Обращение к Президенту Украины Виктору Ющенко

В послании Президента России Дмитрия Медведева Президенту Украины Виктору Ющенко, в частности, отмечается:

«Проблемы в двустороннем сотрудничестве, конечно, существовали и ранее. Это было естественно для ситуации после распада Советского Союза, когда пришлось обустраивать отношения между двумя суверенными государствами. Однако то, что мы наблюдаем в годы Вашего президентства, нельзя воспринимать иначе, как отход украинской стороны от принципов дружбы и партнёрства с Россией, закреплённых в Договоре 1997 года. Я уже писал Вам об этом в ноябре прошлого года, но ситуация не только не выправляется, а, напротив, деградирует.

Приведу лишь некоторые примеры, которые характеризуют положение дел, сложившееся в результате целенаправленных действий Вашей администрации.

Негативный общественный резонанс вызвала антироссийская позиция Украины в связи с варварским нападением режима Саакашвили на Южную Осетию. Спустя год после тех трагических событий вновь остро встаёт вопрос о том, что мирных жителей и российских миротворцев в Цхинвале убивали из украинского оружия. Те в Киеве, кто поставлял вооружения грузинской армии и, кстати, не намерен прекращать делать это и сейчас, полностью разделяют с Тбилиси ответственность за совершенные преступления.

Политическое руководство Украины, игнорируя мнение граждан своей страны – не говоря уже об известной Вам позиции России, – упрямо продолжает курс на вступление в НАТО. Причём в качестве «аргумента» используются намёки на «российскую угрозу» безопасности Украины, которой, как Вы прекрасно знаете, нет и быть не может. К сожалению, логическим продолжением такой деструктивной линии являются непрекращающиеся попытки осложнить практическую деятельность Черноморского флота России – в нарушение основополагающих соглашений между нашими странами о принципах его базирования на территории Украины.

Наряду с этим складывается впечатление, что в Киеве последовательно добиваются разрыва сложившихся экономических связей с Россией, в первую очередь в области энергетики. В результате под угрозу поставлено стабильное использование нашими странами фактически единой газотранспортной системы, обеспечивающей энергетическую безопасность России, Украины, многих европейских государств.

Несмотря на наши многочисленные обращения на различных уровнях, практически ничего не сделано для того, чтобы прекратить нарушение имущественных прав российских инвесторов на Украине. Всё это существенно подрывает некогда прочный экономический фундамент двустороннего партнёрства.

Российско-украинские отношения подвергаются испытаниям и в результате взятой Вашей администрацией линии на пересмотр общей истории, героизацию нацистских пособников, возвеличивание роли радикал-националистов, навязывание международному сообществу националистически окрашенных трактовок массового голода в СССР 1932–1933 годов как «геноцида украинского народа». Продолжается вытеснение русского языка из общественной жизни, науки, образования, культуры, средств массовой информации, судопроизводства.

В этом контексте обращает на себя внимание пагубная практика вмешательства государственной власти Украины в дела православной церкви. Вряд ли можно назвать благоприятными условия, которые искусственно создавались накануне, да и во время недавнего пастырского визита на Украину Патриарха Московского и всея Руси Кирилла. На этом фоне особое удовлетворение вызывает та искренняя и широкая поддержка единства православия, которая была проявлена украинцами, приветствовавшими Патриарха.

Среди препон, которые подконтрольные Вам службы изобретают для воспрепятствования позитивному развитию российско-украинских отношений, стала беспрецедентная для всего постсоветского пространства провокация: требование отзыва из Украины двух наших дипломатических представителей без каких-либо на то оснований. В этом выпаде – кстати, совершённом также накануне визита Патриарха, – видна суть подхода нынешней украинской власти к отношениям с Россией. Естественно, мы не оставили этот недружественный шаг без ответа.

Хотел бы проинформировать Вас, что в условиях антироссийского курса украинского руководства мной принято решение отложить приезд на Украину нашего нового посла. Конкретные сроки будут определены позже с учётом реального развития российско-украинских отношений.

Для России украинцы испокон веков были и остаются не просто соседями, а братским народом, к которому мы всегда будем питать самые добрые чувства, с которым нас роднит общая история, культура и религия, объединяют тесное экономическое сотрудничество, прочные родственные, человеческие связи.

Убеждён, что руководство России и Украины обязано дорожить этим добрососедством, этим богатством, являющимся к тому же общим конкурентным преимуществом в глобализирующемся мире. Задача ответственных государственных деятелей состоит в том, чтобы не поддаваться искушению поссорить наши народы ради чьих бы то ни было геополитических проектов или политической карьеры, а всячески беречь дружбу украинцев и россиян, укреплять фундамент сотрудничества к обоюдной выгоде и в интересах процветания наших стран. Недопустимо подвергать многовековые отношения тяжким испытаниям в угоду сиюминутной конъюнктуре, внушая подрастающим поколениям взаимное недоброжелательство, играя на националистических комплексах.

В России надеются, что новое политическое руководство Украины будет готово выстраивать между нашими странами такие отношения, которые будут на деле отвечать подлинным чаяниям наших народов, интересам укрепления европейской безопасности».

З офіційного сайту Президента Росії.

На несколько часов стали недоступны сервис онлайновых дневников «Живой журнал», служба микроблогов Twitter и социальная сеть Facebook.

Об этом сообщает NEWSru.com Технологии. Западные СМИ предполагают, что сбой организовали российские хакеры, которые хотели пресечь высказывания грузинского блоггера, критиковавшего роль России в прошлогоднем конфликте на Кавказе.

Отметим, что это произошло в преддверии первой годовщины начала военных действий между Россией и Грузией.

Как пишет британская газета Times, целью хакеров было блокировать грузинского блоггера с ником Cyxymu, который зарегистрирован на всех из перечисленных сайтов. Хакеры заходили с нескольких тысяч сомнительных компьютеров на один и тот же сайт в одно и то же время.

The New York Times пишет о том, что хакерская атака, возможно, была произведена с территории Абхазии.

В руководстве некоммерческой организации Packet Clearing House, которая отслеживает интернет-траффик, считают, что хакерская атака связана с конфликтом между Россией и Грузией. По их данным, неизвестно, кто начал атаку. Скорее всего, одна из сторон разместила пропагандистские высказывания, другая вычислила это и организовала сбой.

Согласно заявлениям представителей компании SUP, владеющей ЖЖ, сбой вызван технической неисправностью, случившейся в США. Twitter прекратил работать из-за хакерской атаки. Представитель службы компьютерной безопасности сети Facebook также выдвинул предположение, что атака была направлена против Cyxymu, добавив, что на данный момент идет расследование произошедшего.

Пользователь Cyxymu написал в своем блоге, что он «уверен, атаки были направлены против него и грузинского народа». Не осталась без внимания хакеров и электронная почта блоггера, в своем почтовом ящике он обнаружил сотни писем со спамом.

По данным некоторых блоггеров, это уже не первая атака на аккаунты Cyxymu, 26 октября 2008 года была совершена DDoS-атака на этого ЖЖ-пользователя.

Twitter не работал в течение нескольких часов, в то время как пользователи Facebook и LiveJournal время от времени ощущали заметные перебои в работе сайтов.

Данный инцидент продолжил череду июльских интернет-атак хакеров на сайты Минфина, Министерства транспорта в США и некоторых правительственных и банковских порталов Южной Кореи.

"Майдан".

"Президент Південної Осетії" Едуард Кокойти вважає, що Україна і Грузія не здатні бути самостійними державами.

Про це він заявив у суботу, відвідуючи "музей геноциду" в Цхінвалі

"Давайте порівняємо новітню історію так званої незалежної Грузії. За неповні 20 років Грузія сім разів воювала, чотири рази в Південній Осетії і три рази в Абхазії. За неповні 20 років жоден з керівників Грузії не прийшов до влади законним конституційним шляхом і жоден з них не залишив свою посаду законним конституційним шляхом", - сказав Кокойти.

На його думку, це відбувається тому, що "у Грузії немає досвіду і практики державності і Грузія не здатна бути самостійною державою, так само, як і Україна, яку також сьогодні лихоманить".

Кокойти також звернувся до країн, що підтримують Грузію й Україну, із закликом звернути увагу на те, "як сусідні з Грузією держави, проголосивши себе, будують нормальні сучасні цивілізовані держави".

"У нас дуже гарні перспективи, тому що це був справжній прояв волі народу. А підтримка і волевиявлення народу завжди доводять до перемоги, ми це довели в серпні 2008 року", - сказав Кокойти.

"Усі, хто організував цю акцію, мають понести покарання, і це не тільки Грузія. Цю відповідальність мають визнати країни, що озброювали Грузію, а також ОБСЄ і Євросоюз, тому що з їхньої мовчазної згоди почався третій геноцид осетинського народу", - заявив Кокойти.

"Майдан".

У Російській православній церкві викликав здивування ажіотаж навколо дорогого годинника патріарха Кирила.

Під час візиту патріарха в Україну на них звернули українські журналісти, повідомляє "Інтерфакс-Релігія".

"Якщо це справді дорогий годинник, то доречно поставити запитання: а чи знає сам патріарх, що він дуже дорогий?", - запитує професор Московської духовної академії протодиякон Андрій Кураєв.

Він пояснив, що патріарх по магазинах не ходить і що значною мірою побут і служіння авторитетного священнослужителя, не тільки патріарха, обставлений подарованими йому предметами.

"Цілком можливо, що цей годинник був подарований патріарху кимсь із президентів тих десятків країн, на території яких наша Церква здійснює свою пастирську діяльність", - припустив отець Андрій.

У зв'язку з галасом навколо патріаршого годинника він також нагадав, що аналогічні претензії висловлювалися і вслід святому праведному Іоанну Кронштадтському: як це, мовляв, панотець закликає до духовного життя, а сам носить дорогі шовкові ряси?

"І одного разу отець Іоанн відповів на такий докір, він сказав: я довго сумнівався, чи можу залишати в себе такі дорогі подарунки, а потім зрозумів, що, якщо я буду їх віддавати, то ображу людей, які ці подарунки мені зробили", - розповів протодиякон.

Отець Іоанн роздавав анонімні гроші, що до нього приходили, а дорогі упізнавані предмети залишав собі, щоб не бентежити тих, хто йому їх дарував.

"Це теж форма смиренності: не стилізувати себе під мандрівного злиденного ченця, а смиренно користуватися тим, що дають тобі люди і Церква, але при цьому серцем не прикипаючи до цих речей", - сказав отець Андрій.

За матеріалом УП.

Під час візиту голови РПЦ Кирила до України в об`єктив фотографа VIP.glavred потрапив годинник на руці Святійшого.

На зап`ястку Патріарх Кирил носить годинник фірми Breguet.

У Патріарха Кирила - класична модель Breguet: корпус з білого золота, ремінець – з крокодилячої шкіри, механізм автоматичний, є будильник. Ціна на цю модель коливається від 28 тисяч євро до 36 тисяч євро залежно від компанії-продавця.

Фото тут: http://www.unian.net/ukr/news/news-328958.html

Як я і обіцяв у своєму анонсовому пості, я розпочинаю серію заміток, які будуть написані на підставі моїх спостережень, зроблених під час мого тижневого відпочинку у Сочі.

Українці, які відпочивали у Сочі (котрих я бачив у дворі, де жив, та на пляжу) між собою розмовляли переважно українською мовою. Почути це для мене там було великою несподіванкою. При цьому робили вони це неприховуючи від росіян.

Звісно, росіяни по різному реагували, почувши біля себе українську мову: хто – мовчав, хто – дивився косо, а хто – й казав, що наприїхало туди до них багато українців, відпочивають на ЇХНЬОМУ морі, от якби жили в одній державі, то все було б без проблем.

Ми чули ці розмови і продовжували розмовляти рідною мовою. Хай дякують, що ми до них звертаємося ЇХНЬОЮ мовою у ЇХНІХ магазинах, несучи туди НАШІ заробітки.

З мого майданівського блоґу.

Це показали результати опитування, яке проводить УНІАН на своєму сайті. Результати опитування можна побачити тут. Їх можна вважати вагомими через значну кількість учасників. На 11:43 28 липня 2009 року їх кількість склала 10683

Нашій владі, яка зустріла патріарха з такими помпезностями треба робити висновки…

З мого майданівського блоґу.

Я звертаюсь до тих людей які люблять свою батьківщину, свою мову, свою Україну. Всім нам завжди чогось не вистачає, когось не влаштовують умови праці, в когось маленька зарплата, а хтось взагалі не може знайти роботу чи придбати житло. Всі ми кажемо що за кордоном живетться краще. Так от в мене виникло питання; якби вам в Росії (ну наприклад в центрі Москви) запропонували хорошу роботу, досить пристойну зарплату і подарували трикімнатну квартиру в новобудові. Ви б погодились на такі умови і переїхали в Росію?

Я сам дового думав над цим питанням і зрозумів що якби мені випала така нагода, я б нею скористався, незважаючи на те що я не люблю росію. Тому що людина завжди тягнеця туди, де їй добре.

1703 – 1720 рр. – Тисячі українських селян та козаків були насильно зігнані на будівництво Петербурга і загинули від хвороб в тамтешніх болотах. 1704 р. -Придушення посланими Московією військами антипольского повстання Семена Палія на правобережній Руси-Україні, яка перебувала під окупацією Польщі.

1708 р. – Масове знищення українських сіл та міст московітами ще до переходу гетьмана І. Мазепи на бік шведського короля Карла ХІІ.

1708 р. – Зруйнування столиці Гетьманщини м. Батурина московськими військами, які вирізали усіх мешканців столиці та біженців (15 тис.), переважно жінок та дітей, церкви та місто пограбували, потім спалили. “Україна залита кров’ю, зруйнована грабунками й виявляє скрізь страшну картину варварства переможців”, – доповідавфранцузький посол у Париж (В. Сергійчик. Кого зрадив гетьман Мазепа, К., 1991, с. 59).

1709 р. – Петро Кривавий видав постійно діючий наказ страчувати кожного запорожця. початок руйнування Січі. Після захоплення Січі москалі “…товариству нашому голови обдирали. шиї на плахах рубали, вішали й інші
тиранські смерті завдавали, яких і в поганстві за стародавніх мучителів не водилося – не тільки тих, хто з товариства, а й з домовин мертвих ченців викопували, голови їм відтинали, шкіру здирали й вішали”, – писав самовидець, кошовий Стефаненко.

1713 р. – Московія наказом Петра Кривавого привласнює собі нашу назву Русь – Росія. У такий спосіб завжди ворожі до Руси-України московити, основу яких складали угро-фінські та тюркські племена, підміною понять, тобто шахрайством, привласнюють собі нашу тисячолітню історичну та духовну спадщину (Грецька назва Руси звучить як “Росія”). “У всіх курантах (газетах) друкують державу нашу Московською, а цього ради звольте застерегти, щоб друкували Російською, про що й іншим по всіх дворах писано” (з розпорядження послу Московії у Копенгагені, 1713 р.). З цією метою для підкупу журналістів та “дворів” була виділена значна сума грошей. Але будучи штучною по відношенню до Московії, назва “Росія” приживалася дуже довго і ще за Катерини ІІ не мала прикметника в національному значенні. Лише в кінці 18 ст. урядово запроваджена і національність “рускій”. Так отримали ми
“старшого брата”, який вийшов на історичну арену на кілька тисячоліть пізніше від “молодших братів” (Ю. Липа, Розподіл Росії, Львів, 1995 р., стор. 27-28).

1718 р. – Московити спалили архіви та книгозбірню Києво-Печерського монастиря (збиралася понад 700 років). яка витримала навали монголів, поляків, татар. “…численна і найдавніша книгозбірня, зібрана і збагачена великим князем Київським Ярославом Володимировичем і збережена в печерах від усіх ворожих нападів і руїн, але нині, …серед добробуту і тиші полум’ям пожерта. В ній зберігалось багато тисяч рукописних і всіляких дорогоцінних манускриптів, писаних різними мовами, і багато з-поміж них такими, що й ученим тодішнім мужам не були відомі, а особливо всі записки й документи щодо історії правління слов’янських племен та царів стосувались” (”Історія Русів”, ст… 303-304, вид. 1956 р.).

1720 р. – Указ Петра Кривавого про заборону друкувати в Руси-Україні будь-які книги, крім церковних, які необхідно “для повного узгодження з московськими, з такими ж церковними книгами справляти…, щоб ніякої різниці і ніякого окремого наріччя в них не було”.

1721 р. – Наказ про цензурування українських книжок. Накладені штрафи на Київську та Чернігівську друкарні за книги “не во всем с велороссийскими сходные”. Знищення Чернігівської друкарні.

1722 – 1727 рр. – Перше скасування гетьманства і утворення Малоросійської колегії під керівництвом московського генерала.

1729 р. – Наказ Петра ІІ про переписання в Україні державних постанов та розпоряджень з української на московську мову.

1734 – 1740 рр. – Друге скасування гетьманства і утворення Гетьманського Уряду під керівництвом московського намісника.

1735 р. – Придушення московськими військами антипольского повстання Верлана на окуповані Польщею Правобережній Руси-Україні.

1737 р. – Московський намісник у Києві арештував Київський магістрат, забрав і відіслав до Петербургу грамоти з привілеями м. Києву, сподіваючись, що українці забудуть про свої права, бо “ссылаться им в вольностях будет не на что”.

1750 р. – Придушення московськими військами антипольського повстання гайдамаків на окупованій Польщею Правобережній Руси-України.

1752 р. – На землі запорізьких козаків між річками Дніпром та Синюхою Московія указом від 18 жовтня створює Новосербію і забороняє там селитися українцям. Українські селяни мусили покинути свої угіддя. В 1760 році українцям було заборонено також селитися у слободах за межами Новосербії.

1753 р. – Указ про заборону викладання українською мовою в Києво-Могилянській академії.

1755, 1766, 1775, 1786 рр. – Заборона Петербурзького Синоду друкувати українські книжки.

1762 – 1763 рр. – Московська цариця Катерина ІІ, німкеня за походженням (її справжнє ім’я Софія Фредеріка Августа), видала два маніфести про іноземну колонізацію Руси-України: вербувалися серби, болгари, молдавани, німці з Пруссії, Австрії та інших кран. Іноземцям надавали по 65 десятин землі на душу, звільняли від податків. Українці зобов’язані були безплатно виділяти підводи для перевезення своїх майбутніх поміщиків.

“Запорозька земля німіла від наруги, кривди і болю. Як чорні ненаситні круки зліталися сюди поміщики й генерали, сановники й німці-чужинці. На козацькії могили… На козацьку кров… (М. Киценко. Хортиця в героїці і легендах. Дніпропетровськ, “Січ”, 1991, стор. 70).

1764 р. – Третє скасування гетьманства і утворення Малоросійської Колегії під керівництвом московського намісника.

1764 р. – Інструкція Катерини ІІ князю О. В’яземському про московщення України, Прибалтики, Фінляндії та Смоленщини: “якщо розумні люди будуть поставлені начальниками цих провінцій. Коли ж в Україні не буде гетьмана, то треба намагатися, щоб час і назва гетьманів зникла…”

1765 р. – Ліквідація московською владою козацького устрою Слобожанщини.

1768 р. – Придушення московськими військами антипольского повстання на правобережній Руси-Україні під проводом Гонти і Залізняка, відомого під назвою “Коліївщина”, після підступного і зрадницького захоплення москалями, які воювали з поляками, його керівників: москаль полковник Гур’єв, виконуючи завдання старшого москаля Кречетнікова, з’явився до повстанців з полком донських козаків як спільник у боротьбі з ляхами, увійшов у дружбу з ватажками повстання, влаштував веселу пиятику, а темної ночі з шостого на сьоме липня
підступно перев’язав у своєму наметі старшину і захопив у табір 900 повстанців. Москалі та ляхи киями били українців до оголення кісток, з живих здирали шкіру, палили, саджали на палі, четвертували.

Ліквідація української Гетьманської держави на Правобережжі.

1769 р. – Указ московського “священного Синоду” про заборону друкування українських букварів, вилучення їх та українських церковних книг у населення.

1775 р. – Підступний напад московських військ на Запорізьку Січ і зруйнування її після допомоги запорожців москалям у московсько-турецькій війні 1768 – 1774 рр. Пограбування козаків, захоплення їх майна та висилка багатьох з них у Сибір. Закриття українських шкіл при полкових канцеляріях. Двадцятип’ятирічне ув’язнення на Соловках кошового гетьмана Петра Калнишевського.

“… в травні 1775 р. рада “при височайшему Дворі” постановила: “истребить кошевых казаков как гнездо их своевольства”… Близько 40 полків загальною кількістю сто тисяч чоловік оточили Запорозьку Січ. І це тоді,
коли за вказівкою того ж царського командування значна частина козаків перебувала далеко від коша…” (М. Киценко, стор. 64).

1777 р. – План виселення кримських татар з Криму, українців – з України, а на обжиті ними місця переселення московітів з Московії. На здійснення цього плану А. Суворов за лічені дні виселив з півдня України 32 тисячі душ чоловічої статі.

1780 р. – Спалення книгозбірні Києво-Могилянської академії, щоб збиралася понад 150 років і була однією з найбагатших бібліотек Руси-України.

1781 р. – Знищення решток козацького самоврядування на Лівобережжі та запровадження загальномосковської системи управління в 1783 р.

1780 – 1783 рр. – Перше закріпачення українських селян на окупованих Московією землях Руси-України (Порівняйте: в 1771 р. у Криму татари скасували рабство).

1784 р. Переведення викладання у Києво-Могилянській академії на московську мову.

1786 р. – За розпорядженням Синоду київський митрополит наказав, аби в усіх церквах дяки та священники читали молитви та правили службу “голосом, свойственным российскому наречию”. Те ж саме було заведене і в школах
Руси-України.

1793 р. – Москалі придушили повстання в селі Турбаї і жорстоко розправилися з селянами: понад два десятка селян померли, не витримавши катувань, або були розстріляні, решту після покарання батогами вислали до Сибіру або в інші губернії

(Далі буде..)

Джерело: А.Куліш “Книга пам’яти українців”

З мого блогу на УПУ.

Народний депутат України, член Ради Народного Союзу «Наша Україна» Микола Кульчинський прокоментував вчорашній указ російського Президента про створення комісії з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії. «Такий указ – тотальна шизофренія російської держави, заразником якої є сам Президент Росії Дмитро Медвєдєв», - сказав Кульчинський.
 
За його словами, подібних актів не існувало і не існує в жодній країні світу. «Замість того щоб йти шляхом, яким ідуть всі колишні імперії (а це шлях порозуміння з колишніми поневоленими народами і врахування всіх кривд, яких імперія їм заподіяла), і прищепити суспільству почуття вини за заподіяні кривди, Росія утверджує свої імперські злодіяння проти інших народів та ще й намагається заборонити їм висвітлювати ці злодіяння», - говорить Кульчинський.

Народний депутат переконаний, що шлях, який обрала Росія, не цивілізований. «Цивілізований світ буде сміятися з цього, але разом з тим відчувати загрозу, яка сьогодні йде від російської політики», - наголосив «нашоукраїнець».

Як відзначив Микола Кульчинський, українське суспільство повинне об’єднатися навколо своїх цінностей і протистояти цьому наступу імперії, а українські органи влади повинні дати чітку відповідь спробам Кремля монополізувати Перемогу та право на «єдино правильний» погляд на події Другої Світової.

Нагадаємо, 19 травня Президент Росії Дмитро Медведєв підписав указ про комісію при Президентові Російської Федерації з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду інтересам Росії.
Ця структура здійснюватиме «моніторинг фактів переписування історії» в країнах колишнього СРСР і розроблятиме стратегію «протидії фальсифікаторам».

"Наша Україна".