хочу сюди!
 

Ліда

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 46-56 років

Замітки з міткою «право»

Циклон с глазами

Я в глаз циклона не попадаю,
Ни с трех попыток ни с четырех
Я не вникаю в источник хая:
Кто лег, кто вылег и кто там лох.

Я к пирамиде шута Маслоу 
Стремянку ставить не тороплюсь.
Не завожусь я от злого слова,
Ни в лай не верю ни в слово-шлюз.

В открытой секте "Кому херово"
Портал свободен и вход открыт.
Взрывчаткой там угостят любого
Там неофит - и уже шахид.

Заправят в рот неофиту манку,
Заправят в мозг лоботрясу штампы.
Картуши вставят в башку с изнанки - 
Готов конвейерный раб из лампы.

Не попадаю я в центр циклона,
В зеленый глаз на траве зеленой.
Циклон внедрен обертоном, фоном,
Кривой картиной и искаженной...

я БУДУ! а ТИ?



Когда нибудь мои дети спросят меня - а что ты, папа, сделал для того чтобы мы жили лучше?..

Я смогу ответить - что я был там, а ТЫ?

«МЕНТ» як діагноз

                                                                              
Коли сьогодні мова заходить про міліцію, то навіть маленька дитина здатна усвідомити, що міліціонер далеко не той, хто захистить, а , швидше, той, кого потрібно боятися. Вислови типу «мент в законі», «ментовство», «мусор», «взятка» підсвідомо у більшості громадян асоціюються саме з працівниками внутрішніх сил. А в час, коли наша докорінно гнила влада втрачає останній зв’язок з народом та все сильніше душить трудовий люд руками своїх псів, саме міліція стала таким собі зліпком у мініатюрі того безладу, корупції та гнилі, кота розкладає та нищить наскрізь наше українське суспільство.



 Зауважу, що експерти, наголошують: 70% громадян, а це — абсолютна більшість, не довіряють міліції. Люди упевнені, що законними методами перемогти зло у подобі «мента» не можливо і вбачають самосуд чи не єдиним способом хоч якось встановити справедливість.

Тож, як стають «ментом» і чому бути ним сьогодні вигідніше, аніж міліціонером?

 Міліцейська служба в Україні сьогодні вкрай непрестижна. З одного боку - вельми скромні зарплати. З іншого - тотальна недовіра до органів МВС через корупцію, тортури і зловживання. Та все ж потрібно бути остаточним параноїком, щоб повірити в те, що в міліцію спеціально йдуть, аби грабувати і калічити своїх співгромадян. Багато молодих людей, які вступають до школи міліції, дійсно хочуть ловити злочинців і захищати невинних. Але цинічна правоохоронна система сьогодні вибудувана так, що наївні юнацькі мрії вщент розбиваються відразу ж після закінчення вузу. Адже кожен, хто потрапляє у пащу цієї кровожерливої системи, має зробити вибір: або залишатися чесним, або жити безбідно. Тому велика частина вибирає останнє саме через бідність, яка, як відомо, є першопричиною і зловживання, і корупції.

 Приміром, в США американський сержант поліції за роки бездоганної служби може заробити на власне житло, бунгало біля моря чи озера, і недорогу яхту - щоб рибалити на старості років. Або відкрити свій невеликий бізнес - не лоток на базарі, а ресторанчик або бар.

 Український сержант міліції може дослужитися до, приміром, підполковника. Але якщо служба його була бездоганною в прямому сенсі слова - хабарі не брав, справи під замовлення не відкривав і не закривав - його заощаджень і пенсії вистачить хіба що на стару хату в глухому селі, та ще й картоплю садити доведеться, щоб не вмерти з голоду.

 Тож саме через непрестижність професії зустріти в її лавах обдаровану молодь вкрай важко. Все частіше там трапляються індивідууми не тільки важкої долі, а й з дивною ментальною конституцією.

 З іншого боку, у лави в МВС приходять хлопці після строкової служби в ЗСУ. А, як відомо, в армію потрапляють в Україні або ті, у кого не вистачило грошей відкупитися, або ті, у кого не вистачило мізків, щоб вступити до вузу. Кандидатам на службу в міліцію дозволяють перездавати психологічні тести доти, поки вони їх не пройдуть. Такий контингент не знає елементарного, і за своїм психотипом взагалі не може бути міліціонером.

 Юрій Ірхін, начальник кафедри прикладної педагогіки по роботі з персоналом Національної академії внутрішніх справ упевнений, що в МВС, як і в більшості правоохоронних структур, на тлі роботи зі специфічним контингентом особливо відчутна професійна деформація. Одних працівників це робить асами своєї роботи. Інші, навпаки, стають цинічними і жорстокими, у них зникають будь-які людські емоції.

 Соціальний психолог Володимир Селіванов вважає, що міліція - це структура, в якій влада і сила є стрижневими цінностями. Тому служба в органах приваблива для суб'єктів з яскраво вираженим прагненням до влади.

 - Для людей визнання їхньої сили - одна з ключових соціальних потреб, - пояснює він. - Таку потребу часто розуміють як повагу. А поваги і визнання сили можна досягти двома способами. Перший - самому ставати сильніше, досвідченіше, важливим для суспільства. Другий - принижувати інших, підтверджуючи таким чином свою силу.

 Та все ж загальне негативне ставлення до всіх без винятку міліціонерам таїть в собі небезпеку. Небезпека ця полягає в тому, що люди, на яких покладено обов'язок захищати законні права кожного з членів суспільства, виділяються в окрему соціальну групу, яку всі решта відкрито ненавидять. Ненависть здебільшого інстинктивна, а тому - ірраціональна. Простому «менту», ні в чому не замішаному, вона незрозуміла. Тому, стикаючись з цією ненавистю, він ненавидить у відповідь.

 До слова, нещодавно міжнародна організація Amnesty International закликала українську владу створити незалежну систему для розслідування міліцейських злочинів, інакше все більше людей наважуватимуться на самосуд.

Ненависть породжує ненависть

 А тим часом конфлікт суспільства з міліцією триває. Активісти переконані: потрібно провести тотальну реформу структури, щоб звільнити до 90% її співробітників, адже в Україні на цей час найчисленніший корпус міліції з-поміж усіх держав Європи. На 100 тис. населення України у нас 786 працівників внутрішніх справ. З них майже десята частина, — працівники державтоінспекції, які здебільшого не допомагають учасникам дорожнього руху, а займаються здирництвом, викликаючи обурення громадян.

 Крім того, за даними останнього соціологічного дослідження, яке проводилось Харківським інститутом соціологічних досліджень в 2011 році, масштаби «міліцейського насилля» надзвичайно великі. Так, 60% громадян вважають, що в Україні від застосування «міліцейського насилля» взагалі не застрахований ніхто, а приблизна кількість осіб, котрі зазнали насилля з боку міліції, становить 980 тисяч.

 За даними ХІСД 65% опитаних міліціонерів допускають застосування тортур як ефективного методу для розкриття злочинів, а 40% взагалі визнали тортури допустимим видом покарання за вчинений злочин.

 Тож, виходить, що майже половина існуючих працівників внутрішніх справ - насильники, мучителі та потенційні вбивці.
А від цих «ментів» позбавлятися потрібно терміново.

 Відповідно, чисельність міліції необхідно скоротити до європейського і світового стандартів із розрахунку один міліціонер на одну тисячу людей населення в державі. Оскільки чисельність населення в Україні сорок шість мільйонів чоловік, корпус міліції в Україні повинен становити не більше сорока шести тисяч осіб. Таке скорочення забезпечило б зростання заробітної плати міліціонера та уможливило його достойне «акорупційне» існування.

 Однак цього не відбувається, оскільки наважитись розірвати ланцюг харчування «верхів» за рахунок одного із найпотужніших наповнювачів «корита» - «ментів» не вигідно сьогодні нікому: ні Захарченку, ні МВС, ні Президенту. Ще жалібніше виглядають наміри провести реформування у рядах працівників внутрішніх справ. Цікаво, як може «мент в законі» реформувати МВС та ще й за умови існування собі подібних «бандитів в законі»? Звичайно, якщо і буде реформування – то суто косметичне, вагомих змін воно просто не принесе, адже ніхто не захоче добровільно перекрити канал безперервної подачі «бабла».

 До речі, ідею протистояння міліції та народу «занотували» деякі провладні політ- та медіа-«технологи». І цілком логічно, що тема протистояння «менти і люди» буде розкручуватися напередодні 2015 року.

Перезавантаження, або почати з чистого листка…

 Ідея про тотальну люстрацію міліції це вже мейнстрім і вона вже не потребує додаткового піару. Всі нормальні люди так думають: «міліцію треба розігнати повністю, або, принаймні, її 99% і набрати нову з нуля». Грузія ж це зробила, чому ми не здатні?

 Серед найвідоміших для пересічного українця грузинських реформ – реформа МВС, внаслідок якої наскрізь корумпований правоохоронний апарат був без жалю скорочений, а на його місце прийшли молоді некорумповані люди. Результат для нас просто вражаючий – довіра грузинів до МВС у жовтні 2010 року становила, згідно дослідження Міжнародного республіканського інституту, 84% і поступалася лише довірі до церкви та армії. Цифра ще більш вражаюча, коли зважити, що у 2003 році цей показник ледь дотягував до 5%.

 В Україні, де міліції повністю довіряє лише 1%!, справді, необхідне глобальне оновлення правоохоронної системи, але не зміна вивіски. Але цьому на заваді стає інший нюанс роботи МВС – система оцінювання ефективності роботи правоохоронців. Нині, як і в радянські часи, «коефіцієнт корисної дії» підрозділів МВС визначають залежно від кількості викритих ними злочинів та адміністративних правопорушень. Тому міліціонерам стає невигідно діяти результативно: наприклад, ліквідувати наркопритон, про існування якого їм добре відомо. Адже саме він дає їм щоденний потік правопорушників і відповідно сотні розкритих злочинів замість одного-єдиного. Багато розкритих злочинів – більший штат і відповідне збільшення державних витрат на міліцію: 2013 року на МВС передбачено виділити 16 млрд грн, тоді як іще у 2010-му його профінансували на 13,1 млрд.

 Крім того, наслідками намагань міліції виправдати своє існування стають пошук цапів-відбувайлів, що відповідатимуть за скоєння злочинів власноруч. Приміром, міліціонери часто підкидають протизаконні речі людям, що перебувають у місцях позбавлення волі. В українських СІЗО та колоніях робити це особливо зручно, адже у вітчизняній пенітенціарній системі фактично відсутній механізм подання та розгляду скарг засудженими. Скарги арештантів не виходять за межі установ, бо всі листи обов’язково там переглядають. Звідси – цілковита відсутність скарг на адміністрацію установ. Прикметно, що від скарг на правоохоронців у 85% випадків утримуються й українці, які перебувають на волі, бо наперед розуміють їх марність.

 Протидією міліцейському «бєспрєдєлу» мало б стати притягнення до відповідальності кожного винного правоохоронця. Приміром, позбавлення волі терміном до 20 років з конфіскацією майна. Але поки що зі злочинами силовиків розбираються органи, які не є функціонально незалежними від міліції, тобто діє «кругова порука».

 Розірвати це замкнене коло теоретично можна за допомогою тотального скорочення міліції та створення нової незалежної та ефективної структури, яка займалася б розслідуванням усіх заяв про правопорушення з боку правоохоронців. До слова, рекомендації стосовно формування такого механізму, який оперативно й неупереджено вивчав би такі справи, не раз надавали і комісар Ради Європи з прав людини, і багато міжнародних організацій.

 Однак реформувати МВС можна тільки у комплексі із усіма правоохоронними органами і судовою системою. І не так як сьогодні, коли реформами назвали систему тотального контролю Адміністрації Президента. Це буде коштувати грошей і зламає комфорт телефонного права, але дасть справедливість і закон. Для цього потрібна команда однодумців - від Президента до міністрів і Генпрокурора. Особлива вимога - публічна прозорість цих дій. Бо нинішня одностайність керівної зграї служить лише їй самій, а діагноз «мент» прочитується в ній наскрізь.

 Руслан СЕКЕЛА, голова всеукраїнського комітету «НАСТУП»

"Конфлинкты и закон".

Весела країна У, або: Привіт, бардак!

Чого-чого в цьому світі нема, але я таки вважаю, що наша країна Україна є у світі самою загадковою! Ну ж бо ніхто-ніхто: ні різноманітні спостерігачі зовні при всій їх небайдужості чи незаангажованості щодо України, ні тим більше всі внутрішні учасники процесу життя-буття в Україні - всі як не гадають, як не вигадують, але передбачити майбутнє для цієї світової держави не спроможні навіть на кілька тижнів, а що там казати про місяці чи роки.
Наша чарівна країна У є настільки непередбачувана, настільки непрогнозована, що всім і зовні, і в середині залишається тільки розводити руками з подиву і просто спостерігати за тим, що то далі буде і чим нас майбутнє подивує.
Я не буду робити грунтовного переліку всіх унікальних зворотів, оборотів та переворотів в українській політиці та державному функціюванні, які відбулись за минулі 22 роки існування Незалежної України, а сконцентрую увагу для прикладу на особливо знакових і пам'ятних подіях, які були феноменально непередбачувані.
Ніхто, абсолютно ніхто не передбачав, отже і не організовував свідомо (увага!), такого соціального вибуху в Україні, яке отримало назву Помаранчева революція. Такий глобальний багатомільйонний здвиг людей був потрясаючою подією для всіх у цілому світі, як і унікальна самоорганізованість повстання, коли не відбулось жодного конфлікту чи кровопролиття, погромів тощо. Жодних значних ексцесів - жодних. Якщо порівняти з іншими країнами, то це не до порівняння. Україна показала і доказала свою унікальність!
Ще більшу унікальність показала Україна, коли на наступних виборах Президентом України став Віктор Янукович, якого вважали знищеним політиком в абсолюті, якби це була інша світова країна, але це ж Україна! Здавалось, що хто завгодно, тільки не Янукович! Хто завгодно! І... Маємо Януковича. Країна У: тут можливо все! Тут Конституційний суд одним і тим складом може прийняти з одно й того самого питання два діаметрально протилежні висновки: "народні депутати не мають права переходити з фракції до фракції" раптом стає що "мають право переходити". Про скасування Конституції і цілого державного ладу в Україні у 2010 р. без жодних легітимних підтверджень - ще крутіший віраж в українській політиці. Той же Конституційний суд, який має виключно повноваження трактувати норми Конституції, бере і скасовує саму Конституцію, на підставі якої він був обраний і діяв. Суд, який не має жодних законодавчих і тим більше - виконавчих функцій в своїй діяльності, робить протизаконний "конституційний переворот" в Україні -  і? І все спокійно і нормально в країні У. Живемо як і жили до того...
Загадкова країна У, де звичайні люди живуть своїм окремим життя, а влада і всі її закони - існують окремо від людей. Алогічна композиція державного буття, яке неможливо прорахувати на подальше майбутнє, бо як подумаємо, що може бути далі - жах проймає. Судячи з реалій українського політикуму та накопичення кризових явищ в економіці - на нас попереду чекаю нові унікальні враження, про які стримані в емоціях німці кажуть як "дасіш фантастік!"
Власне до такої оцінки належать події 4 квітня 2013 року в Києві, коли значна частина народних депутатів українського парламенту провела свою так звану "виїзну сесію" поза приміщенням Верховної Ради України і без участі депутатів від опозиції, яких просто не допускали на це державницьке зібрання. Зараз всі політологи як і всі теологи, а за тим - і всі інші люди гадають-відгадують новітню загадку з країни У: "А що то було? Мабуть НЛО?!"
Варто нагадати, що у доволі куцій історії українського парламентаризму вже був подібний прецедент 21 січня 2000 р., коли народні депутати збирались поза стінами Верховної Ради, щоб прийняти рішення. То був своєрідний внутрішній "двірцевий переворот", який влаштував підступний заступник голови ВРУ Віктор Медведчук для свого патрона - голови ВРУ Олександра Ткаченка, щоб його скинути з посади і переобрати іншого на голову. Відбувалось усе в Українському домі, який був збудований як музей В. І. Леніна, що є доволі красномовним показником. Звичайно, подібні події не являють собою позитивний приклад, але треба зауважити дві важливі деталі: тут приймали участь всі народні депутати України, які побажали бути, а, по-друге, це не була законотворча діяльність ВРУ: чисто технічна подія внутрішнього характеру. Тобто переобирати голову ВРУ за межами будинку Верховної Ради можна якось визнати легітимним актом, тоді як прийняття законів і всіх інших нормативних актів за межами сесійної зали ВРУ ще й зумисного недопущення до участі частини народних депутатів - це неможливо за будь-яких умов! Це є фактична ліквідація всіх основ парламентаризму!
Весь зміст законодавчої дільності через парламентську демократію полягає в процесі змагальності! В тому, що люди, як громадяни країни, свідомо делегують свої повноваження на керування державою окремим достойним і мудрим людям, які представляють і захищають їх інтереси в процесі суспільного співжиття. Парламент стає місцем, де концентруються всі соціальні інтереси, де через процес чесного голосування визначається перевага інтересів більшості, якій свідомо підчиняється меншість. Повторюю, що кількісне голосування "за" і "проти" є головним показником того, що перемагає воля більшої кількості депутатів, як представників чисельнішої громади виборців. При цьому, як і в будь-якому змаганні, виграє сильніший у чесному двобої у визначеному місці, яким для народних депутатів є сесійна зала Верховної Ради України. В усіх інших випадках визнати легітимною законодавчу діяльність народних депутатів є м'яко кажучи - несерйозно.
Уявіть, що когось з братів Кличків визнали чемпіоном без бою в ринзі, а за поліційним протоколом, де засвідчено, що Кличко побився з своїм суперником по змаганнях десь у барі та добряче його відгамселив. Зрозуміло, що це є безглуздям найвищої проби, яке, як бачимо, пустило в Україні щедрі пагони, особливо серед народних депутатів, про що і засвідчили події 4 квітня, коли було прийнято з 20-ть Законів України! Законів для цілої держави! Але без участі у тому значної кількості уповноважених на те народних депутатів від опозиції. Що це означає? Подумайте.
Дозволю собі пожартувати і заявляю, що відтепер в Україні появилась нова законодавча змагальність: депутати від більшості будуть таємно змовлятись про секретні місця здибанок, щоб швиденько прийняти якісь закони і постанови, а депутати від опозиції перекваліфікуються в нишпорок, щоб вистежити ці зібрання і якось їх зірвати. Така собі гра в квача, або скорше відповідає російський варіант гри в "козаки-розбійники", де ясно хто козаки і хто розбійники.
Також можна потрактувати цю подію 4 квітня, як початок діяльності в Україні двопалатного парламенту, де більшість буде приймати свої закони, а меншість - окремо свої. Для Президента України це буде просто суперово: захоче і підпише той закон, який йому більше сподобається! Красота! Ще одне новітнє "ноу-хау" в світовій історії парламентаризму.
Набагато цікавішою буде ситуація, коли населення по цілій Україні поділиться за принципом "хто за кого голосував" і почнуть виконувати закони одні прийняті Верховною Радою "більшості", а інші - закони, прийняті Верховною Радою "меншості". А що? Кого обирали - того і будемо слухатись! Все логічно.
До якого хаосу подібне політичне рукоблудство може довести країну - не важко передбачити. Воно і так в Україні порядку мало з тими, м'яко кажучи, дивними судами, законами, урядовцями та депутатами, але відтепер ото веселе життя розпочнеться в країні У! Бадак з бардаків! І тут варто оцінити завбачливість українців, які десь на рівні інтуїції зуміли передбачити такий розвиток подій в країні, бо ж обрали Президентом України власне підходящу для керівництва бардаком людину: колишнього зека, що відбував термін за кримінальною статтею "за згвалтування". Завбачливо, що тут скажеш.
Якщо Віктор Янукович підпише ті "закони з підворотні", ото Україна посуне неймовірними кроками в процесі розвитку нашої індустрії, і то не простої, а секс-індустрії: хто кого і куди тільки зможе...
Напевно, що саме це і мав на увазі вірний помічник президента - прем'єр-міністр України Микола Азаров, коли обіцяв "нову індустріалізацію України". Просто через певну скромність, або, скоріше, через мовну обмеженість, Азаров не озвучив, що то буде "нова секс-індустрія" для України. Справді, мало, дуже мало охоплено українців секс-індустріалізацією за часи незалежності, не те, що в часи СРСР - тоді всіх мали по-повній програмі в усіх можливих позах і місця... Розслабились, українці, призабули, от і прийшов час нагадати. Першість тут, ясна річ, за комуністами - ці добре знаються, як в бардаку черги впроваджувати, як і кому можна поза чергою чи кого...
На часі постає гасло: "Хай живе секс-індустріалізація України!" Відлік пішов! До повної секс-індустріалізації країни У лишилось...

Богдан Гордасевич
м. Львів

73%, 22 голоси

20%, 6 голосів

7%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Право на ответ




Она застыла – права нет.
Затмили сон немые реки,
еще замершие у брега –
сомкнув во льдах свой шустрый бег,
сковали право на ответ.

Сковав мелодию ветров,
играющих в весеннем мире
по звучным струнам древней лиры,
затмили славу вечеров
покоем царственных снегов.

За щит упрятав нежну душу
за то, что выпить возжелала
змеиный яд и шмеля жало,
чтоб уберечь от зла искуса,
она томилась, забыв вкусы…

За гранью между «да» и «нет»
искра,чуть тлея, ожидала
буянье ароматов мая
и радуги красивый цвет,
и право власти на расцвет…

Она проснется, даст ответ,
и взор увидит первоцвет...


ФОТО: 
Tatiana Koshutina.
МУЗЫКА:  Sharkunova-Anna-Bezhat_minus(muzofon.com).

Право на счастье


Билль о правах личности

ВЫ ИМЕЕТЕ ПРАВО: 
1. иногда ставить себя на первое место 

2. просить о помощи и эмоциональной поддержке 

3. протестовать против несправедливого обращения или
    критики 
4. иметь свое собственное мнение или убеждения 
5. совершать ошибки, пока Вы не найдете правильный путь
6. предоставлять людям право самим решать свои проблемы
7. говорить: "Спасибо, НЕТ", "Извините, НЕТ" 
8. не обращать внимания на советы окружающих и следовать
    своим собственным 
9. побыть одному, даже если другим хочется Вашего общества

10. иметь свои собственные, какие угодно, чувства,
      независимо от того, понимают ли их окружающие 
11. менять свои решения или изменять образ действий 

12. добиваться перемены договоренности, которая Вас не
      устраивает

ВЫ НИКОГДА НЕ ОБЯЗАНЫ: 
1. быть безупречным на 100%
2. следовать за всеми
3. делать приятное неприятным Вам людям
4. любить людей, приносящих Вам вред
5. извиняться за то, что Вы были самим собой
6. выбиваться из сил ради других
7. чувствовать себя виноватыми за свои желания
8. мириться с неприятной Вам ситуацией
9. жертвовать своим внутренним миром ради кого бы то ни
    было 
10. сохранять отношения, ставшие оскорбительными
11. делать больше, чем Вам позволяет время
12 делать что-то, что Вы на самом деле не можете сделать
13. выполнять неразумные требования
14. отдавать что-то, что Вам на самом деле отдавать не
       хочется 
15. нести на себе тяжесть чьего-то неправильного поведения
16. отказываться от своего "Я" ради чего бы то ни было или
       кого бы то ни было
 
Билль об обязанностях личности

ВЫ ДОЛЖНЫ ПОМНИТЬ, ЧТО

1. нельзя жить в обществе и быть свободным от общества
2. мнение, отличное от вашего, может быть верным
3. никто не обязан вести себя так, как того хочется Вам
4. неприемлемый для Вас образ жизни может быть нормой для
    кого-то другого 
5. совет, основанный на чужом опыте, может уберечь Вас от
    ошибок 
6. Ваше чувство вины может указывать на недопустимость
    Вашего поведения 
7. окружающие тоже имеют право ставить себя на первое
    место 
8. никакие правила не освобождают Вас от ответственности за
    Ваши поступки. 

... метка: всё относительно и индивидуально

Недобросовісний бізнес або не будьте лохами!

Сидимо в офісі, що розташований над дорогою. Останнім часом почали заходити люди, в основному жінки, з питанням «а як пройти, тут десь є фірма, що платить за роботу на дому».Колега знайшла оголошення в газеті :плата за надомну роботу від 500 до 900 грн за тиждень.

Чергова людина спитала як пройти, я вирішила піти теж, може і я перейду на роботу на дому J))))

Маленька кімнатка, 2 дівчини за ноутбуками. Розказує: ми видаємо вам 1000одиниць товару і стільки ж упаковки, ви їх за тиждень упаковуєте. Якщо це гребінці (расчески) то вартість роботи 500 грн, косметичні набори- 700 грн за1000, якщо столовий посуд- 900 грн.Вам приносить все курєр, розраховується з вами коли ви здаєте упаковане. Приймаємо на вагу, або ж перераховуючи щоб було все. В цей момент курєр виплачує вам гроші за роботу, і якщо хочете можете брати інше замовлення.

Показує сам товар- на столі китайське щось таке.

«Потрібен завдаток- 250 грн, одноразово, коли вперше берете товар, але його через тиждень повертають, в момент виплати заробітку»- розказує, і підсовуєдоговір. Коли пробігла очима договір, очі в мене полізли вгору десь на лоба,це був договір кадрового агентства про надання послуг з пошуку роботи,реєстраційний збір 250 грн не повертається. Внизу печатка-  ПП «Альянс»,м.Кіровоград, і тд. Запитую де нормальний договір, дівчина каже що це все що є і починає посилено щось друкувати на ноуті, очі вниз.»хочете підписуйте хочете ні»-каже жінці, я мовчки іду, жінка за мною «ну так що, можна підписувати?»-умоляюче в очі заглядає мені. За дверима вже кажу їй що це таке.Туди ідуть самі ті хто не має досить доходу і проблеми вийти на основне місце роботи /малі діти чи догляд за інвалідами/

Ці люди туди йдуть і йдуть, я думаю що ж я повинна зробити аби запобігти. Йдуть з уже підписаними договорами, несуть квитанції про сплату 250 грн, на яких нема жодної печатки…і самі хитають з сумнівом головами, це ті кого я не встигла попередити і своїх мізків у них не вистачило. Хто поїде в Кіровоград шукати фірму і подавати в суд? можливо ПП «Альянс» вже давно не існує.

Прокуратура відповіла, що це компетенція міліції на підставі заяви. Згідна.Міліція каже що без письмової заяви вони не мають підстав туди виїздити. Таки знов згідна.

Сиджу і думаю. Поки до них міліція підійде, вони за ноути і у вікно…шукати вітер в полі…Та ще не раз пересвідчувалась як працює міліція- ніяк,абсолютно!!! Ми живемо в державі де зовсім немає ніякого захисту, хоч кричи хоч волай- як у пустелі…

що до права на самозахист.

Вооруженные граждане представляются опасными только тем, кто желает ими править.

 При  козацтві  ( 1470- 1700р.р.) кожен  мав  право  убивати  захищаючи  своє  життя .

сьогодні  ми  не  маємо  права  на  самозахист.

Каждый гражданин отвечает за сохранность своего имущества и своей жизни, оружие является предметом личной безопасности. Какими бы раздутыми ни были штаты правоохранительных органов, в основном свои функции они начинают выполнять после совершенного преступления, когда потерпевшие готовятся к похоронам либо дежурят в реанимации.

 

 

 А  так  то -  Ми  паразити  на  Тілі  Землі ( свого  роду  кліщі)  -  і  вона  продокує  в  нас  ненависть,  нетерпимість,  агресію

прискорює  винайдення  нами   методів  самознищення ( від  швикострільних   - до  термоядерних)...

 

 


50%, 4 голоси

13%, 1 голос

0%, 0 голосів

25%, 2 голоси

13%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Как могут "кинуть "работодателя на зарплате

В нынешней экономической ситуации, пожалуй, каждый владелец бизнеса столкнулся с кадровым вопросом. Кому-то пришлось оптимизировать численность персонала, кому-то сократить зарплатный фонд. Но очень немногие сейчас думают о том, как защитить себя и свой бизнес от недобросовестных сотрудников, ведь желающих получить работу намного больше, чем рабочих мест, а, следовательно, работодатель может выбирать. Но делать свой выбор он должен очень осторожно.

В условиях кризиса мошенники находят всё новые способы получить деньги от компаний, которые не уделяют должного внимания соблюдению и буквы, и духа законодательства. Нам стало известно о схеме вымогательства, в которой «сотрудник» использует рычаги закона против работодателей.

Суть махинации такова: новый сотрудник может доказать факт своей трудовой деятельности работы, даже в том случае, если он не оформлен официально, не имеет на руках трудового договора и не предоставлял трудовую книжку. Представив доказательства того, что он осуществлял работы в интересах компании, сотрудник может потребовать оплату, в разы превышающую ту сумму, о которой вы с ним договаривались на собеседовании.

Для реализации такой схемы требуется достаточно хорошо знать трудовое законодательство. Самостоятельно ее может использовать человек с юридическим, бухгалтерским или психологическим (кадровым) образованием или просто хорошо подкованный в этих областях. Поэтому мошенники обычно работают группой: специалисты разрабатывают план и обучают потенциального «соискателя». В принципе, нет никакого ограничения по должности - мошенник может претендовать на любую должность в вашей компании - от бухгалтера до менеджера по работе с клиентами.

Рассмотрим более подробно схему мошенничества и те моменты, на которые должен обратить внимание работодатель и бдительная кадровая служба. Вы принимаете на работу соискателя, а он просит повременить с записью в трудовой книжке под тем или иным благовидным предлогом. Также он отказывается заключить трудовой договор и подписывать какие-либо официальные документы. С первых дней работы сотрудник фиксирует своё присутствие на работе всеми доступными средствами: он может подписывать бумаги; ярко или даже неадекватно общаться с клиентами, чтобы его лучше запомнили; звонить с рабочего телефона; общаться с помощью корпоративной электронной почты; производить фотосъёмку; записывать беседы с другими сотрудниками или руководством на диктофон и многое другое. Смысл всех этих действий один - набрать достаточную доказательную базу для подтверждения того, что он действительно работал в компании, даже если ваши с ним отношения не были оформлены по всем правилам. Буквально за месяц работы такой «сотрудник» может собрать огромную коллекцию фактов, подтверждающих его трудовую деятельность на благо вашей компании. Когда приходит время получать зарплату, сотрудник заявляет работодателю, что ему причитается сумма в несколько раз больше оговоренной. Очевидно, естественная реакция работодателя - отказать и уволить мошенника. В этот момент подготовленный «сотрудник» сообщает, что вы незаконно использовали его труд (не оформляя по договору или с записью в трудовую) и собираетесь присвоить его «оклад денежного содержания». С помощью собранной коллекции доказательств мошенник начинает вас шантажировать налоговой инспекцией, судом и прочими карами.

С первого взгляда кажется, что закон на стороне работодателя: если не оформлены документы, то человек и не работал в компании, поэтому его требования безосновательны. Однако в трудовом законодательстве есть оговорка: если сотрудник может подтвердить факт своей работы, то ответственность за незаключение трудового договора возлагается на работодателя. А поскольку наш мошенник хорошо подготовился к своей роли, доказательств таких у него накопилось предостаточно.

Повернуть ситуацию в свою пользу для него очень просто: мало того, что работа сделана, а оплаты нет, так еще и работодатель уволил сотрудника по своему желанию, а значит, должен выплатить выходное пособие. В результате мошенник требует от работодателя кругленькую сумму и грозит судебным разбирательством.

Работая по такой схеме, мошенники шантажировали одну компанию. Устраиваясь на работу, сотрудник попросил не делать запись в трудовой книжке на испытательный срок, ведь и компании и ему нужно «присмотреться» друг к другу. И если вдруг придётся расставаться, он не хочет рисковать своей профессиональной репутацией. Конечно, уверял он, через месяц-два он готов оформиться в штат, как и положено. Работодатель согласился с позицией сотрудника - аргументация понятная, да и ожидать подвоха, казалось бы, не от куда. В течение первого месяца сотрудник активно работает, хотя и ведет себя несколько странно. Работодатель оправдывает новое кадровое приобретение: люди все разные - может, такие вот у него особенности характера. А в день начисления зарплаты ситуация развивается по описанной выше схеме. Сотрудник озвучивает сумму, работодатель удивляется и хочет расстаться по-хорошему. Далее все поведение мошенника направлено на то, чтобы дискредитировать работодателя: он отказывается покидать офис, начинает звонить клиентам, вынуждая работодателя физически удалить себя из помещения. К этому времени сотрудник уже вызвал милицию и засвидетельствовал, что его выгнали из офиса вопреки его желанию.

Эта история ещё не закончилась, а мы желаем вам, чтобы у вас она даже не началась. Тем не менее, мы обратились за помощью к эксперту с вопросом, как работодателю защитить себя от таких мошенников.

Адвокат межрегиональной коллегии адвокатов «Закон », специалист по корпоративным спорам : Есть понятное все желание человека защитить себя и свою репутацию. Конечно, для обеих сторон очень неприятна ситуация, когда кандидат не проходит испытательный срок. Один теряет время и деньги, потраченные на подбор и обучение специалиста, другой получает запись в трудовой книжке, которая вызывает вопросы у потенциального работодателя. Именно поэтому многие работники просят в течение испытательного срока не оформлять отношения. Понятна и позиция работодателя, который охотно идет навстречу, ведь он экономит на ЕСВ и взносах в ПФ.

Однако отсутствие у вас трудовой книжки работника, вовсе не означает, что вы можете не заключать трудовой договор. Конечно, принимая на работу человека, вы фактически «покупаете кота в мешке» - профессиональные тесты, собеседование и прочие кадровые формальности мошенник легко может обойти. Поэтому я призываю всех использовать нормы закона в свою пользу. Обратите внимание: не нарушать, но использовать! Применительно к описываемой ситуации окажутся полезными такие меры:

Вариант 1. Проверка документов

Работник сказал, что пока «числится» в другой компании? Нет проблем! Попросите его принести копию трудовой книжки, заверенную печатью той организации, где он работает в настоящее время. Дата заверения документа должна совпадать с днем, когда кандидат приступил к работе в вашей компании. Возможно, после такой просьбы вы больше никогда не увидите этого человека. Что ж, будем считать, что вам крупно повезло. Но если работник заинтересован в работе и честен с вами, а вы гарантируете ему конфиденциальность, то нужный документ вы получите. Сохраните его у себя. В случае конфликта, всегда вы сможете доказать, что работник состоял в трудовых отношениях с другим юридическим лицом. Более того, можно будет связаться с предыдущим работодателем - не исключено, что и на прошлом месте работы он также использовал мошенническую схему. А это уже серьезное доказательство не только в гражданском, но и уголовном производстве. В целом, рекомендую всегда требовать от работника данные с прошлого места работы: это могут быть характеристики, отзывы и даже любые касающиеся его приказы. Так вы сможете составить более четкое представление о человеке, которому доверяете частицу своего бизнеса.

http://posovesti.com.ua/News.aspx?NewsID=1465