Розпочато аудит
- 23.04.24, 17:35
Віталій Портников:
Колишній міністр економіки Тимофій Милованов, який після місяців публічних
принижень і ганебної відставки знову вирішив надавати послуги адміністрації
Володимира Зеленського, визнав те, що інші представники влади не наважуються
сказати вголос: грошей не буде.
Тобто не буде траншей Міжнародного валютного фонду. А значить, не буде і іншої фінансової допомоги Україні. Запозичення, які можна буде взяти в такій ситуації, навряд чи навіть мінімально покриють суми виплат, які Україна повинна зробити за своїми борговими зобов'язаннями.
Це не якісь теоретичні розрахунки, а реальний трагічний результат перебування Володимира Зеленського на посаді президента України і діяльності двох його урядів. До фактичної відмови міжнародних фінансових інституцій від співпраці з українськими популістами привела некомпетентність влади і її повна залежність від олігархічних кланів, її невгамовна жага наживи і нерозуміння ситуації.
Адже коли у МВФ вирішили допомагати Україні не відразу, а частинами, вже було ясно, що українській владі не довіряють і збираються тримати її на короткому повідку. І будь-який відступ від узятих на себе зобов'язань моментально призведе до відмови від фінансової допомоги. У Києві, ймовірно, вважали що з фінансистами з західних структур можна ввести себе як з українськими виборцями - брехати, обіцяти і навіть не розуміти як це виконати.
Результат - криза державних фінансів. Бюджет, та без того дефіцитний, не виконується і не буде виконуватися ще більше. А оскільки влада не змогла впоратися з підготовкою до нової хвилі пандемії, неминуче закриття навіть частини галузей української економіки призведе до нового зменшення доходів населення, його платоспроможності та здатності виживати. А чим займається влада у цих умовах? Вона думає про те, як встановити касові апарати для дрібних торговців, як отримати контроль над Конституційним судом для олігархічних кланів і як позбутися антикорупційного законодавства. І все це - одночасно!
Це навіть не називається рубати сук, на якому сидиш. Це називається бетонувати майданчик, на який неминуче впадеш. І все це з хіхонькамі, хаханьками і відвертим нерозуміння того, що на нас чекає. Йому смішно!
Є ліки від цієї напасті? Я вже говорив, що пігулка буде гіркою. І українцям доведеться її розжовувати на тлі майбутньої економічної і соціальної кризи. Тоді навіть найбільш неосвічений і інфантильний виборець, найбільш щирий прихильник популістів змушений буде змиритися з неминучим і визнати, що тільки переформатування української влади згори до низу дасть йому і його родині можливість врятуватися. І в українську політику почнуть повертатися спаплюжений професіоналізм, відповідальність і патріотизм. Власне, так, як це зараз відбувається в усьому світі.
Шкода тільки, що багато хто з наших співвітчизників цього вже не побачать.
Ігор Уманський
КИЇВ. 30 березня. УНН. Міністр фінансів України Ігор Уманський, йдучи у відставку, показує свою слабкість на цій посаді. Таку думку в Facebook висловив політтехнолог Петро Охотин, зазначивши, що першим "бігти з корабля" спробував міністр охорони здоров'я Ілля Ємець.
"Цей Кабмін був консенсусним - в ньому повинні бути враховані інтереси основних фінансово-промислових груп. Боротися з пандемією у нього в планах не було. Першим намагався втекти з корабля міністр охорони здоров'я Ємець. В умовах пандемії. Тепер на вихід відправлять Ігоря Уманського, міністра фінансів. На мою думку, все, хто зараз біжить з корабля Кабміну, показують слабкість ", - пояснив експерт.
Також Охотин навів кілька прикладів непрофесіоналізму Уманського. За даними політтехнолога, саме міністр підготував проект держбюджету, де планувалося скоротити витрати на українську культуру, спорт і аеропорт "Дніпро".
"Так само простіше - простого взяти і змінити в табличці цифри. А що? У той же час, ми розуміємо, що скорочення грошей на культуру - це капітуляція перед Росією. А зупинка будівництва аеропорту в Дніпрі - це зменшення внутрішньої мобільності населення, занепад цілого регіону", - зазначено в повідомленні.
Охотін акцентував, нібито чернетку змін до бюджету, яку отримав прем'єр-міністр Денис Шмигаль, було "зроблений абияк". А сам фінальний документ готувався мало не самим прем'єром в ручному режимі.
"Про Уманського пишуть, нібито він має досвід боротьби з кризою. Мовляв, уже був в.о. міністра фінансів в 2009-2010 роках. Ми прекрасно пам'ятаємо той період. Сказати, що управління було дуже успішним не можна. Про Уманського говорять як про людину, яка пропонувала дефолт", - підкреслив експерт.
Охотін зазначив, що на своїй посаді Уманський встиг призначити Сергія Мельника та Світлану Воробей, про чиї професійні досягнення він нічого не чув.
"Бачив коментарі про те, що Уманський нібито протестує проти того, що Зеленський залишив голів ДПС і ДМС. Зрозуміло, що Сергій Верланов і Макс Нефьодов знаходяться на дуже важливих посадах. І атака з боку міністра фінансів на них логічна. Однак основне питання: кого він пропонує на заміну, і чи немає там свого інтересу?" - резюмував він.
У проекті держбюджету-2020 на охорону здоров'я передбачено 108 мільярдів гривень, на освітню сферу - 136,4 мільярда, на розвиток культури та інформаційної діяльності - 8,6 мільярда гривень.
Про це стало відомо на брифінгу прем'єр-міністра Олексія Гончарука і міністра фінансів Оксани Маркаровой, повідомляє «Укрінформ».
«Все стратегічні пріоритети: охорона здоров'я, освіта, культура - повністю профінансовані в цьому проекті бюджету. Але головний ухил буде - це бюджет ефективності всередині програми», - сказала Маркарова.
«У сфері охорони здоров'я витрати передбачені на всі стратегічні напрямки - первинна медицина, екстрена допомога, амбулаторне лікування. Те ж стосується і освіти. І освітня субвенція, підтримка Нової української школи, початкові класи, інклюзивна освіта - все це заплановано і буде профінансовано. Значно ефективніше можна планувати і витрати на культуру і інформаційну сферу тепер, коли всі ці напрямки під дахом одного міністерства», - сказала міністр.
Загальні витрати на охорону здоров'я передбачено на рівні 108 млрд. грн., Що на 9,8 млрд. грн. більше, ніж в поточному році.
Медична субвенція закладена в розмірі 14,6 млрд. грн., на реалізацію програми медичних гарантій для первинної, екстреної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, реімбурсації лікарських засобів передбачено 72,1 млрд. грн., на централізоване придбання медикаментів і медичних виробів - 6,6 млрд. грн., на лікування громадян за кордоном - 700 млн. грн.
Витрати на розвиток культури та інформаційну сферу передбачені на рівні 8,6 млрд. грн., з яких на забезпечення діяльності Українського інституту книги, підтримку книговидавничої справи і популяризацію української літератури в світі планується направити 100 млн. грн., на розвиток суспільного мовлення - 2 млрд. грн., на підтримку кінематографії - 1,3 млрд. гривень.
Витрати на освіту заплановано в сумі 136,4 млрд. грн., що на 7,7 млрд. грн. більше, ніж в 2019 році. Зокрема, вперше в проекті бюджету передбачено видатки на розвиток закладів вищої освіти в обсязі близько 300 млн. грн
Протягом березня цього року залишки гривневих вкладів фізичних осіб у платоспроможних банках зросли на 1%. Про це повідомляє прес-служба Національного банку України.
Згідно з повідомленням, їх залученню сприяло підвищення доходів населення та зростання привабливості гривневих депозитів на тлі зміцнення гривні.
Разом з цим повідомляється, що обсяг корпоративних депозитів у гривні залишився практично на рівні попереднього місяця. Регулятор пояснює це значними податковими платежами, зокрема податку на прибуток підприємств, і перерахуваннями частини чистого прибутку державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за минулий рік.
У зазначений період сукупний портфель депозитів у національній валюті у платоспроможних банках помірно зріс – на 0,4%, або до 484,2 млрд грн.
Залишки депозитів у іноземній валюті залишились практично незмінними. Зростання валютних депозитів населення компенсувалося їх зниженням на рахунках юридичних осіб внаслідок спрямування останніми коштів у ОВДП та на перерахування дивідендів за кордон.
Загальний портфель кредитів банків у національній валюті зріс на 0,3%, до 581,8 млрд грн, порівняно з лютим.
У відповідь на четверте поспіль підвищення Національним банком облікової ставки на початку березня банки відреагували підвищенням процентних ставок, насамперед для бізнесу.
Процентні ставки за новими гривневими депозитами для корпоративних клієнтів зросли за місяць з 10,2 до 11,0% річних. Вартість нових кредитів для бізнесу підвищилася з 16,0 до 16,6% річних.
Раніше повідомлялось, що міжнародні резерви в березні скоротилися на 1,2%, до $18,19 млрд.