22 липня закінчується термін подачі заявок на конкурс з розподілу частот для цифрового телебачення.Українські політики, як і громадяни, досі не звертають серйозної уваги на цей процес, хоча його завершення найближчим часом перенесе нас у зовсім іншу інформаційну реальність. Деякі медіагрупи мають усі шанси вже до наступних виборів стати абсолютними монополістами в українському медіапросторі, а деякі — повністю з нього зникнути. Спробуємо пояснити, чому це відбудеться і які реальні небезпеки для українського суспільства і держави становить цей процес.

Уже нинішнього літа так звана група « РосУкрЕнерго » може не тільки завершити процеси над опозиціонерами, а й отримати повний контроль над телевізійним простором. У серпні Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, контрольована, на думку преси, Хорошковським, підіб’є підсумки цифрового конкурсу.

І якщо в більшості європейських країн перехід на цифру жорстко регулюється спеціальними законами або доповненнями до чинних законів, то в нас процес цей проходить абсолютно безконтрольно й нічим не регламентується. Раніше в країні існувало 15 загальнонаціональних наземних каналів. Більшість з них належать холдингам Пінчука, Коломойського та групі «Інтер», яку пов’язують з Валерієм Хорошковським. Усього два телеканали з числа загальнонаціональних були не залежні від цих груп — «5 канал» Петра Порошенка і «Тоніс» Володимира Костеріна. Останній, схоже, вже втратив контроль над каналом. Пінчук, Коломойський і група «Інтер» поділили ринок мовлення практично порівну — від 25% до 35% в кожного. Усі ці групи, з погляду українського законодавства, є монополістами, оскільки будь-які дві з них контролюють понад 50% ринку. Тепер же в нових цифрових мультиплексах кількість каналів зросте до 28. Але це зовсім не означає, що монополізація зменшиться. Швидше, навпаки. Та ж таки група «Інтер» напевне збільшить власну частку на ринку за рахунок як значного збільшення покриття кожного з існуючих власних каналів, так і новостворених.

Аеропорт Кутаїсі. Пасажиропотік. Цифри. 2007 рік - 4,5  2014 рік - 218 тис чол.

Аеропорт Батумі
2007 рік - 38,613
2013 рік - 208,977

Аеропорт Тбілісі
2007 рік - 615,873
2013 рік - 1,436,046