хочу сюди!
 

Алиса

41 рік, діва, познайомиться з хлопцем у віці 32-52 років

Замітки з міткою «телебачення»

“Анафема” Януковичу?

Подібно до того як у 1708 році російською церквою, підвладною цареві Петру І, було оголошено анафему Іванові Мазепі, нині у російських, а також підконтрольних Москві українських ЗМІ стартувала інформаційна війна проти ще недавно любого білокам'яній президента Януковича.

“Історія запам’ятовує імена, пов’язані, що б там не казали, з мужніми кроками”

Євген Сверстюк

Подібно до того як у 1708 році російською церквою, підвладною цареві Петру І, було оголошено анафему Іванові Мазепі, нині у російських, а також підконтрольних Москві українських ЗМІ стартувала інформаційна війна проти ще недавно любого білокам'яній президента Януковича.

Схоже на те, що харківські цукерки для Медведєва і Путіна у Віктора Федоровича вже закінчилися.

Жереб кинуто?

Стартовим пострілом кампанії стала відома речівка “Спасибо жителям Донбасса…”, котра м'яко влилась в український медійний простір, а тепер множиться з геометричною прогресією і покликана, як і відомі передвиборчі ролики 2004 року про поділ українців на три сорти, працювати на розкол України.

Показово, що з'явилася вона не після підписання капітуляційних Харківських угод та інших деструктивних дій президента.

Візит Януковича до Сочі, заяви про однозначно європейський вибір України, відмова вступати до Митного союзу, вимоги перегляду газових тимошенківських контрактів 2009 року та заява Азарова про необхідність скорочення споживання російського газу стали своєрідним Рубіконом українського президента.

“Ще до арешту Тимошенко російські телеканали (ГРТ і НТВ) отримали команду робити заготовки для багатосерійного документального фільму під умовною назвою “Газ, який об'єднав Януковича, Ющенка і Фірташа”, — зазначає директор Інституту енергетичних досліджень Юрій Корольчук.

І от увечері 31 серпня Перший російський державний канал в сюжеті новин фактично звинуватив президента України в обмані виборців, лобіюванні інтересів олігархів і розвалі дружби з Росією.

Війна почалася.

Людина-тумба стирає комплекс меншовартості

“Ішов він собі, така непробивна людина-тумба, а його ловили єхидні російські журналісти, і єхидними голосками скоромовкою питали: “Чи об’єднається “Нафтогаз” із “Газпромом”?”. Питали, як про щось для України дуже неприємне, але вже вирішене, а Янукович непробивним тоном відповідав: “Нет”. Вони ще щось вякають, а він: “Це питання не розглядається”.

Вони йому щось про реорганізацію “Нафтогазу”, а він їм: “Це внутрішні українські справи”. Вони: “А як же міждержавні угоди?” — а він приблизно так: “Це угоди між суб’єктами господарської діяльності”. І далі монументально покрокував”.

Олена Білозерська

Саміт в Душанбе засвідчив, що позиція Януковича не змінилася.

Порівнюючи поведінку Кравчука, Кучми і Януковича на подібних самітах, варто зауважити, що порівняння на користь останнього. “Будь-який тиск в цих питаннях — він для нас принизливий. І ми не дозволимо, щоб так з нами говорили” — попередив президент.

На думку Євгена Сверстюка, кожен в кріслі президента України вчиться бути лідером незалежної держави. “Закон крісла”.

В опозиції до України

“Всі покою щиро прагнуть,

А не в один гуж тягнуть,

Той направо, той наліво,

А всі браття, тото диво!

Нема ж любови, нема ж згоди

Од Жовтої взявши Води;

През незгоду всі пропали,

Самі себе звоювали…”        Іван Мазепа

Якою буде позиція українських опозиційних сил у цій війні? До цього часу опозиція в Україні завше домагалася лише влади.

У ХVIІ столітті “опозиціонери” Брюховецький, Многогрішний, Самойлович та інші претенденти платили за гетьманську булаву значною частиною державного суверенітету. А врешті, довелося заплатити свободою або головою.

На початку ХХ століття УНР впала переможена не стільки зовнішніми ворогами, скільки рідною “опозицією”, котра знаходила опору у тих чи інших ворогах.

Саме соціалістична опозиція у 1918 році доклала чимало зусиль для відсторонення від влади генерала Скоропадського, який соціалістом не був, проте зробив чи не найбільше для того, щоб українська державність набула реальних, а не суто декларативних рис.

У підсумку оті потуги опозиції, котра прийшла до влади під старофранцузьким брендом “Директорія”, призвели до падіння УНР.

Навіть в часи визвольних змагань ОУН-УПА, у 40-вих роках ХХ століття, не на жарт розгорталися бої між ОУН (М) та ОУН (Б), а Поліська Січ Тараса Бульби-Боровця, звідки і бере свій початок назва УПА, була частково роззброєна, а частково знищена своїми ж “опозиціонерами”.

Чи збільшувало це шанси на успіх в умовах, коли Україна і так опинилася у вогні битви двох імперій?

Завжди виходило так, що владарювати вже не було де. Жертвою боротьби ставала сама Україна.

Позиція опозиції

 Основною відмінністю провідних світових держав від тих, котрі щезли або прозябають на задвірках історії є те, що у критичні для країни моменти і влада, і опозиція були єдиними в питаннях захисту національних інтересів.

Нині огульно критикувати Януковича стало модним. Правилом хорошого тону. Незалежно від того, що він зробив чи сказав — у всьому знаходиться прихований негатив.

Враховуючи гіркий історичний досвід, сьогодні, як ніколи, варто замислитись над тим якою має бути опозиція.

 Опозицією до конкретних, несимпатичних комусь, ЛЮДЕЙ  чи до певних ДІЙ посадових осіб? І чи повинна опозиція виступати й проти тих дій влади, котрі спрямовані на захист національних інтересів?

Сам Віктор Федорович, перебуваючи в опозиції, потроху розхитував підвалини української державності. Партія регіонів доклала чималих зусиль для протидії європейській та північноатлантичній інтеграції України. Чого вартує лише мобілізація кримських дідусів і бабусь для зриву військових навчань “Сі Бриз-2009”.

І от “Сі Бриз-2011” та курс “на Європу”!

“Тепер регіонали відчують, що таке, коли інформаційний простір країни жодним чином не захищений. Саме вони завжди лобіювали такий стан речей. Виборці сходу, де рейтинг російського ТБ вищий за українське, тепер матимуть можливість багато цікавого дізнатися про ПР, Віктора Федоровича Януковича та інше прямо з ГРТ".

Після подібної атаки російськими медійними “фаустпатронами”, демонстрації телеканалом НТВ п'ятисерійного документального фільму “Хрещений батько”, капітулював грізний перед Лавровим Лукашенко.

Отож, анафема Мазепі у 1708-му році виявилася напрочуд вдалим інструментом дискредитації глави держави в очах віруючих українців, а відтак поглинання України.

Чи вдасться повторити успіх і у 2011-му?

Роман РЕВЧУК

Наталія Катеринчук: Програма Княжицького та інше ТВІ.

Наталія Данькова 18-08-2011

Заступник директора ТВі про новий сезон на каналі: проекти за участю Томенка, Найєма, Рахманіна.

Новий сезон на ТВі стартує 5 вересня. Осінь канал розпочне з запуску ранкового шоу, розширення новинного мовлення, з новою технікою та новими обличчями. На українському медійному ринку ТВі бачить себе альтернативою загальнонаціональним каналам, які посилюють розважальне мовлення. ТВі розважальних проектів не планує, натомість зніматиме документалістику, шукатиме журналістів для розслідувальних проектів і запустить лінійку тематичних програм у постпраймі.

 Про те, які проекти в новому сезоні вестимуть Сергій Рахманін, Марія Бурмака, Віталій Гайдукевич, Мустафа Найєм та Микола Томенко, «Телекритиці» розказала заступник генерального директора ТВі Наталія Катеринчук.Зауважимо: розмова відбулася до того, як Нацрада оголосила результати конкурсу на цифрові мультиплекси, за результатами якого ТВі позбавили ефіру.

 - Пані Наталіє, які зміни чекають на ТВі у новому сезоні? Чи оновляться новини: хронометраж, кількість випусків?

- 5 вересня ми стартуємо з новим сезоном. Зараз очікуємо прибуття нового обладнання. Це система Dalet. Нею користуються багато європейських каналів, в Україні - канал «Сіті». Вона дає можливість журналісту на своєму робочому місці не тільки писати текст, а й начитувати його і самостійно монтувати відео. З найсуттєвіших змін - запуск ранкової програми. Це буде інформаційний ранок. Його вестимуть Юлія Банкова та Андрій Сайчук. Вони мають змогу робити проект, виходячи з власного відчуття світу. Ми не ставимо їм жодних серйозних форматних обмежень. Єдине - зранку щопівгодини виходитимуть новини. Теми, які підніматимуться, будуть серйозними, суспільно важливими - економічні, політичні, про культурне життя. Тобто вони говоритимуть про реальність, яка нас оточує і яку ми інколи можемо розглядати з нестандартних точок зору.

 - Цей проект буде схожий на ваш інформацій ранковий проект на «1+1»?

- Не буде. «1+1» - великий канал з ширшою аудиторією. До того ж, кожен продукт роблять живі люди. Ведучі ранку на «1+1» і ведучі ранку на ТВі зовсім різні. Але я думаю, що цей проект буде більш упливовим. Ми орієнтуємось на те, що матимемо змогу давати більш ексклюзивну реальну інформацію, якої сьогодні, на жаль, не можуть давати в ефірі інші канали.

 - Гості у студії будуть?

- Так. Гості, експерти, будемо використовувати Skype, Facebook та інші соціальні мережі. Для того щоби зрозуміти, що цікаво людям і що б вони хотіли на цю тему почути.

 - Це буде не надто серйозний формат для ранкового проекту?

- Я думаю, ми знайдемо ту частину аудиторії, яка хоче вранці отримувати серйозну інформацію. Людей, які вважають, що вранці, вдень чи ввечері вони витрачають свій час на телевізор для отримання інформації. Ми не заперечуємо того, що є частина аудиторії, якій важливо вранці знати, як вивести пляму, де вигуляти собаку та де що дешевше купити. Кількість таких людей, напевно, більша за мислячу аудиторію. Але ми розраховуємо на останніх - активних людей, яким не байдуже, що відбувається у країні, яке її майбутнє.

 - Яку ви хочете частку для цього проекту?

- Не менше 2%.

 - Окрім цього проекту, які ще зміни відбудуться з новинами?

- У нас збільшиться кількість випусків. Зокрема, з'являться новини в 23:30. О 18-й буде годинний випуск : півгодини новин вестиме Ілона Довгань і півгодини - інтерв'ю на тему дня. Інтерв'ю проводитиме Мустафа Найєм. Тут ми орієнтуємось на те, що це буде не стільки авторський проект, скільки новини з авторським обличчям. Тобто щодня з понеділка по п'ятницю друга половина випуску - це гість на тему дня.

 - Розкажіть детальніше про відповідальність. Наскільки ведучого задіяно в підготовці та редагуванні випуску?

- На 100%. Випусковий редактор є, але робота ведучого та випускового редактора у тандемі завжди ефективніша. Ведучий бере участь у плануванні, сам пише тексти підводок, спілкується з журналістами і намагається зрозуміти, в чому суть кожної новини.

 - Чи зміниться основний випуск новин?

- Новини залишаться незмінними. Але ми хочемо ввести експертну думку в цьому випуску. Експертами ми запросили Віталія Портникова, який уже працює на каналі (він відомий публіцист, і до його думки прислухаються), і Сергія Рахманіна - журналіста, заступника головного редактора «Дзеркала тижня». Вони даватимуть аналіз подій, які вважатимуть важливими й такими, які необхідно прокоментувати. Це авторська історія, це їхній погляд на події, людей. Їхня оцінка і можливість висловитися.

 - Цей проект якось називатиметься?

- Наразі розглядається кілька варіантів назв. Незабаром одну з них буде затверджено.

 - Раніше Микола Княжицький розказував про наміри запустити в новинах блоки з елементами сатири та гумору. Це будуть окремі проекти?

- Так. Над цим ми працюємо. Але у вересні вони в ефір точно не вийдуть. Коли ми матимемо готові пілоти, тоді зможу розказати детальніше. Ми хочемо, щоб це був якісний гумор, можливо, сатира плюс авторське бачення. Тому це доволі складно. Ми з багатьма людьми спілкуємось, і я сподіваюся, матимемо результат. 

 - Чи плануєте збільшувати число корпунктів у регіонах?

- В традиційному розумінні цього слова корпунктів ми не створюємо. Ми працюємо з фрілансерами і збільшуємо їхню кількість. На сьогодні задіяно більшість регіонів України.

 - Чи зміняться ведучі новин? Нещодавно до вас прийшов Віталій Гайдукевич...

- Віталій Гайдукевич вестиме підсумковий недільний випуск новин. Якщо змінюється ведучий випуску, то випуск набуває нових рис. Ми ніколи не ставимо жорстких рамок.

 - У такому разі, Володимир Павлюк іде з каналу?

- Павлюк іде, він має альтернативні пропозиції. На цьому життєвому етапі це для нього важливо.

 - Але ж він хотів поєднувати роботу на ТВі та СТБ...

- В реальному житті це важко робити. Я не заперечувала проти такого поєднання під час літніх канікул, коли його програма не виходила. Але він сам розуміє, що поєднувати - це означає дві роботи виконувати не зовсім добре. І це його теж не влаштовує, в першу чергу.

 - Чи будуть інші зміни у складі ведучих?

- Можливо, будуть. Тоді ви їх побачите. Життя не стоїть на місці, приходять нові цікаві люди. Я останнім часом, дякуючи соціальним мережам, через Facebook знайомлюся з людьми, про існування яких навіть не мала уявлення. Вони самобутні, цікаві, перспективні, і ми, чесно кажучи, постійно думаємо над тим, щоби збільшувати їхню кількість у нас, запускати нові проекти. З вересня запускаємо музичну програму.

 - З Марією Бурмакою?

- Так. Вона нині трактується. Я думаю, це буде явище.

 - Колись Олександр Богуцький казав, що хотів би запустити програму про музику, але формат, який би викликав інтерес у глядача, знайти дуже складно...

- Через якийсь час ви зможете запитати в Богуцького, чи побачив він такий формат на ТВі. Це будуть музиканти з власним поглядом на майбутнє, на музику, на розвиток культурного середовища у країні. Також буде жива музика в ефірі, і вона складатиме суттєву частину програми, тому що розмови з музикантами без музики - це ніщо.

 - Тож для цієї програми вам потрібна нова студія?

- На цей момент ми працюємо в нашій студії, вона на 70% дозволяє це робити. Я думаю, коли настануть кращі часи і ми зможемо стати самоокупним каналом, і коли отримаємо свої частоти назад, то інвестуватимемо цей проект.

 - Якщо вам вдасться перемогти в суді, про який ви згадали, які плани в каналу щодо виходу на самоокупність, які ви ставите собі терміни?

- При фізичному збільшенні покриття канал автоматично буде самоокупним. Програми, які на сьогодні в нас виходять, (я не кажу, що всі і щодня) мають рейтинги і частку, співмірні, а інколи й більші у рази, ніж на Першому національному, який фактично має 100%-ве покриття. Програма Княжицького інколи має більшу частку, ніж програма Шустера на Першому. Ми вважаємо, що за умови розширення покриття ми матимемо дуже хороші показники, тому що фізично люди зможуть нас дивитись. Я нещодавно була в батьків на Івано-Франківщині, і там люди у горах купують тарілки, щоб налаштувати канал ТВі, бо вважають, що тільки там зможуть почути правду.

 - Минулого року за 18-54, «50 тис.+» ви мали частку 1,02%. Який показник хочете на цей рік?

- У нас наразі в середньому 1,5%, вона вже зросла.

 - Але за перше півріччя показник нижчий за 1%.

- Я маю на увазі не показник за півроку. Якщо зараз взяти історію минулого тижня, то наші показники зросли на 10%.

 - Це за рахунок ситуації у країні.

- Моя позиція така: якщо інформація буде потрібна людям, то частка і рейтинг зростатимуть до фізичної можливості, умовно кажучи, «до стелі», яка є при нашому покритті.

 - Окрім цих шоу, про які ви згадали, які власні проекти вийдуть в ефір?

- Ми хочемо запустити лінійку програм різного спрямування власного виробництва о 21.30. Наприклад, у понеділок у цьому слоті виходитиме «Знак оклику», у вівторок - «Альбертейнштейн», у середу програма Бурмаки, у четвер «Вечір із Княжицьким», щодо п'ятниці ми розглядаємо можливість запуску власної документалістики. Просто через появу нової технології нам потрібен час, щоб усе це увійшло в автоматичний режим. Після цього в нас звільняться монтажки для складного монтажу, ми використовуватимемо їх у виробництві документалістики.

 - Хто з команди займатиметься документалістикою і яка буде тематика?

- Думаю, займуться наші журналісти, які вже мають певний досвід у розслідуваннях. Тематика не виходитиме за межі загальної ціннісної ідеї, яку хоче втілювати в життя канал. Ми плануємо розпочати цей процес у жовтні, а в ефір проекти вийдуть у новому році.

 - Розкажіть про вашу співпрацю з Миколою Томенком та його проектом «7 чудес України». Раніше він співпрацював із телеканалом ICTV, де у новинах виходили серії сюжетів про пам'ятки України. Якою буде ваша програма?

- Знімальна група нині перебуває на зйомках. Томенко не тільки автор ідеї, він щороку реалізовує цю ідею на власному ентузіазмі. У нас це буде 21 програма про 7 чудес у кожній сфері. Ведучим програми буде Томенко. Він виступає в різних ролях. Думаю, це буде дуже цікаво. Принаймні, знімальна група, яка працює над проектом, роботою Томенка абсолютно задоволена.

 - Коли він стартує? І який формат програми?

- Поки що точно не можу сказати. Не раніше вересня. Це будуть документальні фільми про надзвичайно красиві з багатою історією пам'ятки України, подані через людський фактор. Міфи, легенди, історичні факти із залученням цікавих інтерв'юерів, які живуть цим і знають до дрібниць кожен із закутків палаців, фортець; із перевтіленням Миколи Томенка в історичних персонажів. Це не наукові фільми, де наголос робитиметься тільки на історичних фактах, це життя. І наше базове завдання - в тому, щоб через день після того, як ви подивитесь цей фільм, ви взяли рюкзак і туди поїхали. Бо це наша з вами історія: інколи славна, інколи не дуже. Ми хочемо допомогти українцям та іноземцям побачити більше і захотіти там бути.

 - Тобто у Миколи Томенка буде роль актора...

- Він не актор, він насправді цим живе. Тому він нікого не гратиме, крім себе. Всі знають Томенка-політика, а тут вони побачать цікаву і захоплену чимось людину. Займаються цим проектом дуже хороші, енергійні люди. Режисер Оля Крайнік, оператор Льоша Попов та інші.

 - Більшість телеканалів нині шукають кадри і наголошують на тому, що знайти професіоналів важко. Наприклад, на СТБ відкривають по 130 вакансій на місяць. Чи складно шукати кадри ТВі?

- Люди самі приходять. Вони відчувають, що ми робимо те, що їм імпонує. Такої проблеми немає. Може, інші канали роблять проекти, неспівзвучні з бажаннями тих людей.

 - Чи будуть на вашому каналі якісь розважальні проекти?

- Ні.

 - Тобто, ви хочете бути повною альтернативою каналам, які нині біжать у розважалівку?

- Так. А куди їм діватись?

 - Посилення конкуренції між однотипними розважальними проектами незабаром вичерпає себе...

- Все правильно. Ви думаєте, що люди, які змушені цим займатися, цього не розуміють? Але яку б сферу реального життя ти не зачепив, ти зіткнешся з «цього не показуй, цього не роби, а це припини». Щоб не мати зайвих проблем, або, точніше, щоб виконувати вимоги власників, люди змушені так чинити. Про що їм робити документальні проекти? Про якісь побутові речі, наприклад, - немає води? Але ти зробиш серію, дві - і що далі? Тільки копнеш глибше - натрапиш на губернатора, копнеш в іншому напрямку - наштовхнешся на якісь схеми. Корупція пронизує життя з низу до верху. Одні корупціонери заступаються за інших. Тому, я думаю, це важко робити, щоб не натрапити на якісь проблеми.

 - Хто на вас найбільше чинить зараз тиск?

- Мені, Портникову та Княжицькому відмовили у здобутті ліцензії...

 - Будете подавати заявку повторно?

- Ми хотіли зустрітися з членами Нацради публічно. Але наразі такої зустрічі немає. Ви ж розумієте, що поки Нацрадою керуватимуть з Банкової, іншого результату не буде.

 - Ви зверталися до них із офіційною пропозицією щодо такої зустрічі?

- Принаймні, мені ще ніхто не казав, що така зустріч відбудеться.

 - На якому етапі нині справа у суді?

- Після того, як Національна рада відмовила у видачі супутникової ліцензії «Інфо24», наша компанія подала три позови до Окружного адміністративного суду Києва. Зокрема, в першій із вказаних справ, де ми оскаржили відмову в розгляді нашої заяви на видачу ліцензій, відбулося вже перше засідання, і наступне призначено на 29 серпня. Показово, що в цій справі Національна рада поки не зуміла назвати суду хоча б якісь причини, чому вона вирішила вчинити з нашим каналом саме так - не розглядати заяву, повернути її телекомпанії без будь-якого обґрунтування. Ще одну справу призначено на 15 вересня - в ній ми просимо скасувати рішення Нацради, яким визначено перелік документів, що їх має надати компанія для отримання ліцензії. Звісно, ми сподіваємося на перемогу в цих справах, адже діяльність Національної ради не має розвиватися якось відірвано від закону: закон має бути однаковий для всіх, і Нацрада не повинна бути винятком.

  - Будете збільшувати кількість спецпроектів, телемарафонів, як-от щодо арешту Тимошенко?

- Так. Ми плануємо створити серйозний розслідувальний формат і запрошуємо до співпраці журналістів, які хочуть займатися розслідуваннями, хочуть це робити об'єктивно, неупереджено, але не мають змоги робити це на інших каналах.

 - Розкажіть, як виглядатиме ваш прайм у проміжку між новинами.

- Ми хочемо запустити показ фестивального документального авторського кіно, українських фільмів. Тобто це буде все те, що на сьогодні називається «неформат». Ми працюємо над тим, щоб пояснити глядачам, чому це цікаво, чому це обов'язково треба побачити. Прайм, як і весь канал загалом, буде проукраїнським, патріотичним і євроорієнтованим.

 - А вашим власникам вистачить ентузіазму на такі проекти?

- В тім-то й річ, що ТВі - це, як на мене, унікальне явище. Я працювала з багатьма медіавласниками у своєму житті. Цій людині альтруїзму вистачає, принаймні поки що.

Фото - Павла Довганя

 

Сын Януковича купил телеканал.

Телеканал "Тонис" сменил собственника. Об этом LB.ua стало известно от источника, близкого к бывшим владельцам канала.

По данным источника, новыми собственниками стали структуры, которые связывают с сыном президента Украины Александром Януковичем. Однако источник не смог назвать размер приобретенного пакета акций.

Ранее в числе потенциальных покупателей "Тониса" называли группу "Интер", а также Рината Ахметова.

О смене собственника также может свидетельствовать тот факт, что в среду телеканал вместе с каналами группы "Интер" и "Украина" оказался в числе выигравших конкурс на свободные места в цифровых мультиплексах с всеукраинским покрытием и получили право вещать в формате повышенного качества HD. Как сообщает "ТелеКритика", среди проигравших конкурс - телеканалы группы StarLight Media (холдинг Виктора Пинчука), НТКУ и телеканал Goldberry (принадлежит Эдуарду Прутнику).

Старейший частный телеканал на территории бывшего СССР "Тонис" в настоящее время является последним всеукраинским эфирным телеканалом, не входящим в телевизионные холдинги и не связанным с ключевыми политическими силами страны. Телеканал длительное время принадлежал бизнесмену и лидеру Партии зеленых Владимиру Костерину. Затем в СМИ появилась информация о том, что крупный пакет акций заложен в одном из банков. В этой связи год назад коллектив телеканала заявлял о попытке рейдерского захвата со стороны кредиторов.

Телеприкол

Сьогодні на телеканалі ІНТЕР у новинах (12:00) показували інтерв'ю Віктора Януковича.

На тлі державного прапору стояв Віктор Федорович і критикував чинну владу.

Усе як завжди.

Якби не підпис унизу екрану:

ВІКТОР ЯНУКОВИЧ
ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ.

Як російський орел з українським тризубом.

4 серпня, 2011    Юрій Луканов.

Навіть безкоштовний концерт групи «Океан Ельзи» не сподобався голові Координаційної ради російських організацій Таврії і Севастополя Володимиру Тюніну. Він заявив, що група Станіслава Вакарчука є «рупором українських націоналістів». Ось так. Не більше і не менше. На цю дурість не варто було б звертати увагу. Але біда в тому, що саме таким чином формується громадська думка не тільки в Криму, але і в Росії. Мовляв, тут скрізь нацики воюють з москалями

Одного разу я з чималим здивуванням прочитав у книжечці, яка випадково трапилася мені до рук, пропозиції для Росії заїхати в Україну на танках. Називався цей виданий кілька років тому в Москві опус «Держава чи революція?». А іронія полягала в тому, що автор згаданого творіння якась політолог Олена Афанасьєва не знаю як зараз, але тоді працювала в  Центрі сприяння стабільності. Уявляєте? Стабільності! Після прочитання мені подумалося: непорушну стабільність забезпечила б двом країнам така авантюра - з морями крові і ріками сліз.
 
Передмову до цього опусу написав  авторитетний у Москві
політолог Сергій Марков, нині депутат Державної думи Росії. Своїм ім'ям він ніби  підтверджував, що цей твір претендував на роль серйозного політологічного аналізу.
 
Але найбільш  приголомшливе: шановна авторка висловлювала переконаність в тому, що значна частина населення східної України зустріла б російські танки з квітами, як їх зустрічали в 1944 році. Я в черговий раз переконався, що у росіян є певні стереотипні уявлення про Україну, які з дійсністю схожі так само, як російський двоголовий орел з українським тризубом.
 
Якось по одному з російських телеканалів бачив репортаж, де згадувалося, що роботяги з західної України, що підробляли у Севастополі, побили офіцера російського флоту. Цей прикрий епізод подавався як розправа злісних націоналістів над російським патріотом. Ніяких доказів того, що це конфлікт міжнаціональний, а не побутовий наведено не було. Сама приналежність до Західної України вже давала автору підстави стверджувати, що ці люди ненавидять москалів і бажають попити їх крові. Версія про те, що роботяги могли побитися просто по п'яні або з інших «не ідейних» мотивів не розглядалася.
 
Моїм знайомим киянам, вихідцям з Росії, після чергового політичного катаклізму надзвонюють родичі з Батьківщини і наполегливо умовляють тікати  якомога швидше. Інформацію про Україну вони черпають, судячи з усього, з вищеописаних репортажів, які сформували в їхній уяві образ України, якою з налитими кров'ю очима ганяють бандерівці і полюють на нещасних москалів. Тут  нібито при владі перебувають націоналісти з Галичини, які проводять насильницьку українізацію і пригнічують нещасних етнічних росіян і російськомовних українців. А пригноблені тільки тим і зайняті, що сидять і мріють побачити політолога Олену Афанасьєву верхи на танку, що звільняє їх з-під гніту бандерівської орди і повертає назад  під крило Росії-матінки.

 
 Мабуть, така телевізійна картинка сприяє тому, що
Росіяни мало не всі події, що відбуваються там, вони сприймають або як анти-, або як проросійські. Думка про те, що Україна, хоч і пов'язана з Росією, але живе своїм власним життям, - не вкладається в багатьох їхніх  головах. Так само як не уявляють  вони, що російськомовні українці - це не якісь трохи ущербні брати росіяни, а все таки представники іншої нації.

 Під час війни в Грузії 2008 року я розговорився з російським офіцером на блок-посту. Дізнавшись, що я з України, повідомив, що відпочивав у Криму. І поскаржився на тамтешнього мешканця, який зігнав його з лавки біля власного будинку, де той офіцер присів відпочити. На питання “Чому?” офіцер відповів, що там не люблять росіян. Уявляєте? Це в проросійськи налаштованому Криму ніби не люблять. Просто надивився той офіцер російський телеканалів і навіть побутове хамство сприймає як неприязнь до нації.

 Певна річ, така картинка не просто так вкладається в голови. Десь в кінці 2007 року я побачив на якомусь російському телеканалі передачу про кавказьку злочинність у Росії. Тоді здивувався, що розповідали винятково про грузинів. А у серпні 2008 року, коли Росія напала на Грузію,  зрозумів чому. Саме для таких випадків і створюють стереотипи у головах власних співвітчизників російські ЗМІ.

Попурі_6





Побудував Будинок із Пляшок... 
Цікаво, ким вважають його Сусіди ?


"All tell!"(с) Gregory House aka "Дом который построил Хаус"(с).

   Ну что, дошли ручки и до самого интересного ) Очень долго думал как отметить это событие в жизни Мира. Думаю что каждый или слышал или видел или даже говорил про этот нашумевший телесериал. Информации на столько много, что даже не буду приводить ссылки на все что связано с этим телесериалом. В принципе, даже, можно говорить о "хаусомании" в глобальном масштабе.

   Немного о Своих мыслях. Очень качественный и креативный подход к самим съемкам и подаче материала. Очень уравновешино поданы ультра крайние старсти и порывы, на фоне страданий и всеобщей помощи. Работа оператора - вообще отдельный разговор. Вообщем очень качественная, модная и актуальная вещица. В наше быстрое, информационно перегруженное и стрессостабильное время, такие моменты заставляют задуматься. И что бы не говорили - сама тема позитивна, в любом случае!

   Конечно же интересует и Ваше мнение ))) А оно есть у каждого, это точно. И на цимес вот такую вот заквасочку, взятую с форума Тимура Шаова. Стишок таки заслуживает внимания:

   "Дом, который построил Хаус" А это шикарная строгая Кадди, Которая выглядит красочно сзади, Которая кормит его викодином, Которая, в принципе, очень ранима, В доме, который построил Хаус. А это Уилсон - весёлый онколог, Который для Хауса, словно психолог, Который для Кадди не ищет подколок, В доме, который построил Хаус. Вот Форман, строптивый шаман чернокожий, Который вовсю вылезает из кожи, Стремясь быть на Хауса больше похожим, В доме, который построил Хаус. Вот Кэмерон - сентиментальная дура, Которая лезет во все продцедуры, Которые Хаус прописывал сдуру, Убив в пациенте бифидокультуру, Чтоб пункцию взять из кишечной структуры, В доме, который построил Хаус. А это смазливый подтянутый Чейз, Который в команду по случаю влез, Который не раз распознал диатез, Который и скальпелем делал надрез, А Кэмерон т,,ахал с кондомом и без, В доме, который построил Хаус. А это помошница номер Тринадцать, Которая с бабами любит 2,71баться, Которая скоро начнёт загибаться, Которая вечно спешит ошибаться, В доме, который построил Хаус. Вот Злобная Стерва, дитя коленвала, Которая Уилсона захомутала, Которая в клинике всем поднасрала, Но к счастью уже отлетела в Валгаллу, В доме, который построил Хаус. А это они - васкулит и волчанка, Которые торкают, словно "афганка", Которые словно Рауль Капабланка: Е-два, е-четыре, диагноз и в дамках, В доме, который построил Хаус. Вот, собственно, главные все персонажи: А Катнер и Тауб статистов всех гаже, Но даже они не дождутся поблажек, В доме, который построил Хаус.

Gregory House M.D. and His command.

Gregory House M.D. or Continuation will be!

   Таки немного про доктора Хауса. Уже много написано, сказано, разобрано.... Но все равно без него скучно.... Он
лишний раз доказывает что все люди сделаны тупо из мяса. Можно долго и много говорить. 5-й сезон явно отличается от 4-го, 6-ой будет от 5-го... Так вот в чем вопрос к уважаемым iюашникам: как считаете сколько еще будет сезонов у этого медецинского сериала? Да и вообще мнение Ваше инетерсно. А то люди очень по-разному воспринимают этот
сериал )


House M.D.

82%, 9 голосів

9%, 1 голос

9%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Литва передає Україні цифрові телепередавачі

Литва передає Україні цифрові телепередавачі для Донеччини
13/11/2017 - 11:19

Литва передасть Україні сім вживаних цифрових наземних телепередавачів для поновлення трансляцій у Донецькій області.

Таке рішення уряд Литви ухвалив минулої середи, – повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на литовський портал Delfi.

За словами голови Центру радіо і ТБ Литви Рямігіюса Шяріса, Україні передадуть телепередавачі малої потужності, вартість їх становить EUR 33,5 тисячі.

Передачу обладнання ініціювало Міністерство транспорту і комунікацій.

“Литва як ніхто інший знає важливість вільного слова. Ми повинні підтримувати прагнення України мати можливість поширювати незалежну думку на території Донецька”, – сказав міністр транспорту і комунікацій Рокас Масюліс.

За даними видання, Донецька обласна держадміністрація, розташована у Краматорську, в липні звернулася до Литви з проханням допомогти у поновленні трансляцій телебачення і радіо України в Донецькій області. Центр радіо і ТБ Литви у вересні отримав прохання передати обладнання.

Раніше повідомлялося, що у Бахмутівці Луганської області завершили будівництво 134-метрової вежі, яка транслюватиме українське радіо і телебачення на окуповані території.

https://informator.news/lytva-peredaje-ukrajini-tsyfrovi-teleperedavachi-dlya-donechchyny/