хочу сюди!
 

Людмила

48 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 45-55 років

Замітки з міткою «бюджет»

Скандальна "Лівела" повернулася, бюджет втратить мільярди

 

Нафтотрейдерська компанія "Лівела" повертається на ринок.

Вищий адміністративний суд відмовив Державній податковій службі в перегляді Верховним судом рішення ВАСУ від 22 грудня 2010 року, яким було закрито провадження у справі про законність ввезення компанією "Лівела" нафти і нафтопродуктів без сплати акцизу і ПДВ. Рішення оскарженню не підлягає, повідомляє "Коммерсант Україна" у публікації "Вперед у минуле".

У прес-службі Міненерго рішення суду не коментують. Високопоставлене джерело в міністерстві розповіло, що імпортер вже готується відновити ввезення палива в країну.

"До партнерів "Нафтогазу", які купують нафтопродукти, вироблені на Шебелинському ГПЗ і Лисичанському НПЗ, вже зверталися представники цього імпортера з пропозицією відновити постачання палива", - повідомив співрозмовник в Міненерго.

За його словами, якщо безподатковий імпорт відновиться, втрати бюджету цього року через зростання цін на нафтопродукти будуть набагато більші, ніж минулого.

Експерти вважають, що за відновленням безмитного імпорту нафтопродуктів може стояти прагнення Кабміну знизити ціни на паливо на ринку. Також є думка, що від повернення компанії "Лівела" на ринок нічого не зміниться.

Видання нагадало, що "Лівела" домоглася права на ввезення нафтопродуктів без сплати акцизу, ПДВ і ввізного мита в серпні минулого року через суди, посилаючись на закон, що діяв у країні ще в 1990-х роках. Компанія ввозила нафтопродукти з липня 2010 року по січень 2011-го. Податкова оскаржила це право, але в грудні минулого року ВАСУ відмовив їй у вимозі скасувати пільги. Раніше Антимонопольний комітет заявив, що через ввезення нафтопродуктів компанією "Лівела" державний бюджет в 2010 році втратив близько 3 млрд грн. АМКУ в кінці минулого року почав розслідування ситуації з безподатковим ввезенням нафти і нафтопродуктів в Україні, яке поки не завершено. У п'ятницю Верховна Рада проголосувала за створення тимчасової слідчої комісії з розслідування ситуації з "Лівелою".


Джерело: Газета.ua

Нынешняя власть ворует похлеще своих предшественников

  Председатель Главного Контрольно-ревизионного управления Украины (ГлавКРУ) Петр Андреев оценивает ущерб государству от нарушений в системе государственных закупок в достаточно скромную сумму 10 млрд грн. «Самый большой объем хищений идет через закупку государством услуг и материальных ценностей. Миллиарды бюджетных средств продолжают разворовываться по ранее созданным схемам. По нашим оценкам, объем ущерба государству, который наносится в результате применения различных незаконных схем, в т.ч. госзакупок у одного участника достигает 10 млрд грн», — сказал глава ГлавКРУ. П.Андреев также подтвердил информацию, озвученную на заседании Кабмина, о том, что в 2010 году министр экономики Василий Цушко всего за полгода подписал 2600 разрешений на закупки у одного участника, в то время как Богдан Данилишин, который сейчас скрывается за рубежом, за 2 года работы — всего около 1000 разрешений. «Эту информацию Минэкономики озвучил Вадим Копылов (замглавы Минэкономразвития – ред.). В результате было принято решение, и замминистра экономики Александр Сухомлин, отвечающий за госзакупки, и ряд сотрудников аппарата были отстранены от занимаемых должностей», — сказал П.Андреев. http://censor.net.ua

Поттер vs Звёздные войны

Премьера фильма «Гарри Поттер: Дары смерти» успешно стартовала в  мировом прокате, заработав 61 миллион долларов по итогам прошествия  первых суток. Результат впечатляющий, однако не настолько, чтобы затмить  результат все того же Гарри Поттера, только с фильмом «Кубок огня»,  собравшим 102 миллиона.

Впрочем, у эпопеи о Гарри Поттере по-прежнему все шансы потеснить с  пьедестала эпопею «Звездные войны» по цифрам премьерных прокатных  результатов.

237.39 КБ

Бюджетная дыра для жителей украины: ожидайте к концу года.

 

Прошла половина июля, но окончательные итоги первого финансового полугодия в Украине еще не подведены. Хотя уже сейчас можно сказать, что, несмотря на некоторое улучшение показателей по сравнению с аналогичным периодом 2009 года, дефицит бюджета составляет сумму с 10 нулями и продолжает стремительно расти.  Правительство всеми способами пытается повлиять на ситуацию. Однако из средства обеспечения сбалансированности экономики, сокращение бюджетного дефицита стало для правительства самоцелью. И подобная подмена понятий в очень скором времени приведет к массе пагубных последствий для экономики страны, которые почувствует на себе каждый украинец.

Принцип избранных: Сколько у государства не воруй...

Опрос блогер aleksandr58 проводит. Что лучше управление из центра, как сейчас или всё-таки децентрализация? (стиль автора). Начал было комментировать, и вылез за рамки. Теперь дай, думаю, поделюсь.

Демократия (в классическом , в отличие от того, как трактуется нашими современными политиками, а точнее демонстрируется их реальными делами), предполагает достаточно высокую роль в управлении государством органов местного самоуправления. Практически все страны с развитой демократией вопросы, связанные с жизнью функционированием муниципальных образований, переданы на уровень исполнительных органов административных единиц. Конечно, в каждой стране перечень полномочий переданных на места различен. Точнее даже сказать не «переданных» на места, а законодательно «оставленных» на местах. В этом есть принципиальная разница, связанная с тем, что не центр формирует свои всеобъемлющие полномочия с последующим делегированием вниз, а центру законодательно поставлена задача решать вопросы, которые несвойственны или даже невыполнимы для решения на региональном уровне - оборона, внутренняя и внешняя безопасность, контроль соблюдения законов. Пожалуй, все. Остальные вопросы полностью решаются на местах. 
И здесь надо четко понимать, что недостаточно наделить полномочиями орган местного самоуправления. Закрепленные полномочия необходимо подкрепить финансовым аппаратом. Для этого налоговая система государства должна быть построена по принципу снизу вверх и точка. Т.е. местные налоги и сборы должны быть в полной мере обеспечивать финансирование закрепленных полномочий местного органа. Соответственно и бюджет государства будет иметь совершенно иную структуру. В общем или сведенном бюджете государства доля органов местного самоуправления должна быть не меньше 50 – 60 %. В некоторых странах этот показатель заходит далеко за 70%. А у нас 11 – 16%. 
Вот и сравнивайте: их механизм управления и наш. А теперь давайте все это спроецируем на уровень жизни, и станет понятно, что живем верх ногами (мягко говоря). Но это выгодно, не всем, правда, но избранным точно. У них принцип простой: «Сколько у государства не воруй - все равно своего не вернешь!». Они же и выстроили систему якобы контроля над государственными средствами и их эффективным использованием, а на самом деле контроль над финансовыми потоками, которые, направив в нужном направлении, уже работают на них. Система проста и название ему - Государственный бюджет.
Деньги идут снизу вверх (это еще ничего). Далее начинается долгий процесс утверждения бюджета, а проще «дерибан» на уровне разработчика (Кабмин) и законодателя (Верховной рады). Поясню: очереди просителей с «низов» топчут ковровые дорожки в попытках выпросить финансирование и найти эффективного лоббиста. Тут в ход идут ВСЕ возможные способы убеждения и чиновников, и депутатов ради одной цели – быть прописанным строкой в бюджете. 
Уже после принятия бюджета (начинается движение вниз),  «дерибан» продолжается, но уже на другом уровне. Сначала областные депутаты «додеребанят» - принцип то же; затем районные и уже потом средства поступают (хорошо если в ноябре, потому что до 31 декабря отчитаться надо) в город (село) - «нате трудитесь над выполнением поставленных задач». 
А теперь давайте и ответим на вопрос блогера aleksandr58 "Что лучше управление из центра, как сейчас или всё-таки децентрализация?"

ГО "Інститут соціальних досліджень"

Маємо приємність повідомити, що  Громадська організація  «Інститут суспільних досліджень» за підтримки  Міжнародного фонду «Відродження» починає реалізацію проекту  «Моніторінг бюджету Дніпропетровської міської ради в гуманітарній сфері» . Проблеми культури і освіти, які донедавна не були пріоритетними, а зараз стали на рівні проблем економічного розвитку, починають отримувати відповідне місце і в бюджетних процесах.

     Даний проект передбачає аналіз бюджетного процесу Дніпропетровської міської ради у гуманітарній сфері  на 2009 р. на основі трьох перерахованих проблем та дозволить по-новому підійти до питання громадського контролю за діяльністю влади на місцевому рівні. В результаті реалізації проекту стануть публічно відомі проблемні місця в процесі складання бюджетів, їх виконання та звітування за їх виконання. Фахівцями в гуманітарній сфері та експертами з бюджетного процесу будуть напрацьовані конкретні пропозиції щодо вдосконалення бюджетного процесу в органах місцевого самоврядування. Буде суттєво збільшено інтерес громадськості до проблем цільовості бюджетування, вчасності фінансування та доцільності діяльності у гуманітарній сфері представленої у бюджеті Дніпропетровської  міської ради. Очікується, що в результаті реалізації проекту значно зросте публічність та прозорість бюджетного процесу в гуманітарній сфері.

Пропозиції до вдосконалення бюджетного процесу та проект річного звіту будуть апробовані на відповідних експертних круглих столах.

За результатами реалізації проекту буде підготовлено моніторинговий звіт, в якому буде презентовано методологію моніторингу, його результати та пропозиції щодо покращення процесу бюджетування у гуманітарній сфері.


100%, 1 голос

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Ваше отношение к формированию бюджета города?

Как Вы считаете, рационально ли используются деньги, выделяемые из бюджета города Днепропетровска на развитие культуры и образование горожан?

Как жители Днепропетровска могут повлиять на бюджетный процесс?

Хотели бы Вы, принять участие в слушаниях по бюджетному процессу города Днепропетровска на 2010год?

Бюджет.

 

Чтобы напольнить госсударственный бюджет материальными средствами нужно всего лишь забрать в ведение государства банзин, пиво, сигареты. Бюджет в короткие сроки приобретет пузо.


Завел аккаунт (pokersport) на Живом Журнале (ЖЖ). Только  что окончательно его настроил, протестировал и могу с уверенностью сказать:  реализован ресурс очень хорошо - Удобно и только в удовольствие. Мало кто поспорит, что сервис этот очень авторитетный. С его помощью можно успешно зарабатывать на "блогуне" если вы интересный автор.




Як уряд «перевиконує» план наповнення бюджету

Переможні реляції уряду про виконання державного бюджету в першому кварталі 2009 року викликали велику кількість запитань серед пересічних громадян і досить жваве обговорення в експертному середовищі.

Експерти хочуть знайти логічне пояснення проголошеним заявам про виконання планів надходжень до бюджету і справедливо запитують: по-перше, чи справді виконано план і чи не переглядали його в бік зниження показників, по-друге, за рахунок чого уряд примудрився мобілізувати в держбюджет ці кошти…


Як 13% перетворилися на 102%

Отже, Державне казначейство 2 квітня 2009 року повідомило, що за оперативними даними станом на 01.04.2009 р. в березні 2009 року до загального та спеціального фондів державного бюджету мобілізовано 17 410,6 млн. грн., або 102,2% планових показників березня 2009 року.

Так, до загального фонду бюджету надійшло 12 884,6 млн. грн., або 101,7% до помісячного розпису доходів, до спеціального фонду Державного бюджету – 4 526,0 млн. грн.

Податкова адміністрація при встановленому плані з податку на додану вартість на березень у сумі 4 992,3 млн. грн. (з урахуванням відшкодування ПДВ), забезпечила перерахування до загального фонду 5 088,9 млн. грн., що становить 101,9% планових показників.

Державна митна служба при плані 6 933,9 млн. грн. мобілізовала до загального фонду 6 956,7 млн. грн., або 100,3% плану на березень.

І вже тут починаються певні відкриття, бо ще станом на 23 березня, за даними Казначейства, при встановленому плані на березень 4 992,3 млн. грн. (з урахуванням відшкодування ПДВ) ДПАУ було мобілізовано 687,9 млн. грн., що становить лише 13,8% від плану, а Державна митна служба в березні принесла 4 045,5 млн. грн., або 53,8% від планових показників місяця.

Розібратись, за рахунок чого уряд зібрав кошти до Державного бюджету, спробуємо далі, а зараз звернемо увагу на факт коригування урядом плану мобілізації коштів до бюджету державною митницею. Отже, за даними Казначейства, станом на 23 березня Держмитслужба мобілізувала 4 045,5 млн. грн., або 53,8% до плану. Тож план на березень мав би становити 7 519,5 млн. грн. А вже 2 квітня Казначейство повідомило про зібрані 6 956,7 млн. грн., або 100,3% плану на березень. Тобто при початкових планових показниках мобілізовано було лише 92,5%. Таким чином, у класичному дусі радянських часів уряд проголосив про виконання плану митницею, «забувши» повідомити про його коригування у бік зменшення.

Фантастика цифр

Але навіть ці зібрані кошти, за результатами березня, як органами ДПА, так і Держмитслужбою виглядають майже фантастикою. І не тому, що за сім днів митниця нашкребла більш як 40% надходжень, а податківці дали на-гора понад 80% коштів. Ця фантастичність виглядає такою через украй важку загальну економічну ситуацію в країні. Ще не оприлюднено дані про соціально-економічний стан в Україні за березень поточного року, але дані Держкомстату за січень – лютий дуже невтішні.

Так, за підсумками двох місяців 2009 року, виробництво промислової продукції становило 67,2% відносно січня – лютого 2008-го, будівельних робіт виконано на суму 3 612,0 млн. грн., що становить 42,7% проти відповідного періоду попереднього року.

Підприємствами транспорту за цей строк перевезено 97,4 млн. т вантажів, що становило 66,5% від обсягу перевезень вантажів у січні – лютому 2008 року. Фізичний обсяг оптового товарообороту склав 71,2% порівняно з січнем – лютим 2008-го.

Обсяг експорту товарів України за січень становив 2 439,6 млн. дол. США і скоротився порівняно з січнем 2008-го на 33,4%, імпорту – 2 041,8 млн. дол. (зменшився на 56%).

Обсяги експорту товарів у лютому порівняно з відповідним місяцем попереднього року впали на 42,1% і становили 2,8 млрд. дол. Обсяги імпорту в лютому поточного року порівняно з лютим минулого року зменшилися на 53,8% – до 3 млрд. дол. (дані за лютий – Нацбанку).

Кількість зареєстрованих безробітних на 1 березня сягнула 906,1 тис., що на 35% більше порівняно з відповідною датою 2008 року та на 0,6% – з 1 лютого 2009-го.

Слід при цьому зазначити: щомісячні дані про доходи й витрати населення, які раніше Держкомстат досить оперативно оприлюднював, у цьому році взагалі недоступні для аналізу. А це надзвичайно важлива інформація для розуміння соціальної ситуації в країні. Показовим у зв’язку з переможними реляціями уряду про виконання держбюджету є відсутність інформації про доходи місцевих бюджетів. З початку року оприлюднено лише інформацію за січень, і це було зроблено 2 лютого (встигли за два дні).

Єдина галузь економіки, яка показала приріст на 1,1% у січні – лютому порівняно з відповідним періодом 2008 року, – це сільське господарство. Але і в цьому разі йдеться не так про успіхи, як про порівняльну базу – на початку минулого року ще відчувалися негативні процеси 2007 року, і вже потім почалося суттєве зростання в галузі, пов’язане з гарним врожаєм.

Отже, виходячи з уже наявних даних, можемо висловити обґрунтоване здивування: яким чином уряд зміг отримати в першому кварталі ці кошти? При цьому слід врахувати, що рівень інфляції за перший квартал становив майже 5,9%, або більш як половину річного 9,5-відсоткового показника, передбаченого Державним бюджетом. Ще більше запитань щодо того, як уряд збирається розв’язувати проблему надходжень у другому та наступних кварталах.

Звідки ж взялися “гроші”

Певною мірою зрозуміло, що відбувалося з надходженням від Держмитслужби. Головним чинником стали кошти від Нафтогазу за розмитнений росукренергівській газ. Цього імпорту могло не бути, а отже, могло не бути й додаткових надходжень з ПДВ в обсязі 2,6–2,7 млрд. грн. Завдяки цій газовій історії, зокрема й отриманій від Газпрому передоплаті 1,7 млрд. дол. за транзит, не було б у Нафтогазу й додаткових 13,3 млрд. грн. доходів та, відповідно, сплаченого податку на прибуток на рівні 3,3 млрд. грн.

Очевидним є також те, як в умовах падіння економіки протягом першого кварталу було зібрано надходження з податку на прибуток у розмірі 7,3 млрд. грн. Скоріш за все, ще 4 млрд. грн. (крім Нафтогазу) забезпечили державні монополії (Енергоатом та Укрзалізниця) і комерційні банки.

Є певна специфіка в розрахунку податку на прибуток у банківській сфері. Нараховані відсотки за кредитами враховуються в номінальних доходах. Але якщо виникають проблеми з несплатою за процентами та кредитами, банки – до визнання через суд позичальника неплатоспроможним – можуть створити резерви й зменшити базу оподаткування лише частково. Таким чином, самі банки, інколи навіть перебуваючи на межі банкрутства, можуть показувати непогані прибутки з відповідними зобов’язаннями щодо податків.

Певною мірою схожа ситуація в того ж таки Нафтогазу та в комунальній сфері, коли податки на додану вартість і прибуток розраховуються з першої події (тобто незалежно від того, що було раніше – продана продукція чи отримані гроші за неї). Слід також враховувати й те, що виконання податківцями плану з податку на прибуток у першому кварталі пов’язане з базою оподаткування для багатьох платників податку (доходи четвертого кварталу минулого року).

У ситуації з надходженнями з податку на прибуток я не виключаю також і значних переплат. Це давно поширена система – коли уряд викручує руки податковій, вимагаючи кошти прямо зараз, а та, у свою чергу, змушує суб’єкти господарювання сплачувати цей податок наперед, ще до здійснення реального розрахунку щодо нього. Імовірно, почалася гра з домовленостями з великими платниками про сплату цього податку начебто наперед у останні дні березня з поверненням цих коштів після 1 квітня, або мали місце обіцянки швидше відшкодувати ПДВ, якщо буде здійснено переплату з податку на прибуток.

А далі що?

Але вся ця здійснена з надривом мобілізація коштів у першому кварталі неминуче обернеться величезними проблемами в другому та наступних кварталах. Так, уже зараз митники наголошують, що спрямувати відрахування до державного бюджету України на суму 24 млрд. грн. у другому кварталі їм буде дуже важко. Фактично одним з ключових платників має стати той самий Нафтогаз, який завдяки «гарним» газовим угодам має в другому кварталі закупити й оплатити 10,8 млрд. куб. м газу. Судячи з усього, реально в нього грошей не буде, тож, найімовірніше, це знову робитиметься за рахунок кредитів Нацбанку.

Ще більше проблем буде в податківців, бо знову ж таки Нафтогаз уже отримав наперед плату за транзит, тому цієї статті доходів у нього не буде. А отже, не буде й відрахувань до бюджету. Крім того, скорочуються обсяги кредитування, тому банки отримають значно менші доходи. Слід також очікувати подальшого погіршення платіжної дисципліни у банківській системі, бо проблеми з неплатежами за кредитами нікуди не ділися, а навпаки – наростають. А головне, реального плану з розв’язання проблеми кредитних платежів ні урядом, ні Нацбанком досі не розроблено.

Погані передчуття щодо ситуації з бюджетом породжує і закриття інформації про стан єдиного казначейського рахунку. Після 2 квітня Казначейство жодного разу не надало інформації про залишки коштів на ЄКР. У цьому кожний може переконатися, зазирнувши на відповідну сторінку Державного казначейства.

Ураховуючи все це, маємо очікувати або стрімкого зростання заборгованості в соціальній сфері та щодо зарплат, особливо бюджетників, або включення друкарського верстата НБУ на повну потужність – з відповідним зростанням інфляції в липні – вересні поточного року. Хоча такий варіант і розширить для уряду можливості з номінального виконання бюджету і дасть підстави для переможних реляцій з цього приводу.

З "Майдану".