якості розмовного, скороченого подання слова гідним уваги видається слівце мережжя. Проте, як показує життєвий досвід, у людини, що чує його вперше, воно не викликає такого однозначного розуміння, як всемережжя.
Знаково, що попри здавалося б загальну вживаність слова інтернет, Уворд його з маленької букви не знає – тільки із заголовної. Тож ймовірно, що збіжить всього лиш кілька літ, як усі точно стануть розрізняти, що мереж у світі є багато, а мережжя у нас одне! ~:))
