хочу сюди!
 

Лилия

41 рік, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 35-50 років

Замітки з міткою «українська пісня»

Прем'єра кліпу !

НОВИЙ ОФІЦІЙНИЙ КЛІП ВІД ЛЬВІВСЬКИХ МУЗИКАНТІВ

86%, 6 голосів

0%, 0 голосів

14%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Українці створили музичний проект “Дай нам Боже”

40 украинских музыкантов презентовали патриотический клип “Дай нам Боже”

[ Читать дальше ]


Рекомендую пісні барда Северина





Співак мені зовсім незнайомий, бо не з України, але співає гарно, як ніхто в нас.

В стилі шансону французів чи тому подібне.



В моїй добірці музики запрошую слухати і скачувати, тиражувати, щоб мали слухати різне гарне українське

http://music.i.ua/user/1820604/83124/




ЕРКО_Український шансон_ Львів вже спить


Ерко (Северин Палидович) - український співак з США. Ерко називають українським Джо Дасеном. 



Ерко _Тільки тобі heart









Третій фестиваль "Співочий Степ"

Вже втрете, традиційно, на Запорізькій землі пройшов фестиваль

«Співочий Степ»

       

Українська пісня є неоцінимим скарбом нашого народу, червоно-чорною ниткою, душею і духом, постійним живим зв’язком поколінь української нації. Зв’язком, як казав Тарас Шевченко, «…і мертвих, і живих, і не народжених». Пісня лікує душу, бадьорить тіло, дає наснагу та поштовх до позитивного, гармонійного збагаченого теплом любові життя людини. Допоки є пісня, є любов, є надія, є Україна, є віра в добро й світле майбуття.

 Хоровий спів завжди був та є одним з видів колективної виконавської діяльності, який сприяє не тільки розвитку співочої культури, а й підвищує загальний та музичний розвиток, виховує духовну культуру, сприяє становленню світогляду, формуванню майбутньої особистості.

18 травня 2013 року, вже втрете, в селі Скельки Василівського району Запорізької області зібрав навколо себе друзів обласний фестиваль дитячого хорового мистецтва «Співочий Степ».

Організаторами конкурсу було Запорізьке обласне Товариство «Просвіта» ім. Т. Шевченка. Підтримку надавали департамент освіти і науки, молоді та спорту Запорізької облдержадміністрації та Класичний Приватний Університет (ректор — Віктор Огаренко).  Головним завданням фестивалю було залучення дітей сільських шкіл області через пісню, шляхом їх прямої участі у фестивалі, до української культури та духовності.

Проведення обласного фестивалю дитячого хорового мистецтва «Співочий Степ» є унікальним явищем на Запорізькій землі. Ідея його проведення виникла не на пустому місці. Річ у тім, що ЗОО ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка перейняли досвід Сумщини, де просвітянин, народний артист СРСР та України, професор Української Музичної Академії Анатолій Мокренко за підтримки Сумської облдержадміністрації, ось вже більше десяти років поспіль проводять обласний фестиваль сільських хорових колективів «Співаймо Разом». Запорізька «Просвіта» підтримує тісний зв'язок з метром А. Мокренко. Це надихає і дає можливість з більшою користю служити дітям, яким колись ми передамо нашу життєву естафету.

Конкурс відбувся. З радістю повідомляємо, що переможцями третього обласного фестивалю сільських дитячих хорових колективів «Співочий Степ» став хоровий колектив хлопчиків Азовської ЗОШ І-ІІІ ст. Якимівського району (художній керівник — Янєв Анатолій Семенович). Друге місце достойно посів хоровий колектив Чернігівської загальноосвітньої школи-інтернату «Дзвіночок» (художній керівник — Зикун Дмитро Вікторович). Третє місце було присуджено старшій групі хорового колективу «Веселі нотки» Матвіївської ЗОШ-інтернату (художній керівник — Осипова Олена Анатоліївна). Диплом «Глядацьких симпатій» отримали наймолодші учасники фестивалю — молодша група хорового колективу «Веселі нотки» Матвіївської ЗОШ-інтернату (художній керівник — Осипова Олена Анатоліївна).

Гостями фестивалю був зразковий колектив бандуристів та вокальний ансамбль «Сузір’я» центру дитячої та юнацької творчості Василівської районної ради міста Василівка. Пізнавально-розважальну програму (ігри, хороводи, майстер-класи: лялька-мотанка, обереги) показав фольклорно-обрядовий колектив «Оріани» (художній керівник — Наталя Лук’яненко, м. Запоріжжя).

Просвітяни достеменно знають, що дорослі просто зобов’язані займатися питаннями духовного та культурного розвитку нашого козацького краю, вболіваючи за долю підростаючого покоління. Тому висловлюємо велику подяку всім членам організаційного комітету та кваліфікованому журі фестивалю. Низький уклін спонсорам фестивалю: Олегу Шостаку — керівнику провідної української компанії з виробництва кухонного посуду “БІОЛ», м. Мелітополь; Ярославу Пенгрину — директору ТОВ «Прогрес» м. Розівка; інформаційним спонсорам — ТРК "Запоріжжя", «Слово Просвіти», «Субота плюс», «Запорізька правда», «Дніпрові пороги». Впевнені, що без допомоги всіх перерахованих осіб та організацій проведення заходу на належному рівні було б неможливе.

Про фестиваль є безліч позитивних відгуків, як в Запорізькому краї, так і за межами нашої області, тому з метою подальшої систематизації патріотичного виховання населення, розвитку хорового мистецтва, долучення сільських дітей до гуртового співу та виховання підростаючого покоління в дусі українських народних традицій, Запорізьке обласне об'єднання ВУТ "Просвіта" ім. Т. Шевченка звертається до всіх небайдужих з проханням приєднуватися до організації проведення обласного фестивалю сільських дитячих хорових колективів «Співочий Степ». Адже метою фестивалю є не скільки майстерність та професіоналізм, скільки долучення якомога більшої кількості сільських дітей до гуртового співу. Фестивалю три роки. Започатковано конкурс у той час, коли культура на селі (зокрема традиції хорового співу) не має тих можливостей, які має сучасне місто (музичні й художні школи).

Висловлюємо свою стурбованість стосовно того, що з тих чи інших причин (інертність мислення, неналежне бажання працівників освіти деяких районів працювати для духовного збагачення дітей; ненадання транспорту; недостатня поінформованість сільських закладів освіти; недостатнє фінансове забезпечення) діти не всіх сільських районів Запорізької області мали можливість стати учасниками фестивалю «Співочий Степ». Як результат, через «дивний» збіг обставин не всі бажаючі хорові колективи змогли приїхати до с. Скельки і приєднатися до «співучої родини».

І все ж, розуміючи нагальну необхідність підняття культурного рівня на селі, сподіваємося на те, що з кожним роком якомога більше дітей (принаймні по одному колективу від району) будуть мати можливість долучитися до духовних джерел через пісню, ставши повноправним учасником фестивалю.

Фото 1 – Переможці фестивалю хоровий колектив хлопчиків Азовської ЗОШ І-ІІІ ст. Якимівського району

Фото 2 – Засновник фестивалю Олег Ткаченко разом з фольклорно-обрядовим колективом «Оріани»




 

Як правильно співати Їхали козаки чи Їхали хозари ?

Чомусь в нас останніми роками люди стверджують  що пісня "Їхали козаки з Дону до дому"  звучала по іншому.  Вони кажуть що в реаліях було написано  так «їхали  козари і ці козари були жидами і  московитами і нібито в Україні цих жидів ненавиділи». Таке твердження на мій погляд є утопією. 

Текст пісні "Їхали козаки із Дону додому" в 1936 році нібито  «повернув» українському народу із забуття московський червонопрапорний хор Червоної армії імені Александрова. У збірнику пісень за впорядкуванням О. А. Поріцької у видавництві «Музична Україна», що вийшла в Києві у 1993 році під назвою «Як засядем браття, коло чари» (с. 252), роздруковано текст:

Їхали козаки

із Дону додому,

Підманули Галю,

взяли із собою.

Ой ти Галю, Галю молодая,

Лучче тобі буде,

як в рідної мами.

Краєзнавець Михайло Молявко записав від свого родича дядька Гордія такий текст:

Їхали хозари

Із Дону додому,

Умовляли Галю

Їхати з собою:

Едем Галя с намі, мудримі жідамі

Будет тебе лучше, чем у родной мами.

Думаю цей останній текст про хозарів не зовсім відповідає дійсності так як козари були частиною нашого народу і про це написано в конституції Филипа Орлика. Козари  брали активну участь у визвольній  війні  часів  Богдана  Хмельницького  і  були основою  війська  Запорізького,  також вони були  віруючими  візантійського обряду як і ми .   Можливо текст про козарів являться частиною пропаганди. Думаю текст пісні в реалії  був таким.

Їхали козари із Дону додому,

Підманули Галю, взяли із собою.

Ой ти Галю, Галю молодая,

Лучче тобі буде, як в рідної мами

Такий текст на мій погляд більш реалістичний,  але без тексту про жидів і без російської мови,  так як козари розмовляли нашою мовою.